☸ А чи має кіт природу будди?

#дзен #буддизм #неко

Тож як, чи має кіт природу будди?

Згідно з буддизмом Махаяни, авжеж, має.

Свідчать про це такі ключові тексти, як Татхагатагарбха Сутра, Махапарінірвана Сутра, Лотосова Сутра та Аватамсака Сутра. Основна в цьому питання доктрина Татхагатагарбха («вмістилище Так Присутнього») вчить про безперешкодні можливості для всіх живих істот стати буддами через реалізацію факту того, що всі та все в цьому світі вже є буддою.

Дзен-буддизм дає відповідь на це питання у формі відомого коану «Чи має собака природу Будди?». Згідно з сюжетом, собака заходить до храму, де чернці слухають майстра, та починає скрести землю та мітити територію. В цей момент хтось з учнів ставить запитання. Як відомо, майстер Чжаочжоу (Джьошю) відповідає на це питання коротким словом «Му» (無), яке в сучасній мові позначає заперечення, а в буддійському контексті відсилає до концепції порожнечі. Порожнеча і є сутністю істот, основою просвітлення та природою будди.

Але є згадки і про котів.
Так в Лотосовій сутрі читаємо притчу про золоту кішку.

Золота кішка відрізнялася від усіх інших тим, що її хутро сяяло яскравим золотим світлом. Багато сільчан вірили, що кішка є божественною істотою і ставилися до неї з великою повагою. Вони приносили їй їжу і молилися про благословення.
Одного дня мудрий чернець відвідав село і побачив, як сільчани шанують золоту кішку. Монах вирішив навчити сільчан про справжню природу будди. Він зібрав їх і сказав: «Ця кішка, хоч і золота, не відрізняється від інших кішок. Те, що ви бачите як особливе, - це лише зовнішній вигляд. Справжня природа Будди знаходиться всередині, і вона присутня в усіх істотах, не лише в цій золотій кішці».

В буддизмі школи Кеґон (Хуанань) розповідають притчу про кішку за ім’ям Коштовніть.

У далекій землі був величний храм з прекрасним садом. У цьому саду жила кішка на ім'я Коштовність. Коштовність була не звичайною кішкою; вона була символом взаємозв'язку всього життя. Її хутро, як говорили, відображало весь всесвіт, а очі блищали як зірки.
Одного дня група монахів зібралася в саду для медитації над природою буття. Під час медитації вони спостерігали, як Коштовність граціозно пересувається садом. Один монах зауважив: «Ця кішка, Коштовність, здається, втілює весь космос у своїй істоті. Чи може бути, що вона має природу Будди?».
Настоятель відповів: «Справді, Коштовність є проявом сітки Індри. Так само, як кожен коштовний камінь у сітці відображає всі інші камені, ця кішка відображає взаємозв'язок усіх істот. Її природа Будди нічим не відрізняється від нашої. Кожна істота, кожна форма - це коштовний камінь у сітці Індри, кожен з яких відображає і містить ціле».

Сітка Індри – метафора, яка описує величезну сітку, що простягається нескінченно в усіх напрямках. У кожному вузлі сітки є коштовний камінь, і кожен камінь відображає всі інші камені, символізуючи взаємозв'язок усіх істот і феноменів. Так кожна особа містить ціле, і тому кожна істота має природу Будди.

#буддизм #дзен #неко

Будди та бодгісатви храма Отаґі-нембуцу, Кіото.

#буддизм

Перший документальний фільм про паломництво до 88 буддийських храмів острова Шікоку, знятий в 1973 р. Олівером Статлером.

Олівер Статлер - американський вчений та письменник, цікавився паломництвом острова Шікоку з 1961 р. У 1968 р. здійснив своє перше паломництво до 88 храмів. У 1977 проводив семінари по паломництву до 88 храмів острова Шікоку в Гавайському Університеті на кафедрі вивчення Азії.

#паломництво #буддизм #кукай

Муґай Ньодай (無外如大, 1223-1298) - перша жінка, яка отримала титул настоятильниці (住持) школи Ріндзай-дзен (臨済宗). Засновниця монастиря Кеіаі-джі (恵安寺).

#дзен #буддизм

Монах школи Тхеравада (або Мала Колесниця, Хінаяна - велика рідкість у Японії) з поданням. Практика подання, або такухацу (托鉢, піндапата на санскриті) є однією з форм практики відлюдників в буддизмі та джайнізмі. Станція біля парку Уено, Токіо.

#буддизм #фото_історія