коні під вершниками апокаліпсису буйні та зловісні, але обвішані дзвіночками й із сердечками на дупцях, бо й кінець світу треба якось прикрасити. а отой синій бабай за правим нижнім вершником, наче вдягнений у зручний вовняний реглан, — це ад власною персоною.

мініатюра з іспанського рукопису 1047 року.

#апокаліпсис
#примаченконамінімалках

свята гільдегарда пише:

мускатному горіхові властиве велике тепло й поміркованість. тому, якщо хтось їсть мускатний горіх, у нього відкривається серце, судження звільняються від перепон, а настрій покращується.

візьміть мускатного горіха, стільки само кориці, трошечки гвоздики і розітріть це все разом. додайте води і пшеничного борошна і зробіть маленькі палянички. їжте їх часто. ця суміш заспокоює гіркоту в серці й думках, відкриває серце і притлумлені чуття, робить думки радіснішими, очищує чуття і позбавляє від шкідливих гуморів. вона наповнить кров хорошою рідиною і зробить вас сильними.

ченці й черниці з «роману про олександра» здаються такими вільними від внутрішніх перепон, наче регулярно снідають мускатними паляничками.

#порадняіменігільдегарди #грайливілюди

пащі пекельній жувати доводиться багато, тому вона старанно дбає про свої зубоньки. і тішиться, коли їх можна всім показати — як у цій сцені збурення пекла з переписаного у xv столітті артуріанського циклу.

#пащапекельна

якось, коли свята бригіда кілдерська була ще дитиною, їй наказали збивати масло. та бригіда змалку мала схильність до святості, тому роздала все молоко жебракам. увечері, коли батьки прийшли по результати роботи, дівчинка помолилась, і масла в коморі стало навіть більше, ніж мало бути, то її за цей акт милосердя навіть ніхто не насварив.

це стандартний сюжет: хтось віддає всю їжу нужденним, а потім їжа чудесно помножується, щоб не накликати клопотів на голову благодійниці (рідше благодійника). але в біографії бригіди є ще й менш типова історія, де йдеться не про жебраків.

одного разу свята готувала свинину для гостей, і до неї прибіг пес, який став випрошувати поїсти. бригіда відрізала для нього добрячий шматок. та потім, коли страву подали на стіл, виявилося, що бог учинив для бригіди чудо і м’яса зовсім не поменшало — того вечора його сповна вистачило на всіх.

черниця в ініціалі з часослова 1320-х років, схоже, погоджується, що дбати про песиків — справа цілком боговгодна.

#песики #чудотворення

мандрівний спудей на ім'я тома брутус запросив знайомих бісів і під їхнім кваліфікованим наглядом тренується малювати кола з пентаграмами, бо печінкою чує, що це вміння йому колись знадобиться.

біси, схоже, до своєї місії консультантів ставляться не дуже серйозно.

мініатюра з «пісень про діву марію» альфонсо х кастильського (f. 177v), 1280-ті роки.

#біси

незадовільні умови праці на побудові вавилонської вежі з рукопису 1320-х років. не дивно, що господь невдовзі вирішив прикрити цю контору.

#робочібудні #старозавітне