художник, який у xiv столітті працював над рукописом «історії сімох мудреців» (це така збірка оповідок у спільному обрамленні — щось типу «тисячі й однієї ночі», тільки зосереджена насамперед на жіночих підступах), накреслив силуети й навіть намастив клаєм ті місця, де мала бути позолота. але потім чи не встиг, чи — ймовірніше, бо на наступних сторінках із мініатюрами все гаразд — забув, і тепер у нас є рідкісний зразок чернетки для мініатюри.

#робочібудні

бідолаха з пекельної техпідтримки намагається пояснити сатані, що роздруковані гіфки й не мають рухатися, а нормальні відео з котиками можна буде дивитися трошечки пізніше, коли ввімкнуть електрику.

#пекельце #біси #робочібудні

якось емір гранади задумав захопити замок, що звався чинколла. щоб зробити це, він спершу полонив тамтешнього кастеляна і змусив його розказати, як у замку з захисниками. із захисниками виявилося не дуже добре — їх було лише п’ятнадцятеро, та й провізії їм вистачило б ненадовго, — тож емір вирішив, що це буде легка здобич.

а божа мама, до якої з молитвою звернулися мешканці чинколли, вирішила інакше.

коли гранадці обступили замок, вона вчинила чудо й підняла начебто невидиму стіну, яка змусила нападників відійти назад. а ті троє маврів, які все-таки встигли залізти на замкові мури, впали додолу й повбивалися. побачивши це, емір зрозумів, що з божою мамою краще не задиратися, відступив і на чинколлу більше не посягав.

на мініатюрі з «пісень пресвятої діви марії» альфонсо кастильського божа мама саме готується захищати замок від емірових претензій.

#захисницягрішників #гарнеякбожамама