страшно середньовічне
3.71K subscribers
2.32K photos
1.07K links
дрібнички із середніх віків.

чатик живе тут: @talking_medieval

особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Download Telegram
хворі песики прийшли до зайця-лікаря спитати, як далі жити.
що песики з часослова 1440-х років хворі, видно одразу — і з милиць, і з перемотаної лапи білого. утім, так само одразу видно, що зайчик має лікарську освіту (або старанно її імітує).
на носі в нього окуляри — середньовічний винахід, який у xiv столітті став так сильно асоціюватися з інтелектуальною працею, що навіть античних і давньоєврейських мудреців почали зображати в окулярах.
а в руках зайчик тримає колбу із сечею: у часи, коли неінвазивних засобів діагностики існувало обмаль, а від інвазивних можна було вмерти, колір, запах і смак сечі (поруч із силою і частотою пульсу) були найпоширенішими орієнтирами для лікарів. аж настільки, що колба з сечею стала стандартним символом медика. утім, підозріло рожевий колір рідини не обов'язково означає, що песикам гаплик, — імовірно, художник просто хотів заримувати цю детальку з барвою квіток.
бачите на середньовічних зображеннях красиві скляні колби — знайте, там аналізи.
#маргіналії #секретимедицини
на ілюстрації з німецького катехизму середини XV століття зображено не родичів, які понабігали в гості посеред ночі і ніяк не втихомиряться, а кару, яка чекає на злісних порушників шостої заповіді. тобто на перелюбників.

у центрі — сам перелюбник, який від ходіння наліво, схоже, зовсім занедужав. ліворуч клопочуться лікарі: учений медик роздивляється діагноз у колбі з сечею, а цирульник, він же хірург, намагається полегшити симптоми кровопусканням. але біс, який уже прийшов по душу пацієнта і спостерігає за сценкою з явним оптимізмом на писочку, підказує, що зусилля лікарів даремні. здається, він заспокійливо плескає дружину перелюбника по плечу — недовго, мовляв, лишилося. сам же пацієнт навіть на смертному ложі не втрачає запалу і, поки інші персонажі відволіклися на свої справи, перемовляється з коханкою.

і всі якісь такі радісні, аж на душі тепліє.

#свояатмосфера #страшнеяксмертнийгріх #секретимедицини
пізньосередньовічний медичний посібник наполягав, що кровопускання «прочищає розум, посилює пам'ять, промиває нутрощі, загострює слух, спиняє сльози, покращує травлення, робить голос мелодійним, розганяє сонливість, відганяє тривоги, лікує біль, живить кров і виводить із неї отруйні речовини, робить сечу чистою і прозорою».

утім, середньовічні дифірамби кровопусканню звучать менш кумедно, якщо згадати, що ще в хіх столітті були поважні лікарі, які радили його приблизно від усіх недуг.

ілюстрація — із нюрнберзького медико-астрологічного кодексу 1470-х років. зацініть модні причіпні рукави на пацієнтці.

#секретимедицини
віра, надія і любов — це не тільки три мучениці, яких, імовірно, не існувало (принаймні історичних свідчень про них бракує), а й найбільші християнські чесноти. дослідники припускають, що уявляти віру, надію і любов як дочок жінки на ім’я софія почали якраз завдяки алегоричному образу мудрості (вона ж σοφία) — матері чеснот.
три близнючки з часослова xiv століття, що тримають у руках колби й мечі, здаються скоріше алегоріями, а не символічними портретами святих — занадто вже вони однакові. але молитва до них починається «непорочні віро, надіє і любове», а далі щось про дів і мучениць, тому цілком може йтися про конкретних жінок.
і якщо на картинці святі діви, то колби з аналізами, мабуть, означають, що за життя вони займалися медициною, а мечі — що їм зітнули голови.
якщо ж алегорії, то колби, найімовірніше, вказують на те, що чесноти — це цілительки душ людських, а мечі у них в руках на той випадок, якщо терміново доведеться прирізати якусь ваду.
#алегоріявспідниці #секретимедицини
може здатися, що персонажі в ініціалі з «тілесного режиму» альдобрандіно сієнського саме зустрілися з наслідками занадто бурхливого святкування (наприклад, нового року). та насправді це лікар допомагає пацієнтові відновити гармонію організму й виштовхати з себе зайву жовч.
як і кровопускання, блювання було популярним оздоровчим заходом у середні віки, тож не дивно, що у трактаті про здоровий спосіб життя йому присвячено окремий розділ. от тільки пов'язка загадкова: може, вона для того, щоб жовчні випари не заходили назад в організм через очі?
#секретимедицини
щомісячні справи в календарях із молитовників — це зазвичай господарські клопоти: землю копати, дерева обрізати, свинок колоти і так далі. однак ілюстратор німецького псалтиря з хііі століття виявився великим гуманістом і три перші місяці року віддав на оздоровлення й відпочинок: січень — на сидіння з вином біля вогнища, лютий — на профілактичне кровопускання, а березень — на вигрівання в лазні.

(до речі, ні лазня, ні кровопускання мені більше в жодному календарі не траплялися).

#вмитілюди #секретимедицини #навсесвійчас
ілюстратор трактату альберта великого «про тварин» на початку частини про людське розмноження намалював кількох вагітних жінок у розрізі, щоб читачі точно зрозуміли, про що йдеться.

з античності середні віки успадкували дві теорії розмноження: арістотелівську (людина робиться з чоловічої сперми і росте в жінці, як у теплиці) і галенівську (людина робиться з поєднання чоловічої і жіночої сперми, тож для зачаття потрібен оргазм обох).

вільям із конша, прихильник галена, писав, що в матці є спеціальні формочки. змішана сперма затікає туди, формується в людську фігуру й росте, як пиріжок у печі. формочок сім, тому понад семеро дітей одночасно народитися не може.

а от альберт, послідовник арістотеля, ніяких обмежень для кількості зародків не бачив. купа малючків у животі зображеної печальної жінки — це ще не межа. гідний довіри знайомий розповідав альбертові, що в однієї знатної дами був викидень одразу ста п’ятдесяти зародків, усі — манюні хлопчики. боюся уявити, як би вона їх доношувала.

#секретимедицини
у грудні 1231 року в містечку нівель хоронили іду — місцеву черницю й містичку. одна дівчина, що стояла над труною, так мучилася від страшного зубного болю, що не могла зосередитися на молитві, та в якусь мить відчула «тверду надію», що завдяки заступництву іди нівельської їй полегшає. скерована цією надією, дівчина вирвала в покійниці зуба, приклала його собі до щоки — і справді, бог учинив чудо і біль одразу минув.

це точно не була миттєва дія, і мені подобається уявляти, як люди навколо спостерігають за дівчиною, що колупається в роті у шанованої покійниці, — зі збентеженням, шоком, але трошки й розумінням, бо, ніде правди діти, краще видерти зуба у святої, ніж дозволити, щоб цирюльник узявся за видирання твоїх рідних зубів, як на цій ілюстрації з англійської енциклопедії xiv століття.

(хоча в нівелі й околицях іду вшановували як святу вже невдовзі після її смерті, офіційно церква її не канонізувала — але, як бачите, чудесам це не стало на заваді).

#чудотворення #секретимедицини #дрібкасвятості
на сторінках «книги про медицину і тварин», укладеної в хіі столітті, юнак здає аналізи під пильним наглядом святої мучениці (на цей статус вказує пальмова гілка, яку вона тримає в руці) — можливо, покровительки, але це не точно.

#секретимедицини #голілюди
свята гільдегарда бінгенська радить:

якщо комусь не дають заснути тривоги, нехай улітку візьме фенхель, удвічі більше деревію, відварить їх і, зцідивши воду, покладе теплі рослини собі на скроні, лоба й голову, вкривши їх тканиною. також нехай візьме свіжої шавлії, побризкає її вином і покладе собі на шию та на серце; це заспокоїть його і дасть змогу заснути. узимку ж нехай відварить зернята фенхелю й корінь деревію і так само покладе їх собі довкола голови, а на шию і серце — розтовчену суху шавлію, змочену вином, і йому покращає.

герой мініатюри з французької біблії 1390-х років, здається, шкодує, що не запасся фенхелем і деревієм.

#соннілюди #секретимедицини
#порадняіменігільдегарди
свята гільдегарда бінгенська радить:

якщо хтось, чоловік або жінка, вип'є чи з'їсть приворотне зілля, то нехай спершу поп'є соку подорожника, чистого або розведеного водою, а згодом зап'є це якимось міцним напоєм. тоді його нутрощі очистяться і йому полегшає.

на маргінесі з «роману про олександра» якийсь пан старанно спокушає панну, але вона превентивно наїлася подорожників і не ведеться.

#отівсялюбов #секретимедицини
#порадняіменігільдегарди
зима близько, тож треба запасатися всіляким протизастудним. свята гільдегарда радить:

якщо хтось мучиться грудним кашлем, від якого стає боляче, нехай візьме любистку, стільки само шавлії, а фенхелю — вдвічі більше, ніж обох цих трав. і хай покладе їх у хороше вино, щоб воно добре ввібрало їхній смак. потім хай викине трави і п’є настоянку підігрітою після трапез, поки не видужає. якщо ж кашель несильний, а біль слабкий, то настоянку треба споживати прохолодною.

перебрана за лікаря мавпа з маастрихтського часослова пояснює пацієнтці, що з такими аналізами точно потрібне вино. ну, ще можна трохи шавлії з любистком.

#порадняіменігільдегарди #секретимедицини
трохи детальніше про середньовічні гігієнічні процедури (нехай і не всі вони такі бадьорі, як на вчорашній мініатюрі).

таддео альдеротті, італійський лікар і професор медицини із хііі століття, нагадує про речі, які треба робити щоранку, щоби зберегти здоров'я: «коли прокинешся, потягнися, щоб розігнати тілом природне тепло. потім розчешися, бо це усуває бруд і заспокоює мозок. умийся холодною водою, щоб покращити колір шкіри та пробудити природне тепло. прочисть ніс і груди, прокашлявшись, і почисть зуби і ясна корою запашного дерева».

(ще для чищення зубів використовували ганчірочки або тонкі гілки фруктових дерев, розжовані на кінці так, щоб вийшла щіточка).

видно, що химера з часослова 1400-х років близько до серця взяла поради альдеротті: ще зовсім заспана, а вже розчісується.

#секретимедицини #маргіналії
г’ю із фуюа у хіі столітті писав, що дивитися на зелене — корисно: «зелень, посаджена в монастирському дворі, освіжає чернечі очі, і до них повертається бажання читати. сама природа зеленого кольору живить очі й захищає зір».

свята клара з часослова середини xv століття очевидно насолоджується і зеленню, і читанням. добре мати собі невеличкий виноградничок для відпочинку, але навіть без нього — там надворі зараз якраз усе розбруньковується, саме час ходити й дивитися, щоб наші очі теж освіжалися після цієї довгої зими.

#цвітеіпахне #добребутисвятим #секретимедицини
якщо у вас колись виникне така потреба, візантійський медик йоан актуарій наводить риси, за якими можна розпізнати вовкулаку.

лікантропія, пише йоан, — це різновид меланхолії, від якого хворий бродить ночами по пустирях і кладовищах у формі вовка, а вранці повертається додому в людські подобі. ноги і стопи в уражених цієї недугою покалічені, бо ж вони ходять по каменях і колючках; очі і язики в них сухі, а зір — слабкий. деякі хворі, мовчазні й сумні, уникають розмов, а інші, навпаки, намагаються спілкуватися з людьми.

чоловічок із маргінесу горлестонського псалтиря перевіряє, чи не занадто сухий у нього язик, бо ж ніколи не знаєш, чи це тебе просто тягне на нічні гульки, чи вже десь лікантропію підчепив.

#секретимедицини
середньовічні медичні посібники нагадують, що для сексу потрібні три речі: прагнення, дух і рідина.

прагнення народжується в печінці (у цьому контексті фраза «сидіти в печінках» набуває додаткових цікавих сенсів), дух — у серці, а рідина — в мозку. цитую, «від приємних рухів статевого акту зігріваються всі члени тіла, і від цього тепла мозкова речовина розріджується. рідина потрапляє у кров і сходить завушними венами донизу, в тестикули».

а тому, пишуть дослідники сексу з посиланням на гіппократа, якщо чоловікові перерізати вени за вухами, він не зможе зачати дитину, бо не еякулюватиме спермою.

легко уявити, як герой мініатюри з рукопису 1260-х років переконує партнерку, що все нормально, у нього завушні вени вже перерізані, а вона якось не дуже ведеться.

#секретимедицини
модні юнаки з хроніки xv століття гуляють містом і навіть не здогадуються, що накликають на себе чуму.

але видатний теолог джон із редінга все знає, тому пише: чорна смерть — це прояв господнього гніву на тих, хто носить такі вузькі ногавиці, що не може в них нормально стати навколішки, щоби помолитися.

і то він іще про черевики не починав. а ви думали, 5g і чипи у вакцинах це кумедно.

#моднілюди #секретимедицини
свята гільдегарда радить:

якщо в когось запалився піднебінний язичок, нехай візьме гірський кришталь, нагріє його на сонці й поллє вином. якщо часто пити це вино і прикладати до горла нагрітий кришталь, запалення спаде.

мавпа з кізликом із рукопису середини xiv століття проблем із язичком не мають, але все одно охоче дослухаються до цієї поради.

#порадняіменігільдегарди #секретимедицини