персонаж із молитовника кінця xv століття показує читачам, як треба співати. дуже люблю такі метамініатюри.
#гарнібукви #звукимузики
#гарнібукви #звукимузики
орфей причаровує музикою звірів (і кількох фавнів) у венеційському рукописі xv століття.
#голілюди #звукимузики
#голілюди #звукимузики
ведмеді з плюмажами, військовим оркестром і власним гербом у хроніці 1480-х років.
ну гаразд, герб не зовсім їхній, а бернський, але на ньому ведмідь? ведмідь. то й усе.
#геральдичне #звукимузики
ну гаразд, герб не зовсім їхній, а бернський, але на ньому ведмідь? ведмідь. то й усе.
#геральдичне #звукимузики
орфей прийшов по еврідіку, а біси йому такі: «нічо не знаємо, у нас тут порядне християнське пекло, а не прохідний двір якийсь».
#біси #звукимузики #пекельце
#біси #звукимузики #пекельце
якщо вам бракує середньовічної атмосфери, але гуслярка й маленький чернечий хор цього місяця вже погано вписуються в бюджет, а дударів із дудкарями навряд чи зрозуміють сусіди, можу запропонувати ще один варіант — поетичний альбом від «аль-мору».
на випадок, якщо ви раніше не чули, що воно таке: «аль-мор» — це фентезійний фестиваль, який існує вже доволі давно й постійно намагається розширювати програму, то чотири роки тому додав до неї конкурс поезії, теж, звісно, фентезійної. надіслане на нього читають (іноді з бурхливими емоціями) люди з хорошим смаком, і найкращі тексти відзначають під час фестивалю; а щоб зусилля авторів і нерви журі не пропадали марно, минулого року з переможних віршів почали записувати альбоми. увімкнувши їх, справді можна уявити себе середньовічною містянкою, яка прийшла на площу подивитися на заїжджих жонглерів і розважитися дивовижними історіями про віщунок і чаклунок, князів і бісів, далекі краї і потойбічні страхіття. (от тільки слухати це все можна в навушниках, щоб не відволікати людей довкола, удома в теплі й коли завгодно, а не раз на рік, як у ваше містечко добираються артисти; самі зручності, жодних мінусів).
цьогорічний альбом має десять текстів, двадцять хвилин і зветься «жаровиння» (послухати можна на ютубі й на спотіфаї); минулорічний — «зелені сни» — удвічі менший (так само ютуб і спотіфай). розказуйте, як вам.
#безсоромнареклама #звукимузики
на випадок, якщо ви раніше не чули, що воно таке: «аль-мор» — це фентезійний фестиваль, який існує вже доволі давно й постійно намагається розширювати програму, то чотири роки тому додав до неї конкурс поезії, теж, звісно, фентезійної. надіслане на нього читають (іноді з бурхливими емоціями) люди з хорошим смаком, і найкращі тексти відзначають під час фестивалю; а щоб зусилля авторів і нерви журі не пропадали марно, минулого року з переможних віршів почали записувати альбоми. увімкнувши їх, справді можна уявити себе середньовічною містянкою, яка прийшла на площу подивитися на заїжджих жонглерів і розважитися дивовижними історіями про віщунок і чаклунок, князів і бісів, далекі краї і потойбічні страхіття. (от тільки слухати це все можна в навушниках, щоб не відволікати людей довкола, удома в теплі й коли завгодно, а не раз на рік, як у ваше містечко добираються артисти; самі зручності, жодних мінусів).
цьогорічний альбом має десять текстів, двадцять хвилин і зветься «жаровиння» (послухати можна на ютубі й на спотіфаї); минулорічний — «зелені сни» — удвічі менший (так само ютуб і спотіфай). розказуйте, як вам.
#безсоромнареклама #звукимузики