хлоп'ята з приголомшеними поглядами і чудовими зачісками на сторінці дірської книги з х століття. дослідники не дуже знають, хто тут зображений: чи старозавітні пророки, чи євангеліст матей із асистентами, чи сам ісус із янголами — але, в кожному разі, у них чарівні вирази обличчя.

#ніжнапобожність

люди на цій фотографії живуть найкращим медієвістським життям: водночас і з сучасним водогоном, і з атмомферними крафтовими штуками. і ви теж так зможете, якщо зазирнете на середньовічну барахолку. тамтешні майстри, щоправда, залишають водопостачання на совісті комунальних служб, зате пропонують на продаж старанно відтворені копії середньовічних речей.

я вже якось показувала паломницькі значки, які можна роздобути на @MedievalMarketInUA — але там не тільки вони (і буде ще більше всього). прикраси, одяг, посуд, ігри й незвичайні предмети, які хочеться мати незалежно від їхнього призначення, — і все дуже близьке до речей, якими послуговувалися в європі сотні років тому. і так само, як і тоді, дбайливо зроблене руками.

то ще раз раджу заходити на @MedievalMarketInUA по середньовічні штуки (тим більше, що, по-перше, майстри частину прибутків донатять на зсу, а таке нам завжди треба; а по-друге, на різдво там буде розіграш значків серед підписників каналу, і таке теж нікому не завадить).

#безсоромнареклама

алегорія віри з домініканського молитовника 1320-х років. фігурка має заввишки якісь чотири сантиметри, тобто особливого простору для вигадливості в мініатюриста не було, але видно, як він спробував схопити нею основні пункти із символу віри, та ще й у правильній послідовності — мене не здивувало б, якби виявилося, що це зображення використовували як шпаргалку під час молитви.

#алегоріявспідниці

слон і дракон розуміють, що вони в середньовічному манускрипті і з цим треба просто змиритися.

#бестіарії

світлого і тихого нам усім святвечора.

#дитятковяслах

янгол сповіщає про різдво пастушків, їхні отари й навіть зайчиків — бо всі заслужили хороших новин.

мініатюра з паризького часослова 1420-х років.

принагідно про звірят і різдво. у середині xvii століття адам ґдацій, польський лютеранин і доволі популярний проповідник, в одній своїй проповіді шпетив селянські звичаї: «вони з кожної страви худобу годують, а коли їх спитаєш, нащо це, то відповідають, що худобі, яка такі страви, на святвечір приготовані, скуштує, чаклунки і знахарки зашкодити не зможуть». не знаю, чи прагнення просто поділитися святом із істотами, які перебувають поруч і щодня допомагають вижити, знайшло б у нього більший відгук.

#дитятковяслах #песики #зайчики

невиспана божа мама годує ісусика на мініатюрі з часослова 1420-х років. янголи ніби й крутяться довкола, але допомоги від них якось небагато (f. 61v).

#гарнеякбожамама

полювання на дуже милих зайців на маргінесах бельгійського рукопису із середини xiv століття.

#маргіналії #бестіарії

небесний корпоратив на мініатюрі з ілюстрованого апокаліпсису середини хіі століття. тільки звірі трошки невдоволені, бо незручно тримати кухлики в лапах.

#добребутисвятим