радісний геральдичний кабанчик із гельдернського гербовника xiv століття (f. 2v), із кольорами жана ііі брабантського на плащі.
#геральдичне #бестіарії
#геральдичне #бестіарії
жовтень — це місяць не тільки виноробства (як підказують календарі із середньовічних часословів) і мінливої погоди, а й українського модернізму; ми так минулого року вирішили, то тепер пізно відступати. тому наприкінці жовтня страшно середньовічний книжковий клуб зустрінеться, щоби поговорити не тільки про середні віки, а й про українську літературу початку хх століття.
обговорювати будемо повість, яку написала наталена королева — вихованка іспанських католицьких монахинь і київського інституту благородних дівиць, графиня, єгиптологиня, укладачка словників, акторка й авторка. текст зветься «1313», і дія його розгортається — саме так — у xiv столітті, коли німецький францисканець бертольд шварц під час алхімічних експериментів (випадково) винаходить порох. королева белетризує історію шварца у творі, повному, за словами галицького літературного критика з 1930-х, «антирахітичних й антиневротичних вітамін духа», і мене ця характеристика трохи лякає, але й заворожує.
«1313» є у вільному доступі на «діаспоріані». говорити про книжку збираємося онлайн увечері в понеділок, 30 жовтня; на честь середньовічної справи місяця можна — варто — прихопити смачного вина.
приєднуйтеся, буде цікаво.
#місяцьукраїнськогомодернізму #робочібудні
обговорювати будемо повість, яку написала наталена королева — вихованка іспанських католицьких монахинь і київського інституту благородних дівиць, графиня, єгиптологиня, укладачка словників, акторка й авторка. текст зветься «1313», і дія його розгортається — саме так — у xiv столітті, коли німецький францисканець бертольд шварц під час алхімічних експериментів (випадково) винаходить порох. королева белетризує історію шварца у творі, повному, за словами галицького літературного критика з 1930-х, «антирахітичних й антиневротичних вітамін духа», і мене ця характеристика трохи лякає, але й заворожує.
«1313» є у вільному доступі на «діаспоріані». говорити про книжку збираємося онлайн увечері в понеділок, 30 жовтня; на честь середньовічної справи місяця можна — варто — прихопити смачного вина.
приєднуйтеся, буде цікаво.
#місяцьукраїнськогомодернізму #робочібудні
свята гільдегарда радить:
якщо когось мучать меланхолія і неспокійні думки, аж так, що це шкодить легеням, нехай відварить фіалки в чистому вині, процідить вариво через тканину, а тоді додасть дрібку калгану і до смаку лакриці, щоб зробити пряне вино. від споживання цього напою меланхолія відступить, людина втішиться, а її легені одужають.
(у середні віки поширена була теорія гуморів, за якою коріння і меланхолії, і проблем із легенями бачили в надмірі чорної жовчі; тут цікаво подумати про те, що середньовічні люди — хоч і виходячи з неправильних засновків — вважали, що недуги розуму так само справжні, як хвороби тіла, і їх так само треба лікувати, а не «просто взяти себе в руки»).
святі вальтруда з гертрудою з французького рукопису хііі століття зустрілися й розмірковують, чи не пора їм підлікувати меланхолію. і це хороше запитання, надто в таку осінь.
#порадняіменігільдегарди
якщо когось мучать меланхолія і неспокійні думки, аж так, що це шкодить легеням, нехай відварить фіалки в чистому вині, процідить вариво через тканину, а тоді додасть дрібку калгану і до смаку лакриці, щоб зробити пряне вино. від споживання цього напою меланхолія відступить, людина втішиться, а її легені одужають.
(у середні віки поширена була теорія гуморів, за якою коріння і меланхолії, і проблем із легенями бачили в надмірі чорної жовчі; тут цікаво подумати про те, що середньовічні люди — хоч і виходячи з неправильних засновків — вважали, що недуги розуму так само справжні, як хвороби тіла, і їх так само треба лікувати, а не «просто взяти себе в руки»).
святі вальтруда з гертрудою з французького рукопису хііі століття зустрілися й розмірковують, чи не пора їм підлікувати меланхолію. і це хороше запитання, надто в таку осінь.
#порадняіменігільдегарди
святий єронім приніс додому нову книжку, а домашній улюбленець лев його й питає: «ну скіки можна?»
хоча насправді ще багато можна, он на поличці місце лишилось і стіл ще не зовсім заставлений. попри весь скепсис на лев'ячій пиці, ми з єронімом віримо, що книжок (і про книжки) завжди можна трошки більше.
іще одні люди, які в це вірять, так свій канал і назвали: @inbookwetrust. вони читають книжки, розповідають про книжки, відстежують довколакнижкові новини — і з цього всього будують затишне бібліофільське гніздечко. підписуйтеся, там добре.
а завтра ввечері, якщо ви в києві, із одним із їхніх адмінів навіть можна буде познайомитися на живо під час розмови про книжковий блогінг. подія, звісно, відбуватиметься у книгарні, то у вас є всі шанси повернутися з неї, як ото єронім, але воно ж завжди того варте.
#іншілюди #куточокбібліофіла
хоча насправді ще багато можна, он на поличці місце лишилось і стіл ще не зовсім заставлений. попри весь скепсис на лев'ячій пиці, ми з єронімом віримо, що книжок (і про книжки) завжди можна трошки більше.
іще одні люди, які в це вірять, так свій канал і назвали: @inbookwetrust. вони читають книжки, розповідають про книжки, відстежують довколакнижкові новини — і з цього всього будують затишне бібліофільське гніздечко. підписуйтеся, там добре.
а завтра ввечері, якщо ви в києві, із одним із їхніх адмінів навіть можна буде познайомитися на живо під час розмови про книжковий блогінг. подія, звісно, відбуватиметься у книгарні, то у вас є всі шанси повернутися з неї, як ото єронім, але воно ж завжди того варте.
#іншілюди #куточокбібліофіла
вознесіння божої мами з, еммм, доволі несподіваною сценкою на маргінесі. сторінка з цілком звичайного французького часослова другої половини xv століття.
#свояатмосфера #маргіналії
#свояатмосфера #маргіналії
земні царі знімають капелюхи корони перед агнцем божим у дуже, дуже позолоченому євангелії 879 року.
#требабільшезолота
#требабільшезолота