напередодні трійці — зішестя святого духа з українським прапором у рукописі початку хі століття.

#новозавітне

трішки майже реалізму: сцена введення богородиці у храм із розкішного часослова герцога беррійського, зразком храму для якої слугував західний фасад бурзького собору — той самий, про який ішлося вчора. якщо добре придивитися, можна помітити на тимпані над входом і христа у славі, і мертвих, що вилазять із могил, і навіть пащеподібний котел, куди запихають грішників. видно, що мініатюрист добре роздивився собор.

#новозавітне

янголи несуть душу жебрака лазаря в рай, поки дуже мальовничі біси мучать у пеклі багатія, який відмовився допомогти лазареві за життя. принаймні якась сатисфакція, хоча й не те щоб дуже оптимістичний коментар щодо соціальної справедливості тут, на землі.

мініатюра з часослова 1510-х років.

#новозавітне #пекельце #біси #всітамбудемо

ісус молиться на оливній горі на цікавезній, хоч і незавершеній мініатюрі з «іспанської історії» альфонса х кастильського, переписаної в xv столітті.

#новозавітне

на фресці з французької крипти кінця xiv століття йосиф варить кашу, марія все не втрачає надії колись виспатися, а ісусик, який уже так непогано встиг підрости за два тижні від різдва, захоплено роздивляється, що йому там волхви поприносили.

(а я знаю, що минулого тижня в опитуванні перемогли морські подорожі, але ніях не встигла про них написати, то запам'ятайте за мною цей борг).

#новозавітне

хтось може сказати, що на цій мініатюрі з лімозького месалу з хіі століття зображене зішестя святого духа, а я кажу, що то ісус їде в маршрутці й у нього кров із вух.

#новозавітне

весілля в кані галилейській із вишукано вбраними гістьми (тільки ісус, помітьте, босий), яким кожному видали подушку з китичками, щоб не було затвердо сидіти на лавці. китички, звісно, на м'якість не впливають, але мені подобається ця ніжна деталька.

мініатюра з німецької біблії 1420-х років.

#новозавітне #ситілюди #моднілюди #гарнеякбожамама