песик допомагає власникові обкурювати вулики на мініатюрі до збірки вергілієвих і овідієвих віршів, переписаної в середині xv століття (f. 51v).

#песики #робочібудні

янгол запихає в людину душу через вухо в переписаному в 1480-х роках трактаті бартоломея англійця «про властивості речей». здається, жоден учасник процесу ентузіазму не виявляє.

#робочібудні #голілюди

жовтень — це місяць не тільки виноробства (як підказують календарі із середньовічних часословів) і мінливої погоди, а й українського модернізму; ми так минулого року вирішили, то тепер пізно відступати. тому наприкінці жовтня страшно середньовічний книжковий клуб зустрінеться, щоби поговорити не тільки про середні віки, а й про українську літературу початку хх століття.

обговорювати будемо повість, яку написала наталена королева — вихованка іспанських католицьких монахинь і київського інституту благородних дівиць, графиня, єгиптологиня, укладачка словників, акторка й авторка. текст зветься «1313», і дія його розгортається — саме так — у xiv столітті, коли німецький францисканець бертольд шварц під час алхімічних експериментів (випадково) винаходить порох. королева белетризує історію шварца у творі, повному, за словами галицького літературного критика з 1930-х, «антирахітичних й антиневротичних вітамін духа», і мене ця характеристика трохи лякає, але й заворожує.

«1313» є у вільному доступі на «діаспоріані». говорити про книжку збираємося онлайн увечері в понеділок, 30 жовтня; на честь середньовічної справи місяця можна — варто — прихопити смачного вина.

приєднуйтеся, буде цікаво.

#місяцьукраїнськогомодернізму #робочібудні

листопад — це, як нагадують нам трохи меланхолійні календарні ілюстрації з часословів, місяць падіння не тільки листя, а й жолудів. а значить, пора випускати на волю свинок, щоб вони досхочу нагулялися й від'їлися перед грудневим відходом у кращий світ (його теж часто зображають у календарях).

свинопас на мініатюрі з розкішного часослова герцога беррійського світить колінами — здається, у нього листопад теплий, як і в нас нині. і свинки, які не знають, чим для них скінчиться рік, виглядають дуже вдоволеними. таки без великої мудрості легше не впасти у велику журбу.

#навсесвійчас #робочібудні

досвідчені біси, які знають, що душі можуть важити дуже по-різному, на виклик приїздять одразу з тачкою.

мініатюра з молитовника другої половини xv століття, f. 196v.

#робочібудні #біси #мертвілюди

янголи крутять вісь усесвіту на мініатюрі з французького рукопису (bl harley ms 4940, f. 28r) середини xiv століття. цілодобово й без вихідних.

супрематизм якийсь.

#робочібудні

євангеліст марко і його домашній улюбленець лев працюють над біблією не тому, що дедлайн, а тому, що люблять свою роботу.

(усім би нам так).

надихальна мініатюра з брабантської біблії хіі століття.

#робочібудні #котики

євангеліст йоан із квітковим німбом і в абсолютно тендітних сандалях на мініатюрі з лорського євангелія іх століття.

(у мене капці далеко не такі вишукані, як у йоана але я сьогодні теж пишу — звіт про просування челенджу. то невдовзі буде).

#моднілюди #робочібудні