домашня сцена успіння з манускрипту 1330-х років: апостоли з барвистими німбами й діва марія під смугастою ковдрочкою.

#соннілюди #гарнеякбожамама

якось паризький священник, складаючи гімн божій мамі, зіткнувся з кризою, після якої не дуже сильні духом поети часом покидають віршування: йому все ніяк не вдавалося знайти риму для однієї строфи. він крутив її і так, і сяк, але зрештою зрозумів, що є тільки одна сила, здатна допомогти — сама діва марія.

священник помолився їй і, звісно ж, одразу відчув у серці риму, якої йому бракувало (альфонсо х кастильський навіть наводить її латиною у своїх піснях про марійні чудеса: «nobile triclinium»). склавши довершений гімн, він найперше пішов до статуї божої мами, яка стояла у храмі, і прочитав їй своє творіння. марії вірш, вочевидь, сподобався, бо статуя схилилася над священником і сказала: «дякую».

люблю такі low-key чудеса, які не про справи життя і смерті, а про нормальні людські стосунки зі святими.

мініатюра, власне, і походить з альфонсових «пісень про діву марію» (f. 187r), 1280-ті роки.

#чудотворення #гарнеякбожамама

благовіщення із зайцями з італійського молитовника 1430-х років.

схоже, що на цій мініатюрі янгол застає марію не тільки за читанням, а й за писанням — он на столі стоїть каламар із пером.

#гарнеякбожамама #зайчики

дуже невиспана божа мама в ініціалі з дивними звірями. мініатюра з нідерландського часослова з середини xv століття.

у всіх бувають тяжкі понеділки.

#гарнеякбожамама

був собі чернець, який не тільки недбало ставився до своїх монастирських обов’язків, а ще й регулярно ходив до повій. єдине, що про нього доброго можна сказати, — перед кожним таким походом він щиро молився «радуйся, маріє».

і якось дорогою до повії чернець упав у воду й утонув. коли над його душею зійшлися біси й ангели, біси переконливо пояснили, що це їхній клієнт. ангели вже хотіли повертатися на небеса з порожніми руками, аж тут з’явилася божа мама і сказала, що безпутний чернець належить їй, тому ратиці геть.

звісно, навіть у чистилище нерозкаяного грішника не впустили б, тож марія його просто реанімувала. оживши, чернець зрозумів, якої небезпеки уникнув, навернувся й більше не грішив.

одне слово, якщо шанувати божу маму, вона віддячить. а якщо спробувати її надурити, то м’яко нагадає, що так робити не треба. і про це буде завтрашній довгочит.

зайчик у рукописі 1300-х років (f. 119r) дивиться, як марія відвойовує в біса душу, і радіє, що він — не біс.

#чудотворення #гарнеякбожамама

осяйна божа мама зі своїми догматичними атрибутами: короною і янголами, що вказують на вознесіння, і півмісяцем, який нагадує про непорочне зачаття.

мініатюра з молитовника 1500-х років.

#гарнеякбожамама

божій мамі заважають читати у французькому молитовнику 1492 року, а в неї ж стільки книжок, які треба встигнути закінчити для книжкових клубів.

#гарнеякбожамама #куточокбібліофіла

жив собі художник, який, оздоблюючи храми, завжди малював диявола дуже потворним. одного разу диявол не витримав і прийшов до нього з питанням: «нащо ти мене таким страшком перед усіма людьми показуєш?»

художник відповів, що, власне, як є, так і показує, щоб люди одразу розуміли, що з цією бридотою не треба мати справи. диявола ці слова розлютили, а про ефект стрейзанд він не знав, тож вирішив убити чоловіка.

і скоро нагода випала. коли художник поліз високо на риштування, щоб намалювати прегарну божу маму, диявол викликав страшну бурю. вітер розчахнув двері церкви й перекинув платформу, на якій стояв чоловік. але художник помолився діві марії — і вона прийшла на допомогу, підхопивши його в польоті й ніжно приземливши.

риштування завалилися так гучно, що люди з довколишніх будинків збіглися подивитися, що сталося, — і встигли помітити, як диявол тікає з храму. а фрески полишалися — і гарні, і страшнючі.

ілюстрації до історії — з рукопису початку xv століття.

#чудотворення #гарнеякбожамама

коронація богородиці, з нагоди якої навіть ангели вдягли гаптовані шати, хоча насправді більше люблять світлий льон.

(робота італійського художника джентіле да фабріано, приблизно 1420 рік).

#гарнеякбожамама #требабільшезолота

діва марія з ісусиком насолоджуються літнім ранком: вона щойно вибрала собі соковите яблуко погризти, він просить іще раз прочитати історію з улюбленої дитячої книжки, подушка на лавці зручна, сонце тепле і лагідне.

німецька скульптура з 1440-х років.

#гарнеякбожамама