це не мініатюрист виразно показує, якої він думки про текст. це справді ілюстрація до розділу про хвороби геніталій із переписаної на початку xv століття «медичної книги» джона ардерна. просто аркуш уже аж дев'яностий, то художник трошки втомився.

сфотографувала гетті тейлор.

#робочібудні

песик допомагає власникові обкурювати вулики на мініатюрі до збірки вергілієвих і овідієвих віршів, переписаної в середині xv століття (f. 51v).

#песики #робочібудні

янгол запихає в людину душу через вухо в переписаному в 1480-х роках трактаті бартоломея англійця «про властивості речей». здається, жоден учасник процесу ентузіазму не виявляє.

#робочібудні #голілюди

жовтень — це місяць не тільки виноробства (як підказують календарі із середньовічних часословів) і мінливої погоди, а й українського модернізму; ми так минулого року вирішили, то тепер пізно відступати. тому наприкінці жовтня страшно середньовічний книжковий клуб зустрінеться, щоби поговорити не тільки про середні віки, а й про українську літературу початку хх століття.

обговорювати будемо повість, яку написала наталена королева — вихованка іспанських католицьких монахинь і київського інституту благородних дівиць, графиня, єгиптологиня, укладачка словників, акторка й авторка. текст зветься «1313», і дія його розгортається — саме так — у xiv столітті, коли німецький францисканець бертольд шварц під час алхімічних експериментів (випадково) винаходить порох. королева белетризує історію шварца у творі, повному, за словами галицького літературного критика з 1930-х, «антирахітичних й антиневротичних вітамін духа», і мене ця характеристика трохи лякає, але й заворожує.

«1313» є у вільному доступі на «діаспоріані». говорити про книжку збираємося онлайн увечері в понеділок, 30 жовтня; на честь середньовічної справи місяця можна — варто — прихопити смачного вина.

приєднуйтеся, буде цікаво.

#місяцьукраїнськогомодернізму #робочібудні

листопад — це, як нагадують нам трохи меланхолійні календарні ілюстрації з часословів, місяць падіння не тільки листя, а й жолудів. а значить, пора випускати на волю свинок, щоб вони досхочу нагулялися й від'їлися перед грудневим відходом у кращий світ (його теж часто зображають у календарях).

свинопас на мініатюрі з розкішного часослова герцога беррійського світить колінами — здається, у нього листопад теплий, як і в нас нині. і свинки, які не знають, чим для них скінчиться рік, виглядають дуже вдоволеними. таки без великої мудрості легше не впасти у велику журбу.

#навсесвійчас #робочібудні

досвідчені біси, які знають, що душі можуть важити дуже по-різному, на виклик приїздять одразу з тачкою.

мініатюра з молитовника другої половини xv століття, f. 196v.

#робочібудні #біси #мертвілюди

янголи крутять вісь усесвіту на мініатюрі з французького рукопису (bl harley ms 4940, f. 28r) середини xiv століття. цілодобово й без вихідних.

супрематизм якийсь.

#робочібудні

євангеліст марко і його домашній улюбленець лев працюють над біблією не тому, що дедлайн, а тому, що люблять свою роботу.

(усім би нам так).

надихальна мініатюра з брабантської біблії хіі століття.

#робочібудні #котики