у всіх понеділок, а святий августин узув улюблені капці, накинув плащ, ніби пледик, начепив на носа окуляри, яких іще років із вісімсот не винайдуть, закинув ногу на ногу й читає свіженький бестселер — збірку проповідей яку-небудь чи коментарі на пісню над піснями.
теж, мабуть, працює з дому.
#увсіхпонеділок #добребутисвятим
#куточокбібліофіла

«золота легенда» розповідає про ченця, який прибув у монастир на синай, де спочивала катерина александрійська, і довго там молився про те, щоб отримати її реліквію. на сьомий рік молитов від тіла святої зненацька відпав палець, і чернець, зрадівши, забрав його додому.

а от єпископ лінкольнський г’ю, який згодом сам виявився святим, був людиною заклопотаною і не мав семи років на чекання. тому, відвідуючи 1190 року мощі марії магдалини, спочатку спробував відламати їй палець, а коли не вдалося, відкусив його. і пояснив ошелешеним ченцям, що це він так ушанував святу — вшановують же вірні ісуса, причащаючись його тілом, правильно?

узагалі г’ю був знаним здобувачем реліквій: там відхопить м'яса від нетлінної руки святого освальда, тут відріже клаптик від покривала з мощей йоана хрестителя. кажуть, зібрав цілу колекцію, штук тридцять. а потім і його розібрали на реліквії.

на картинці — нідерландський релікварій хііі століття. (із нього, мабуть, виколупувати мощі було не так просто).

#плітки #дрібкасвятості

на ілюстрації з німецького катехизму середини XV століття зображено не родичів, які понабігали в гості посеред ночі і ніяк не втихомиряться, а кару, яка чекає на злісних порушників шостої заповіді. тобто на перелюбників.

у центрі — сам перелюбник, який від ходіння наліво, схоже, зовсім занедужав. ліворуч клопочуться лікарі: учений медик роздивляється діагноз у колбі з сечею, а цирульник, він же хірург, намагається полегшити симптоми кровопусканням. але біс, який уже прийшов по душу пацієнта і спостерігає за сценкою з явним оптимізмом на писочку, підказує, що зусилля лікарів даремні. здається, він заспокійливо плескає дружину перелюбника по плечу — недовго, мовляв, лишилося. сам же пацієнт навіть на смертному ложі не втрачає запалу і, поки інші персонажі відволіклися на свої справи, перемовляється з коханкою.

і всі якісь такі радісні, аж на душі тепліє.

#свояатмосфера #страшнеяксмертнийгріх #секретимедицини

пізньосередньовічний медичний посібник наполягав, що кровопускання «прочищає розум, посилює пам'ять, промиває нутрощі, загострює слух, спиняє сльози, покращує травлення, робить голос мелодійним, розганяє сонливість, відганяє тривоги, лікує біль, живить кров і виводить із неї отруйні речовини, робить сечу чистою і прозорою».

утім, середньовічні дифірамби кровопусканню звучать менш кумедно, якщо згадати, що ще в хіх столітті були поважні лікарі, які радили його приблизно від усіх недуг.

ілюстрація — із нюрнберзького медико-астрологічного кодексу 1470-х років. зацініть модні причіпні рукави на пацієнтці.

#секретимедицини

ще в середньовіччі знали, що святий миколай приносить подарунки, хоча й не всім (і баланс поведінки за рік тут ні до чого).
коли миколай був іще юнаком, по сусідству з ним жив убогий чоловік, який мав трьох дочок на виданні, але ні копійки їм на посаг. бідолаха надумав здати дівчат у бордель, щоб якось звести кінці з кінцями. дізнавшись про цей геніальний план, миколай вирішив втрутитись і посеред ночі, поки всі спали, закинув сусідові через вікно мішечок із золотом. уранці чоловік знайшов гроші та швиденько використав їх на посаг старшій дочці. мінус одна потенційна жертва торгівлі людьми.
невдовзі миколай кинув їм іще золота — і заміж вдалося збути середульшу. третій мішечок прилетів для наймолодшої, і цього разу батько чатував під вікном, щоб побачити свого благодійника. і таки зміг його спіймати. але миколай, як справжній таємний санта, наполіг, щоб до його смерті про цей інцидент нікому не розповідали.
із дітьми миколая пов’язує інша, кривавіша історія, але про неї — завтра.
#добребутисвятим

одного року місто, де миколай був єпископом, переживало голод. усі доїдали останні запаси, і тільки один різник вихвалявся, що в нього регулярно є свіже м’ясо.
миколай запідозрив нечисте і прийшов до різника, але не купувати, а перевірити робочий процес. і таки знайшов серйозне санітарне порушення: у кутку різниці стояла діжка для засолювання, із якої стирчали людські руки й ноги. вочевидь, якраз готувалася свіжа порція м’яса на продаж. миколай перехрестив діжку — і сталося чудо: із частин тіла склалися троє юнаків, цілих і неушкоджених.
про долю різника історія мовчить. але враховуючи темперамент миколая (на нікейському соборі він заїхав в обличчя арієві), можна не сумніватися, що покарання було суворе.
трьох у діжці в молитовниках xiv-xv століття зображали частіше, ніж будь-які інші чудеса миколая. юнаки, щоправда, не завжди юні — у бревіарії 1320-х років один із них навіть бородатий. але саме завдяки цьому сюжетові святого вважають покровителем дітей.
#добребутисвятим #чудотворення

бонус — фрагмент каталанської фрески XIII століття, де зображено не тільки чудесний порятунок трьох юнаків, а й перетворення їх на м'ясний продукт.
#чудотворення

у всіх понеділок, а в татарського хана — бенкет із дискотекою. може собі дозволити.
(узагалі-то цей генуезький манускрипт 1330-х років розповідає про вади і чесноти, а конкретно ця ілюстрація мала б засуджувати ненажерливість. але й хан здається умиротвореним, і песики в нього радісні, то, може, не так усе і страшно).
#увсіхпонеділок #звукимузики #песики #ситілюди

на маргінесі манускрипту про ірландію цап і лев чіпляються до прекрасних дів із непристойними пропозиціями. діви, схоже, не вражені.
#свояатмосфера #бестіарій #маргіналії

віра, надія і любов — це не тільки три мучениці, яких, імовірно, не існувало (принаймні історичних свідчень про них бракує), а й найбільші християнські чесноти. дослідники припускають, що уявляти віру, надію і любов як дочок жінки на ім’я софія почали якраз завдяки алегоричному образу мудрості (вона ж σοφία) — матері чеснот.
три близнючки з часослова xiv століття, що тримають у руках колби й мечі, здаються скоріше алегоріями, а не символічними портретами святих — занадто вже вони однакові. але молитва до них починається «непорочні віро, надіє і любове», а далі щось про дів і мучениць, тому цілком може йтися про конкретних жінок.
і якщо на картинці святі діви, то колби з аналізами, мабуть, означають, що за життя вони займалися медициною, а мечі — що їм зітнули голови.
якщо ж алегорії, то колби, найімовірніше, вказують на те, що чесноти — це цілительки душ людських, а мечі у них в руках на той випадок, якщо терміново доведеться прирізати якусь ваду.
#алегоріявспідниці #секретимедицини

бог сидить у славі, а архангел михаїл мечем відганяє від його дверей безбожників.
приймальні години закінчилися, приходьте завтра.
(а взагалі манускрипт про куртуазну любов).
#свояатмосфера