у всіх понеділок, а мінезингер фрідріх фон гаузен вдягнув улюбленого плаща і поїхав на екскурсію — дивитися морських бісів.
#увсіхпонеділок #глибоківоди
#увсіхпонеділок #глибоківоди
ноїв ковчег на ілюстрації з повчального трактату 1290-х років скидається на перший в історії капсульний готель — от тільки перегородки, схоже, зроблені з поганеньких матеріалів: усе чути, усе пахне, спати неможливо.
кабанчикам поки що весело, але сови з котиками вже ошаліло перезираються, дракон на нижньому поверсі згорнувся клубочком і вдає, що його тут нема, та й на людських обличчях ентузіазму не видко. до кінця мандрівки залишилося пів року.
#глибоківоди
кабанчикам поки що весело, але сови з котиками вже ошаліло перезираються, дракон на нижньому поверсі згорнувся клубочком і вдає, що його тут нема, та й на людських обличчях ентузіазму не видко. до кінця мандрівки залишилося пів року.
#глибоківоди
мойсей із «золотої гаґґади» меланхолійно спостерігає, як горять танки тонуть колісниці, і мугикає собі під ніс «let my people go». але хто коли слухав пророків.
#глибоківоди
#глибоківоди
ной і його дружина на ілюстрації до «історичного дзерцала» з 1396 року осмислюють усі принади життя з ріднею в обмеженому просторі. у дуже-дуже обмеженому просторі, із якого тікати хіба під воду.
а ми, слабаки, думали, що на карантині / в екзилі з родичами тяжко.
#глибоківоди #похмурілюди #старозавітне
а ми, слабаки, думали, що на карантині / в екзилі з родичами тяжко.
#глибоківоди #похмурілюди #старозавітне
бог зі «світової хроніки» хііі століття нагадує морським почварам, що варто поводитися пристойно й не заважати жити іншим, бо ж він їх як створив, так і порозтворювати може.
судячи з того, що нині біологія таких риб не знає, на почварок боже попередження не вплинуло.
#райськанасолода #глибоківоди #перстгосподній
судячи з того, що нині біологія таких риб не знає, на почварок боже попередження не вплинуло.
#райськанасолода #глибоківоди #перстгосподній
ноїв ковчег зі вдоволеним котиком і збентеженим песиком.
мініатюра з рукопису 1290-х років.
#котики #песики #глибоківоди
мініатюра з рукопису 1290-х років.
#котики #песики #глибоківоди
знаки апокаліпсису з «виноградника нашого господа», рукопис 1460-х років:
коли надійдуть останні дні, моря піднімуться так високо, що спершу затоплять усю землю, а потім і взагалі вийдуть у небо, і не землі більше не буде морів, і тільки морські потвори, кити, сирени й інші фантастичні риби залишаться, щоб нарікати і стогнати, кожне відповідно до своєї природи, бо в цьому балагані погубили гумки до волосся й тепер мусять стрічати кінець світу розкуйовджені.
ну гаразд, остання фраза — не зовсім із «виноградника». але настрій передає.
#глибоківоди #апокаліпсис
коли надійдуть останні дні, моря піднімуться так високо, що спершу затоплять усю землю, а потім і взагалі вийдуть у небо, і не землі більше не буде морів, і тільки морські потвори, кити, сирени й інші фантастичні риби залишаться, щоб нарікати і стогнати, кожне відповідно до своєї природи, бо в цьому балагані погубили гумки до волосся й тепер мусять стрічати кінець світу розкуйовджені.
ну гаразд, остання фраза — не зовсім із «виноградника». але настрій передає.
#глибоківоди #апокаліпсис
хрещення в йордані з радісними рибками, рукою бога-отця, що наче впускає на голову ісусові святого духа, і несподіваним хвостатим чоловічком у воді. поняття не маю, хто то — може, символічний образ ув'язненої у гріху людини (але анатомії це все одно не пояснює).
мініатюра з вірменського євангелія 1311 року.
апдейт: чудова читачка підказала, що чоловічок — це дух йордану. у східній іконографії поруч із ним у сценах хрещення ще часом буває друга постать — дух моря (нагадування про те, що червоне море і йордан розступилися на шляху юдеїв, коли це було потрібно).
#глибоківоди #голілюди #новозавітне
мініатюра з вірменського євангелія 1311 року.
апдейт: чудова читачка підказала, що чоловічок — це дух йордану. у східній іконографії поруч із ним у сценах хрещення ще часом буває друга постать — дух моря (нагадування про те, що червоне море і йордан розступилися на шляху юдеїв, коли це було потрібно).
#глибоківоди #голілюди #новозавітне
ковчег у французькій хроніці з xiv століття виглядає перенаселеним, зате риби у водах потопу живуть своїм найкращим життям і зовсім не нарікають на брак харчів.
#глибоківоди #хрумхрум
#глибоківоди #хрумхрум
ісус просить бурю вспокоїтися на мініатюрі з білінгвальної біблії хііі століття. апостоли трохи супляться, бо в них так домовитися з бурею ніколи не виходило.
#життяісуса #глибоківоди
#життяісуса #глибоківоди
ноїв ковчег, схожий на великий волоський горіх, на мініатюрі з паризької ілюстрованої біблії з кінця xiv століття. здається, деякі пасажири вже усвідомлюють, що плавання буде довге. дуже довге.
#глибоківоди
#глибоківоди
ноїв ковчег у вигляді позамиканої ззовні тумби на ніжках ширяє над результатами всесвітнього потопу. навіть качечки постраждали, бідолахи.
унизу сторінки видно чиїсь спроби скопіювати одного з потопельців. мабуть, як у хаті немає іншого паперу, то й біблія viii століття для малювання підходить.
#глибоківоди #домальоване
унизу сторінки видно чиїсь спроби скопіювати одного з потопельців. мабуть, як у хаті немає іншого паперу, то й біблія viii століття для малювання підходить.
#глибоківоди #домальоване
звірі ниньки сильно проспали, тому чимдуж біжать на ковчег, щоб ной не замкнув двері їм перед носом. хтось, вочевидь, занадто рвучко випив ранкову каву, а хтось точно забув вимкнути праску, але вже й не страшно.
мініатюра з біблії хііі століття.
#глибоківоди #всебудеок
мініатюра з біблії хііі століття.
#глибоківоди #всебудеок
олександр македонський був дуже популярним героєм у середні віки. а що середньовіччя було не менше схильне до складання фанфіків, ніж сучасність, то в історії його життя весь час з’являлися якісь нові пригоди й дивовижні деталі. власне, з цих фанфіків і походить сюжет про олександра, котика і півника (і песика). і дуже прикро, та котик із півником (і песик) у ньому — не головні герої.
отже, коли олександр завоював усе, до чого дотягнувся, і дослідив усе, що міг розвідати на землі, він вирішив, що треба іти глибше. у буквальному сенсі — під воду. для цього найкращі тодішні інженери сконструювали для нього скляну кулю, у якій можна було б опуститися на чималу глибину й роздивитися, що там діється. вони, втім, розуміли, що для такої експедиції не завадить спеціальне обладнання, тому посадили з олександром у кулю ще кота, півня й собаку.
кіт був для того, щоб очищати повітря (наступного разу побачите своїх котів — почухайте їх за цей нетривіальний талант). півень — звісно ж, аби відстежувати час. а пес — перепрошую за цю деталь — щоб у разі чого аварійно випливти на поверхню, бо ж усі ми знаємо, що чиста вода не терпить мертвих собак і виштовхує їх із себе.
у якихось рукописах ця пригода закінчується спокійно: олександр крізь стіну свого батискафа помічає рибу-меч і, натхнений цим образом, згодом засновує традицію лицарських турнірів. та є й інші версії сюжету, із додатковим поворотом: олександрова коханка, що лишилася на кораблі доглядати за ланцюгом, яким закріплена скляна куля, вирішує втекти з іншим чоловіком, тому просто відчеплює батискаф і пливе собі до нових стосунків. невдовзі олександр помічає, що півень накукурікав уже забагато часу, а кіт аж притомився очищувати повітря — і розуміє, що доведеться все-таки використати собаку за призначенням, бо щось пішло сильно не так. зрештою він таки дістається берега, засновує лицарські турніри й живе недовго, але щасливо, та в тій історії котиків з півниками вже зовсім не згадують, то й покиньмо її.
#глибоківоди
отже, коли олександр завоював усе, до чого дотягнувся, і дослідив усе, що міг розвідати на землі, він вирішив, що треба іти глибше. у буквальному сенсі — під воду. для цього найкращі тодішні інженери сконструювали для нього скляну кулю, у якій можна було б опуститися на чималу глибину й роздивитися, що там діється. вони, втім, розуміли, що для такої експедиції не завадить спеціальне обладнання, тому посадили з олександром у кулю ще кота, півня й собаку.
кіт був для того, щоб очищати повітря (наступного разу побачите своїх котів — почухайте їх за цей нетривіальний талант). півень — звісно ж, аби відстежувати час. а пес — перепрошую за цю деталь — щоб у разі чого аварійно випливти на поверхню, бо ж усі ми знаємо, що чиста вода не терпить мертвих собак і виштовхує їх із себе.
у якихось рукописах ця пригода закінчується спокійно: олександр крізь стіну свого батискафа помічає рибу-меч і, натхнений цим образом, згодом засновує традицію лицарських турнірів. та є й інші версії сюжету, із додатковим поворотом: олександрова коханка, що лишилася на кораблі доглядати за ланцюгом, яким закріплена скляна куля, вирішує втекти з іншим чоловіком, тому просто відчеплює батискаф і пливе собі до нових стосунків. невдовзі олександр помічає, що півень накукурікав уже забагато часу, а кіт аж притомився очищувати повітря — і розуміє, що доведеться все-таки використати собаку за призначенням, бо щось пішло сильно не так. зрештою він таки дістається берега, засновує лицарські турніри й живе недовго, але щасливо, та в тій історії котиків з півниками вже зовсім не згадують, то й покиньмо її.
#глибоківоди