страшно середньовічне
3.71K subscribers
2.32K photos
1.07K links
дрібнички із середніх віків.

чатик живе тут: @talking_medieval

особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Download Telegram
середньовічні бібліотеки не мали сучасних технологій захисту від крадіжок, зате в них були прокляття.

скажімо, на клаптику пергаменту наприкінці біблії хіі століття написано:
«книжка належить абатству святих марії і миколая в арнштайні. якщо хтось украде її, нехай смертю помре, нехай його печуть на пательні, нехай його мучать падуча і гарячка, нехай його колесують і повісять. амінь» (Liber sancte Marie sancti que Nycolai in Arrinstein Quem si quis abstulerit Morte moriatur in sartagine coquatur caducus morbus instet eum et febres · et rotatur et suspendatur Amen).

прості книголюби теж без проблем могли користуватися прокляттями. десь у xvi столітті читачка залишила в «житії діви марії» маленьке попередження:
«це книжка елізабет дейн, хто її вкраде, буде повішений на гаку» (Thys ys Elisabeth daness boke he that stelyng shall be hanged by a croke).

почерк в елізабет не такий елегантний, як у монастирського скриптора, але навряд чи ефективність прокляття від цього зменшувалася.

#домальоване #силаслова
узагалі-то проклинати — недобре. але коли наприкінці х століття монастир святого марціала спробували загарбати, на чистих аркушах біблії ченці записали багато щирих побажань для нападників. наприклад:

«хай будуть вони прокляті у своїх будинках і за їх межами. хай будуть вони прокляті, коли стоять і коли сидять, коли лежать і коли ходять. […] хай господь кине їхні тіла на поталу пташкам і звірам. хай господь ударить їх від п'ят до потилиці. хай спустошаться їхні будинки і вже ніхто там не оселиться. хай вони втратять те, що мають, і не здобудуть того, чого не мають. хай меч знищить їх іззовні, а страх — ізсередини. […] хай господь пошле на них страшні пошесті й нездоланні хвороби, якщо вони не звернуть із неправого шляху. […] хай пам'ять про них буде стерта повік-віків».

невідомо, чи спрацювали прокляття, але імен загарбників ми не знаємо, а монастир собі простояв іще 800 років.

на мініатюрі з манесського кодексу, щоправда, замок, а не монастир, але й там нападникам непереливки.

#силаслова
середньовічні ченці розумілися на прокляттях. зазвичай вони надихалися книгою второзаконня (розділ 28 — це список прокльонів на будь-який смак), але якщо загарбники чи інші вороги особливо допікали, базовий біблійний текст обростав деталями.

наприклад, отаке середньовічне «земля їм скловатою»: «нехай небо над ними стане латунне, а земля під їхніми ногами — залізна, щоб ні небеса не прийняли їхніх душ, ні ґрунт — їхніх тіл. і як гасне ця лампада, хай так погаснуть їхні душі, і тіла їхні нехай охопить пітьма, поки вони не виправлять скоєного й не стануть більш гідними. амінь, амінь. хай звершиться, хай звершиться».

(sit illis caelum aereum, et terra ferrea, ut nec caelum recipiat animas eorum nec terra eorum corpora. et sicut extinguitur haec lucerna, ita extinctae jaceant animae, et corpora eorum in tenebras exteriores, nisi res supra dictas reddiderint, et ad dignam emendationem venerint. amen. amen. fiat. fiat.)

ілюстрація — з апокаліпсису 1320-х років.

#силаслова
щоб убезпечитись від крадіжок, середньовічні власники книжок іноді застосовували прокляття. але був трохи м’якший спосіб захисту, особливо актуальний для бібліотек: вимагати урочистої клятви повернути манускрипт на місце.

на останній сторінці природничого трактату, написаного народною нідерландською, є зразок такої клятви: позичальник клянеться на хресті, зображеному для зручності одразу тут поруч, що поверне цю книжку або помре. точніше, позичальниця клянеться, бо під фразою трошки іншим почерком додана мінімальна інформація про одну людину, що користувалася рукописом: «abstetrix heifmoeder», тобто повитуха. сумніваюся, що ця книжка додала щось суттєве до її практичних акушерських знань — але, може, це було читання не так для освіти, як для розваги.

#силаслова
тут давно не було гарних прокльонів — а дарма. ось невеличкий із французького монастиря хііі століття.

нехай, уражені мечем святого духа, вони живими впадуть у пекло з датаном і абіроном і нехай потраплять до рук дияволу і його янголам, із якими в муках нехай будуть катовані без кінця та нищені цілу вічність. і як гасне ця лампада, нехай так їхнє світло погасне серед пітьми, і нехай будуть вони прокляті вічним вогнем, якщо не отямляться й не відшкодують скоєного божій церкві.

(Quatinus transverberati gladio Spiritus sancti descendant cum Dathan et Abiron vivi in infernum et tradantur diabolo et angelis ejus cum quibus cruciati torqueantur sine fine et in eternum pereant. Et sicut extinguntur lucerne iste, sic extinguantur lucerne eorum in mediis tenebris, et sint maledicti in ignem eternum nisi resipuerint et ecclesie Dei satisfecerint.)

у псалтирі хііі століття біси нагадують грішникам, що вічність — довга.

#силаслова #пекельце