христа після воскресіння бачило не так уже й багато людей: спочатку марія магдалина, потім — апостоли й рідня; загалом же вірянам лишається сподіватися на цю зустріч уже після смерті. але якщо вам дуже-дуже треба (і ви, наприклад, король франції), можна влаштувати бодай символічне побачення, як на цій мініатюрі кінця XV століття.

ранок неділі, над землею висить блакитна прохолода, ісус іще здається садівником (вбрання у нього не зовсім відповідне, але ж лопата), та марія магдалина вже підштовхує шарля viii поперед себе, щоб він перший устиг привітатися з богом.

більша хуцпа мені траплялася тільки в одного ілюстратора, про якого буде завтра.

#порожнійгріб #вастутнестояло

що може бути крутіше, ніж обігнати апостолів у зустрічі з воскреслим христом? мабуть, тільки обігнати адама і єву у знайомстві з богом-творцем.

господь ледве встиг понастворювати всілякої звірини, а матфре ерменгау вже тут як тут, аби відхопити свіженьке благословення.

#вастутнестояло #райськанасолода

поки бог клопочеться про створення світу, зокрема астероїдів, єдинорогів і затишних мурованих будиночків, прометей видає людям вогонь, щоб узимку не мерзнули.

із цього дивного сусідства починаються адаптовані «метаморфози» овідія, переписані в північній франції наприкінці xiv століття.

#райськанасолода #вастутнестояло

бог щойно почав творити світ, а жан, герцог беррійський, уже тут як тут, підлизується.

#вастутнестояло

адам і єва тільки вирішили поїсти яблук, а невдоволені нащадки вже тут як тут, стоять і дивляться з дуже гучним осудом.

мініатюра з німецького рукопису 1420-х років.

#голілюди #райськанасолода #вастутнестояло

святий августин привів когось (можливо, замовника книжки?) подивитися, як бунтівні янголи падають із неба на початку віків. бо, по-перше, для мистецтва не існує обмежень у часі й просторі; а по-друге, це його текст (і байдуже, що переписаний аж наприкінці xv століття), може робити, що хоче.

#вастутнестояло #війнавнебесах