дбайливі біси допомагають юді повіситися в ініціалі з псалтиря 1200-х років.

#біси #мертвілюди

радісний біс із біблії в картинках, переписаної в xv столітті, вихваляється своєю пащею пекельною, обладнаною всім, що потрібне, аби цікаво провести час. заходьте в гості, каже.

#біси #пащапекельна

біс із рукопису хііі століття взагалі не хотів їхати в це відрядження, тому й роботу на місці робить зовсім без ентузіазму.

#біси #соннілюди

архангел михаїл відбивається від кудлатої рогатої жаби у французькому часослові з 1480-х років. (дуже люблю ці барвисті середньовічні янгольські крила).

#біси #війнавнебесах

іще один робочий день у пеклі.

ілюстрація з «божественної комедії», переписаної десь у xiv чи xv столітті.

#пекельце #біси

святий антоній грилює біса на ілюстрації до часослова з 1460-х років.

#тяжкобутисвятим #біси

ангелопад у рукописі другої половини xv століття.

(з виразу свіжоперетворених бісівських писків здається, ніби хтось знайшов ту саму траву, що й нещодавні звірі).

#війнавнебесах #біси

біс у рукописі 1400-х років запасається душами на зиму і навіть трошки переймається, що з таким урожаєм грішників йому казанів не вистачить.

#біси #пекельце

святий домінік почитав своєму домашньому улюбленцеві бісові трохи теології, то біс тепер, бідося, лежить і осмислює.

мініатюра — з часослова 1510-х років, а пожежонебезпечний песик — то не домашній улюбленець, а атрибут, за яким можна ідентифікувати святого.

#біси #добребутисвятим #песики

орфей прийшов по еврідіку, а біси йому такі: «нічо не знаємо, у нас тут порядне християнське пекло, а не прохідний двір якийсь».

#біси #звукимузики #пекельце

страшенно експресивні біси падають із неба в рукописі xv століття.

#біси #війнавнебесах

біси лупцюють грішників будяками, а потім планують перейти на кропиву. добре тиждень почався.

мініатюра з «дзерцала людського спасіння», переписаного в 1370-х роках.

#біси #пекельце

діва марія лупить біса віником у часослові з другої половини xiv століття (bl egerton ms 2781, f. 21v).

#гарнеякбожамама #біси

латиномовний апокриф під назвою «житіє адама і єви» починається одразу після їхнього вигнання з раю і розповідає, що спочатку вони тиждень просиділи в цілковитому шоці, не дуже знаючи, що робити далі. але коли райська їжа остаточно покинула їхні організми, першим людям стало голодно, тож вони вирушили на пошуки їжі. земля, втім, була непривітна й непристосована до людського життя, і все, що адам із євою знаходили, виявлялося грубими харчами для тварин, які ну зовсім не лізли в горло після ангельської їжі з едему.

тому адам вирішив улаштувати покуту, щоби бог зглянувся на їхні муки і, може, забезпечив їх якимись не вкрай жахливими продуктами. єва трохи з підозрою поставилася до цієї ідеї — мовляв, якщо ми вигадаємо собі занадто тяжкий челендж і його не виконаємо, бог навпаки може розлютитися на нас іще більше. але адам уже розробив план і мав твердий намір його дотримуватися.

базово план полягав в умертвінні плоті. сам адам по шию зайшов у йордан і пообіцяв богові, що сорок днів так простоїть; а єву послав стояти в тигрі — але, враховуючи її слабкість, не повний термін, а всього-на-всього тридцять сім днів. під час цієї покути до адама поприпливали всілякі риби — нелякані, що й не дивно, бо ж на таких живців їх іще ніхто не ловив. але він, оскільки жив у цьому світі лише кілька тижнів і ще не знав, яка райська буває смажена риба, не сприйняв цього як знаку хапати рибину й вилазити з води. його втрата.

єва ж, пробувши в річці вісім днів, змерзла і втомилася страшенно, тому зраділа, коли на березі з’явився янгол і сказав, що бог побачив покуту своїх творінь і змилувався над ними. звісно, то був не посланець із небес, а перевдягнений сатана, який прийшов знову мучити людей, але я би подивилася, як ви відрізняєте справжніх ангелів від підробних на восьмий день стояння по шию в холодній воді. тож єва вилізла з тигра й разом із неянголом пішла розповідати адамові добру звістку — а він уже запідозрив, що щось тут не те. на оцій ілюстрації з часослова 1430-х років (f. 27r) ви бачите, як на першолюдей поступово сходить усвідомлення, що райської їжі найближчим часом можна не чекати.

утім, зрештою вона їм знов перепала, якщо в посмертному раю взагалі хтось щось їсть. бо ж ісус, як ви пам’ятаєте з численних зображень пащі пекельної (а якщо ні, то дуже раджу тег #пащапекельна), між своїми смертю й воскресінням устиг вивести населення старозавітної відхлані на новозавітні небеса. а хто на небі, той святий, і католицька традиція навіть має день спомину для святих адама і єви — 24 грудня (може, знаєте, що з цим у православній?).

#голілюди #вмитілюди #біси

янгол із бісом із часослова людовика савойського так переймаються за хвору подружку, що аж не можуть тримати себе в руках — доводиться тримати одне одного. а їй, бідній, іще й діти по голові скачуть.

#біси #соннілюди