атака бджіл-мутантів на мініатюрі з англійського бестіарію кінця хіі століття. сам текст, щоправда, розповідає про цілком нормальних бджіл і пасіки, то, може, в ілюстратора був якийсь особливо прикрий особистий досвід.

#бестіарії

вдоволені жабуськи з коментованої книги одкровення з хі століття всіх вітають із тим, що ми, попри серйозні заявки на апокаліпсис, дотрималися до ще однієї середи.

(більше жаб живе на @avocadifrog, це маленький канал, але затишний).

#апокаліпсис

повернулася до читання на сон марійних кантик альфонса х кастильського — і тішуся з того, яке там трапляється щире золото.

наприклад, кантика 214, «як марія допомогла лицареві виграти церкву, яку він їй обіцяв», розповідає про запеклу гру в кості. один із гравців був заможний, а другий — бідний: він тільки й мав власності, що церкву, яка дісталась йому у спадок (і, каже кантика, приносила трохи зарібку). передбачувано, що в розпалі гри, коли багатій кинув на стіл жменю монет, бідняк відповів на його ставку церквою: мовляв, якщо бог схоче, щоб ти виграв, забереш її в мене.

його супротивник кинув кості, і на всіх трьох йому випали шістки. у цей момент убогий гравець зрозумів, що десь прорахувався, але не втратив надії і звернувся до божої мами, обіцяючи присвятити їй церкву, якщо вона порятує його з цієї незручної ситуації. довіряючи діві марії, він кинув кості — і на двох йому випали шістки, а одна розкололася й лягла догори одразу двома поверхнями: шісткою і одиничкою. так божа мама дала знати, що не відмовиться від пропозиції.

у цій історії мене бентежать щонайменше дві речі. по-перше, церква ж від початку була комусь присвячена, чи ті інші святий або свята не образилися, що їх посунули? по-друге, там лунали слова про божу волю, після яких випали три шістки, — то що, божа воля полягала в тому, щоб бідний програв храм, а потім прийшла марія і все скасувала? суцільні загадки.

(персонажі з маргінесу «роману про олександра», схоже, грають у кості на роздягання — до застави нерухомості ще не дійшло).

#чудотворення

сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна» — сова, яка думає, що вже занадто стара, аби позувати для алхімічних трактатів. нє, ну серйозно, скільки можна на оце дивитися?

#совоньки #свояатмосфера

астрономічні явища в небі над нюрнбергом не віщують нічого доброго читачам друкованої ефемери із середини xvi століття.

ефемери — це такі нетривкі поліграфічні штуки штибу реклам, листівок, меню, оголошень чи брошур про кінець світу й потребу покаятися (як оця); їх у всі часи друкують більше, ніж книжок чи часописів, але рідко зберігають цілеспрямовано. звідси й назва — це напрочуд скороминуща паперова продукція (але дуже цікава для дослідників, якщо їй уже вдається пережити бодай два покоління).

#апокаліпсис