середньовічний котик виводить середньовічну версію блюзу, бо йому покривальця не дісталося.

воістину, цей світ занадто жорстокий до людей (і котів) із поетичними душами.

мініатюра з часослова другої половини xv століття (f. 21r).

#котики #звукимузики #маргіналії

усе, що потрібне для райської суботи, на маргінесі молитовника з кінця XV століття: хороша музика й захоплива книжка.

#звукимузики #куточокбібліофіла

співочі янголи з ілюстрованого псалтиря генріха viii (1540–1541 роки), у яких є власний ілюстрований псалтир (може, навіть із генріхом на мініатюрі?).

#гарнібукви #звукимузики

бог зав'язується у вузлик під ліричну музику на мініатюрі з ротшильдських піснеспівів (f. 88r) — збірки молитов, укладеної близько 1300 року. мабуть, закуклюється перед вихідними, що загалом не така вже й погана ідея.

#зненацькабог #звукимузики

сова і мавпа з рукопису кінця xv століття вчать нові пісні, щоб уночі порадувати ними сусідів.

а ви що поробляєте цієї суботи?

#звукимузики

дуже залюднений ініціал із біблії другої половини xiv століття.

#гарнібукви #звукимузики

персонаж із молитовника кінця xv століття показує читачам, як треба співати. дуже люблю такі метамініатюри.

#гарнібукви #звукимузики

орфей причаровує музикою звірів (і кількох фавнів) у венеційському рукописі xv століття.

#голілюди #звукимузики

цар давид і його слуги влаштовують дискотеку в ініціалі з псалтиря 1200-х років.

#звукимузики

ведмеді з плюмажами, військовим оркестром і власним гербом у хроніці 1480-х років.

ну гаразд, герб не зовсім їхній, а бернський, але на ньому ведмідь? ведмідь. то й усе.

#геральдичне #звукимузики

орфей прийшов по еврідіку, а біси йому такі: «нічо не знаємо, у нас тут порядне християнське пекло, а не прохідний двір якийсь».

#біси #звукимузики #пекельце

якщо вам бракує середньовічної атмосфери, але гуслярка й маленький чернечий хор цього місяця вже погано вписуються в бюджет, а дударів із дудкарями навряд чи зрозуміють сусіди, можу запропонувати ще один варіант — поетичний альбом від «аль-мору».

на випадок, якщо ви раніше не чули, що воно таке: «аль-мор» — це фентезійний фестиваль, який існує вже доволі давно й постійно намагається розширювати програму, то чотири роки тому додав до неї конкурс поезії, теж, звісно, фентезійної. надіслане на нього читають (іноді з бурхливими емоціями) люди з хорошим смаком, і найкращі тексти відзначають під час фестивалю; а щоб зусилля авторів і нерви журі не пропадали марно, минулого року з переможних віршів почали записувати альбоми. увімкнувши їх, справді можна уявити себе середньовічною містянкою, яка прийшла на площу подивитися на заїжджих жонглерів і розважитися дивовижними історіями про віщунок і чаклунок, князів і бісів, далекі краї і потойбічні страхіття. (от тільки слухати це все можна в навушниках, щоб не відволікати людей довкола, удома в теплі й коли завгодно, а не раз на рік, як у ваше містечко добираються артисти; самі зручності, жодних мінусів).

цьогорічний альбом має десять текстів, двадцять хвилин і зветься «жаровиння» (послухати можна на ютубі й на спотіфаї); минулорічний — «зелені сни» — удвічі менший (так само ютуб і спотіфай). розказуйте, як вам.

#безсоромнареклама #звукимузики