— як каже гусочка?
— га-га-га.
— як каже гусочка, якщо її взяти за шию?
— queck!
гусочку в зубах, найімовірніше, тягне лис ренар (він же райнеке або рейнард) — герой мандрівних оповідок, пройдисвіт і гроза птаства. сюжети про те, як він дурить короля лева, мучить звірину знать і спустошує курники, у середньовіччі були дуже популярні.
мініатюра з ренаром у псалтирі 1310-х років зовсім крихітна, десь 2,5*3,5 см, і вона там від початку, а от манюсінькі літери додані вже пізнішим чорнилом. and that was a touch of genius.
#маргіналії #домальоване
— га-га-га.
— як каже гусочка, якщо її взяти за шию?
— queck!
гусочку в зубах, найімовірніше, тягне лис ренар (він же райнеке або рейнард) — герой мандрівних оповідок, пройдисвіт і гроза птаства. сюжети про те, як він дурить короля лева, мучить звірину знать і спустошує курники, у середньовіччі були дуже популярні.
мініатюра з ренаром у псалтирі 1310-х років зовсім крихітна, десь 2,5*3,5 см, і вона там від початку, а от манюсінькі літери додані вже пізнішим чорнилом. and that was a touch of genius.
#маргіналії #домальоване
середньовічні бібліотеки не мали сучасних технологій захисту від крадіжок, зате в них були прокляття.
скажімо, на клаптику пергаменту наприкінці біблії хіі століття написано:
«книжка належить абатству святих марії і миколая в арнштайні. якщо хтось украде її, нехай смертю помре, нехай його печуть на пательні, нехай його мучать падуча і гарячка, нехай його колесують і повісять. амінь» (Liber sancte Marie sancti que Nycolai in Arrinstein Quem si quis abstulerit Morte moriatur in sartagine coquatur caducus morbus instet eum et febres · et rotatur et suspendatur Amen).
прості книголюби теж без проблем могли користуватися прокляттями. десь у xvi столітті читачка залишила в «житії діви марії» маленьке попередження:
«це книжка елізабет дейн, хто її вкраде, буде повішений на гаку» (Thys ys Elisabeth daness boke he that stelyng shall be hanged by a croke).
почерк в елізабет не такий елегантний, як у монастирського скриптора, але навряд чи ефективність прокляття від цього зменшувалася.
#домальоване #силаслова
скажімо, на клаптику пергаменту наприкінці біблії хіі століття написано:
«книжка належить абатству святих марії і миколая в арнштайні. якщо хтось украде її, нехай смертю помре, нехай його печуть на пательні, нехай його мучать падуча і гарячка, нехай його колесують і повісять. амінь» (Liber sancte Marie sancti que Nycolai in Arrinstein Quem si quis abstulerit Morte moriatur in sartagine coquatur caducus morbus instet eum et febres · et rotatur et suspendatur Amen).
прості книголюби теж без проблем могли користуватися прокляттями. десь у xvi столітті читачка залишила в «житії діви марії» маленьке попередження:
«це книжка елізабет дейн, хто її вкраде, буде повішений на гаку» (Thys ys Elisabeth daness boke he that stelyng shall be hanged by a croke).
почерк в елізабет не такий елегантний, як у монастирського скриптора, але навряд чи ефективність прокляття від цього зменшувалася.
#домальоване #силаслова
проблема цитат в інтернеті існувала задовго до інтернету. середньовічні читачі наділяли писане слово величезним авторитетом: якщо воно у книжці, значить, правда; порівняйте це з «на ютубі сказали» і «в інтернеті пишуть».
коли в авторах значився хтось знаменитий і мертвий, до нього тим більше треба було дослухатися — звідси всі ці псевдо-діонісії, псевдо-мефодії і псевдо-арістотелі: очевижно ж, що текст охочіше сприймуть всерйоз, якщо на ньому стоятиме ім’я визнаного автора.
а бували ж іще ненавмисні перекручення, неточні цитати з пам’яті й неправильно витлумачені фрази.
одне слово, коли на сторінці псалтиря із глосами петра ломбардського давно покійний і, здається, безмежно втомлений августин тицяє на фразу, йому приписану, кажучи: «це не я» (non ego), — його бентегу нескладно зрозуміти.
#домальоване #маргіналії
коли в авторах значився хтось знаменитий і мертвий, до нього тим більше треба було дослухатися — звідси всі ці псевдо-діонісії, псевдо-мефодії і псевдо-арістотелі: очевижно ж, що текст охочіше сприймуть всерйоз, якщо на ньому стоятиме ім’я визнаного автора.
а бували ж іще ненавмисні перекручення, неточні цитати з пам’яті й неправильно витлумачені фрази.
одне слово, коли на сторінці псалтиря із глосами петра ломбардського давно покійний і, здається, безмежно втомлений августин тицяє на фразу, йому приписану, кажучи: «це не я» (non ego), — його бентегу нескладно зрозуміти.
#домальоване #маргіналії
якщо хочеться терміново намалювати котика (чи двох), а чистого аркуша під рукою немає, то й береги теологічного трактату цілком підійдуть.
#котики #домальоване
#котики #домальоване
між рядками молитов у псалтирі хііі століття плаває крихітна золота рибка. а на нижньому березі тої самої сторінки живе напис про шкідливість жінок для життя, зроблений, імовірно, у 1760-х роках — цитата з вірша метью прайора, доволі популярного в ті часи, хоча й не занадто вишуканого поета. власник книжки, вочевидь, вважав ці рядки достатньо вічними, щоби прикрасити ними п'ятсотлітній пергамент. але мені рибка здається якоюсь вічнішою, чи що.
#манюнє #домальоване
#манюнє #домальоване
на одному боці аркуша в дидактичному рукописі 1230-х років — звичайне собі благовіщення: янгол указує пальцем на небо, марія сором'язливо притискає до себе книжку, наче ховаючись за нею, але жестом відкритої долоні дає зрозуміти, що так, на все згодна. одне слово, нічого особливого.
зате на звороті — свято для очей: хтось із власників манускрипту спробував на просвіт обвести мініатюру, і в нього, еммм, не зовсім вийшло. але видно, що людина з усіх сил старалася, навіть пір'їнки на ангельських крилах промалювала. і цього виявилося достатньо. не знаю, як вас, а мене такі знахідки наповнюють натхненням.
#домальоване #гарнеякбожамама #увастутдірка
зате на звороті — свято для очей: хтось із власників манускрипту спробував на просвіт обвести мініатюру, і в нього, еммм, не зовсім вийшло. але видно, що людина з усіх сил старалася, навіть пір'їнки на ангельських крилах промалювала. і цього виявилося достатньо. не знаю, як вас, а мене такі знахідки наповнюють натхненням.
#домальоване #гарнеякбожамама #увастутдірка
на початку німецької збірки астрологічних і медичних текстів, укладеної у xv столітті, є дві сторінки з фазами місяця, а одразу за ними — ще дві, на яких хтось із пізніших власників намагався намалювати щось схоже.
#домальоване
#домальоване
коли батьки хочуть виховати з тебе юриста, а ти в душі — художник.
сторінка з «декрету граціана» початку xiv століття; із якого століття походять мальовидла, на жаль, не знаю.
#домальоване
сторінка з «декрету граціана» початку xiv століття; із якого століття походять мальовидла, на жаль, не знаю.
#домальоване
майже близнюки.
ліворуч — чоловічок, нашкрябаний на маргінесі ювеналових «сатир», друга половина xv століття.
праворуч — нюхмумрик із коміксу туве янссон, 1950-ті роки.
усе-таки широкі береги середньовічних рукописів сприяли польоту фантазії.
#домальоване
ліворуч — чоловічок, нашкрябаний на маргінесі ювеналових «сатир», друга половина xv століття.
праворуч — нюхмумрик із коміксу туве янссон, 1950-ті роки.
усе-таки широкі береги середньовічних рукописів сприяли польоту фантазії.
#домальоване
передостання сторінка з французької граматики кінця хіі століття (f. 66r), по якій видно, що комусь набридло вчити уроки.
(загалом це дуже цікавий рукопис, що показує, як мало ми змінилися: на перших двадцяти аркушах людина щось старанно конспектувала на берегах, підкреслювала, нотувала акуратним почерком, потім перестала, а під кінець почала малювати. оцей лебідь — чи що воно таке — кульмінація довгого учнівського шляху).
#домальоване
(загалом це дуже цікавий рукопис, що показує, як мало ми змінилися: на перших двадцяти аркушах людина щось старанно конспектувала на берегах, підкреслювала, нотувала акуратним почерком, потім перестала, а під кінець почала малювати. оцей лебідь — чи що воно таке — кульмінація довгого учнівського шляху).
#домальоване
лицар на конику, домальований на маргінесі юридичного трактату середини xiii століття — схоже, хтось узявся за перо, коли йому стало нудно читати про правничі казуси.
#домальоване
#домальоване
схожий на сніговика чорнильний чоловічок унизу сторінки з карами єгипетськими в біблії vi–viii століть. над ним іще видно хвильку — здається, хтось перо розписував.
#домальоване
#домальоване