на середньовічних ілюстраціях пекло часто зображають як велетенську пащеку, яка поглинає грішників.

і саме з цієї пащеки, збуривши пекло, ісус виводить душі між своїми смертю й воскресінням — тобто якраз у передвеликодню суботу. бісам прикро, а от для людей це радісна звістка: навіть у найгустішій пітьмі лишається надія, що про тебе згадають, що по тебе прийдуть, що тебе визволять.

мініатюра з дуже камерним збуренням пекла — із англійського псалтиря кінця хііі століття.

#порожнійгріб #пащапекельна

в англійському манускрипті х–хі століття бог скидає бунтівних янголів із небес прямісінько в пекельну пащеку. а біс, прив'язаний збоку, схоже, працює батутом для тих, хто з першого разу в неї не поцілив.

#пащапекельна #війнавнебесах
#хрумхрум #свояатмосфера

паща пекельна, вигляд зверху.

адам і єва на сторінках староанглійського рукопису з приблизно 1000 року перешіптуються, спостерігаючи, як бунтівні янголи падають прямісінько в пекло, і ще не знають, що їх самих із раю теж скоро виселять. через кілька сторінок на них чекає прикра несподіванка.

#райськанасолода #голілюди
#пащапекельна

бунтівні янголи падають із неба й дорогою в пекло обростають хутром, міжпальцевими мембранами й додатковими писочками в усіх доступних місцях.

мініатюра з ілюстрованої біблії кінця xv століття.

#пащапекельна
#війнавнебесах #біси

пащі пекельній жувати доводиться багато, тому вона старанно дбає про свої зубоньки. і тішиться, коли їх можна всім показати — як у цій сцені збурення пекла з переписаного у xv столітті артуріанського циклу.

#пащапекельна

вавилонська блудниця з пащею пекельною показують новий акробатичний номер. глядачі ще не знають, що тут усе сплановано, тому страшенно переймаються. зате як потім плескатимуть.

мініатюра з ілюстрованого апокаліпсису з xiv століття.

#апокаліпсис #пащапекельна

збурення пекла, схожого на дуже втомленого ведмедика, з німецької збірки проповідей, укладеної в першій половині xiv століття.

душі традиційно голенькі (вони чекали в пеклі й іще не отримали осяйних небесних одеж), але порядні пані вже з покритими головами. ісус, зрештою, теж не зовсім одягнутий — дорогою з гробу хіба встиг на плечі якесь покривальце накинути (бо саван же ж у гробі лишився).

#пащапекельна #голілюди

серафими грають апокаліптичну музику, мертві встають із могил, ісус приходить у славі судити всіх людей. одне слово, дуже страшний суд із трохи менш страшною пащею пекельною в центрі композиції.

#апокаліпсис #пащапекельна

пекло — це інші кабанчик.

мініатюра зі схожою на крилатого, ікластого пакмана пащею пекельною, яка так наїлася душечок, що вони їй аж вухами лізуть, із маргінесу французького рукопису середини xv століття.

#пащапекельна #маргіналії

душі — у вогні, вогонь — у пащі пекельній, паща — в ініціалі, ініціал — у тексті, а текст — у віночку з будяків. чарівна складанка з молитовника кінця xv століття.

(але душі, помітьте, моляться, то, хоч паща й пекельна, вони в чистилищі — його часто трактували як ті самі вогненні муки, просто, на відміну від вічного пекла, тимчасові).

#цвітеіпахне #пащапекельна #гарнібукви

біс ретельно втрамбовує душі грішників у пащу пекельну, яка, звісно, всередині більша, ніж назовні, але ж не настільки. усім навколо аж трохи ніякого спостерігати за цим процесом (і вони, мабуть, у глибині душі тішаться, що то не їхня робота).

мініатюра з апокаліпсису хііі століття.

#апокаліпсис #біси #пащапекельна

різдво в православної церкви в україні й у греко-католиків вже припадає на той самий день, що й у римо-католиків, а от великдень — досі на різні.

якщо дуже коротко, то справа в тому, що ми перейшли не на григоріанський календар (який, як підказує назва, вигадав папа римський григорій хііі, тому деякі православні спільноти вирішили, що цур йому й пек), а на новоюліанський (який, теоретично, навіть трошки точніший, але до 2800 року все одно повністю збігатиметься з григоріанським, то це не сьогоднішня проблема), залишившись при юліанському способі обрахування дати великодня. отже, зафіксовані на певний день року свята (різдво, благовіщення, миколая) в нас тепер збігаються з європейськими, а рухомі (великдень, п'ятидесятниця) залишаються розсинхронізованими: у якісь роки на тиждень, в інші — на півтора місяця. маленька різниця була минулого року, а майже півторамісячна трапиться цього.

одне слово, завтра великдень за григоріанським календарем, то настав час першої порції довколавеликодніх мініатюр (їх багато, вони прекрасні, шкода втрачати нагоду). і сьогодні, як і належить у велику суботу, коли ісус іще не встав із гробу, а завершує свої справи в потойбіччі, — сцена збурення пекла з дуже задовбаною з вигляду пащею пекельною і плюшевим ведмедиком у ролі біса.

#пащапекельна #біси #порожнійгріб

душі приходять на страшний суд одразу з паперами, щоб не трапилося ніяких непорозумінь, на мініатюрі з ілюстрованого апокаліпсису 1330-х років (bl add ms 17333).

книжечки в їхніх (і божих) руках — це таки важливі документи: одкровення кілька разів згадує про книгу життя, записані в яку потраплять у царство небесне, а ті, кого там немає, будуть, наприклад, вкинуті «в озеро вогню». це серйозніша ситуація, ніж не знайти себе у списках на виборчій дільниці, тому не дивно, що люди по-всякому намагалися (і намагаються) завчасу впевнитися, що вони в тій книзі є.

можна сприйняти це як метафору і дбати про запис добрими вчинками, справами милосердя й усяким таким. а можна поставитися до тексту буквальніше — і завести спеціальну книжку. багато середньовічних монастирів мали томи, які буквально звалися «liber vitae», тобто «книга життя»: там нотували імена покровителів і жертводавців. в ідеалі їх усіх мали б згадувати під час служб, але в популярних монастирях це перетворилося б на багатогодинний потік імен (скажімо, одна клюнійська «книга життя», яка трохи помандрувала між монастирями, містила десять тисяч записів), тому книжку під час меси клали на головному вівтарі, а в євхаристійній молитві просто вказували на всіх, хто там записаний.

(не знаю, як це працює зараз. щойно подумала, що можу ж напряму попитати ченців, але лишу то на потім. а якщо хтось із вас знайомий із сучасними монастирськими меморативними практиками — розкажіть, будь ласка, у коментарях).

#апокаліпсис #всітамбудемо #голілюди #пащапекельна

сатана так зашпортався в небесному покривалі, що зовсім втратив рівновагу й полетів додолу — а там на нього вже чекає роззявлена* паща пекельна.

ініціалі із рукопису 1400-х років.

* мені здається, що звук дз цьому слову пасував би більше. роз-дзяв-ле-на. гарно ж.

#пащапекельна #війнавнебесах #гарнібукви

ісус прийшов збурювати пекло з цілим оркестром, бо свято все-таки. голенькі душі радісно так радісно біжать йому назустріч, що навіть не помічають, як топчуться по бісові, який, бідака, не витримав їхнього натиску. (а паща пекельна, мабуть, тішиться, що нарешті позбудеться своїх пасажирів і зможе записатися до стоматолога лікувати карієси).

#пащапекельна #голілюди #порожнійгріб

радісний біс із біблії в картинках, переписаної в xv столітті, вихваляється своєю пащею пекельною, обладнаною всім, що потрібне, аби цікаво провести час. заходьте в гості, каже.

#біси #пащапекельна

біси в рукописі 1333 року старанно втрамбовують грішників у пащу пекельну, готуючись приймати нову пачку (а та сарана зі сходу все лізе й лізе).

#пащапекельна