в Ірані розганяється своя #зрада. Пишуть, що в літаку було багато етнічних іранців, хоча і громадян інших країн. Опозиція вже звинувачує "аль-Кудс" в убивстві "наших дітей"...

ВАГНЕРГЕЙТ. ЩО У «СУХОМУ ЗАЛИШКУ»?
1. Маємо розставлені крапки та коми. Зеленський та Єрмак «злили» операцію. Зараз немає жодних сумнівів, хто відклав, а, фактично, зірвав заходи багатьох розвідок.
2. Це було гірше ніж #зрада. Мова йде про стратегічну помилку. З усіма наслідками для України.
3. Українські спецслужби показали високий клас роботи. Це визнають навіть росіяни.
4. Політичне керівництво держави черговий раз проявило себе «нєдорослями» в політиці. Обрали «синицю» в руках, яка виявилася дохлою…
5. Поведінка влади по запереченню історіі - ще гірша за сам зрив операції. Особливо спроба подати це як «розробку штабу Порошенка».
6. У той же час, електорально «вагнергейт» не злітає. Він не цікавий виборцю поза межами порохоботського гетто. Зробити з цього мегазраду для фокусу політкампаніі не можливо. Він навіть на тему для імпічменту Зеленському не тягне, хоча мав би.
Але є контекст. Політичний та економічний.
7. Заява Бурби та злив документів Яніною Соколовою, атака на Шустері - означає, що Ахмєтов вже не шуткує. Червоні лінії перейдено. Починається війна.
8. Якщо раніше Ахмєтов і конфліктував з владою, то залишав мости для досягнення перемир’я чи домовлявся на якійсь ітерації протистояння. Тактика: тут воюємо, а тут ведемо спільний бізнес - завжди дозволяла йому отримувати від влади (чи то Кучми, Ющенка, Януковича чи Порошенка) «ніщаки» у вигляді плюсових Роттердамів. До останнього часу так було і з Зеленським. Але щось пішло не так.
9. Остаточно мости поки не спалено. На ринках ми спостерігаємо лише поодинокі спроби влади дошкуляти інтересам Ахмєтова: відміна дозволу на купівлю обленерго Новінським чи блокування надприбутків від «зеленої енергетики». Але це ще не повноцінна війна.
10. Як правило, держава виграє в протистоянні з олігархами. Це якщо сама влада не хоче стати єдиним олігархом. Тоді олігархічний консенсус об’єднується з іншими суб’єктами політичного процесу і прибирають узурпатора.
11. Сьогодні олігархічний консенсус проти Зеленського можливий. Але інші члени списку Форбс ще не відчули повною мірою себе членами списку олігархів РНБОУ. А дехто не може увійти в союз з Ахмєтовим, бо ризикує опинитися на допиті в ФБР.
12. Влада поки має репресивний ресурс і намагається розширити інструменти «надзвичайної держави» за рахунок боротьби з К19. Проте, мати ресурс і ефективно ним управляти - дві великих різниці. Імпульси, які генерує центральне керівництво, тонуть вже на рівні вищесередньоі ланки поліції, прокуратури чи спецслужб. Ця влада не здатна «добивати» опонента.
13. Але, для того щоб прибрати режим Зеленського, мало лише телевізора та грошей. Потрібні політичні гравці, соціальні конфлікти, рушійні сили та сила.
14. Звичайно, в бій піде важка артилерія у вигляді Авакова, Разумкова, Кличка тощо. Владі кинуть виклик усі хто може і хоче. В хаосі кожен захоче робити свій гешефт.
15. Ахмєтов не відзначався власними успішними політичними проектами. Його політичний менеджмент, як правило, здобував перемоги локально, а в всеукраїнському масштабі виходив «пшик». Дудіння в клаксон. Тому, поки в СКМ сформують «олігархічну альтернативу», у влади є час. Як є час і у «третіх сил».
16. Варто вказати, що час для наступу обрано досить вдало. Відкладені пандемією соціальні бунти, лише починають проявлятися на місцях. Поки їх кількість не переходить у якість. Але це до перших аварійних відключень світла та тепла; до непідйомних платіжок та нових карантинних обмежень.
17. Владу чекатиме цілий каскад «врадієвок». І далеко не в усіх з них бенефіціарами будуть олігархи чи окремі політпроекти. Просто зелені не встигатимуть гасити «гарячі точки». Кожен їх крок лише поглиблюватиме хаос.
18. Звичайно, що на все це із апетитом спостерігає Москва. Занурення України в політичний хаос - можливості для Путіна. Ігнорувати цього не можна. Прихід росіян означатиме кінець не лише для зелених, опозиції, а й для олігархічного консенсусу. Бо з російськими штиками прийде інший консенсус, в якому усим: їм та нам, не буде місця.
19. Враховуючи досвід попередніх історичних епох, в мене немає впевненості, що у влади, опозиції та

пішов я спати, потім розкажете де #перемога Єрмака та #зрада України

"ЗЕМЛЯ В ОБМІН НА МИР" ДЛЯ УКРАЇНИ. ЯКІ РИЗИКИ "ЗАМОРОЗКИ" ВІЙНИ? ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВИ?

на каналі Ukrlife.tv разом з Людмила Немиря говорили про:

- формула "замороження" війни - "земля в обмін на мир" для України, які ризики?
- "корейський варіант" - чому він не спрацює?
- чи є ресурс у колективного Заходу для "заморозки" і чи зацікавлені в ній гравці в умовах Глобальної війни?
- про що говоритимуть Сі з Баденом і чи можемо ми отримати зиск з зустрічі?
- де шукати конторів миру і які альтернативи у війні?
- де можливі нові фронти Глобальної війни?

посилання на ефір - https://www.youtube.com/watch?v=Ya4ybABvIFQ

#war #війна #росія #Україна #заморозка #корейськийВаріант #ГлобальнаВійна #перемога #мир #зрада #Байден #путін

ПРО ОДНУ ЗАБУТУ ЗРАДУ

Знайшов в свому архіві цікавий документ. Мова йде про зрадника Дмитра Табачника. В серпні 1996 року Табачник, тоді голова Адміністрації Президента надіслав голові Верховного Суду В.Бойку листа, де посилаючись на прохання секретаря Радбезу росії генерала Лєбєдя (того самого), просить “ще раз перевірити законність і обґрунтованість засудження” громадянина рфії Танасевського, якому за розбій та масове вбиство кримський суд виніс смертний вирок. Його судули за “тероризм”.

Нагадаю, що це було одним з перших справ про тероризм в Україні. Суд над А. Танасевським і його двома спільниками (один з яких був також засуджений до вищої міри покарання - розстрілу) - А. Пухтицьким і А. Тимофеєвим проходив у закритому режимі. Відомо, що А. Ю. Танасевський і його спільники розстріляли з автоматів і пістолетів у центрі Сімферополя офіс страхової компанії, контрольованої кримською ОЗУ «Греки». Після чого закидали ручними гранатами навколишні двори. Точна кількість жертв - убитих і поранених - в цій акції невідома: СБУ зробила все можливе, щоб процес максимально засекретити.

Була інформація, що Лєбєдь просив за Танасевського, не стільки через особисте знайомство по війні в Придністров’ї, а через те, що той був пов’язаний з ГРУ рф. Розслідування, яке по гарячим слідам опублікував Фонд “Українська перспектива” свідчило, що метою нападу групи Танасевського на офіс однієї комерційної структури було не стільки вбити конкретних осіб, а з метою “надєлать шуму, постреєлять із автоматов”. Вже тоді автори говорили про “політичний тероризм”, а не банальні розбірки “башмаків” з “греками”.

На думку українських спецслужб, російський спецназівець А. Танасевський, громлячи центр Сімферополя, виконував перше завдання в можливій широкій програмі з дестабілізації ситуації в Криму.

Цікаво, що Кучма тоді відмовився помилувати Танасевського. Але Табачник робив усе можливе, щоб не лише “зам’яти” справу, але й витягти з-під петлі самого Танасевського. Видно куратори з Москви тисли. Кажуть, що дійшло до того, що Кучма порадив Дімці “або хрестик зняти, або труси надіти”, бо вже занадто було.

“Українська перспектива” писала, що події у Сімферополі розвивалися за сценарієм провокацій російських спецслужб у Сумгаїті, Тбілісі, Ризі, Баку, Абхазії, Придністров'ї.

Наведемо ще одне твердження: «За два роки російський генерал перейшов від таємних спецоперацій до публічного висунення територіальних претензій Україні, заявляючи про російський статус Севастополя та закликаючи мешканців міста провести з цього питання референдум, чим грубо втручався у внутрішні справи України. Наївно думати, що такі дії були особистою ініціативою Лебедя. Це політика його держави…».

Проте Табачник тоді не встиг. І ледве сам не провалився. Надшвидко, наступного дня після появи публікацій про дії Табачника, смертний вирок Танасєвському було виконано. А самого Дімку кинувся виправдовувати заступник голови Верховного суду України Валерій Маляренко. Він тоді заявляв, що звернення Дмитра Табачника було “проханням приватної особи, а тому не можна його розцінювати як тиск на суд”.

Якщо хтось говорить як зрадник, діє як зрадник, то з великою вирогідністю він таким й виявляється. Табачник цьому яскраве підтвердження.

Пишаюся, що у свій час (1995-1996 рр) брав участь в проектах Фонду “Українська перспектива”. Гарна була школа.

#політвидав

#Табачник #Крим #зрада #Лєбєдь #терор