📷Людські долі у вирі змін та моменті спокою, через об’єктив Марка Рібу (1923-2016), впливового французького фотографа та одного з перших учасників знаменитого фотокооперативу «Magnum photo».
#фото
#фото
👍12❤9
🖼️Ранкове море та узбережжя, від Кітаока Фуміо (1918-2007), японського художника й майстра деревориту.
#мистецтво #Японія
#мистецтво #Японія
❤28
Кава, бедуїни, модернізм:
🖼️ "Кавовий куточок", від впливового іракського художника та скульптора Фаїка Хасана (1914-1992).
#мистецтво #кава #Ірак
🖼️ "Кавовий куточок", від впливового іракського художника та скульптора Фаїка Хасана (1914-1992).
#мистецтво #кава #Ірак
👍13❤10🔥1
🎏Роздуми про японську культуру, яку «не оцінила» вибаглива львівська публіка 1930-х років, від Степана Левинського (1897-1946), українського письменника, перекладача й мандрівника "Сходом" і "Заходом":
✍️"З критики на львівські вистави японського театру, поміщеної у ч. 41, читачі "Діла" довідалися деяких цікавих подробиць про країну самураїв. Ті, що відвідали театр особисто, вийшли з його мурів переважно невдоволені. Не вдоволила їх уся кольорова екзотика костюмів і світла, ані гра міміки й жестів. Вони не зрозуміли не тільки мови акторів, але всі естетичні нюанси, включно до танку і співу, лишилися для них нерозгаданою тайною. Справді, японський світ уважати можна за діаметрально відмінний від нашого, европейського, а склались на це різні причини. Передовсім географічне положення. Це ж найдалі від Европи положена закутина величезного азійського континенту... Потім: раса, що є результатом стопу аж п'яти різних расових елементів. Далі: довга, цілковита ізоляція Японії. Протягом майже трьох століть Японія жила тільки власним життям, а весь контакт зі зовнішнім світом відбувався за посередництвом голландських кораблів... Але це, очевидчки, не вияснює нам ще всього. Боби хоч у частині збагнути цю дивну відмінність японського світу від нашого, мусимо передовсім зважити, що належить він до азійського культурного середовища...".
"З Японському дому", 1932.
#текст #орієнталізм #Україна #Японія #Львів
✍️"З критики на львівські вистави японського театру, поміщеної у ч. 41, читачі "Діла" довідалися деяких цікавих подробиць про країну самураїв. Ті, що відвідали театр особисто, вийшли з його мурів переважно невдоволені. Не вдоволила їх уся кольорова екзотика костюмів і світла, ані гра міміки й жестів. Вони не зрозуміли не тільки мови акторів, але всі естетичні нюанси, включно до танку і співу, лишилися для них нерозгаданою тайною. Справді, японський світ уважати можна за діаметрально відмінний від нашого, европейського, а склались на це різні причини. Передовсім географічне положення. Це ж найдалі від Европи положена закутина величезного азійського континенту... Потім: раса, що є результатом стопу аж п'яти різних расових елементів. Далі: довга, цілковита ізоляція Японії. Протягом майже трьох століть Японія жила тільки власним життям, а весь контакт зі зовнішнім світом відбувався за посередництвом голландських кораблів... Але це, очевидчки, не вияснює нам ще всього. Боби хоч у частині збагнути цю дивну відмінність японського світу від нашого, мусимо передовсім зважити, що належить він до азійського культурного середовища...".
"З Японському дому", 1932.
#текст #орієнталізм #Україна #Японія #Львів
👍11
📝"Не кохай двічі чужинця, бо розлука стане тобі криком ворона". "З японського дому", від С.Левинського. "Діло", 12 липня 1932. #151.
✍️Степан Левинський (1897-1946) - письменник, сходознавець, мандрівник. Народився у Львові, в родині відомого архітектора Івана Левинського. Навчався у Львівській Політехніці. Вивчав японську мову і культуру у Колоніальному інституті (Брюсель) та Школі державних мов (Париж). У 1935-1940 рр. працював референтом і перекладачем у польському консульстві в Харбіні. Пізніше - у французько-японському комітеті при губернаторі Індокитаю в Сайґоні (нині Хошимін).
Весь час Левинський багато писав, перекладав та приймав активну участь в житті української громади Маньчжурії. Долучався до видання мапи Зеленої України (1937), «українського бюлетня» (японською мовою) та «Українсько-японського словника» (1944). Протягом 1920-30 років написав багато подорожніх нарисів і коментарів про Близький та Далекий Схід. Його тексти активно друкував відомий галицький часопис «Діло».
#Японія #Україна #текст
✍️Степан Левинський (1897-1946) - письменник, сходознавець, мандрівник. Народився у Львові, в родині відомого архітектора Івана Левинського. Навчався у Львівській Політехніці. Вивчав японську мову і культуру у Колоніальному інституті (Брюсель) та Школі державних мов (Париж). У 1935-1940 рр. працював референтом і перекладачем у польському консульстві в Харбіні. Пізніше - у французько-японському комітеті при губернаторі Індокитаю в Сайґоні (нині Хошимін).
Весь час Левинський багато писав, перекладав та приймав активну участь в житті української громади Маньчжурії. Долучався до видання мапи Зеленої України (1937), «українського бюлетня» (японською мовою) та «Українсько-японського словника» (1944). Протягом 1920-30 років написав багато подорожніх нарисів і коментарів про Близький та Далекий Схід. Його тексти активно друкував відомий галицький часопис «Діло».
#Японія #Україна #текст
👍10❤7