Паризький цикл робіт Домото Іншьо (1891-1975), відомого японського художника, що після Другої світової війни змінив стиль «ніхонга» на європейський експресіонізм.
Домото Іншьо став відомий у міжвоєнній Японії завдяки роботам у традиційному стилі «ніхонга», а також численним розписам інтер’єрів буддійських святинь (здійснив більше 600 розписів буддійських храмів, монастирів та інших святинь). З часом, він створив власну школу і все більше поринув у вивчення історії, естетики й західного мистецтва. Після війни відчувається сильна зміна у творчості художника, в якій все сильніше домінує експресіонізм. Домото Іншьо все частіше організовує міжнародні виставки за кордоном та підтримує контакти з європейськими художниками. У 1966 р. він заснував Музей образотворчого мистецтва «Dōmoto», дизайн та концепція якого й досі відображають його художнє бачення мистецтва.
Сайт музею: https://insho-domoto.com/
#мистецтво #Японія #Париж
Домото Іншьо став відомий у міжвоєнній Японії завдяки роботам у традиційному стилі «ніхонга», а також численним розписам інтер’єрів буддійських святинь (здійснив більше 600 розписів буддійських храмів, монастирів та інших святинь). З часом, він створив власну школу і все більше поринув у вивчення історії, естетики й західного мистецтва. Після війни відчувається сильна зміна у творчості художника, в якій все сильніше домінує експресіонізм. Домото Іншьо все частіше організовує міжнародні виставки за кордоном та підтримує контакти з європейськими художниками. У 1966 р. він заснував Музей образотворчого мистецтва «Dōmoto», дизайн та концепція якого й досі відображають його художнє бачення мистецтва.
Сайт музею: https://insho-domoto.com/
#мистецтво #Японія #Париж
⚡«Агатангел Кримський і історія Стародавнього Сходу». У вівторок, 21 лютого о 16.00 має бути цікава онлайн розмова про результати дослідження рукописної наукової спадщини Агатангела Кримського.
📌Детальніше за посиланням:
#анонс #семінар #онлайн
https://www.facebook.com/events/720953559683507/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22your_upcoming_events_unit%22%2C%22surface%22%3A%22bookmark%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D
📌Детальніше за посиланням:
#анонс #семінар #онлайн
https://www.facebook.com/events/720953559683507/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22your_upcoming_events_unit%22%2C%22surface%22%3A%22bookmark%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D
✍«Тепер ми не боялись учителя – ми любили його. Охоче і з радістю вчили його уроки: математику, історію, географію. З історії пізнавали своїх предків, свої корені. З географії ми дізнавалися про широкі степи, де ми гуляли, про землю, де жили. Пізнавали швидкі струмки, що дзюркотіли серед гір, безкрає море із шумливими хвилями, гірські шпилі у синюватому серпанку. Ми пізнавали глибину морів, висоту гір, велич Творця». Номан Челебіджіхан. «Молитва ластівок», 1913.
📌23 лютого в рамках виставки MIRAS. Спадщина проводимо публічний діалог, присвячений пам’яті Номана Челебіджіхана (1885-1918), знакового громадського й політичного діяча, письменника, поета та духовного лідера кримськотатарського народу. Поговоримо про внесок цієї особистості у формування суспільно-політичного, інтелектуального й культурного середовища епохи, а також спробуємо осмислити значення кримськотатарської не\матеріальної спадщини у формуванні ідентичності корінного народу Криму.
Запрошую, буде цікаво.
#анонс #Крим #кримські_татари
📌23 лютого в рамках виставки MIRAS. Спадщина проводимо публічний діалог, присвячений пам’яті Номана Челебіджіхана (1885-1918), знакового громадського й політичного діяча, письменника, поета та духовного лідера кримськотатарського народу. Поговоримо про внесок цієї особистості у формування суспільно-політичного, інтелектуального й культурного середовища епохи, а також спробуємо осмислити значення кримськотатарської не\матеріальної спадщини у формуванні ідентичності корінного народу Криму.
Запрошую, буде цікаво.
#анонс #Крим #кримські_татари
Facebook
Публічний діалог пам’яті Номана Челебіджіхана
Event in Kyiv, Ukraine by Скарбниця Національного музею історії України on Thursday, February 23 2023
🎥Дональд Річі (1924-2013) - американський журналіст та режисер, який першим відкрив для «західного світу» японське кіно.
✍Дональд Річі потрапив у Японію в 1947 р., після служби на торгівельному флоті. Не бажаючи повертатись до рідного Огайо, він заробляв журналістикою та робив огляди на японські кіно-новинки. Під час підготовки сюжетів він близько потоваришував з Ясудзіро Одзу, Касіко Кавакіта та іншими сценаристами, режисерами й майбутніми «класиками» цього жанру.
Довгий час журналіст плідно працював у Токіо. Писав про індустрію кіно, культуру, повсякдення q подорожі Японією. У 1959 р. вийшла його книга «Японське кіно: мистецтво та індустрія» (у співавторстві з Джозефом Андерсоном), завдяки якій «західна» публіка вперше дізналась про історію й індустрію японського кіно (та й взагалі – що у цій країні існує кіно-мистецтво).
«Внутрішнє море» (1971) – тревелог, який Дональд Річі написав під час мандрівок островами Внутрішнього моря Сето. Цю книгу автор писав орієнтуючись на популярний японський літературний метод збирання думок і спостережень у те, що лише на перший погляд здається випадковим набором слів і сюжетів (с). Річі називав цей метод «Слідуй за пензлем». Праця є чудовим прикладом суб’єктивного погляду. Романтичного осмислення власних вражень і емоцій на межі між художньою літературою й документалістикою.
📌В 1991 р. на основі цього популярного тревелогу режисерка Люсіль Карра зняла однойменний документальний фільм. Насолодитись його чудовою естетикою та "випадковими контекстами" можна за посиланням:
#Японія #кіно #мистецтво #тревелог
https://www.youtube.com/watch?v=vRR8yMTYv2A&ab_channel=ATYEOJimmy
✍Дональд Річі потрапив у Японію в 1947 р., після служби на торгівельному флоті. Не бажаючи повертатись до рідного Огайо, він заробляв журналістикою та робив огляди на японські кіно-новинки. Під час підготовки сюжетів він близько потоваришував з Ясудзіро Одзу, Касіко Кавакіта та іншими сценаристами, режисерами й майбутніми «класиками» цього жанру.
Довгий час журналіст плідно працював у Токіо. Писав про індустрію кіно, культуру, повсякдення q подорожі Японією. У 1959 р. вийшла його книга «Японське кіно: мистецтво та індустрія» (у співавторстві з Джозефом Андерсоном), завдяки якій «західна» публіка вперше дізналась про історію й індустрію японського кіно (та й взагалі – що у цій країні існує кіно-мистецтво).
«Внутрішнє море» (1971) – тревелог, який Дональд Річі написав під час мандрівок островами Внутрішнього моря Сето. Цю книгу автор писав орієнтуючись на популярний японський літературний метод збирання думок і спостережень у те, що лише на перший погляд здається випадковим набором слів і сюжетів (с). Річі називав цей метод «Слідуй за пензлем». Праця є чудовим прикладом суб’єктивного погляду. Романтичного осмислення власних вражень і емоцій на межі між художньою літературою й документалістикою.
📌В 1991 р. на основі цього популярного тревелогу режисерка Люсіль Карра зняла однойменний документальний фільм. Насолодитись його чудовою естетикою та "випадковими контекстами" можна за посиланням:
#Японія #кіно #мистецтво #тревелог
https://www.youtube.com/watch?v=vRR8yMTYv2A&ab_channel=ATYEOJimmy
YouTube
The Inland Sea - 内海
(tmss)
👍1
📷 «Азовсталь: нові сенси». Виставка в #НМІУ, у річницю повномасштабного вторгнення. Про героїв і пам’ять.
Останні кілька днів "залип" у історію про один альбому та його творців, для яких переходити межу між різними світами було родинною професією. В кінці історії буде про «український дороги» автора альбому:
🖼«294 різнокольорові фігури, що представляють посади, професії… міста Константинополя й інших варварських народів з описом» («Figurae 294 colorite che rappresentano le cariche, le professioni ecc…»). Кількатомна праця, упорядкована й коментована Маркантоніо Мамука делла Торе (1636, Стамбул – 1712, Відень) на поч. XVIII ст.
📌Оригінал зберігається в колекції Австрійської національної бібліотеки:
#Мистецтво #Османська_імперія #Австрія #Італія
https://digital.onb.ac.at/RepViewer/viewer.faces?doc=DTL_7683538&order=1&view=SINGLE
🖼«294 різнокольорові фігури, що представляють посади, професії… міста Константинополя й інших варварських народів з описом» («Figurae 294 colorite che rappresentano le cariche, le professioni ecc…»). Кількатомна праця, упорядкована й коментована Маркантоніо Мамука делла Торе (1636, Стамбул – 1712, Відень) на поч. XVIII ст.
📌Оригінал зберігається в колекції Австрійської національної бібліотеки:
#Мистецтво #Османська_імперія #Австрія #Італія
https://digital.onb.ac.at/RepViewer/viewer.faces?doc=DTL_7683538&order=1&view=SINGLE
✍Син упорядника цього альбому - Крістофоро Мамука делла Торе (1681-1760) був відомим драгоманом (терджиманом, перекладачем) та фахівцем з османських справ. Як і покоління його предків, він народився у Стамбулі, в шанованій католицькій родині, яка щонайменше з кінця XVI ст. спеціалізувалась на дипломатичних і комерційних відносинах між Венецією, Габсбургами та Османською імперією (через кілька днів я остаточно загубився в їх родинному дереві та десятках відомих перекладачів з цієї сім’ї). Довгий час Крістофоро жив і працював між Стамбулом і Венецією, аж поки в середині XVIII ст. не осів в італійському Трієсті. Тут він одночасно представляв інтереси османських купців та намагався влаштуватись на службу до Марії Терезі (згодом успішно). Судячи з усього, саме останній фактор сприяв появі у Відні презенту від Крістофоро - знаменитого видання «294 різнокольорові фігури…».
Подібні «книги костюмів» були популярним жанром, у якому само/репрезентували «османську цивілізацію». Вони були важливим джерелом знань про політичний устрій, культуру, релігію, господарство жителів цієї держави й довгий час вважались солідним презентом при дворі володарів.
Альбом «294 різнокольорові фігури…» складається з кількох сотень османських мініатюр, створених найвірогідніше у ІІ пол. XVII ст. Намальовані вони на «східному» папері в характерному художньому стилі. Супроводжується видання текстами (підписами, коментарями, поясненнями до зображень) італійською мовою, які написані вже на європейському папері. Це свідчить про те, що видання зшивалось з різних частин: мініатюри могли малювати османські майстри у Стамбулі, а тексти додавались вже родиною делла Торе (у вигляді аналітичної довідки фахівця, що пояснював «контексти»).
Цей альбом дуже цікавий, адже поєднує кілька виразно османських та італійських художньо-текстуальних жанрів в одному виданні. А отже, виражає два погляди на османів – «власний» та «іншого». Над його створенням працювала людина, яка добре розуміла особливості цих двох світів, жила в них, була «професійним медіатором» між ними.
Роль подібних «драгоманів» (як сім’я делла Торе) виходила далеко за межі лише перекладу текстів з однієї мови на іншу. Вони пояснювали «інший світ», з його релігійними, світоглядними, суспільними особливостями, етикою та дипломатичним протоколом. До того ж, робили це як для європейців, так і для османів.
Подарунок цього видання при дворі у Відні можна сприймати як «професійне резюме», яке ніби натякало – «моя сім’я зібрала багато відомостей про турків, але ми знаємо набагато більше корисних секретів…».
#Османська_імперія #мистецво #Італія #Австрія #Габсбурги
Подібні «книги костюмів» були популярним жанром, у якому само/репрезентували «османську цивілізацію». Вони були важливим джерелом знань про політичний устрій, культуру, релігію, господарство жителів цієї держави й довгий час вважались солідним презентом при дворі володарів.
Альбом «294 різнокольорові фігури…» складається з кількох сотень османських мініатюр, створених найвірогідніше у ІІ пол. XVII ст. Намальовані вони на «східному» папері в характерному художньому стилі. Супроводжується видання текстами (підписами, коментарями, поясненнями до зображень) італійською мовою, які написані вже на європейському папері. Це свідчить про те, що видання зшивалось з різних частин: мініатюри могли малювати османські майстри у Стамбулі, а тексти додавались вже родиною делла Торе (у вигляді аналітичної довідки фахівця, що пояснював «контексти»).
Цей альбом дуже цікавий, адже поєднує кілька виразно османських та італійських художньо-текстуальних жанрів в одному виданні. А отже, виражає два погляди на османів – «власний» та «іншого». Над його створенням працювала людина, яка добре розуміла особливості цих двох світів, жила в них, була «професійним медіатором» між ними.
Роль подібних «драгоманів» (як сім’я делла Торе) виходила далеко за межі лише перекладу текстів з однієї мови на іншу. Вони пояснювали «інший світ», з його релігійними, світоглядними, суспільними особливостями, етикою та дипломатичним протоколом. До того ж, робили це як для європейців, так і для османів.
Подарунок цього видання при дворі у Відні можна сприймати як «професійне резюме», яке ніби натякало – «моя сім’я зібрала багато відомостей про турків, але ми знаємо набагато більше корисних секретів…».
#Османська_імперія #мистецво #Італія #Австрія #Габсбурги
👍4