📷Монголія на зламі епох, у об’єктиві Стефана Пассета. З «Архіву планети» Альберта Кана.
✍️Альберт Кан (1860-1940) був французьким банкіром та меценатом, якого захоплювали й одночасно непокоїли стрімкі зміни у світі. Він започаткував проєкт «Архів планети», щоб зафіксувати для нащадків різноманітність людської цивілізації, з її неповторністю традицій, архітектурних пам’яток та ландшафтів, що змінювались на очах його покоління. Кан організував експедиції у різні куточки світу, в результаті яких у Парижі постала одна з найбільших колекцій - 72 тис. фото й 100 год. відео з 60 країн світу.
📌Стефан Пассет здійснив дві подорожі до Монголії (1912, 1913), майже невідомої на Заході країни, що переживала історичні зміни - часи між китайським правлінням, владою Богдо-гегена, російським впливом і радянським контролем у майбутньому. В епіцентрі уваги фотографа опинились м. Урга та буддійський монастир Гадан, важливий осередок осідлості, а також політичний, торгівельний і сакральний центр Середньої Азії.
✍️Альберт Кан (1860-1940) був французьким банкіром та меценатом, якого захоплювали й одночасно непокоїли стрімкі зміни у світі. Він започаткував проєкт «Архів планети», щоб зафіксувати для нащадків різноманітність людської цивілізації, з її неповторністю традицій, архітектурних пам’яток та ландшафтів, що змінювались на очах його покоління. Кан організував експедиції у різні куточки світу, в результаті яких у Парижі постала одна з найбільших колекцій - 72 тис. фото й 100 год. відео з 60 країн світу.
📌Стефан Пассет здійснив дві подорожі до Монголії (1912, 1913), майже невідомої на Заході країни, що переживала історичні зміни - часи між китайським правлінням, владою Богдо-гегена, російським впливом і радянським контролем у майбутньому. В епіцентрі уваги фотографа опинились м. Урга та буддійський монастир Гадан, важливий осередок осідлості, а також політичний, торгівельний і сакральний центр Середньої Азії.
📷Як за століття після поїздки Стефана Пассета змінилась Монголія? Цим питанням задалась Люсіль Шомбарт де Лауве. У 2012 році вона здійснила дві експедиції до м. Улан-Батор (колишня Урга), відвідавши практично ті ж місця, що і її попередник у минулу епоху. У фото вона досить атмосферно передала те, як серед «степового океану» уживаються традиційне життя номадів у юртах зі стрімкою урбанізацією міста, а радянські хрущовки – із давньою буддійською спадщиною.
#фото #Монголія
#фото #Монголія
👍1
✍️"Коли везу поранених степом, молюся, щоб Аллах зробив наш екіпаж невидимим”.
📌Інтерв'ю з шейхом Саїдом Ісмагіловим, муфтієм духовного управління мусульман України "Умма", який з початку повномасштабного російського вторгнення склав з себе обов'язки муфтія та став водієм-стрільцем екіпажу парамедиків.
#іслам #Україна
📌Інтерв'ю з шейхом Саїдом Ісмагіловим, муфтієм духовного управління мусульман України "Умма", який з початку повномасштабного російського вторгнення склав з себе обов'язки муфтія та став водієм-стрільцем екіпажу парамедиків.
#іслам #Україна
Укрінформ
Саїд Ісмагілов, водій-стрілець екіпажу парамедиків “Хоттабич”
Коли везу поранених степом, молюся, щоб Аллах зробив наш екіпаж невидимим — Укрінформ.
✍️«Сьогодні на світанку, коли ще жодна жива душа в Стамбулі не прокинулась, до мене в двері постукав вірменин, який прийшов аж із Ґалата. Той вірменин-затинака працюваав гідом-перекладачем. Він одразу знаходив мене, тільки-но йому було потрібне «Кияфетнаме» для європейців, італійських мандрівників… До вечірнього азану встиг зобразити дюжину стамбульців, старанно відтворивши їхній одяг: шейхульіслама, головного воротаря палацу, яничара, дервіша, сипагія, кадія, торговця глиною, ката (зображення катів під час тортур особливо популярні), жінку, яка йде до лазні, курця опіуму… Аби не здуріти від нудьги, перемальовуючи ті самі малюнки зі своїх книг, я сам із собою грав у власні ігри: чи намалюю кадія, не відриваючи пензля від паперу, а чи заплющу очі жебраку…».
📕У романі Орхана Памука «Мене називають червоний», яскраво представлений світ середньовічних стамбульських митців, які створюють мініатюри до книг. Тут мимоходом згадується «Кияфетнаме» - надзвичайно цікавий феномен, який заслуговує додаткових слів👇
📕У романі Орхана Памука «Мене називають червоний», яскраво представлений світ середньовічних стамбульських митців, які створюють мініатюри до книг. Тут мимоходом згадується «Кияфетнаме» - надзвичайно цікавий феномен, який заслуговує додаткових слів👇
✍️«Кияфетнаме» (від «кıyafet» - одяг, зовнішність) – так називають популярний жанр творів в Османській імперії, у якому представляють та пояснюють невидимі внутрішні якості людини через її зовнішні риси. Але жанр глибший, ніж популярні «книги костюмів і типажів», адже має давнє коріння на Близькому Сході ще з доісламських часів, втілюючи світоглядну концепцію, у якій зовнішній вигляд людини (одяг, будова частин тіла, форма волосся, колір шкіри, риси обличчя) відображає її внутрішній світ, вдачу, здібності, поведінку, мораль, походження, а отже й долю.
Взаємозв’язок між будовою тіла, одягом, особистісними рисами й характером людини породив цілу галузь знань в середовищі османських поетів, митців, філософів, медиків, богословів та чиновників, адже таку «фізіогноміку» широко застосовували в побуті й навіть державних справах – купівлі рабів, відборі яничарів, палацевих слуг, наложниць і чиновників різних рангів.
🖼️Приклад одного з видань кияфетнаме 1839 року.
Взаємозв’язок між будовою тіла, одягом, особистісними рисами й характером людини породив цілу галузь знань в середовищі османських поетів, митців, філософів, медиків, богословів та чиновників, адже таку «фізіогноміку» широко застосовували в побуті й навіть державних справах – купівлі рабів, відборі яничарів, палацевих слуг, наложниць і чиновників різних рангів.
🖼️Приклад одного з видань кияфетнаме 1839 року.
📕Кава, турки та археологія. На вересень анонсують вихід цікавої книги. Чекаємо☕:
✍️"350 років тому, у серпні розпочалась знаменита облога Кам'янця об'єднаним османо-українським військом. В результаті, місто на 27 років стало частиною Османської імперії. Цей факт спричинив великий галас в тогочасній Європі та назавжди змінив матеріальну культуру краю. Разом з османським гарнізоном у Кам'янці з'явилась незвичайна архітектура, тютюн, опіум, рис, китайська порцеляна та близькосхідний фаянс. А також кав'ярні. Детальний опис Кам'янецького ейялету фіксує у місті 10 кав'ярень. Одну з них було повністю археологічно досліджено у 2016 році на Польському ринку..."
#анонс #книга
✍️"350 років тому, у серпні розпочалась знаменита облога Кам'янця об'єднаним османо-українським військом. В результаті, місто на 27 років стало частиною Османської імперії. Цей факт спричинив великий галас в тогочасній Європі та назавжди змінив матеріальну культуру краю. Разом з османським гарнізоном у Кам'янці з'явилась незвичайна архітектура, тютюн, опіум, рис, китайська порцеляна та близькосхідний фаянс. А також кав'ярні. Детальний опис Кам'янецького ейялету фіксує у місті 10 кав'ярень. Одну з них було повністю археологічно досліджено у 2016 році на Польському ринку..."
#анонс #книга
📷Майже український пейзаж. Гора Фудзі та соняшникові поля у префектурі Шідзуока, від японського фотографа Осави Дзіро.
#фото #Японія #Фузді #соняшники
#фото #Японія #Фузді #соняшники
📕Виявляється, ще у 2020 році було третє українське видання «Кримські татари. Історико-культурна спадщина» (з передмовою Олекси Гайворонського).
✍️Набір подарунково-поштових листівок виготовлений на основі фотографій з колекції Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Вони були зроблені у 1924-1929 роках, під час експедицій Кримом, здійснених Усеїном Боданінським (1877-1938) - митцем, науковцем, засновником та першим директором Бахчисарайського музею. Разом з іншими діячами кримськотатарського відродження, Боданінський провів титанічну роботу зі збору, дослідження й збереження кримськотатарської історичної та культурної спадщини. Ці фото нагадують, яким був Крим до знищення кримськотатарської культурної еліти у 1930-х роках (в тому числі й самого Усеїна Боданінського), а також депортації його корінних мешканців у 1944 році.
📌Замовити набір листівок можна на сайті видавництва «Майстер книг» за майже символічну ціну.
#фото
✍️Набір подарунково-поштових листівок виготовлений на основі фотографій з колекції Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Вони були зроблені у 1924-1929 роках, під час експедицій Кримом, здійснених Усеїном Боданінським (1877-1938) - митцем, науковцем, засновником та першим директором Бахчисарайського музею. Разом з іншими діячами кримськотатарського відродження, Боданінський провів титанічну роботу зі збору, дослідження й збереження кримськотатарської історичної та культурної спадщини. Ці фото нагадують, яким був Крим до знищення кримськотатарської культурної еліти у 1930-х роках (в тому числі й самого Усеїна Боданінського), а також депортації його корінних мешканців у 1944 році.
📌Замовити набір листівок можна на сайті видавництва «Майстер книг» за майже символічну ціну.
#фото