🖼️Мечеть і цвинтар (мізар) литовських татар, від Вацлава Павлішака (1866-1905), відомого польського художника й майстра історичного живопису, якого не оминуло захоплення орієнталізмом. Це одна з його ілюстрацій до знаменитої поеми Юліуша Словацького «Беньовський» (1841). У поемі є епізод, коли Беньовський подорожує з Поділля до Криму. На своєму шляху герой зустрічає посла литвина, що везе звістку від хана до Кароля Станіслава Радзивіла. При собі він має також «…татар з-під Ваки, сина одного мулли, у якості тлумача. Вони з числа птахів, що давно огніздились в Литві, люд простий…». Саме до цього фрагменту поеми Вацлав Павлішак і створив ілюстрацію, на якій зображений литовський татарин з селища Сорок Татар на р. Вака, неподалік сучасного Вільнюса.
#мистецтво #Польща #Литва #татари_липки #Україна
#мистецтво #Польща #Литва #татари_липки #Україна
📷Нажаль, зображення згаданих мечетей на українських землях Речі Посполитої не збереглось. Але уявити який вони мали вигляд можна по відомим пам'яткам на території Литви та Білорусі. Фото мечетей: Вільнюс (район Лукішкес), Сорок Татар (Литва), Нямежіс (8 км. від Вільнюса) та Новогрудок (Білорусь). Усі татарські общини в цих населених пунктах заснував князь Вітовт у кін. XIV ст.
#Польща #Литва #Білорусь #Україна #татари_липки
#Польща #Литва #Білорусь #Україна #татари_липки
📕У Вільнюсі надрукували книгу про литовського татарина Джеміля Александровіча (1883-?) – журналіста та археолога, який у 1920-х р. став одним з фундаторів археологічної науки Азербайджану. Збірник укладений азербайджанською дослідницею Тамілою Керімовою, за участі посольства Азербайджану. Окрім біографії Александровіча, до видання увійшли статті вченого про азербайджанську старовину та розвідки з історії литовських татар.
📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографія до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути.
#татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва
📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографія до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути.
#татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва
📷На фото: Джеміль Александровіч, вулиця Татарська в м. Слонім (де він народився), а також місцева мечеть, збудована в середині 19 ст.
#Литва #Польща #Білорусь #татари_липки #Азербайджан
#Литва #Польща #Білорусь #татари_липки #Азербайджан
✍️Весела забава при дворі османського султана: двоє чоловіків на гойдалках змагаються у тому, хто зможе дістати більше призів - скляного посуд та металевих кілець, підвішених до стелі. Музиканти підбадьорюють учасників конкурсу, а чоловіки знизу ловлять зняті призи у розкриту тканину.
🖼️Ілюстрація з «орієнтального альбому» (1590) Бартелла Шахмана (1559-1614), німецького мандрівника й урядника з м. Ґданськ. Наприкінці 16 ст. Шахман здійснив дворічне паломництво до Святої Землі через землі Османської імперії. На згадку про подорож він замовив альбом з типажами та звичаями підданих султана, над створенням якого працювали щонайменше троє європейських художників. Після повернення до Ґданська, Шахман досяг великого успіху: став урядником, меценатом і навіть бурмістром. Відомо, що він збирав монети, книги та твори мистецтва, які сьогодні не збереглися. Звісно, окрім цього альбому, який сьогодні зберігається в Музеї Катару, у м. Доха.
#Османська_імперія #мистецтво #Катар #Польща
🖼️Ілюстрація з «орієнтального альбому» (1590) Бартелла Шахмана (1559-1614), німецького мандрівника й урядника з м. Ґданськ. Наприкінці 16 ст. Шахман здійснив дворічне паломництво до Святої Землі через землі Османської імперії. На згадку про подорож він замовив альбом з типажами та звичаями підданих султана, над створенням якого працювали щонайменше троє європейських художників. Після повернення до Ґданська, Шахман досяг великого успіху: став урядником, меценатом і навіть бурмістром. Відомо, що він збирав монети, книги та твори мистецтва, які сьогодні не збереглися. Звісно, окрім цього альбому, який сьогодні зберігається в Музеї Катару, у м. Доха.
#Османська_імперія #мистецтво #Катар #Польща
🖼️Типажі кримських татар у творчості Івана Ціоглінського (1858-1913), живописця та зачинателя польського імпресіонізму. З колекції Muzeum Narodowy (Варшава).
✍️Іван Ціоглінський народився в Варшаві, але довгий час жив і працював в Петербурзі, підтримуючи тісні зв’язки з польським та українським мистецькими колами. Його роботи виставляли в багатьох галереях, зокрема Парижу та Берліну. Після смерті митець заповів свої картини музеям Варшави, Кракова, Познані, Вільнюса, Львова, де вони зберігаються сьогодні.
Життя на похмурій півночі спонукало Ціоглінського шукати натхнення у орієнтальних сюжетах. На початку 20 ст. він багато подорожував Кавказом, Близьким Сходом та Північною Африкою, щоб «купатись в кольорах та відтінках» (с). Не оминуло митця і захоплення Кримом, на що вплинули «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Яскраві типажі кримських татар виконані у теплих емоційних кольорах, які сьогодні подумки відправляють нас до вільного Криму.
#мистецтво #Крим #кримські_татари #Україна #Польща
✍️Іван Ціоглінський народився в Варшаві, але довгий час жив і працював в Петербурзі, підтримуючи тісні зв’язки з польським та українським мистецькими колами. Його роботи виставляли в багатьох галереях, зокрема Парижу та Берліну. Після смерті митець заповів свої картини музеям Варшави, Кракова, Познані, Вільнюса, Львова, де вони зберігаються сьогодні.
Життя на похмурій півночі спонукало Ціоглінського шукати натхнення у орієнтальних сюжетах. На початку 20 ст. він багато подорожував Кавказом, Близьким Сходом та Північною Африкою, щоб «купатись в кольорах та відтінках» (с). Не оминуло митця і захоплення Кримом, на що вплинули «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Яскраві типажі кримських татар виконані у теплих емоційних кольорах, які сьогодні подумки відправляють нас до вільного Криму.
#мистецтво #Крим #кримські_татари #Україна #Польща
Трохи орієнтальної ботаніки:
⚡В Музеї палацу короля Яна ІІІ Собеського у Вілянові відкрилась цікава виставка: «Східний рай. Турецькі впливи в польських садах». Виставка розповідає про те, якими шляхами через Османську імперію до Речі Посполитої з 16 ст. потрапляли «східні рослини», популярні в медицині, кулінарії та декорі шляхетських маєтків: тюльпани, шафран, розмарин, цитрусові й фігові дерева, тощо (загалом, близкьо 16 видів).
✍️Куратори дають змогу підняти набагато глибші питання – як ці рослини впливали на формування образу «Сходу» в Речі Посполитій? Адже мода на їх розведення вимагала створення павільйонів, теплиць і наметів, виконаних в орієнтальному стилі, які за формою нагадували мечеті, мінарети, палаци, лазні, наповнені відповідними елементами декору (зброя, килими, фонтани, шахи, тощо). Такий ракурс дає можливість краще зрозуміти, яким чином ця мода закріпила стійкі уявлення про вигляд, смак і запах «Сходу». А також – сприяла збиранню й осмисленню знань про його природу, простір та людей.
#виставка #музей #Польща #Україна #Туреччина
https://www.wilanow-palac.pl/wystawa_orientalny_raj_wplywy_tureckie_w_ogrodach_polskich_18_wrzesnia_31_grudnia_2023.html
⚡В Музеї палацу короля Яна ІІІ Собеського у Вілянові відкрилась цікава виставка: «Східний рай. Турецькі впливи в польських садах». Виставка розповідає про те, якими шляхами через Османську імперію до Речі Посполитої з 16 ст. потрапляли «східні рослини», популярні в медицині, кулінарії та декорі шляхетських маєтків: тюльпани, шафран, розмарин, цитрусові й фігові дерева, тощо (загалом, близкьо 16 видів).
✍️Куратори дають змогу підняти набагато глибші питання – як ці рослини впливали на формування образу «Сходу» в Речі Посполитій? Адже мода на їх розведення вимагала створення павільйонів, теплиць і наметів, виконаних в орієнтальному стилі, які за формою нагадували мечеті, мінарети, палаци, лазні, наповнені відповідними елементами декору (зброя, килими, фонтани, шахи, тощо). Такий ракурс дає можливість краще зрозуміти, яким чином ця мода закріпила стійкі уявлення про вигляд, смак і запах «Сходу». А також – сприяла збиранню й осмисленню знань про його природу, простір та людей.
#виставка #музей #Польща #Україна #Туреччина
https://www.wilanow-palac.pl/wystawa_orientalny_raj_wplywy_tureckie_w_ogrodach_polskich_18_wrzesnia_31_grudnia_2023.html
Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie
Wystawa „Orientalny raj. Wpływy tureckie w ogrodach polskich” | 18 września – 17 grudnia 2023
📝Цікава історія про те, як в м. Умань у 1780-х роках ледь не виникла вулиця Татарська, на якій хотіли розселити татар липків з північних районів Речі Посполитої. Сьогодні це українське місто могло би також асоціюватись зі спадщиною литовських татар, але не склалось:
✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці.
Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї.
П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше.
#татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань
✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці.
Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї.
П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше.
#татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань
🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові.
✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща
✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща
🖼️Орієнтальні образи у творчості Тадеуша Айдукевича (1851-1916), польського орієнталіста та мандрівника.
✍️Айдукевич був випускником Академії образотворчих мистецтв в Кракові. Дружив і навчався у іншого відомого польського орієнталіста Йозефа Брандта в Мюнхені, де зокрема захопився зображенням різних порід коней. Деякий час подорожував Україною, малюючи портрети місцевої «прикордонної» шляхти. У 1877 році разом з графом Владиславом Браницьким відправився у велику подорож на «Схід», відвідавши Туреччину, Сирію, Єгипет та Судан. Освітня мандрівка розширила його знання про світ, додавши яскравих фарб і орієнтальних сюжетів у роботи митця.
З 1884 р. Айдукевич служив при дворі султана Абудул-Гаміда ІІ палацовим художником. Згодом – працював в Відні, Софії та Будапешті, де часто малював улюблені сюжети з вершниками й «колоритними базарами». Після початку Великої війни 1914 р. він вступив до Польського легіону й воював за відновлення незалежності Польщі. Був смертельно поранений у бою в 1916 р.
#мистецтво #Польща
✍️Айдукевич був випускником Академії образотворчих мистецтв в Кракові. Дружив і навчався у іншого відомого польського орієнталіста Йозефа Брандта в Мюнхені, де зокрема захопився зображенням різних порід коней. Деякий час подорожував Україною, малюючи портрети місцевої «прикордонної» шляхти. У 1877 році разом з графом Владиславом Браницьким відправився у велику подорож на «Схід», відвідавши Туреччину, Сирію, Єгипет та Судан. Освітня мандрівка розширила його знання про світ, додавши яскравих фарб і орієнтальних сюжетів у роботи митця.
З 1884 р. Айдукевич служив при дворі султана Абудул-Гаміда ІІ палацовим художником. Згодом – працював в Відні, Софії та Будапешті, де часто малював улюблені сюжети з вершниками й «колоритними базарами». Після початку Великої війни 1914 р. він вступив до Польського легіону й воював за відновлення незалежності Польщі. Був смертельно поранений у бою в 1916 р.
#мистецтво #Польща
🖼️Теплі кольори Стамбулу, у роботах Івана Ціоглінського (1858-1913), одного з зачинателів польського імпресіонізму. З колекції Національного музею в Варшаві.
✍️Іван Ціоглінський шукав в орієнтальних сюжетах яскраві кольори. На початку 20 ст. багато подорожував Кавказом, Близьким Сходом та Північною Африкою в пошуках натхнення. Під впливом творчості Адама Міцкевича відвідував і малював Крим. Частина колекції його чудових робіт також зберігається сьогодні у Львові.
#мистецтво #Стамбул #Туреччина #Польща #Україна
✍️Іван Ціоглінський шукав в орієнтальних сюжетах яскраві кольори. На початку 20 ст. багато подорожував Кавказом, Близьким Сходом та Північною Африкою в пошуках натхнення. Під впливом творчості Адама Міцкевича відвідував і малював Крим. Частина колекції його чудових робіт також зберігається сьогодні у Львові.
#мистецтво #Стамбул #Туреччина #Польща #Україна