🖼️Литовський татарин з гвардії імператора Наполеона Бонапарта, 1812-1814. Взірець легкої кавалерії для майбутніх уланів в європейських арміях. Репродукція малюнку з Музею Війська Польського в Варшаві.
#мистецтво #татари_липки #Литва #Польща
#мистецтво #татари_липки #Литва #Польща
🖼️Мечеть і цвинтар (мізар) литовських татар, від Вацлава Павлішака (1866-1905), відомого польського художника й майстра історичного живопису, якого не оминуло захоплення орієнталізмом. Це одна з його ілюстрацій до знаменитої поеми Юліуша Словацького «Беньовський» (1841). У поемі є епізод, коли Беньовський подорожує з Поділля до Криму. На своєму шляху герой зустрічає посла литвина, що везе звістку від хана до Кароля Станіслава Радзивіла. При собі він має також «…татар з-під Ваки, сина одного мулли, у якості тлумача. Вони з числа птахів, що давно огніздились в Литві, люд простий…». Саме до цього фрагменту поеми Вацлав Павлішак і створив ілюстрацію, на якій зображений литовський татарин з селища Сорок Татар на р. Вака, неподалік сучасного Вільнюса.
#мистецтво #Польща #Литва #татари_липки #Україна
#мистецтво #Польща #Литва #татари_липки #Україна
⚡️Дві виставки з колекцій Музею Ханенків відкрилися у Музеї прикладного мистецтва та дизайну в Вільнюсі. "Калам і пензель" знайомить з ісламською мініатюрою та каліграфією, а "Послання з "ідеального світу" представляє традиційний китайський живопис.
#виставка #Литва #Україна
#виставка #Литва #Україна
LRT.it
Виставка ісламських мініатюр, каліграфії та традиційного китайського живопису з колекції Ханенків відкрилася у Музеї прикладного…
Дві виставки з колекцій Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрилися у Музеї прикладного ми...
📷Нажаль, зображення згаданих мечетей на українських землях Речі Посполитої не збереглось. Але уявити який вони мали вигляд можна по відомим пам'яткам на території Литви та Білорусі. Фото мечетей: Вільнюс (район Лукішкес), Сорок Татар (Литва), Нямежіс (8 км. від Вільнюса) та Новогрудок (Білорусь). Усі татарські общини в цих населених пунктах заснував князь Вітовт у кін. XIV ст.
#Польща #Литва #Білорусь #Україна #татари_липки
#Польща #Литва #Білорусь #Україна #татари_липки
І знову до теми вигляду мечетей литовських татар:
🖼️Одне з найбільш ранніх зображень інтер'єру мечеті у м. Вільнюс (район Лукішкес), від Францішека Смуглевича (1745-1807), відомого польського та литовського художнка.
#мистецтво #татари_липки #Литва #мечеть #іслам
🖼️Одне з найбільш ранніх зображень інтер'єру мечеті у м. Вільнюс (район Лукішкес), від Францішека Смуглевича (1745-1807), відомого польського та литовського художнка.
#мистецтво #татари_липки #Литва #мечеть #іслам
📕У Вільнюсі надрукували книгу про литовського татарина Джеміля Александровіча (1883-?) – журналіста та археолога, який у 1920-х р. став одним з фундаторів археологічної науки Азербайджану. Збірник укладений азербайджанською дослідницею Тамілою Керімовою, за участі посольства Азербайджану. Окрім біографії Александровіча, до видання увійшли статті вченого про азербайджанську старовину та розвідки з історії литовських татар.
📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографія до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути.
#татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва
📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографія до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути.
#татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва
📷На фото: Джеміль Александровіч, вулиця Татарська в м. Слонім (де він народився), а також місцева мечеть, збудована в середині 19 ст.
#Литва #Польща #Білорусь #татари_липки #Азербайджан
#Литва #Польща #Білорусь #татари_липки #Азербайджан
Випадково натрапив на цікаве фото з сайту Тракайського історичного музею в Литві:
📷Серая Шапшал (1873-19), відомий караїмський орієнталіст, тюрколог, а також духовний і світський голова кримських караїмів (гахан), сидить в оточенні литовських татар у м. Вільнюс. Хоча Серая Шапшал походив з числа караїмів Криму, йому належить важлива роль у дослідженні та збереженні спадщини цієї спільноти в Литві та Польщі. Також, Шапшал долучився до фундації Караїмського історико-ентографічного музею в Литві, куди передав зібрану колекцію рукописів, а також культових, обрядових та повсякденних предметів караїмської культури.
#фото #караїми #Крим #Україна #Литва #татари_липки
📷Серая Шапшал (1873-19), відомий караїмський орієнталіст, тюрколог, а також духовний і світський голова кримських караїмів (гахан), сидить в оточенні литовських татар у м. Вільнюс. Хоча Серая Шапшал походив з числа караїмів Криму, йому належить важлива роль у дослідженні та збереженні спадщини цієї спільноти в Литві та Польщі. Також, Шапшал долучився до фундації Караїмського історико-ентографічного музею в Литві, куди передав зібрану колекцію рукописів, а також культових, обрядових та повсякденних предметів караїмської культури.
#фото #караїми #Крим #Україна #Литва #татари_липки
📝Цікава історія про те, як в м. Умань у 1780-х роках ледь не виникла вулиця Татарська, на якій хотіли розселити татар липків з північних районів Речі Посполитої. Сьогодні це українське місто могло би також асоціюватись зі спадщиною литовських татар, але не склалось:
✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці.
Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї.
П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше.
#татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань
✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці.
Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї.
П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше.
#татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань