📷Кримськотатарський жіночий пояс «їпішлі-кушак». Колекція Скарбниці Національного музею історії України. Пряжка поясу («ток’а») виготовлена в техніці філігрань. Вона має вигляд спарених виноградних листків («юзюм ярпак»), прикрашених квіткою.
✍️В традиційній культурі кримських татар, пояс та інші прикраси могли багато розповісти про жінку – її соціальне становище, вік, регіон походження.
https://www.facebook.com/442617565773530/posts/pfbid02jDYeZGD9QNGCMb7kTuEoWn6Mhn7w4fE2ZV9fVZZ3MQY23wayxyVgfmvkvyE793GWl/?sfnsn=mo
#НМІУ #музей #кримські_татари #експонат

✍️«21 червня, понеділок... наприкінці дромоса тут же біля південної його стіни був знайдений великий круглий золотий предмет, який виявився пектораллю. Це сталося о 14:30… Всі одразу зойкнули та почали цілуватися... Річ настільки дивовижна, що опис її займе багато сторінок, тому сьогодні годі й мріяти про це…». З польового щоденника Бориса Мозолевського.

⚡У 1971 році завершились розкопки кургану Товста Могила на Дніпропетровщині, яким керував археолог Борис Мозолевський. Без перебільшень, це найвідоміший курган скіфського часу, досліджений на території України. Саме під час цих розкопок була виявлена золота Пектораль - унікальна шийна прикраса вагою 1 кг. 149 г. та діаметром 30.6 см., яка належала скіфському правителю 4 ст. до н.е. Сьогодні, предмети з Товстої Могили зберігаються в колекції Інституту Археології та Скарбниці НМІУ у Києві.

📌З нагоди 50-ї річниці розкопок, у 2021 році колеги провели виставку «Пектораль. Знахідка століття». Для тих, хто не зміг її відвідати, куратори створили віртуальну виставку (з крутими фото, відео та текстами), у якій можна не лише ретельно роздивитись цей шедевр у найменших деталях, а й прослухати розповіді фахівців про сюжети на Пекторалі й обставини її виявлення.
#музей #експонат #скіфи #Пектораль #археологія #виставка #фото #відео #скіфи

✍«Тому, хто прагнув здобути милість Аллаха, сказали: Ласкаво просимо!... Смерть є чашею з вином, що п’є все живе. Могила є житлом, до якого входить кожна людина…». Епітафія з надгробку хана Селіма ІІ Ґерая (помер у 1748 р.)
🖼Ілюстрація: Цвинтар ханського палацу в Бахчисараї, з альбому «Крим» (1857), Фрідріха Гросса.
📌Експонується на виставці «MIRAS. Спадщина», в Скарбниці НМІУ.
#мистецтво #орієнталізм #Крим #роздуми #музей #експонат #MIRAS #виставка

✍У 1823 р. біля с. Хоняків (Хоняков, Острозький повіт) на Волині знайшли скарб коштовного посуду та монет, у складі якого була перська срібна чаша з позолотою, датована 7-8 ст., тобто часами династії Сасанідів. Рідкісна археологічна знахідка добре збереглась та не мала аналогів в інших українських музейних колекціях. Вона стала свідченням давніх торгівельних і соціальних контактів стародавнього населення українських земель з теренами сучасного Ірану, а тому здійснила ажіотаж серед дослідників.
🎙Випуск подкасту «Культурний трибунал», присвячений унікальному експонату з колекції Богдана та Варвари Ханенків, який радянська влада спочатку намагалась продати за кордон (через т.з. "Держторг"), а потім викрала з Музею Мистецтва ВУАН у Києві до колекції Ермітажу.
📌Як українські музейники відстоювали цю унікальну знахідку та чим закінчилась історія з «Чашею Ханенків», можна послухати тут.
#подкаст #музей #експонат #Іран #Україна #археологія #колоніалізм

📷Китайська лакова шкатулка. І ст. н.е. Знахідка з Усть-Альмінського некрополя (скіфське городище на південному заході Криму). Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Експонувалась на "виставці скіфського золота" (Крим: золото й таємниці Чорного моря) у музеї Аллада Пірсона (Амстердам). Зараз це один з предметів, який чекає на повернення додому в Україну.
#музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай

Досліджуючи походження окремих музейних предметів, натрапляю на цікаві випадки, які об’єдную в рубрику #музейні_історії.
📝Зацікавило одне надходження до #НМІУ в 1955 р.: Володимир Рог, учень 4-го класу київської школи, передав до музею японський орден, який знайшов під час збору картоплі неподалік від аеропорту в Святошино. Не досліджував детально цю тему, але за описом схоже на Орден Священного скарбу одного зі ступенів - нагороду європейського типу, яку виготовляли з білого срібла та емалі. Її вручали військовим та цивільних за бездоганну службу, а також іноземцям за заслуги перед Японією.
✍️Як цей орден потрапив на картопляні поля Київщини? Під час Другої світової його могли вручити союзному німецькому офіцеру, який згодом загубив чи обміняв орден вже в Україні. Або це черговий «трофей», який загубив український учасник боїв у Маньчжурії після повернення додому. Версій може бути багато, адже предмет із числа «випадкових знахідок». Але історія сама по собі цікава.
#музей #експонат #Україна #Японія #Київ

📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною.
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія

📷Керамічні фігурки бактрійських верблюдів, датовані 1-6 ст. н.е. Знайдені у різних похованнях на території Китаю. Колекція Британського музею. Містять деталізовані елементи рис обличчя й густої шерсті, яка допомагала переносити різкі перепади температури та піщані бурі у пустелі. За правління династії Тан подібні фігурки стали часто класти до поховального інвентарю, як символ багатства.
#фото #музей #експонат #Китай