🧐 Вартує згадки один випадок, який стався з архієпископом Мікаелем Аґриколою під час місії у провінціях Гяме (Тавастланд) і Саво (Саволакс) ще на початку 1550-х рр. Тоді він став свідком свята осіннього врожаю та завершення жнив – Кекрі (Kekri, також Köyri), що припало на Михайлів день (29 вересня): селяни з-поміж дорослих чоловіків, замість того, аби віддати належне християнському Богові, вдалися до ідолопоклонства й проведення відверто язичницького обряду, на якому спалили офірного цапа. Ображений такою неповагою, він у листі до королівського радника просив якнайшвидше посприяти нелегкій справі – прилученню земляків-грішників до Євангельської традиції, застосувавши силу Слова Господнього, проте аж ніяк не "вогню та меча", адже серед простолюду чимало було таких, хто не знав навіть текст "Отче наш" і прикликав Всевишнього старими (язичницькими) молитвами.

✝️ Шведська корона лишила прохання Аґриколи без відповіді, тож архієпископ взявся самотужки, без найменшого примусу, горнути фінів до реформованого християнства і рівночасно збирати фольклор, донісши нетлінні скарби минувшини на сторінках таких важливих праць, як то перша фінськомовна "Книга молитов / З Біблії" та "Давидів Псалтир". Кожного наступного Михайлового дня великий церковний діяч Суомі проводив в одному з провінційних храмів, де вчив парафіян і закликав приходити на богослужіння сім'ями, позаяк опісля літурґії частував їх власноруч приготовленими стравами. Але попри всі свої старання Аґриколі не вдалося позбавити земляків забобонів, адже й по нині у Фінляндії знають: «Яка погода на Михайла, така вона і на Різдво. Мікаел же літо зачиняє, осінь впускає, однак про зиму не забуває».

@SuomenTutkimusKeskus

#ФінськийОглядач #Kekri #ЦДФ #Mikkelinpäivä #MikaelAgricola