#MDZS

На меня выпал маленький, но годный фик — буквально зарисовка, — про Аннигиляцию Солнца. POV: Не Минцзюэ.

https://ficbook.net/readfic/11234766

(да, до игры две недели, у меня тут сплошняком Mo Dao, шоподелать)

#MDZS

https://youtu.be/weulYusS4jk

#MDZS

Ну, понеслись. Игра сегодня.

https://youtu.be/nQk3wT36ASc

#MDZS

https://youtu.be/OHJKb7rlpQM

#MDZS

Очаровательное коротенькое фикло о том, как глава ордена Цзян жену искал

https://archiveofourown.org/works/19953574

#MDZS #arts

Треба знову сюди постити прекрасне, тому що якось же потрібно заземлятись і відпочивати.

#MDZS #arts

#music #china #culture #MDZS

Якщо ви знайомі з новелою чи дунхва "Засновник темного шляху" або з дорамою Untamed - то, звісно, знайомі з флейтою Вей Усяня, Ченьцин.

Цей інструмент називається діцзи (dizi / 笛子) і відноситься до дерев'яних поперечних флейт.
Характерною його особливістю є специфічний вібруючий, з легким дзижчанням звук. Досягається цей ефект дуже цікавим способом - на діцзи є спеціальний отвір, який заклеюється дімо - тонким бамбуковим папером. Шматочок паперу саджається на деревний клей. Цей клей дуже легко змивається водою - тому що бамбуковий папір треба постійно міняти.

І, до речі, якщо пам'ятаєте епізод з дорами, де Вей Усянь під зливою дає прочухана Цзиням, звільняючи полонених Венів... то, ну, я вас розчарую. Від такого дощу мембрана миттєво перестає працювати. Зі свого досвіду скажу - вона намокає та втрачає свої можливості навіть при зміні вологості повітря.
Але у випадку з Ченьцин, думаю, можна списати на те, що вона є могутнім темним артефактом, що їй якийсь там дощик.

Якщо ви ніколи не грали на духових інструментах - а особливо на поперечних флейтах, - то освоїти діцзи буде не дуже легко. Втім, основна проблема - це навчитись в неї правильно дути, а на ютубі багато навчальних відео.
Купити діцзи легше, ніж інші китайські музичні інструменти. Вона коштує на аліекспресі не дуже дорого, і я покладу в коменти посилання на надійний магазин. Але якщо вирішите купити її собі - раджу одразу ж в комплекті брати запас бамбукового паперу та клей.
Діцзи має сталий стрій, і чим нижче базовий тон - тим більша сама флейта. Найнижча, яку я бачив у продажу - Bass F, і довжиною вона в 1 метр. Я взяв собі флейту зі строєм E, це середній варіант - хоча іноді думаю, що треба було взяти трошки нижчу.

Схожа флейта є і у корейців, називається вона daegeum. Хотілося б потримати її в руках, але поки що не довелось.

А на слайдах - власне як виглядає дімо та споряджена для гри моя флейта - і, для порівняння, як клеїти дімо правильно (у цього недолугого музиканта надто криві руки).
А також - як відрізняються за розміром небасові, звичайні діцзи — від C до A#.
Я хотів ще записати відео, як звучить діцзи в руках початківця, але пожалів нерви сусідів під час повітряної тривоги.
Тож якось іншим разом, а зараз додаю відео, як звучить діцзи в руках професіонала.
Інджой!

Wu Ji (The Untamed) flute by Chen Yue

#art #MDZS

Поки сиджу в калідорі - приніс вам чудового Вей Вусяня від української артерки @vpyryca

Взято звідси: https://twitter.com/vpyryca/status/1582934415961116674?t=4ayGMGuRTAn_kM4DaddJHg&s=19

#MDZS

Цей персонаж та його історія свого часу дуже допомогли мені подолати наслідки психологічної травми.

тож happy birthday, Wei Wuxian 🖤🖤🖤

#MDZS #china #history

Натрапив на чудовий тред про реальні прототипи Талісману тигра / Тигрової печатки Вей Вусяня (阴虎符, Yīn Hǔ Fú).

Читати у твіттері

#MDZS #fanfics

Серед проектів, якими я зараз займаюся, особливе місце займає переклад одного фанфіку — Якось у Гонконзі.

Втім, цей фанфік — повноцінна книга, яку можна читати, нічого не знаючи про першоджерело — тобто про китайський роман Засновник темного шляху / Mo Dao Zu Shi Мосян Тунсьов.

Автори перенесли дію роману в 80-ті роки XX сторіччя, до ще британського Гонконгу. А також розширили картину, додали нових персонажів, і фактично написали окремий чудовий роман.
Клани даосів-заклиначів перетворилися на кримінальні тріади, пістолети замінили мечі, але люди залишилися людьми.
Це неймовірна величезна розповідь, головним героєм і одночасно місцем дії якої є Гонконг — прекрасний та жахливий, неймовірно справжній та живий.
Це дуже глибока книга, яка до того ж наповнена відсилками, алюзіями та омажами. Деякі сцени кінематографічні до неможливості, а місцями четверта стіна тріщить під уважним поглядом читача.
Це історія про місто — але це історія про людей, про те, як вони змінюються, чого вони прагнуть, на що вони готові піти заради своїх принципів та цінностей.

Якось у Гонконзі оригінально був свого часу написаний моїми друзями-українцями, російською мовою. І рік тому я взявся за його переклад українською — бо воно того варте.
Тож якщо ви любите складні, великі, цікаві художні тексти, якщо ви любите поринати в текст та розбиратися в хитросплетіннях сюжетів (а їх там достатньо) — запрошую почитати )))

Наразі я закінчив викладку перекладу трьох частин, попереду ще три.
Інджой!

https://archiveofourown.org/series/3420697