Чому через наказ МІУ, Ахметов та Веревський залишаться без вагонів. Олігархи запустили інформаційну кампанію
Міністерство інфраструктури (МІУ) ініціювало скорочення строків експлуатація старих вантажних вагонів. В результаті протягом 2022-2028 років з парку рухомого складу Укрзалізниці (УЗ) будуть списані більше 40 тис. вагонів. З парків приватних власників будуть списані 25,3 тис. вантажних вагонів.
-Найбільшим парком вантажних вагонів, окрім УЗ, володіють компанії Ріната Ахметова. В переважній більшості це старі вагони з продовженим терміном експлуатації. Вони також підуть під списання через наказ МІУ, структури олігарха втратять більше 8 тис. піввагонів. Тільки з парку Лемтрансу олігарха випаде третина піввагонів.
-Компанії колишнього співвласника корпорації ІСД Віталія Гайдука та Едуарда Мкртчана (син – ще одного засновника ІСД Олега Мкртчана) будуть змушені списати 2,5 тис піввагонів.
-Агрохолдинг Кернел Андрія Веревського буде змушений вивести з експлуатації 2,8 тис. списаних в РФ старих зерновозів, які агромагнат придбав у російських компаній. Це майже весь парк зерновозів холдингу.
-Ще 1,8 тис. російських зерновозів вибуде з парку компанії ТОВ "Смарт Рейл Логістикс". В 2020 році компанія оперувала 2,1 тис зерновозів - це також списані в РФ вагони.
Власники великих вагонних парків, в першу чергу Ахметов та Веревський, виступили проти заборони продовження експлуатації цього металобрухту на колесах, вік деяких вагонів перевищує 60 років. Зараз олігархи запустили інформаційну кампанію по "збиванню наказу МІУ", яке очолює креатура Офісу президента - Олександр Курбаков.
Водночас кампанію на підтримку наказу МІУ запустив і олігарх Віктор Пінчук, він підтримує скорочення терміну експлуатація вагонів, оскільки під час оновлення парків його підприємства отримають замовлення на десятки тисяч пар залізничних коліс. У нього тут монополія.
Ініціативу МІУ підтримують також і вагонобудівні заводи, які зараз стоять без замовлень. У 2011 році виготовили історично великий обсяг вантажних вагонів. Було виготовлено 52 тис. вагонів. Експортна виручка перевищила $3 млрд.
Після створення Митного союзу між Росією, Білоруссю і Казахстаном та початку війни на Донбасі наші заводи втратили експортні ринку. Далі відбувся наплив старих вагонів з Росії. З 2016 року. РФ заборонила експлуатацію вантажних вагонів, яким продовжено термін експлуатації. В результаті 18 тисяч старих російських вантажних вагонів було продано в Україну. Наприклад, чверть парку зерновозів в Україні – списані російські вагони.
Весь цей час українські вагонобудівні заводи залишалися майже без замовлень. З 18 українських підприємств в 2021 році працює лише два: КВБЗ Володимира Приходька (Кременчук) і Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка (Кам'янське). За десять років випуск вантажних вагонів в Україні впав в 38 разів. Більше про це за посиланням: https://bit.ly/3vymWuw
Автор: Юрій Віннічук
Міністерство інфраструктури (МІУ) ініціювало скорочення строків експлуатація старих вантажних вагонів. В результаті протягом 2022-2028 років з парку рухомого складу Укрзалізниці (УЗ) будуть списані більше 40 тис. вагонів. З парків приватних власників будуть списані 25,3 тис. вантажних вагонів.
-Найбільшим парком вантажних вагонів, окрім УЗ, володіють компанії Ріната Ахметова. В переважній більшості це старі вагони з продовженим терміном експлуатації. Вони також підуть під списання через наказ МІУ, структури олігарха втратять більше 8 тис. піввагонів. Тільки з парку Лемтрансу олігарха випаде третина піввагонів.
-Компанії колишнього співвласника корпорації ІСД Віталія Гайдука та Едуарда Мкртчана (син – ще одного засновника ІСД Олега Мкртчана) будуть змушені списати 2,5 тис піввагонів.
-Агрохолдинг Кернел Андрія Веревського буде змушений вивести з експлуатації 2,8 тис. списаних в РФ старих зерновозів, які агромагнат придбав у російських компаній. Це майже весь парк зерновозів холдингу.
-Ще 1,8 тис. російських зерновозів вибуде з парку компанії ТОВ "Смарт Рейл Логістикс". В 2020 році компанія оперувала 2,1 тис зерновозів - це також списані в РФ вагони.
Власники великих вагонних парків, в першу чергу Ахметов та Веревський, виступили проти заборони продовження експлуатації цього металобрухту на колесах, вік деяких вагонів перевищує 60 років. Зараз олігархи запустили інформаційну кампанію по "збиванню наказу МІУ", яке очолює креатура Офісу президента - Олександр Курбаков.
Водночас кампанію на підтримку наказу МІУ запустив і олігарх Віктор Пінчук, він підтримує скорочення терміну експлуатація вагонів, оскільки під час оновлення парків його підприємства отримають замовлення на десятки тисяч пар залізничних коліс. У нього тут монополія.
Ініціативу МІУ підтримують також і вагонобудівні заводи, які зараз стоять без замовлень. У 2011 році виготовили історично великий обсяг вантажних вагонів. Було виготовлено 52 тис. вагонів. Експортна виручка перевищила $3 млрд.
Після створення Митного союзу між Росією, Білоруссю і Казахстаном та початку війни на Донбасі наші заводи втратили експортні ринку. Далі відбувся наплив старих вагонів з Росії. З 2016 року. РФ заборонила експлуатацію вантажних вагонів, яким продовжено термін експлуатації. В результаті 18 тисяч старих російських вантажних вагонів було продано в Україну. Наприклад, чверть парку зерновозів в Україні – списані російські вагони.
Весь цей час українські вагонобудівні заводи залишалися майже без замовлень. З 18 українських підприємств в 2021 році працює лише два: КВБЗ Володимира Приходька (Кременчук) і Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка (Кам'янське). За десять років випуск вантажних вагонів в Україні впав в 38 разів. Більше про це за посиланням: https://bit.ly/3vymWuw
Автор: Юрій Віннічук
Монополіст потрапив в ТОП корисних Telegram-каналів про бізнес, фінанси та інвестиції за версією порталу InVenture.
Це добірка популярних українських каналів для бізнесменів, ТОП-менеджерів та людей, які інвестують у своє майбутнє.
Добірка тут: https://bit.ly/3pxKiQ4
Переходьте та обирайте цікаві канали!
Це добірка популярних українських каналів для бізнесменів, ТОП-менеджерів та людей, які інвестують у своє майбутнє.
Добірка тут: https://bit.ly/3pxKiQ4
Переходьте та обирайте цікаві канали!
inventure.com.ua
10 корисних Telegram-каналів про бізнес, фінанси та інвестиції
Команда InVenture підготувала добірку 10 популярних і дуже цікавих українських Telegram-каналів, корисних для представників бізнес-спільноти України
Бюджетні та комунальні установи не можуть підписати договори з Нафтогазом на поставку газу. Відхилено 90% заявок
Менше 10% бюджетних установ і організацій змогли укласти з "Нафтогаз Трейдинг" договори на закупівлю газу за пільговими цінами, які їм в меморандумі гарантував Офіс президента.
30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського було підписано меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ.
Відповідно до підписаного меморандуму, ціна газу від "Нафтогаз Трейдинг" для бюджетних організацій та установ становила 16,55 тис. грн за тис. кубометрів (з урахуванням ПДВ та транспортуванням). Діє вона до грудня 2022 року.
Пройшов майже місяць і заявки на укладання договорів на закупівлю природного газу у "Нафтогаз Трейдинга" подали майже 2,5 тис. бюджетних установ.
Але тільки 225 пакетів документів було взято в роботу. Решту заявок було відхилено по причині нібито проблем з документами або неповних даних в документах.
Це при тому, що договори на поставку газу з "Нафтогаз Трейдингом" планують підписати 12,5 тисячі бюджетників.
З такими темпами у більшості бюджетних організацій, які використовують автономне опалення, опалювальний сезон почнеться не скоро. А мова йде про лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо. У жовтні багато навчальних заклад вирішили почати канікули раніше або продовжити їх на кілька тижнів не тільки через ріст захворюваності на Covid-19, але і через ситуацію з газом. Однак лікарні або військові частини на канікули піти не можуть.
Крім проблем з укладанням договорів з Нафтогазом, бюджетники зіткнулися з ще однією - діючі постачальники газу, які не можуть поставити газ за пільговою ціною - 16,5 тис грн за тис куб м, а пропонують поставку по 30-45 тис грн, навмисне затягують процедуру розірання діючих договорів.
Вони переслідують свої бізнес інтереси, адже якщо вони зараз розірвуть поточні договори і клієнти (бюджетні та комунальні організації) підуть до Нафтогазу, то повернути їх після зниження цін на газ буде неможливо.
Автор: Юрій Віннічук
Менше 10% бюджетних установ і організацій змогли укласти з "Нафтогаз Трейдинг" договори на закупівлю газу за пільговими цінами, які їм в меморандумі гарантував Офіс президента.
30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського було підписано меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ.
Відповідно до підписаного меморандуму, ціна газу від "Нафтогаз Трейдинг" для бюджетних організацій та установ становила 16,55 тис. грн за тис. кубометрів (з урахуванням ПДВ та транспортуванням). Діє вона до грудня 2022 року.
Пройшов майже місяць і заявки на укладання договорів на закупівлю природного газу у "Нафтогаз Трейдинга" подали майже 2,5 тис. бюджетних установ.
Але тільки 225 пакетів документів було взято в роботу. Решту заявок було відхилено по причині нібито проблем з документами або неповних даних в документах.
Це при тому, що договори на поставку газу з "Нафтогаз Трейдингом" планують підписати 12,5 тисячі бюджетників.
З такими темпами у більшості бюджетних організацій, які використовують автономне опалення, опалювальний сезон почнеться не скоро. А мова йде про лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо. У жовтні багато навчальних заклад вирішили почати канікули раніше або продовжити їх на кілька тижнів не тільки через ріст захворюваності на Covid-19, але і через ситуацію з газом. Однак лікарні або військові частини на канікули піти не можуть.
Крім проблем з укладанням договорів з Нафтогазом, бюджетники зіткнулися з ще однією - діючі постачальники газу, які не можуть поставити газ за пільговою ціною - 16,5 тис грн за тис куб м, а пропонують поставку по 30-45 тис грн, навмисне затягують процедуру розірання діючих договорів.
Вони переслідують свої бізнес інтереси, адже якщо вони зараз розірвуть поточні договори і клієнти (бюджетні та комунальні організації) підуть до Нафтогазу, то повернути їх після зниження цін на газ буде неможливо.
Автор: Юрій Віннічук
Чому українцям виставляють додаткові рахунки за газ
Споживачі газу по всій Україні протягом року отримують платіжки з завищеними обсягами споживання, за які постачальник вимагає сплатити.
В платіжках з'явилася додаткова графа "планові нарахування", куди постачальники вписують борг за неспожиті обсяги газу. Зазвичай постачальники додатково просять заплатити за 10-30 кубів газу. При цьому фактичний спожитий обсяг газу був меншим, пише Kosatka Media.
Одні споживачі ігнорують ці донарахування і сплачують за газ по лічильнику, а інші погоджуються сплатити за додатково нараховані обсяги, адже через борги можуть втратити субсидію.
Платіжки з плановими донарахуваннями за газ в діапазоні 300-500 грн і більше щомісяця приходять споживачам в різних областях. Наприклад, такі платіжки надсилає "Хмельницькгаз Збут" у Хмельницькій області, у Запорізькій борги за газ, який споживачі не споживали, донараховує "Запоріжгаз Збут". У Чернігівській області споживачі отримують аналогічні "листи щастя" від "Чернігівгаз Збуту".
Ці постачальники газу входять в групу "Йе Енергія" олігарха Дмитра Фірташа. Йому ж належить і більшість облгазів в Україні, які працюють під брендом "Регіональна газова компанія" і розподіляють 70% газу в країні.
Однак рахунки з додатковими обсягами газу виставляють не тільки постачальники Фірташа.
В енергетичному регуляторі — Нацкомісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики так комунальних послуг кажуть, що така ситуація у більшості постачальників газу. Але реагують якось дуже повільно, адже платіжки з додатковими обсягами споживачі отримують ще з весни. Звідки у платіжках українців масово беруться «зайві» кубометри, в НКРЕКП розраховують дізнатися у 2022 році – за результатами перевірок діяльності облгазів за 2021 рік.
Звідки беруться борги за газ, який не було спожито? Дані про обсяги спожитого газу споживачі передають облгазам, а ті пересилають їх постачальникам газу.
І саме на цьому етапі дані про фактично спожиті обсяги газу губляться. При цьому не має значення, яким чином споживач передає дані — по телефону, СМС, чи Viber.
А оскільки даних про спожитий обсяг газу немає, то споживачу виставляється рахунок за середню кількість кубів, які він міг би використати.
Постачальники газу так роблять, оскільки за допомогою планових нарахувань можна закрити касові розриви за рахунок споживачів, а не банківських кредитів, за які потрібно сплачувати відсотки.
Що робити споживачам? Сплачувати за газ по лічильнику, а також звернутися до облгазу (оператора ГРМ) і наполегливо вимагати провести перерахунок згідно з фактично спожитими обсягами, адже через борги можна втратити субсидію.
А також потрібно написати скаргу в НКРЕКП. Зробити це можна в довільній формі.
"У разі простроченої понад три місяці заборгованості за спожитий газ, загальна сума якої перевищує 340 грн, – житлова субсидія на наступний сезон призначатися не буде", – йдеться у повідомленні "Запоріжгаз Збуту".
Споживачі газу по всій Україні протягом року отримують платіжки з завищеними обсягами споживання, за які постачальник вимагає сплатити.
В платіжках з'явилася додаткова графа "планові нарахування", куди постачальники вписують борг за неспожиті обсяги газу. Зазвичай постачальники додатково просять заплатити за 10-30 кубів газу. При цьому фактичний спожитий обсяг газу був меншим, пише Kosatka Media.
Одні споживачі ігнорують ці донарахування і сплачують за газ по лічильнику, а інші погоджуються сплатити за додатково нараховані обсяги, адже через борги можуть втратити субсидію.
Платіжки з плановими донарахуваннями за газ в діапазоні 300-500 грн і більше щомісяця приходять споживачам в різних областях. Наприклад, такі платіжки надсилає "Хмельницькгаз Збут" у Хмельницькій області, у Запорізькій борги за газ, який споживачі не споживали, донараховує "Запоріжгаз Збут". У Чернігівській області споживачі отримують аналогічні "листи щастя" від "Чернігівгаз Збуту".
Ці постачальники газу входять в групу "Йе Енергія" олігарха Дмитра Фірташа. Йому ж належить і більшість облгазів в Україні, які працюють під брендом "Регіональна газова компанія" і розподіляють 70% газу в країні.
Однак рахунки з додатковими обсягами газу виставляють не тільки постачальники Фірташа.
В енергетичному регуляторі — Нацкомісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики так комунальних послуг кажуть, що така ситуація у більшості постачальників газу. Але реагують якось дуже повільно, адже платіжки з додатковими обсягами споживачі отримують ще з весни. Звідки у платіжках українців масово беруться «зайві» кубометри, в НКРЕКП розраховують дізнатися у 2022 році – за результатами перевірок діяльності облгазів за 2021 рік.
Звідки беруться борги за газ, який не було спожито? Дані про обсяги спожитого газу споживачі передають облгазам, а ті пересилають їх постачальникам газу.
І саме на цьому етапі дані про фактично спожиті обсяги газу губляться. При цьому не має значення, яким чином споживач передає дані — по телефону, СМС, чи Viber.
А оскільки даних про спожитий обсяг газу немає, то споживачу виставляється рахунок за середню кількість кубів, які він міг би використати.
Постачальники газу так роблять, оскільки за допомогою планових нарахувань можна закрити касові розриви за рахунок споживачів, а не банківських кредитів, за які потрібно сплачувати відсотки.
Що робити споживачам? Сплачувати за газ по лічильнику, а також звернутися до облгазу (оператора ГРМ) і наполегливо вимагати провести перерахунок згідно з фактично спожитими обсягами, адже через борги можна втратити субсидію.
А також потрібно написати скаргу в НКРЕКП. Зробити це можна в довільній формі.
"У разі простроченої понад три місяці заборгованості за спожитий газ, загальна сума якої перевищує 340 грн, – житлова субсидія на наступний сезон призначатися не буде", – йдеться у повідомленні "Запоріжгаз Збуту".
Як змінився законопроект 5600 перед прийняттям?
Компроміс з Ахметовим і мінус половина очікуваного ефекту наповнення бюджету
Поговорили з головою Податкового Комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим.
Доповідаємо про долю другої за каденцію Володимира Зеленського глобальної зміни gодаткових умов – законопроекту 5600.
1. По збільшенню податкового навантаження на гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають залізну руду, "прийшли до компромісу".
Про зміни в рамках цього "компромісу" ми писали раніше.
База оподаткування буде змінена із собівартості видобутку на вартість руди index China. Мінус фрахт судна (близько $20 на тоні) і внутрішня українська логістика (мінус $10 на тоні).
Ставки ренти: 10% при ціні вище $200/т, 5% - при ціні від $100 до $200 за тону, 3,5% при ціні нижче $100/т.
ГЗК показали депутатам розрахунки, що при ціні нижче $70/т, експорт руди перестає бути рентабельним.
Ми таких цифр не бачили. Зате бачимо прибутки Метінвесту всі останні роки.
За підрахунками Комітету, при ціні руди нижче $80/т, бюджет буде отримувати менше надходжень від ренти, ніж за існуючої моделі.
У вересні ціна на руду була близько $120/т.
Близько 60% залізної руди в країні видобуває і експортує Метінвест Ріната Ахметова.
Другим найбільшим експортером є Ferrexpo Костянтина Жеваго.
2. В 5600 зберігається норма, яка робить неможливим використання системи єдиного податку 4-ї групи для агропідприємств з виробництва курятини та яєць.
Ця норма має змусити платити більше податків МХП Юрія Косюка – лідера з виробництва курятини та Укрлендфармінг Олега Бахматюка – лідера з виробництва яєць.
3. Від введення акцизу у 3,2% на "зелену" генерацію відмовились через потенційну загрозу судових позовів "зелених" інвесторів в міжнародні арбітражі.
"Ризики виплат по судових рішеннях перевищують потенційну вигоду бюджету", - охарактеризував компроміс Гетманцев.
Найбільшим оператором зеленої генерації в країні є група ДТЕК Ахметова із часткою близько 24%.
3. Зберігається норма про Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) на землю.
Від ліміту площі в 0,5 га відмовились.
Суть норми в тому, що будь-яка с/г земля, яка знаходиться за межами населених пунктів буде оподатковуватись МПЗ не менше 5% від її Нормативно-грошової оцінки (НГО).
Це спрямовано проти великої кількості аграріїв, які використовують землю, не сплачуючи податки.
Норму пролобіювали великі агрохолдинги, які податки вимушені платити.
4. Змінена норма про податок на продаж нерухомості.
Вона була спрямована проти схеми "колхоз", коли житло в новобудовах продавав не забудовник, а найняті ним фізоособи без сплати податків.
Тепер, якщо фізособа перепродає нерухомість другий раз за рік, вона має сплатити 5% від вартості.
Якщо перепродає третій раз за рік, то має сплатити 18% податку від різниці між сумою купівлі і продажу.
5. Із законопроєкту відкликана норма про оподаткування автомобілів дорожче $50 тис.
Норму відкликав Мінфін, який був її ініціатором.
В цілому, від першого до другого читання, ефект надходжень в бюджет від прийняття 5600 знизився з 50 млрд грн до 25 млрд грн на рік.
Найбільше "зекономлять" структури Ріната Ахметова, для яких були пом'якшені оподаткування видобутку залізної руди, зберігання твердих відходів ГЗК та скасовано акциз на "зелену" генерацію.
Докладно читайте найближчим часом в інтерв'ю Гетманцева на Цензор.НЕТ.
Автор: Сергій Головньов
Компроміс з Ахметовим і мінус половина очікуваного ефекту наповнення бюджету
Поговорили з головою Податкового Комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим.
Доповідаємо про долю другої за каденцію Володимира Зеленського глобальної зміни gодаткових умов – законопроекту 5600.
1. По збільшенню податкового навантаження на гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають залізну руду, "прийшли до компромісу".
Про зміни в рамках цього "компромісу" ми писали раніше.
База оподаткування буде змінена із собівартості видобутку на вартість руди index China. Мінус фрахт судна (близько $20 на тоні) і внутрішня українська логістика (мінус $10 на тоні).
Ставки ренти: 10% при ціні вище $200/т, 5% - при ціні від $100 до $200 за тону, 3,5% при ціні нижче $100/т.
ГЗК показали депутатам розрахунки, що при ціні нижче $70/т, експорт руди перестає бути рентабельним.
Ми таких цифр не бачили. Зате бачимо прибутки Метінвесту всі останні роки.
За підрахунками Комітету, при ціні руди нижче $80/т, бюджет буде отримувати менше надходжень від ренти, ніж за існуючої моделі.
У вересні ціна на руду була близько $120/т.
Близько 60% залізної руди в країні видобуває і експортує Метінвест Ріната Ахметова.
Другим найбільшим експортером є Ferrexpo Костянтина Жеваго.
2. В 5600 зберігається норма, яка робить неможливим використання системи єдиного податку 4-ї групи для агропідприємств з виробництва курятини та яєць.
Ця норма має змусити платити більше податків МХП Юрія Косюка – лідера з виробництва курятини та Укрлендфармінг Олега Бахматюка – лідера з виробництва яєць.
3. Від введення акцизу у 3,2% на "зелену" генерацію відмовились через потенційну загрозу судових позовів "зелених" інвесторів в міжнародні арбітражі.
"Ризики виплат по судових рішеннях перевищують потенційну вигоду бюджету", - охарактеризував компроміс Гетманцев.
Найбільшим оператором зеленої генерації в країні є група ДТЕК Ахметова із часткою близько 24%.
3. Зберігається норма про Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) на землю.
Від ліміту площі в 0,5 га відмовились.
Суть норми в тому, що будь-яка с/г земля, яка знаходиться за межами населених пунктів буде оподатковуватись МПЗ не менше 5% від її Нормативно-грошової оцінки (НГО).
Це спрямовано проти великої кількості аграріїв, які використовують землю, не сплачуючи податки.
Норму пролобіювали великі агрохолдинги, які податки вимушені платити.
4. Змінена норма про податок на продаж нерухомості.
Вона була спрямована проти схеми "колхоз", коли житло в новобудовах продавав не забудовник, а найняті ним фізоособи без сплати податків.
Тепер, якщо фізособа перепродає нерухомість другий раз за рік, вона має сплатити 5% від вартості.
Якщо перепродає третій раз за рік, то має сплатити 18% податку від різниці між сумою купівлі і продажу.
5. Із законопроєкту відкликана норма про оподаткування автомобілів дорожче $50 тис.
Норму відкликав Мінфін, який був її ініціатором.
В цілому, від першого до другого читання, ефект надходжень в бюджет від прийняття 5600 знизився з 50 млрд грн до 25 млрд грн на рік.
Найбільше "зекономлять" структури Ріната Ахметова, для яких були пом'якшені оподаткування видобутку залізної руди, зберігання твердих відходів ГЗК та скасовано акциз на "зелену" генерацію.
Докладно читайте найближчим часом в інтерв'ю Гетманцева на Цензор.НЕТ.
Автор: Сергій Головньов
Причини і наслідки "вугільної кризи" в Україні напередодні зими
Поспілкувались з усіма сторонами енергетичного ринку про причини, масштаби і наслідки сьогоднішньої ситуації із запасами вугілля.
Тезами:
1. Які причини летального дефіциту вугілля перед зимою 2021-2022 років?
- Холодна зима 2020-2021 років і сезонна незбалансованість енергосистеми
- Хронічний дефіцит обігових коштів в державному Центренерго внаслідок управління компанією групою Ігоря Коломойського до початку 2021 року
- експорт електроенергії в Європу з ДТЕК Бурштинська ТЕС
- липневий бум виробітку електроенергії станціями ДТЕК для розрахунку з кредиторами
- зниження видобутку на ДТЕК Павлоградвугілля через вичерпання ресурсів двох шахт і на державних шахтах через не ефективне управління
- подорожчання енергоресурсів в 2021 році
2. Як можна було накопичити вугілля?
- скасувати мито на імпорт вугілля із РФ в 2021 році
- дозволити імпорт електроенергії із РФ і Білорусі влітку 2021 року
3. Хто винен в нинішній ситуації?
- президент Володимир Зеленський (пішов на поводу у ДТЕК у питання протекціонізму)
- прем'єр Денис Шмигаль (так само)
- міністр енергетики Герман Галущенко (замовчував проблему до останнього моменту)
- керівництво Центренерго і Фонду держмайна, якому воно підпорядковане (не змогли знайти кошти і закупити вугілля)
- ДТЕК Ріната Ахметова (лобіював заборону імпорту електроенергії і мито на імпорт вугілля з РФ)
4. Чого хоче ДТЕК Ахметова?
- "похоронити" рейтинг Володимира Зеленського цією зимою через можливі відключення електроенергії
- відтермінувати синхронізацію української енергосистеми з європейською
5. Як замістити вугільну генерацію?
- або імпортом електроенергії з РФ та Білорусі (наразі РФ його блокує)
- або спалювання критичного дорогого природного газу (питання - чи вистачить його)
Без імпорту вугілля на ТЕС в ОЕС України закінчиться приблизно через 2,5 місяці.
На Луганській ТЕС - через 1,5 місяці без можливості його підвезти зі сторони України.
Тобто, в січні 2022 року буде гаряче.
Докладно тут
Поспілкувались з усіма сторонами енергетичного ринку про причини, масштаби і наслідки сьогоднішньої ситуації із запасами вугілля.
Тезами:
1. Які причини летального дефіциту вугілля перед зимою 2021-2022 років?
- Холодна зима 2020-2021 років і сезонна незбалансованість енергосистеми
- Хронічний дефіцит обігових коштів в державному Центренерго внаслідок управління компанією групою Ігоря Коломойського до початку 2021 року
- експорт електроенергії в Європу з ДТЕК Бурштинська ТЕС
- липневий бум виробітку електроенергії станціями ДТЕК для розрахунку з кредиторами
- зниження видобутку на ДТЕК Павлоградвугілля через вичерпання ресурсів двох шахт і на державних шахтах через не ефективне управління
- подорожчання енергоресурсів в 2021 році
2. Як можна було накопичити вугілля?
- скасувати мито на імпорт вугілля із РФ в 2021 році
- дозволити імпорт електроенергії із РФ і Білорусі влітку 2021 року
3. Хто винен в нинішній ситуації?
- президент Володимир Зеленський (пішов на поводу у ДТЕК у питання протекціонізму)
- прем'єр Денис Шмигаль (так само)
- міністр енергетики Герман Галущенко (замовчував проблему до останнього моменту)
- керівництво Центренерго і Фонду держмайна, якому воно підпорядковане (не змогли знайти кошти і закупити вугілля)
- ДТЕК Ріната Ахметова (лобіював заборону імпорту електроенергії і мито на імпорт вугілля з РФ)
4. Чого хоче ДТЕК Ахметова?
- "похоронити" рейтинг Володимира Зеленського цією зимою через можливі відключення електроенергії
- відтермінувати синхронізацію української енергосистеми з європейською
5. Як замістити вугільну генерацію?
- або імпортом електроенергії з РФ та Білорусі (наразі РФ його блокує)
- або спалювання критичного дорогого природного газу (питання - чи вистачить його)
Без імпорту вугілля на ТЕС в ОЕС України закінчиться приблизно через 2,5 місяці.
На Луганській ТЕС - через 1,5 місяці без можливості його підвезти зі сторони України.
Тобто, в січні 2022 року буде гаряче.
Докладно тут
Як розподілиться перетин для імпорту електроенергії з Білорусі
Виявилось, що добовий перетин для імпорту електроенергії з Білорусі на 3 листопада купила трейдерська компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка.
Цей бізнесмен раніше очолював Д.Трейдинг з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
На шоу у Шустера Бутенко називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК.
Тепер Бутенко сам став трейдером, яких лаяв в ефірі телеканала Ахметова.
Нижче докладно про те, як поділять між собою перетин трейдер Бутенко та Енергоатом, який викупив його на місячному аукціоні. І чи буде взагалі імпорт з Білорусі?
Безоплатно піаримо конкурентний нам канал. Його веде колега з Економправди Микола Топалов.
Підписуйтесь, кому цікава енергетика.
Ми не ДТЕК. Ми за конкуренцію)
Виявилось, що добовий перетин для імпорту електроенергії з Білорусі на 3 листопада купила трейдерська компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка.
Цей бізнесмен раніше очолював Д.Трейдинг з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
На шоу у Шустера Бутенко називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК.
Тепер Бутенко сам став трейдером, яких лаяв в ефірі телеканала Ахметова.
Нижче докладно про те, як поділять між собою перетин трейдер Бутенко та Енергоатом, який викупив його на місячному аукціоні. І чи буде взагалі імпорт з Білорусі?
Безоплатно піаримо конкурентний нам канал. Його веде колега з Економправди Микола Топалов.
Підписуйтесь, кому цікава енергетика.
Ми не ДТЕК. Ми за конкуренцію)
Forwarded from TOP ENERGY
#поясню
⚡️Что происходит вокруг импорта электроэнергии
Сегодня стало известно, что созданный летом текущего года трейдер «ТЭТ групп», принадлежащий Виталию Бутенко - бывшему гендиректору Д.Трейдинг Рината Ахметова - выкупил 400 МВт мощности на все часы импорта электроэнергии из Беларуси на 3 ноября.
▪️Как такое возможно с учетом результатов пятничных аукционов, в которых почти весь объем месячного сечения – 885 из 900 МВт – с Беларусью выкупил государственный «Энергоатом»?
После победы на аукционе атом должен был подать торговые графики по импорту. Если к установленному времени этого не сделано, то «Укрэнерго» понимает, что у них нет объемов, и повторно выставляет объем на суточные аукционы.
Доходы от их проведения – дополнительные деньги для «Укрэнерго». Но по моей информации, сечение «ТЭТ групп» получил бесплатно.
▪️Заплатил ли за сечение «Энергоатом»? Поговаривают, что пока компания этого не сделала.
▪️Сколько должны заплатить? Сумма определяется по формуле: сечение – 885 МВт – умножаем на 24 часа, умножаем на 30 дней, и на цену, по которой закрылся аукцион – 601 грн. Общая сумма – почти 400 млн гривен.
▪️Будут ли требовать деньги с атома? «Укрэнерго» планирует провести претензионную работу в этом направлении. Выиграли сечение – будьте добры, оплачивайте.
Но есть два нюанса.
Первый – владельцу сечения компенсируется сумма, вырученная на суточном аукционе, но не более чем цена месячного аукциона. Сегодняшний завершился на цене 0 грн. То есть компенсации не будет.
При этом обязательства по оплате сечения, полученного на месячном аукционе, остаются обязательными к выполнению.
Второй – системный оператор может вернуть деньги еще и в случае, если сам по каким-то причинам вводит диспетчерские ограничения и «режет» график, поданный контрагентом.
До решения вопроса с долгами «Энергоатом» могут не допустить к аукционному сечению.
▪️Почему госкомпания не заплатила за сечение? Потому что понимают, что это будут невосполнимые затраты. При чем достаточно большие.
▪️Почему атом не подал торговые графики? Причина – отсутствие объемов с белорусской стороны.
По слухам, представители компании после официального визита в Минск рассказывали о существовании договоренности о поставках по прямым договорам. Судя по всему, таких договоренностей на самом деле не было.
▪️Какой выход? Теперь «Энергоатом» должен либо начать подавать графики по импорту, для чего нужны объемы, либо «Укрэнерго» продолжит выставлять объемы на посуточные аукционы.
▪️Будут ли поставки 3 ноября? Сложный вопрос. Если белорусы пойдут по пути аукционов, о чем ходили неофициальные разговоры ранее, то к 3 ноября успеть вряд ли получится. Аукцион – достаточно длительная процедура.
▪️Какие еще есть варианты? Существует сценарий с подписанием двухсторонних договоров. Но это уже может свидетельствовать о политических договоренностях с белорусской стороной на наивысшем уровне.
Как я уже указывал, сегодняшнее сечение компании получили бесплатно, поэтому отсутствие импорта 3 ноября не грозит им большими убытками.
Но в целом все идет к тому, что поставок 3 ноября, с большой вероятностью, не будет.
В любом случае, все прояснится уже в ближайшее время.
Будем следить.
|TOP ENERGY|
⚡️Что происходит вокруг импорта электроэнергии
Сегодня стало известно, что созданный летом текущего года трейдер «ТЭТ групп», принадлежащий Виталию Бутенко - бывшему гендиректору Д.Трейдинг Рината Ахметова - выкупил 400 МВт мощности на все часы импорта электроэнергии из Беларуси на 3 ноября.
▪️Как такое возможно с учетом результатов пятничных аукционов, в которых почти весь объем месячного сечения – 885 из 900 МВт – с Беларусью выкупил государственный «Энергоатом»?
После победы на аукционе атом должен был подать торговые графики по импорту. Если к установленному времени этого не сделано, то «Укрэнерго» понимает, что у них нет объемов, и повторно выставляет объем на суточные аукционы.
Доходы от их проведения – дополнительные деньги для «Укрэнерго». Но по моей информации, сечение «ТЭТ групп» получил бесплатно.
▪️Заплатил ли за сечение «Энергоатом»? Поговаривают, что пока компания этого не сделала.
▪️Сколько должны заплатить? Сумма определяется по формуле: сечение – 885 МВт – умножаем на 24 часа, умножаем на 30 дней, и на цену, по которой закрылся аукцион – 601 грн. Общая сумма – почти 400 млн гривен.
▪️Будут ли требовать деньги с атома? «Укрэнерго» планирует провести претензионную работу в этом направлении. Выиграли сечение – будьте добры, оплачивайте.
Но есть два нюанса.
Первый – владельцу сечения компенсируется сумма, вырученная на суточном аукционе, но не более чем цена месячного аукциона. Сегодняшний завершился на цене 0 грн. То есть компенсации не будет.
При этом обязательства по оплате сечения, полученного на месячном аукционе, остаются обязательными к выполнению.
Второй – системный оператор может вернуть деньги еще и в случае, если сам по каким-то причинам вводит диспетчерские ограничения и «режет» график, поданный контрагентом.
До решения вопроса с долгами «Энергоатом» могут не допустить к аукционному сечению.
▪️Почему госкомпания не заплатила за сечение? Потому что понимают, что это будут невосполнимые затраты. При чем достаточно большие.
▪️Почему атом не подал торговые графики? Причина – отсутствие объемов с белорусской стороны.
По слухам, представители компании после официального визита в Минск рассказывали о существовании договоренности о поставках по прямым договорам. Судя по всему, таких договоренностей на самом деле не было.
▪️Какой выход? Теперь «Энергоатом» должен либо начать подавать графики по импорту, для чего нужны объемы, либо «Укрэнерго» продолжит выставлять объемы на посуточные аукционы.
▪️Будут ли поставки 3 ноября? Сложный вопрос. Если белорусы пойдут по пути аукционов, о чем ходили неофициальные разговоры ранее, то к 3 ноября успеть вряд ли получится. Аукцион – достаточно длительная процедура.
▪️Какие еще есть варианты? Существует сценарий с подписанием двухсторонних договоров. Но это уже может свидетельствовать о политических договоренностях с белорусской стороной на наивысшем уровне.
Как я уже указывал, сегодняшнее сечение компании получили бесплатно, поэтому отсутствие импорта 3 ноября не грозит им большими убытками.
Но в целом все идет к тому, что поставок 3 ноября, с большой вероятностью, не будет.
В любом случае, все прояснится уже в ближайшее время.
Будем следить.
|TOP ENERGY|
Стала відома формула розрахунку рентного податку на залізну руду
Метінвест Ахметова, Ferrexpo Жеваго та інші в наступному році заплатять ренти на $40 млн менше
Згідно останніх прогнозів Barclays та JP Morgan, в 2022 – 2023 роках ціна залізної руди коливатиметься в межах $85 - $105 за тону.
Тобто, ціни в $220 за тону, яка була цього літа, вже ніхто не очікує.
Як ми вже не раз писали, Рада готується до прийняття проекту закону 5600, який вносить зміни в Податковий кодекс.
Крім всього іншого, від початку в ньому була закладена концепція підвищення ставок рентного податку на видобуток залізної руди.
Базою оподаткування мала стати ціна руди в Китаї – Index China.
Були закладені такі ставки:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100 до $200,
3,5% при ціні нижче $100/т.
Але до другого читання, під тиском лобістів Ріната Ахметова, в проект були внесені правки.
З бази оподаткування відняли фрахт судна та вартість перевезення залізничним транспортом по Україні.
Крім того, застосували понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.
Ми отримали складові формули для обрахування ренти на зараз:
Поточна ціна руди $105, мінус фрахт судна $28,55, мінус доставка по Україні $10, множимо на коефіцієнт вологості 0,9 та на ставку ренти 5% (ціна вище $100).
Виходить, з кожної тони гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) заплатять близько $3.
За існуючими нормами, оподатковується собівартість видобутку – близько $30 на тоні.
11% якщо ціна нижче $70/т,
12% якщо ціна вище $70/т.
Тобто, зараз ГЗК платять: $30 на 12%, буде $3,6 з тони.
Математика підказує, що за формулою в 5600 бюджет буде отримувати більше ніж зараз, якщо ціна руди перевалить за $118/т.
Таких прогнозів, наразі, немає.
За даними Concorde Capital в 2020 році в Україні були видобуто 72 млн тон залізорудної сировини (ЗРС), з яких 46,2 млн тон пішли на експорт.
Не складно порахувати, що при умовно незмінних обсягах видобутку руди, за існуючих ставок бюджет отримає близько $260 млн ренти.
А за формулою в 5600 бюджет отримає не більше $220 млн при поточних цінах.
Нагадаємо найбільші компанії, що видобувають залізну руду в Україні:
Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського (близько 60% видобутку, включи ЗЗРК де Ахметов – акціонер разом зі словаками)
Ferrexpo Костянтина Жеваго
АМКР індійця Лакшмі Міттала
КЗРК Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського
Суха Балка Олександра Ярославського
Монополіст
Метінвест Ахметова, Ferrexpo Жеваго та інші в наступному році заплатять ренти на $40 млн менше
Згідно останніх прогнозів Barclays та JP Morgan, в 2022 – 2023 роках ціна залізної руди коливатиметься в межах $85 - $105 за тону.
Тобто, ціни в $220 за тону, яка була цього літа, вже ніхто не очікує.
Як ми вже не раз писали, Рада готується до прийняття проекту закону 5600, який вносить зміни в Податковий кодекс.
Крім всього іншого, від початку в ньому була закладена концепція підвищення ставок рентного податку на видобуток залізної руди.
Базою оподаткування мала стати ціна руди в Китаї – Index China.
Були закладені такі ставки:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100 до $200,
3,5% при ціні нижче $100/т.
Але до другого читання, під тиском лобістів Ріната Ахметова, в проект були внесені правки.
З бази оподаткування відняли фрахт судна та вартість перевезення залізничним транспортом по Україні.
Крім того, застосували понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.
Ми отримали складові формули для обрахування ренти на зараз:
Поточна ціна руди $105, мінус фрахт судна $28,55, мінус доставка по Україні $10, множимо на коефіцієнт вологості 0,9 та на ставку ренти 5% (ціна вище $100).
Виходить, з кожної тони гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) заплатять близько $3.
За існуючими нормами, оподатковується собівартість видобутку – близько $30 на тоні.
11% якщо ціна нижче $70/т,
12% якщо ціна вище $70/т.
Тобто, зараз ГЗК платять: $30 на 12%, буде $3,6 з тони.
Математика підказує, що за формулою в 5600 бюджет буде отримувати більше ніж зараз, якщо ціна руди перевалить за $118/т.
Таких прогнозів, наразі, немає.
За даними Concorde Capital в 2020 році в Україні були видобуто 72 млн тон залізорудної сировини (ЗРС), з яких 46,2 млн тон пішли на експорт.
Не складно порахувати, що при умовно незмінних обсягах видобутку руди, за існуючих ставок бюджет отримає близько $260 млн ренти.
А за формулою в 5600 бюджет отримає не більше $220 млн при поточних цінах.
Нагадаємо найбільші компанії, що видобувають залізну руду в Україні:
Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського (близько 60% видобутку, включи ЗЗРК де Ахметов – акціонер разом зі словаками)
Ferrexpo Костянтина Жеваго
АМКР індійця Лакшмі Міттала
КЗРК Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського
Суха Балка Олександра Ярославського
Монополіст
Імпорт електроенергії з Білорусі в Україну розпочнеться 5 листопада. Імпортер - ТЕТ Груп екс-менеджера Ахметова
Білоруська сторона погодилась розпочати продаж електроенергії в Україну потужністю 400 МВт з 5 листопада. Імпортером стане компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього трейдера з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
Передбачається, що "ТЕТ Груп" буде викупати відповідну потужність на добових аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину.
Сьогодні в другій половині дня 2 листопада системний оператор НЕК Укренерго запросив аварійну допомогу з Білорусі.
27 жовтня пройшов місячний аукціон з розподілу перетину для імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Найбільшим переможцем аукціону з обсягом 885 МВт з 900 МВт можливих став державний оператор АЕС – НАЕК "Енергоатом". Але з 1 листопада імпорт електроенергії ні з Білорусі, ні з Росії не розпочався.
Перед опалювальним сезоном 2021-2022 років українські ТЕС мають найнижчі запаси вугілля на складах за всю історію. Станом на кінець жовтня – 542 тис тон замість необхідних 2,5 млн тон.
Коли Бутенко працював в ДТЕК, він називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК. Тепер Бутенко сам трейдер-імпортер.
Монополіст
Білоруська сторона погодилась розпочати продаж електроенергії в Україну потужністю 400 МВт з 5 листопада. Імпортером стане компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього трейдера з групи ДТЕК Ріната Ахметова.
Передбачається, що "ТЕТ Груп" буде викупати відповідну потужність на добових аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину.
Сьогодні в другій половині дня 2 листопада системний оператор НЕК Укренерго запросив аварійну допомогу з Білорусі.
27 жовтня пройшов місячний аукціон з розподілу перетину для імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Найбільшим переможцем аукціону з обсягом 885 МВт з 900 МВт можливих став державний оператор АЕС – НАЕК "Енергоатом". Але з 1 листопада імпорт електроенергії ні з Білорусі, ні з Росії не розпочався.
Перед опалювальним сезоном 2021-2022 років українські ТЕС мають найнижчі запаси вугілля на складах за всю історію. Станом на кінець жовтня – 542 тис тон замість необхідних 2,5 млн тон.
Коли Бутенко працював в ДТЕК, він називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК. Тепер Бутенко сам трейдер-імпортер.
Монополіст
Офіс президента забов'яже Нафтогаз продавати облгазам газ для ВТВ за пільговою ціною
Оператори газорозподільних мереж (облгази) хочуть в три-чотири рази підняти тарифи на розподіл газу.
Згідно з проектами нових тарифів на 2022, в середньому по країні оператори ГРМ хочуть підвищити тариф на розподіл з 1,44 до 4,14 грн за кубометр газу.
В Україні працює 43 оператори ГРМ, кожен з них у своєму регіоні є монополістом. З них - 20 працюють під брендом "Регіональної газової компанії" (РГК) олігарха Дмитра Фірташа і розподіляють приблизно 70% всього газу по країні.
Максимальне збільшення тарифів на розподіл пропонується Уманьгазом – на 400% до 8,91 грн за розподіл одного кубічного метру; Луганськгаз запропонував підняти – на 443% до 8,41 грн/куб; Одесагаз – на 438% до 4,52 грн/куб; Харківгаз – на 300% до 5,37 грн/куб. На 200% тариф на розподіл запропонували підняти 15 операторів ГРМ, а на 100% - 16 операторів ГРМ.
Необхідність збільшення в кілька разів тарифів на розподіл газу облгази пояснюють різким зростанням цін на природній газ, який вони використовують для покриття виробничо-технологічних втрат (ВТВ).
ВТВ – це газ, який витрачається в процесі регулювання тиску в мережах для доставки палива до споживача. Сюди ж включені втрати газу, які виникають від перепаду температури (так звані температурні коефіцієнти). ВТВ - найбільша складова витрат облгазів, становить більше 40%. Щороку в мережах облгазів "втрачається" 1,4 млрд куб м газу. Відповідно аналогічний обсяг газу їм потрібно відкупити за гроші, які закладені в тарифі на розподіл.
Тарифи на розподіл газу регулюються державою. Їх щороку затверджує Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг. НКРЕКП повідомила, що обґрунтованість пропозицій облгазів ще не перевірялася і тарифи для них не затверджувались. За розрахунками НКРЕКП, підвищення тарифів облгазів не може перевищувати рівня інфляції.
Втім, вартість природного газу за рік зросла більш як на 300%. Тому якщо оператори ГРМ не зможуть купувати газ для ВТВ, вони будуть відбирати його із газотранспортної системи (ГТС) і продовжувати нарощувати мільярдні боргу перед Оператором ГТС (ОГТСУ). Загальний борг облгазів перед ОГТСУ за відібраний газ для ВТВ становить 11 млрд грн.
Що буде з тарифом на розподіл газу? В Офісі президента вирішили продавати газ для облгазів за пільговою фіксованою ціною. Мова йде про продаж 1,4 млрд куб м газу по ціні 7,42 грн/куб м.
Передбачається, що оператори ГРМ підпишуть відповідні договори з ГПК "Нафтогаз Трейдинг". За алогічною ціною газ уже отримують від "Нафтогаз Трейдинг" підприємства теплокомуненерго для виробництва тепла для населення, а також постачальники пального для побутових споживачів.
Для того, щоб кошти на ВТВ не були витрачені власниками операторів ГРМ за своїм бажанням, в жовтні уряд ввів для них спецрахунки. Тепер кошти, що надходять від споживачів за послуги з розподілу природного газу, зараховуються виключно на рахунки зі спецрежимом використання, відкриті облгазами в уповноважених банках.
У свою чергу, банки зобов'язані перераховувати їх далі на рахунки облагазів та ОГТСУ згідно з затвердженими НКРЕКП нормативами розподілу цих коштів. Таким чином всі кошти, передбачені в тарифі на розподіл для ВТВ, мають потрапляти на рахунок Оператора ГТС, який балансує систему.
Монополіст
Оператори газорозподільних мереж (облгази) хочуть в три-чотири рази підняти тарифи на розподіл газу.
Згідно з проектами нових тарифів на 2022, в середньому по країні оператори ГРМ хочуть підвищити тариф на розподіл з 1,44 до 4,14 грн за кубометр газу.
В Україні працює 43 оператори ГРМ, кожен з них у своєму регіоні є монополістом. З них - 20 працюють під брендом "Регіональної газової компанії" (РГК) олігарха Дмитра Фірташа і розподіляють приблизно 70% всього газу по країні.
Максимальне збільшення тарифів на розподіл пропонується Уманьгазом – на 400% до 8,91 грн за розподіл одного кубічного метру; Луганськгаз запропонував підняти – на 443% до 8,41 грн/куб; Одесагаз – на 438% до 4,52 грн/куб; Харківгаз – на 300% до 5,37 грн/куб. На 200% тариф на розподіл запропонували підняти 15 операторів ГРМ, а на 100% - 16 операторів ГРМ.
Необхідність збільшення в кілька разів тарифів на розподіл газу облгази пояснюють різким зростанням цін на природній газ, який вони використовують для покриття виробничо-технологічних втрат (ВТВ).
ВТВ – це газ, який витрачається в процесі регулювання тиску в мережах для доставки палива до споживача. Сюди ж включені втрати газу, які виникають від перепаду температури (так звані температурні коефіцієнти). ВТВ - найбільша складова витрат облгазів, становить більше 40%. Щороку в мережах облгазів "втрачається" 1,4 млрд куб м газу. Відповідно аналогічний обсяг газу їм потрібно відкупити за гроші, які закладені в тарифі на розподіл.
Тарифи на розподіл газу регулюються державою. Їх щороку затверджує Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг. НКРЕКП повідомила, що обґрунтованість пропозицій облгазів ще не перевірялася і тарифи для них не затверджувались. За розрахунками НКРЕКП, підвищення тарифів облгазів не може перевищувати рівня інфляції.
Втім, вартість природного газу за рік зросла більш як на 300%. Тому якщо оператори ГРМ не зможуть купувати газ для ВТВ, вони будуть відбирати його із газотранспортної системи (ГТС) і продовжувати нарощувати мільярдні боргу перед Оператором ГТС (ОГТСУ). Загальний борг облгазів перед ОГТСУ за відібраний газ для ВТВ становить 11 млрд грн.
Що буде з тарифом на розподіл газу? В Офісі президента вирішили продавати газ для облгазів за пільговою фіксованою ціною. Мова йде про продаж 1,4 млрд куб м газу по ціні 7,42 грн/куб м.
Передбачається, що оператори ГРМ підпишуть відповідні договори з ГПК "Нафтогаз Трейдинг". За алогічною ціною газ уже отримують від "Нафтогаз Трейдинг" підприємства теплокомуненерго для виробництва тепла для населення, а також постачальники пального для побутових споживачів.
Для того, щоб кошти на ВТВ не були витрачені власниками операторів ГРМ за своїм бажанням, в жовтні уряд ввів для них спецрахунки. Тепер кошти, що надходять від споживачів за послуги з розподілу природного газу, зараховуються виключно на рахунки зі спецрежимом використання, відкриті облгазами в уповноважених банках.
У свою чергу, банки зобов'язані перераховувати їх далі на рахунки облагазів та ОГТСУ згідно з затвердженими НКРЕКП нормативами розподілу цих коштів. Таким чином всі кошти, передбачені в тарифі на розподіл для ВТВ, мають потрапляти на рахунок Оператора ГТС, який балансує систему.
Монополіст
Аргументи щодо зв'язку потенційного імпортера електроенергії ТЕТ Груп з ДТЕК Ахметова
Головним потенційним імпортером білоруської електроенергії (е/е) несподівано стала компанія ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього очільника Д.Трейдінг – трейдера групи ДТЕК Ріната Ахметова.
ТЕТ Груп взяла в Укренерго перетин 400 МВт на 3 листопада і 500 МВт на 4 листопада.
Джерела в уряді завіряли, що 5 листопада вона почне імпорт.
Але НАЕК Енергоатом, який на місячному аукціоні взяв перетин 850 МВт, подав графік на 5 листопада.
Тому ТЕТ Груп не отримав перетин.
Імпорту е/е з 5 листопада, швидше за все, не буде.
Ми вважаємо, що ТЕТ Груп – це структура, пов'язана з ДТЕК.
Використовує ресурси енергохолдингу, а на ринку електричної енергії буде діяти в його інтересах.
Чому?
1. Бутенко пішов з ДТЕК в липні цього року.
Ми писали, що причиною стала помилка прогнозування, коли Д.Трейдінг продав 1,4 млрд кубів газу ДТЕК Нафтогаз в Європі по форвардних контрактах з ціною кінця 2020 року.
Від цієї оборудки акціонер Рінат Ахметов недоотримав щонайменше 100 млн євро.
Вочевидь, рішення щодо продажу газу не могло бути прийняте без схвалення гендиректора ДТЕК Максима Тімченка.
Але треба було кимось пожертвувати. На вихід пішов Бутенко. Пішов без скандалів та конфліктів.
2. ТЕТ Груп була зареєстрована 20 липня, за день до звільнення Бутенка з ДТЕК.
Тобто, він створював цю компанію, ще працюючи в ДТЕК.
3. ТЕТ Груп від створення почала купувати е/е у ДТЕК Дніпроенерго та ДТЕК Східенерго.
Нагадаємо, що ДТЕК продає е/е на дискримінаційних для покупця умовах.
В них прописані велике фінзабезпечення, право продавця відмовитись від контракту без санкцій і таке інше.
Це робиться для того, щоб ніхто з "лівих" трейдерів не купував е/е ДТЕК.
4. Немає інформаційної компанії з боку медіа-машини Ахметова проти ТЕТ Груп.
Ще з 2020 року ДТЕК через ЗМІ та своїх лобістів (Людмила Буймістр, Олексій Кучеренко, Михайло Волинець) просував тезу про те, що імпорт "кришують" Андрій Герус та Валерій Тарасюк, тому що трейдери їм платять.
Зараз нічого подібного немає.
Смішно, що проти діяльності трейдерів на енергоринку та проти імпорту виступав і сам Бутенко.
5. Для ДТЕК неконтрольований імпорт е/е – величезна загроза монопольному становищу на енергоринку.
Конкуренція з боку декількох трейдерів-імпортерів може "придавити" ціну е/е на Ринку на добу наперед (РДН).
Вся епопея із глобальним дефіцитом е/е і вимаганням підвищення обмежень ціни до 8 грн/кВт-г, може виявитись марною.
6. Для здійснення імпорту з Білорусі компанії потрібно зробити передоплату на 10 днів.
В даному випадку потрібно до $10 млн.
Навряд чи Бутенко має у вільному доступі такі кошти.
Більш схоже, що "фінансове плече" йому підставив колишній роботодавець.
7. Поки не зрозуміло, які умови продажу будуть з білоруського боку.
Виглядає так, що ТЕТ Груп мала ексклюзивне право на імпорт з 5 листопада.
Бутенко не має такої адміністративної та фінансової ваги, щоб домовитись з білорусами про ексклюзив.
Проте, таку вагу має ДТЕК.
Білоруси хочуть продавати е/е в Україну. Головною перешкодою для цього є інформаційно-лобістська компанія ДТЕК.
ДТЕК міг сказати білорусам: "Дайте нам ексклюзивне право на імпорт, щоб ми контролювали ціну в Україні. І ми перестанемо його "збивати".
Але сам ДТЕК не може здійснювати імпорт через численні публічні заяви проти нього.
От і з'явився ТЕТ Груп.
Монополіст
Головним потенційним імпортером білоруської електроенергії (е/е) несподівано стала компанія ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього очільника Д.Трейдінг – трейдера групи ДТЕК Ріната Ахметова.
ТЕТ Груп взяла в Укренерго перетин 400 МВт на 3 листопада і 500 МВт на 4 листопада.
Джерела в уряді завіряли, що 5 листопада вона почне імпорт.
Але НАЕК Енергоатом, який на місячному аукціоні взяв перетин 850 МВт, подав графік на 5 листопада.
Тому ТЕТ Груп не отримав перетин.
Імпорту е/е з 5 листопада, швидше за все, не буде.
Ми вважаємо, що ТЕТ Груп – це структура, пов'язана з ДТЕК.
Використовує ресурси енергохолдингу, а на ринку електричної енергії буде діяти в його інтересах.
Чому?
1. Бутенко пішов з ДТЕК в липні цього року.
Ми писали, що причиною стала помилка прогнозування, коли Д.Трейдінг продав 1,4 млрд кубів газу ДТЕК Нафтогаз в Європі по форвардних контрактах з ціною кінця 2020 року.
Від цієї оборудки акціонер Рінат Ахметов недоотримав щонайменше 100 млн євро.
Вочевидь, рішення щодо продажу газу не могло бути прийняте без схвалення гендиректора ДТЕК Максима Тімченка.
Але треба було кимось пожертвувати. На вихід пішов Бутенко. Пішов без скандалів та конфліктів.
2. ТЕТ Груп була зареєстрована 20 липня, за день до звільнення Бутенка з ДТЕК.
Тобто, він створював цю компанію, ще працюючи в ДТЕК.
3. ТЕТ Груп від створення почала купувати е/е у ДТЕК Дніпроенерго та ДТЕК Східенерго.
Нагадаємо, що ДТЕК продає е/е на дискримінаційних для покупця умовах.
В них прописані велике фінзабезпечення, право продавця відмовитись від контракту без санкцій і таке інше.
Це робиться для того, щоб ніхто з "лівих" трейдерів не купував е/е ДТЕК.
4. Немає інформаційної компанії з боку медіа-машини Ахметова проти ТЕТ Груп.
Ще з 2020 року ДТЕК через ЗМІ та своїх лобістів (Людмила Буймістр, Олексій Кучеренко, Михайло Волинець) просував тезу про те, що імпорт "кришують" Андрій Герус та Валерій Тарасюк, тому що трейдери їм платять.
Зараз нічого подібного немає.
Смішно, що проти діяльності трейдерів на енергоринку та проти імпорту виступав і сам Бутенко.
5. Для ДТЕК неконтрольований імпорт е/е – величезна загроза монопольному становищу на енергоринку.
Конкуренція з боку декількох трейдерів-імпортерів може "придавити" ціну е/е на Ринку на добу наперед (РДН).
Вся епопея із глобальним дефіцитом е/е і вимаганням підвищення обмежень ціни до 8 грн/кВт-г, може виявитись марною.
6. Для здійснення імпорту з Білорусі компанії потрібно зробити передоплату на 10 днів.
В даному випадку потрібно до $10 млн.
Навряд чи Бутенко має у вільному доступі такі кошти.
Більш схоже, що "фінансове плече" йому підставив колишній роботодавець.
7. Поки не зрозуміло, які умови продажу будуть з білоруського боку.
Виглядає так, що ТЕТ Груп мала ексклюзивне право на імпорт з 5 листопада.
Бутенко не має такої адміністративної та фінансової ваги, щоб домовитись з білорусами про ексклюзив.
Проте, таку вагу має ДТЕК.
Білоруси хочуть продавати е/е в Україну. Головною перешкодою для цього є інформаційно-лобістська компанія ДТЕК.
ДТЕК міг сказати білорусам: "Дайте нам ексклюзивне право на імпорт, щоб ми контролювали ціну в Україні. І ми перестанемо його "збивати".
Але сам ДТЕК не може здійснювати імпорт через численні публічні заяви проти нього.
От і з'явився ТЕТ Груп.
Монополіст
Монополіст знову потрапив в добірки популярних українських Telegram-каналів, які читають бізнесмени, ТОП-менеджери, управлінці, які приймають рішення, люди з критичним мисленням.
На цей раз добірка від Bankerua. Переходьте і обирайте на кого підписатися:https://bit.ly/3wg4O9g
На цей раз добірка від Bankerua. Переходьте і обирайте на кого підписатися:https://bit.ly/3wg4O9g
ДТЕК спростовує зв'язок ТЕТ Груп Бутенка з енергохолдингом Ахметова
Заради об'єктивності публікуємо відповідь співрозмовника з нутрощів ДТЕК
Після ранкової публікації аргументів щодо зв'язку потенційного імпортера електроенергії з Білорусі ТЕТ Груп Віталія Бутенка з ДТЕК Ріната Ахметова, мали розмову з представниками холдингу.
Мабуть, час розставить всі крапки над і. Але зараз, заради об'єктивності, надаємо пряму мову співрозмовника з ДТЕК.
Мовою оригіналу:
"ДТЭК не заинтересован в импорте электроэнергии – это наша принципиальная позиция. К тому же, это колоссальные политические и репутационные риски. Эксклюзивная поставка Энергоатомом по нашему мнению – наименьшее зло.
Во-первых, потому что Энергоатом самый большой производитель электроэнергии, у Атома большая финансовая нагрузка из-за ПСО и они меньше всех заинтересованы в обвале цен на рынке. И в этом наши интересы безусловно совпадают.
Мы считаем, что эксклюзивная поставка через Атом – единственно возможный вариант в сложившейся сложной ситуации с ОЗП из-за дефицита мощностей Центрэнерго.
Слухи и конспирология по поводу причастности Бутенко к нам – это смешно. Сложно даже допустить, чтобы ДТЭК действовал так примитивно.
Виталий больше 10 лет в энергетике, он один из самых профессиональных трейдеров на рынке. Он купил себе трейдинговую компанию и начал ее развивать внутри рынка, искал новые возможности.
Приходил, чтобы купить у нас? Да, как и многие другие. С 1 сентября действует закон 3508, на аукционах УЭБ у ДТЭК Энерго покупают десятки компаний.
И это точно не является даже косвенным признаком того, что ТЕТ Груп имеет к нам отношение. В октябре у нас покупали НЕК, ОНК, ТЕТ, Юнайтед, Артлекс, ЕТГ и многие другие.
Поэтому еще раз – компания Бутенко не имеет к ДТЭК никакого отношения. Ни в случае с импортом из Беларуси, ни по другим вопросам".
Заради об'єктивності публікуємо відповідь співрозмовника з нутрощів ДТЕК
Після ранкової публікації аргументів щодо зв'язку потенційного імпортера електроенергії з Білорусі ТЕТ Груп Віталія Бутенка з ДТЕК Ріната Ахметова, мали розмову з представниками холдингу.
Мабуть, час розставить всі крапки над і. Але зараз, заради об'єктивності, надаємо пряму мову співрозмовника з ДТЕК.
Мовою оригіналу:
"ДТЭК не заинтересован в импорте электроэнергии – это наша принципиальная позиция. К тому же, это колоссальные политические и репутационные риски. Эксклюзивная поставка Энергоатомом по нашему мнению – наименьшее зло.
Во-первых, потому что Энергоатом самый большой производитель электроэнергии, у Атома большая финансовая нагрузка из-за ПСО и они меньше всех заинтересованы в обвале цен на рынке. И в этом наши интересы безусловно совпадают.
Мы считаем, что эксклюзивная поставка через Атом – единственно возможный вариант в сложившейся сложной ситуации с ОЗП из-за дефицита мощностей Центрэнерго.
Слухи и конспирология по поводу причастности Бутенко к нам – это смешно. Сложно даже допустить, чтобы ДТЭК действовал так примитивно.
Виталий больше 10 лет в энергетике, он один из самых профессиональных трейдеров на рынке. Он купил себе трейдинговую компанию и начал ее развивать внутри рынка, искал новые возможности.
Приходил, чтобы купить у нас? Да, как и многие другие. С 1 сентября действует закон 3508, на аукционах УЭБ у ДТЭК Энерго покупают десятки компаний.
И это точно не является даже косвенным признаком того, что ТЕТ Груп имеет к нам отношение. В октябре у нас покупали НЕК, ОНК, ТЕТ, Юнайтед, Артлекс, ЕТГ и многие другие.
Поэтому еще раз – компания Бутенко не имеет к ДТЭК никакого отношения. Ни в случае с импортом из Беларуси, ни по другим вопросам".
ДТЕК Ахметова почав виставляти ціни на електроенергію в два рази вище максимальних обмежень
На майданчику Української енергетичної біржі (УЕБ) генерація енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова 3 та 4 листопада провела аукціони з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами з початковими цінами 8755 і 9770 грн/МВт-г відповідно.
При тому, що максимальне обмеження ціни на Ринку на добу наперед (РДН) сьогодні складає 4000 грн/МВт-г. Жодний лот не було реалізовано.
3 листопада компанії ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Східенерго і ДТЕК Західенерго виставили на продаж 1,73 млн МВт-г електроенергії базового навантаження строком поставки з 1 січня по 31 березня 2022 року.
Ціна в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) склала 8755 грн/МВт-г, 8745 грн/МВт-г і 4345 грн/МВт-г. Ціна в Бурштинському енергоострові (БуОс), в якому працює ДТЕ Західенерго, склала 4450 грн/МВт-г.
4 листопада ДТЕК Дінпроенерго виставило 276 тис. МВт-г електроенергії базового навантаження зі строком поставки в листопаді поточного року за ціною 9770 грн/Мвт-г. Жоден лот не був реалізований.
Початкові ціни більше ніж в два рази перевищують максимальні цінові обмеження (прайс-кепи), встановлені Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) в ОЕС України і майже в два рази перевищують прайс-кепи в БуОс.
Гранична ціна в ОЕС з кінця липня складає 4000 грн/МВт-г, а в БуОс з початку жовтня складає 2500 грн/МВт-г.
"ДТЕК стимулює дефіцит для підтримки високої ціни. Це не ринкові методи. Цікаво, чи буде реакція НКРЕКП?", - прокоментував таку поведінку ДТЕК один з приватних трейдерів у профільній Telegram-групі.
В Україні - енергетична криза через нестачу вугілля на складах теплових електростанцій. Близько 70% електроенергії ТЕС, а також близько 80% енергетичного вугілля в країні виробляє група ДТЕК Ріната Ахметова.
Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват
На майданчику Української енергетичної біржі (УЕБ) генерація енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова 3 та 4 листопада провела аукціони з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами з початковими цінами 8755 і 9770 грн/МВт-г відповідно.
При тому, що максимальне обмеження ціни на Ринку на добу наперед (РДН) сьогодні складає 4000 грн/МВт-г. Жодний лот не було реалізовано.
3 листопада компанії ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Східенерго і ДТЕК Західенерго виставили на продаж 1,73 млн МВт-г електроенергії базового навантаження строком поставки з 1 січня по 31 березня 2022 року.
Ціна в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) склала 8755 грн/МВт-г, 8745 грн/МВт-г і 4345 грн/МВт-г. Ціна в Бурштинському енергоострові (БуОс), в якому працює ДТЕ Західенерго, склала 4450 грн/МВт-г.
4 листопада ДТЕК Дінпроенерго виставило 276 тис. МВт-г електроенергії базового навантаження зі строком поставки в листопаді поточного року за ціною 9770 грн/Мвт-г. Жоден лот не був реалізований.
Початкові ціни більше ніж в два рази перевищують максимальні цінові обмеження (прайс-кепи), встановлені Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) в ОЕС України і майже в два рази перевищують прайс-кепи в БуОс.
Гранична ціна в ОЕС з кінця липня складає 4000 грн/МВт-г, а в БуОс з початку жовтня складає 2500 грн/МВт-г.
"ДТЕК стимулює дефіцит для підтримки високої ціни. Це не ринкові методи. Цікаво, чи буде реакція НКРЕКП?", - прокоментував таку поведінку ДТЕК один з приватних трейдерів у профільній Telegram-групі.
В Україні - енергетична криза через нестачу вугілля на складах теплових електростанцій. Близько 70% електроенергії ТЕС, а також близько 80% енергетичного вугілля в країні виробляє група ДТЕК Ріната Ахметова.
Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват
Чому канал Коломойського став медіа-опорю Зеленського
Звернули увагу, що на відміну від телеканалів Ріната Ахметова, 1+1 Ігоря Коломойського не розповідає про жодні кризи в країні і постійно надає ефіри силовикам та урядовцям від діючої влади.
Чому?
Зараз готується угода про розділ Укранафти, до 50% + 1 акція належить НАК "Нафтогаз України", а 42% - компаніям групи Приват Ігоря Коломойського і Генадія Боголюбова.
Джерела в Нафтогазі розповідають, що поділ буде не рівним.
Передбачається залишити Коломойському більш доходні нафтогазові управління Ахтирка, Чернігів і Полтава, а вичерпані західні родовища – Борислав, Долина, Надвірна – передати в Нафтогаз.
Крім того, зараз в Господарському суді Києва розглядається позов Укрнафти до Нафтогазу про експропріацію 9,07 млрд кубів газу.
Цеq газ був видобутий в 2007 – 2013 роках та використаний для потреб населення згідно законодавства України: газ компаній, в яких більше 50% належить державі, має йти на населення.
Докладно цю історію розписали Наші Гроші.
В цій справі є декілька не зрозумілих моментів.
По-перше, в 2020 році була реалізована мирова угода Нафтогаза і Укрнафти про компенсацію 2,06 млрд кубів газу видобутку 2006 року, який також пішов на потреби населення.
Тоді off the records менеджери Нафтогазу Андрій Коболєв, Микола Гавриленко та Ярослав Теклюк запевняли, що після цієї мирової угоди міноритарні акціонери (Коломойський) відступляться від подальших позовів.
По-друге, активізація нового позову про 9 млрд кубів газу збіглась в часі із призначенням головою правління Нафтогазу Юрія Вітренка в квітні поточного року.
До того, по ній не було руху з листопада 2018 року.
Пояснення з нутрощів Нафтогазу: нібито кіпрські компанії Коломойського, що володіють акціями Укрнафти, звернулись в Стокгольмський арбітраж.
Стокгольм їм відмовив, тоді вони пішли в українські суди.
І це випадково збіглось по часу із зміною менеджменту Нафтогазу.
Зараз Нафтогаз зарезервував 0,7 млрд кубів газу в сховищах через ризик судової тяжби з Укрнафтою.
Монополіст
Звернули увагу, що на відміну від телеканалів Ріната Ахметова, 1+1 Ігоря Коломойського не розповідає про жодні кризи в країні і постійно надає ефіри силовикам та урядовцям від діючої влади.
Чому?
Зараз готується угода про розділ Укранафти, до 50% + 1 акція належить НАК "Нафтогаз України", а 42% - компаніям групи Приват Ігоря Коломойського і Генадія Боголюбова.
Джерела в Нафтогазі розповідають, що поділ буде не рівним.
Передбачається залишити Коломойському більш доходні нафтогазові управління Ахтирка, Чернігів і Полтава, а вичерпані західні родовища – Борислав, Долина, Надвірна – передати в Нафтогаз.
Крім того, зараз в Господарському суді Києва розглядається позов Укрнафти до Нафтогазу про експропріацію 9,07 млрд кубів газу.
Цеq газ був видобутий в 2007 – 2013 роках та використаний для потреб населення згідно законодавства України: газ компаній, в яких більше 50% належить державі, має йти на населення.
Докладно цю історію розписали Наші Гроші.
В цій справі є декілька не зрозумілих моментів.
По-перше, в 2020 році була реалізована мирова угода Нафтогаза і Укрнафти про компенсацію 2,06 млрд кубів газу видобутку 2006 року, який також пішов на потреби населення.
Тоді off the records менеджери Нафтогазу Андрій Коболєв, Микола Гавриленко та Ярослав Теклюк запевняли, що після цієї мирової угоди міноритарні акціонери (Коломойський) відступляться від подальших позовів.
По-друге, активізація нового позову про 9 млрд кубів газу збіглась в часі із призначенням головою правління Нафтогазу Юрія Вітренка в квітні поточного року.
До того, по ній не було руху з листопада 2018 року.
Пояснення з нутрощів Нафтогазу: нібито кіпрські компанії Коломойського, що володіють акціями Укрнафти, звернулись в Стокгольмський арбітраж.
Стокгольм їм відмовив, тоді вони пішли в українські суди.
І це випадково збіглось по часу із зміною менеджменту Нафтогазу.
Зараз Нафтогаз зарезервував 0,7 млрд кубів газу в сховищах через ризик судової тяжби з Укрнафтою.
Монополіст
Хочеш підвищити свій рівень англійської для бізнесу?
Стартуй в новому семестрі єдиної спеціалізованої школи бізнес-англійської Yappi!
Займайся за зручним розкладом - вранці о 8:30 та ввечері о 19:00!
Для найвибагливіших - курс вихідного дня (два заняття в суботу).
Ти зможеш:
✅ Займатися онлайн за авторським цифровим підручником
✅ Обрати спеціалізовану програму за своїм фахом
✅ Відпрацювати реальні робочі ситуації на заняттях
✅ Попрактикуватись у проведенні презентацій англійською
✅ Завантажити безкоштовний мобільний додаток з власним онлайн-кабінетом YCLoud
✅ Використовувати сучасні tech tools в ігровому форматі
✅ Закріпити свої навички на тренінгах та speaking clubs з носіями
Переходь на сайт Yappi та лови пробне заняття за рахунок школи! - https://bit.ly/3mTvolm! Початок занять - 15-19 листопада
Yappi. Speak English Smarter. Реєструйся на новий семестр вже зараз.
#рекомендація
Стартуй в новому семестрі єдиної спеціалізованої школи бізнес-англійської Yappi!
Займайся за зручним розкладом - вранці о 8:30 та ввечері о 19:00!
Для найвибагливіших - курс вихідного дня (два заняття в суботу).
Ти зможеш:
✅ Займатися онлайн за авторським цифровим підручником
✅ Обрати спеціалізовану програму за своїм фахом
✅ Відпрацювати реальні робочі ситуації на заняттях
✅ Попрактикуватись у проведенні презентацій англійською
✅ Завантажити безкоштовний мобільний додаток з власним онлайн-кабінетом YCLoud
✅ Використовувати сучасні tech tools в ігровому форматі
✅ Закріпити свої навички на тренінгах та speaking clubs з носіями
Переходь на сайт Yappi та лови пробне заняття за рахунок школи! - https://bit.ly/3mTvolm! Початок занять - 15-19 листопада
Yappi. Speak English Smarter. Реєструйся на новий семестр вже зараз.
#рекомендація
Шмигаль заявив про рекордний обсяг інвестицій. Голова Ради НБУ спростував його слова
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 6 листопада заявив про рекордні інвестиції в економіку України в 2021 році.
"За три квартали 2021 маємо рекордний рівень прямих іноземних інвестицій за останні роки – сальдо ПІІ склало $4,8 млрд. Для порівняння, за весь 2017 рік було $3,7 млрд, а за весь 2018 року – $4,5 млрд. Значна частина інвестицій, яка зараз надходить – це реінвестиції", – писав Шмигаль у Facebook.
Проходить пару днів і слова Шмигаля спростував голова Ради НБУ Богдан Данилишин. Він заявив, що надходження іноземних інвестицій залишаються низькими та не відіграють суттєвої ролі у економіці.
"Більше того, за 9 місяців 2021 року виплата доходів від прямих інвестицій на користь нерезидентів становили майже $11 млрд, з яких $5,2 млрд – виплачені дивіденди, $5,2 млрд – реінвестовані доходи, $0,6 млрд – процентні виплати на користь прямих іноземних інвесторів. Окрім того, за портфельними інвестиціями чиста виплата доходів на користь іноземних інвесторів становила $2,2 млрд", – уточнив Данилишин.
За його даними, прямі інвестиції в акціонерний капітал за 9 місяців 2021 року були найнижчими з 2014 року, за винятком кризового 2020 року.
"Без урахування реінвестованих доходів, отриманих нерезидентами в Україні, у розмірі $5,2 млрд, інвестиції прямих інвесторів у підприємства прямого інвестування в Україні становили лише $744 млн. Відповідні прямі інвестиції в акціонерний капітал (без урахування реінвестованих доходів) лише незначно перевищили обсяги виплат прямим іноземним інвесторам через боргові інструменти ($0,5 млрд за 9 місяців 2021 року) та, не враховуючи кризового 2020 року ($474 млн за 9 міс.), були найнижчими з 2014 року", – пояснив Данилишин.
Монополіст
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 6 листопада заявив про рекордні інвестиції в економіку України в 2021 році.
"За три квартали 2021 маємо рекордний рівень прямих іноземних інвестицій за останні роки – сальдо ПІІ склало $4,8 млрд. Для порівняння, за весь 2017 рік було $3,7 млрд, а за весь 2018 року – $4,5 млрд. Значна частина інвестицій, яка зараз надходить – це реінвестиції", – писав Шмигаль у Facebook.
Проходить пару днів і слова Шмигаля спростував голова Ради НБУ Богдан Данилишин. Він заявив, що надходження іноземних інвестицій залишаються низькими та не відіграють суттєвої ролі у економіці.
"Більше того, за 9 місяців 2021 року виплата доходів від прямих інвестицій на користь нерезидентів становили майже $11 млрд, з яких $5,2 млрд – виплачені дивіденди, $5,2 млрд – реінвестовані доходи, $0,6 млрд – процентні виплати на користь прямих іноземних інвесторів. Окрім того, за портфельними інвестиціями чиста виплата доходів на користь іноземних інвесторів становила $2,2 млрд", – уточнив Данилишин.
За його даними, прямі інвестиції в акціонерний капітал за 9 місяців 2021 року були найнижчими з 2014 року, за винятком кризового 2020 року.
"Без урахування реінвестованих доходів, отриманих нерезидентами в Україні, у розмірі $5,2 млрд, інвестиції прямих інвесторів у підприємства прямого інвестування в Україні становили лише $744 млн. Відповідні прямі інвестиції в акціонерний капітал (без урахування реінвестованих доходів) лише незначно перевищили обсяги виплат прямим іноземним інвесторам через боргові інструменти ($0,5 млрд за 9 місяців 2021 року) та, не враховуючи кризового 2020 року ($474 млн за 9 міс.), були найнижчими з 2014 року", – пояснив Данилишин.
Монополіст
Гендиректор ДТЕК Тімченко: вугілля не буде, але вам треба за це заплатити
Вчора Максим Вікторович Тімченко (МВТ), гендиректор ДТЕК Ріната Ахметова, провів прес-конференцію, на якій очікувано назвав головною причиною нинішньої енергетичної кризи в Україні недофінансування українцями ДТЕК.
Монополіст (Mt) заслухав прайс Ахметова з першого ряду.
Головні тези з коментарями:
МВТ: На кліматичному саміті в Глазго Україна взяла на себе зобов'язання відмовитись від вугілля. ДТЕК є провайдером цієї ініціативи в Україні.
Mt: Державі треба готувати гроші на програму для ліквідації шахт та дотації шахтарським регіонам.
Як це відбуватиметься, ДТЕК продемонстрував в 2020 році, коли відмовився від оренди шахт "Добропіллявугілля" і повернув їх державі.
МВТ: Вся проблема в цінах. Якби державні шахти продавали своє вугілля по цінах "Роттердам+", під 4 тис. грн за тону, а не по встановленій Міненерго ціні 2,5 тис. грн за тону, то вони могли наростити видобуток. І дотації їм були б не потрібні.
Mt: В 2012 – 2013 роках в держшахти вливали з бюджету по $2 млрд щорічно. Але це їм не дуже допомогло.
Застосовувати ринкові ціни на вугілля є доцільним, коли існує ринок вугілля.
В Україні такого ринку не існує. У кожного оператора ТЕС є свої шахти. У ДТЕК більше 80% видобутку.
Зазвичай групи не продають вугілля одна одній.
МВТ: ДТЕК має вугілля для роботи всім складом доступних енергоблоків (27-29 блоків) протягом зими. Виконує всі команди диспетчера Укренерго. І тільки за залишковим принципом здійснює експорт е/е з Бурштинської ТЕС в Європу, спалюючи близько 30 тис. тон вугілля на місяць.
Mt: Склади ВСІХ ТЕС не дотягують не те, щоб до безглуздого плану Міненерго, а й до норм гарантованих запасів (на 5 днів) Укренерго.
Через аварійність блоків ДТЕК, в тому числі через нестачу вугілля, Укренерго запросило аварійну допомогу з Білорусі і Словаччини 2 листопада.
Вчора Тімченко пригрозив Укренерго: ще раз посміють вказати ДТЕК причиною проблем в системі, мало їм не буде.
МВТ: ДТЕК не має ніякого відношення до ексклюзивного імпортера електроенергії з Білорусі – ТЕТ Груп Віталія Бутенка, який до липня цього року був керівником Д.Трейдінг з групи ДТЕК.
Про умови, ціни та причини ексклюзивності імпорту ДТЕК нічого не знає.
Mt: Ще більше переконав, що ТЕТ Груп діє в інтересах ДТЕК.
МВТ: Україна має повністю імплементувати європейську модель ринку електроенергії. Головне в ній – відсутність максимальних обмежень ціни (прайс-кепів). Тоді проблем не буде.
Mt: В 2020 році ціни на е/е в Україні були більшими, ніж в Європі. Тоді ДТЕК зупинив експорт з Бурштинської ТЕС в Європу. А це, через технічні обмеження, заблокувало імпорт е/е з Європи в Бурштинський енергоострів.
ДТЕК хоче європейських правил, коли ціна в Європі виска.
Але хоче утримувати добру стару українську монополію, коли європейські ціни нижчі за українські.
На слайді ДТЕК каже, що потрібно або піднімати прайс-кепи, або ексклюзивно компенсувати тепловій генерації витрати на паливо
Монополіст
Вчора Максим Вікторович Тімченко (МВТ), гендиректор ДТЕК Ріната Ахметова, провів прес-конференцію, на якій очікувано назвав головною причиною нинішньої енергетичної кризи в Україні недофінансування українцями ДТЕК.
Монополіст (Mt) заслухав прайс Ахметова з першого ряду.
Головні тези з коментарями:
МВТ: На кліматичному саміті в Глазго Україна взяла на себе зобов'язання відмовитись від вугілля. ДТЕК є провайдером цієї ініціативи в Україні.
Mt: Державі треба готувати гроші на програму для ліквідації шахт та дотації шахтарським регіонам.
Як це відбуватиметься, ДТЕК продемонстрував в 2020 році, коли відмовився від оренди шахт "Добропіллявугілля" і повернув їх державі.
МВТ: Вся проблема в цінах. Якби державні шахти продавали своє вугілля по цінах "Роттердам+", під 4 тис. грн за тону, а не по встановленій Міненерго ціні 2,5 тис. грн за тону, то вони могли наростити видобуток. І дотації їм були б не потрібні.
Mt: В 2012 – 2013 роках в держшахти вливали з бюджету по $2 млрд щорічно. Але це їм не дуже допомогло.
Застосовувати ринкові ціни на вугілля є доцільним, коли існує ринок вугілля.
В Україні такого ринку не існує. У кожного оператора ТЕС є свої шахти. У ДТЕК більше 80% видобутку.
Зазвичай групи не продають вугілля одна одній.
МВТ: ДТЕК має вугілля для роботи всім складом доступних енергоблоків (27-29 блоків) протягом зими. Виконує всі команди диспетчера Укренерго. І тільки за залишковим принципом здійснює експорт е/е з Бурштинської ТЕС в Європу, спалюючи близько 30 тис. тон вугілля на місяць.
Mt: Склади ВСІХ ТЕС не дотягують не те, щоб до безглуздого плану Міненерго, а й до норм гарантованих запасів (на 5 днів) Укренерго.
Через аварійність блоків ДТЕК, в тому числі через нестачу вугілля, Укренерго запросило аварійну допомогу з Білорусі і Словаччини 2 листопада.
Вчора Тімченко пригрозив Укренерго: ще раз посміють вказати ДТЕК причиною проблем в системі, мало їм не буде.
МВТ: ДТЕК не має ніякого відношення до ексклюзивного імпортера електроенергії з Білорусі – ТЕТ Груп Віталія Бутенка, який до липня цього року був керівником Д.Трейдінг з групи ДТЕК.
Про умови, ціни та причини ексклюзивності імпорту ДТЕК нічого не знає.
Mt: Ще більше переконав, що ТЕТ Груп діє в інтересах ДТЕК.
МВТ: Україна має повністю імплементувати європейську модель ринку електроенергії. Головне в ній – відсутність максимальних обмежень ціни (прайс-кепів). Тоді проблем не буде.
Mt: В 2020 році ціни на е/е в Україні були більшими, ніж в Європі. Тоді ДТЕК зупинив експорт з Бурштинської ТЕС в Європу. А це, через технічні обмеження, заблокувало імпорт е/е з Європи в Бурштинський енергоострів.
ДТЕК хоче європейських правил, коли ціна в Європі виска.
Але хоче утримувати добру стару українську монополію, коли європейські ціни нижчі за українські.
На слайді ДТЕК каже, що потрібно або піднімати прайс-кепи, або ексклюзивно компенсувати тепловій генерації витрати на паливо
Монополіст
Більше 100 млрд грн на - "Велике будівництво" на залізниці. Хто на ньому заробить
Президент Володимир Зеленський анонсував початок "Великого будівництва" на залізниці – це програма по аналогії з будівництвом доріг, на яку в 2020 році було витрачено 107 млрд грн, в 2021 році - 110 млрд грн, а в 2022 році буде витрачено ще 124 млрд грн. платників податків. Завдяки цій програмі чотири компанії з дорожнього картелю залетіли в ТОП-200 найбільших компаній України за версією Forbes.
Програма передбачає закупку для Укрзалізниці 500 нових спальних вагонів та капітальний ремонт ще 150; закупку 20 дизель-потягів; 80 електричок; модернізацію 60 потягів; та закупку 10 поїздів Інтерсіті. Передбачається оновлення залізничних колій та електрифікація 500 км шляхів.
Кураторами масштабної програми на залізниці на сотню мільярдів гривень є замголови Офісу президента Кирило Тимошенко та підконтрольний йому міністр інфраструктури і транспорту Олександр Кубраков. Тобто, як і з дорогами, витрати на сотню мільярдів грн контролюватиме Офіс президента.
В цілому це корисна для економіки програма, вона завантажить вагонобудівні та металургійні підприємства, адже програма "нова залізниця" також передбачає будівництво 46 тисяч вантажних вагонів.
На "великому будівництві на залізниці" зароблять десятки українських підприємств, в першу чергу Крюківський вагонобудівний завод Володимира Приходька, Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка, монопольний виробник залізничних коліс Інтерпайп Віктора Пінчука, монополіст з виробництва колій Азовсталь та Маріупольський меткомбінат Ахметова.
Хоч останній олігарх і проти, адже паралельно Мінінфраструктури ініціювало скорочення строків експлуатації старих вантажних вагонів. В результаті в 2022-2028 років з парку рухомого складу підприємства Ахметова буде списано більше 8 тис. піввагонів.
Не обійшлося і без темних плям. Перше – не визначені джерела фінансування програми. Мова про більш як 100 млрд грн, а УЗ в 2020 році отримала 12 млрд грн збитку, а в першій половині 2021 – 0,5 млрд грн збитку.
Окрім того, прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв, що Україна не буде купувати імпортні локомотиви без обов'язкової локалізації. Водночас програма "великого будівництва на УЗ" включає закупку 80 імпортних електропоїздів за 31 млрд грн. Це найбільший в історії України тендер.
З великою ймовірністю переможцем тендеру, який оголошено на початку жовтня, стане швейцарська Stadler - поставить в Україну електрички з білоруського заводу "Штадлер-Мінськ". Тобто про локалізацію мова не йдеться, адже швейцарцям потрібно завантажити, в першу чергу, свій вже збудований завод у Білорусі. Тому відсоток локалізації не визначений. Кредит на 500 млн євро під цю закупівлю виділить Швейцарське агентство по страхування експортних ризиків.
Без конкретних планів з локалізації передбачається ще одна закупка - 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро. Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Французи пообіцяли локалізувати виробництво до 35% в Україні. Однак наразі невідомі етапи переносу частини виробництва в Україну і підприємство, на якому будуть збиратися електровози. Відомо, що перші 10 електровозів будуть повністю виготовлені у Франції.
Монополіст
Президент Володимир Зеленський анонсував початок "Великого будівництва" на залізниці – це програма по аналогії з будівництвом доріг, на яку в 2020 році було витрачено 107 млрд грн, в 2021 році - 110 млрд грн, а в 2022 році буде витрачено ще 124 млрд грн. платників податків. Завдяки цій програмі чотири компанії з дорожнього картелю залетіли в ТОП-200 найбільших компаній України за версією Forbes.
Програма передбачає закупку для Укрзалізниці 500 нових спальних вагонів та капітальний ремонт ще 150; закупку 20 дизель-потягів; 80 електричок; модернізацію 60 потягів; та закупку 10 поїздів Інтерсіті. Передбачається оновлення залізничних колій та електрифікація 500 км шляхів.
Кураторами масштабної програми на залізниці на сотню мільярдів гривень є замголови Офісу президента Кирило Тимошенко та підконтрольний йому міністр інфраструктури і транспорту Олександр Кубраков. Тобто, як і з дорогами, витрати на сотню мільярдів грн контролюватиме Офіс президента.
В цілому це корисна для економіки програма, вона завантажить вагонобудівні та металургійні підприємства, адже програма "нова залізниця" також передбачає будівництво 46 тисяч вантажних вагонів.
На "великому будівництві на залізниці" зароблять десятки українських підприємств, в першу чергу Крюківський вагонобудівний завод Володимира Приходька, Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка, монопольний виробник залізничних коліс Інтерпайп Віктора Пінчука, монополіст з виробництва колій Азовсталь та Маріупольський меткомбінат Ахметова.
Хоч останній олігарх і проти, адже паралельно Мінінфраструктури ініціювало скорочення строків експлуатації старих вантажних вагонів. В результаті в 2022-2028 років з парку рухомого складу підприємства Ахметова буде списано більше 8 тис. піввагонів.
Не обійшлося і без темних плям. Перше – не визначені джерела фінансування програми. Мова про більш як 100 млрд грн, а УЗ в 2020 році отримала 12 млрд грн збитку, а в першій половині 2021 – 0,5 млрд грн збитку.
Окрім того, прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв, що Україна не буде купувати імпортні локомотиви без обов'язкової локалізації. Водночас програма "великого будівництва на УЗ" включає закупку 80 імпортних електропоїздів за 31 млрд грн. Це найбільший в історії України тендер.
З великою ймовірністю переможцем тендеру, який оголошено на початку жовтня, стане швейцарська Stadler - поставить в Україну електрички з білоруського заводу "Штадлер-Мінськ". Тобто про локалізацію мова не йдеться, адже швейцарцям потрібно завантажити, в першу чергу, свій вже збудований завод у Білорусі. Тому відсоток локалізації не визначений. Кредит на 500 млн євро під цю закупівлю виділить Швейцарське агентство по страхування експортних ризиків.
Без конкретних планів з локалізації передбачається ще одна закупка - 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро. Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Французи пообіцяли локалізувати виробництво до 35% в Україні. Однак наразі невідомі етапи переносу частини виробництва в Україну і підприємство, на якому будуть збиратися електровози. Відомо, що перші 10 електровозів будуть повністю виготовлені у Франції.
Монополіст
Промислова інфляція в Україні перевищила 57%
У жовтні 2021 року промислова інфляція, порівняно з жовтнем 2020 року, зросла до 57,2%. Промислова інфляція (або індекс цін виробників) – це ріст цін на сировину та енергоресурси, які промислові підприємства використовують під час виробництва готової продукції.
Тобто це показник зміни цін у часі у промисловому виробництві. Наприклад, для підприємства подорожчали газ, електроенергія, паливно-мастильні матеріали та сировина для виробництва готової продукції, а ще довелося підняти зарплату, щоб працівники не поїхали в Польщу.
Далі це подорожчання буде закладено в кінцеву вартість продукції товарів (або послуг), наприклад в ціну сиру, йогуртів, кефіру тощо. Таким чином, з певним часовим лагом, промислова інфляція дійде до споживчої інфляції, яка відображає ріст цін на продукти споживання. Тобто це означає ріст цін товарів на полицях.
Якийсь час, якщо на ринку присутня конкуренція, виробники намагатимуться стримувати ріст цін за рахунок власної маржі, але піднімати ціни на продукцію вони все ж будуть змушені. Це відбудеться не одночасно, виробники поступово піднімають ціни, адже в конкретній галузі своя питома вага енергоресурсів та сировини в собівартості товарів та послуг. В деяких ми вже це спостерігаємо.
Так за даними Державної служби статистики, в жовтні цього року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, індекс цін виробників (промислова інфляція) у добувній промисловості зріс на 53%. У переробній промисловості зростання – на рівні 30%, а в енергосекторі (виробництво і постачання електроенергії та газу) аж на 147%.
Монополіст
У жовтні 2021 року промислова інфляція, порівняно з жовтнем 2020 року, зросла до 57,2%. Промислова інфляція (або індекс цін виробників) – це ріст цін на сировину та енергоресурси, які промислові підприємства використовують під час виробництва готової продукції.
Тобто це показник зміни цін у часі у промисловому виробництві. Наприклад, для підприємства подорожчали газ, електроенергія, паливно-мастильні матеріали та сировина для виробництва готової продукції, а ще довелося підняти зарплату, щоб працівники не поїхали в Польщу.
Далі це подорожчання буде закладено в кінцеву вартість продукції товарів (або послуг), наприклад в ціну сиру, йогуртів, кефіру тощо. Таким чином, з певним часовим лагом, промислова інфляція дійде до споживчої інфляції, яка відображає ріст цін на продукти споживання. Тобто це означає ріст цін товарів на полицях.
Якийсь час, якщо на ринку присутня конкуренція, виробники намагатимуться стримувати ріст цін за рахунок власної маржі, але піднімати ціни на продукцію вони все ж будуть змушені. Це відбудеться не одночасно, виробники поступово піднімають ціни, адже в конкретній галузі своя питома вага енергоресурсів та сировини в собівартості товарів та послуг. В деяких ми вже це спостерігаємо.
Так за даними Державної служби статистики, в жовтні цього року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, індекс цін виробників (промислова інфляція) у добувній промисловості зріс на 53%. У переробній промисловості зростання – на рівні 30%, а в енергосекторі (виробництво і постачання електроенергії та газу) аж на 147%.
Монополіст
