Чому Ахметов посварився з Зеленським
Останні кілька тижнів медіа-холдинг олігарха Ріната Ахметова активно "мочить" президента Володимира Зеленського.
Ще півроку тому ми думали, що вони – "партнери". Піар президента на куплених олігархом швидких, майже закрита справа Роттердам+, люди Ахметова в уряді та ОП, підвищення прайс-кепів на ринку електроенергії, вичищений від невигідних олігарху норм ресурсний законопроект №5600.
Однак зараз стосунки ОП з Ахметовим - зіпсувалися. Телеканали Ахметова розгорнули інформаційні війну проти президента. Інтерв'ю Арсена Авакова на Україна-24, Шустер, відео Комаровського з Гордоном, в якому вони називають себе лохами, бо голосували за "Зе".
За даними УП, однією з основних причин конфлікту Зеленського з Ахметовим стало прийняття антиолігархічного закону. Він вписує в законодавство статус "олігарх", створює реєстр олігархів, а також надає РНБО право визначати, хто в Україні є олігархом.
Для Ахметова цей закон - проблема. У його компаній більше $6 млрд боргу перед іноземними кредиторами. І офіційний статус олігарха ставить під питання реструктуризацією цих боргів, а також створює труднощі для залучення нових. В очах міжнародної спільноти Ахметов - визначається токсичним.
Другою причиною конфлікту є відставки спікера Дмитра Разумкова, якого олігарх підтримував на цій посаді в обмін на збиття невигідних йому законів.
Ми знаємо ще кілька причин конфлікту Ахметова та Зеленського. Стосуються вони великих грошей.
Тарифи залізниці. Міністерство інфраструктури підняло тарифи на перевезення залізницею залізної руди та вугілля. Ахметов багато років збивав підняття тарифів, адже 80% вугілля і 60% руди в Україні видобувають його підприємства. Після підняття тарифів підприємства Ахметова будуть нести додаткові витрати. В цьому році УЗ додатково отримає 2 млрд грн, в 2022 ще 10 млрд гривень від перевезення руди і вугілля, більшу половину заплатить - Ахметов.
Списання вагонів. Мінінфраструктури планує списати більше 60 тис вантажних вагонів з вичерпаним терміном експлуатації. Буде списано 40 тис вагонів УЗ і 25 тис вагонів з парків приватних перевізників. Компанії Ахметова є другим, після УЗ, найбільшим власником вантажних вагонів, відповідно реалізація ініціативи МІУ означає списання майже 10 тис старих вагонів, які належать олігарху.
Роттердам+. Офіс президента вирішив реанімувати справу Роттердам+, яку майже похоронили через Генпрокуратуру та САП. Під час виборчої кампанії Зеленський використовував схему Ротердам+ для критики Порошенка, а після його обрання справу вирішили закрити. Але в останній момент, після загострення конфлікту з Ахметовим, оживили її. Збитки держави від Роттердаму - 40 млрд грн. Підозрюваними у справі є кілька менеджерів ДТЕК та колишнє керівництво НКРЕКП.
Чим відповідає Ахметов? Олігарх схиляє Зеленського до переговорів за допомогою своєї медійної машини. Зокрема критики президента отримали необмежений до ступ до ефірів телеканалів олігарха.
Паралельно Ахметов шантажує ОП за допомогою холдингу ДТЕК, який видобуває 80% енергетичного вугілля в країні, а також володіє найбільшими ТЕС, які вироблять 70% теплової електроенергії. Зараз запаси вугілля на ТЕС - нижче гарантованого рівня, а кількість "аварій" зросла в 2,4 рази. ОП звинувачує Ахметова в створенні штучного дефіциту вугілля та шантажі.
Далі – це імпорт електроенергії з Білорусі, без якого Україні загрожують віялові відключення. Уряд та Енергоатом не змогли домовитися з Мінськом про обсяги електроенергії, натомість ексклюзивне право імпорту отримала компанія екс-менеджера ДТЕК Віталія Бутенка. Є підозри, що робить він це в інтересах Ахметова.
ДТЕК Ахметова на 2022 почав виставляти за прямими договорами ціни на електроенергію в два рази вище максимальних обмежень на РДН. Таким чином, олігарх намагається підняти ціну на електроенергію в обхід цінових обмежень на РДН ВДР а також дати сигнали ринку, що з 2022 року буде дефіцит електроенергії і вона буде дорожчати.
Монополіст
Останні кілька тижнів медіа-холдинг олігарха Ріната Ахметова активно "мочить" президента Володимира Зеленського.
Ще півроку тому ми думали, що вони – "партнери". Піар президента на куплених олігархом швидких, майже закрита справа Роттердам+, люди Ахметова в уряді та ОП, підвищення прайс-кепів на ринку електроенергії, вичищений від невигідних олігарху норм ресурсний законопроект №5600.
Однак зараз стосунки ОП з Ахметовим - зіпсувалися. Телеканали Ахметова розгорнули інформаційні війну проти президента. Інтерв'ю Арсена Авакова на Україна-24, Шустер, відео Комаровського з Гордоном, в якому вони називають себе лохами, бо голосували за "Зе".
За даними УП, однією з основних причин конфлікту Зеленського з Ахметовим стало прийняття антиолігархічного закону. Він вписує в законодавство статус "олігарх", створює реєстр олігархів, а також надає РНБО право визначати, хто в Україні є олігархом.
Для Ахметова цей закон - проблема. У його компаній більше $6 млрд боргу перед іноземними кредиторами. І офіційний статус олігарха ставить під питання реструктуризацією цих боргів, а також створює труднощі для залучення нових. В очах міжнародної спільноти Ахметов - визначається токсичним.
Другою причиною конфлікту є відставки спікера Дмитра Разумкова, якого олігарх підтримував на цій посаді в обмін на збиття невигідних йому законів.
Ми знаємо ще кілька причин конфлікту Ахметова та Зеленського. Стосуються вони великих грошей.
Тарифи залізниці. Міністерство інфраструктури підняло тарифи на перевезення залізницею залізної руди та вугілля. Ахметов багато років збивав підняття тарифів, адже 80% вугілля і 60% руди в Україні видобувають його підприємства. Після підняття тарифів підприємства Ахметова будуть нести додаткові витрати. В цьому році УЗ додатково отримає 2 млрд грн, в 2022 ще 10 млрд гривень від перевезення руди і вугілля, більшу половину заплатить - Ахметов.
Списання вагонів. Мінінфраструктури планує списати більше 60 тис вантажних вагонів з вичерпаним терміном експлуатації. Буде списано 40 тис вагонів УЗ і 25 тис вагонів з парків приватних перевізників. Компанії Ахметова є другим, після УЗ, найбільшим власником вантажних вагонів, відповідно реалізація ініціативи МІУ означає списання майже 10 тис старих вагонів, які належать олігарху.
Роттердам+. Офіс президента вирішив реанімувати справу Роттердам+, яку майже похоронили через Генпрокуратуру та САП. Під час виборчої кампанії Зеленський використовував схему Ротердам+ для критики Порошенка, а після його обрання справу вирішили закрити. Але в останній момент, після загострення конфлікту з Ахметовим, оживили її. Збитки держави від Роттердаму - 40 млрд грн. Підозрюваними у справі є кілька менеджерів ДТЕК та колишнє керівництво НКРЕКП.
Чим відповідає Ахметов? Олігарх схиляє Зеленського до переговорів за допомогою своєї медійної машини. Зокрема критики президента отримали необмежений до ступ до ефірів телеканалів олігарха.
Паралельно Ахметов шантажує ОП за допомогою холдингу ДТЕК, який видобуває 80% енергетичного вугілля в країні, а також володіє найбільшими ТЕС, які вироблять 70% теплової електроенергії. Зараз запаси вугілля на ТЕС - нижче гарантованого рівня, а кількість "аварій" зросла в 2,4 рази. ОП звинувачує Ахметова в створенні штучного дефіциту вугілля та шантажі.
Далі – це імпорт електроенергії з Білорусі, без якого Україні загрожують віялові відключення. Уряд та Енергоатом не змогли домовитися з Мінськом про обсяги електроенергії, натомість ексклюзивне право імпорту отримала компанія екс-менеджера ДТЕК Віталія Бутенка. Є підозри, що робить він це в інтересах Ахметова.
ДТЕК Ахметова на 2022 почав виставляти за прямими договорами ціни на електроенергію в два рази вище максимальних обмежень на РДН. Таким чином, олігарх намагається підняти ціну на електроенергію в обхід цінових обмежень на РДН ВДР а також дати сигнали ринку, що з 2022 року буде дефіцит електроенергії і вона буде дорожчати.
Монополіст
Про причини звільнення директора ГарПоку Петриковця
Кабмін в суботу 13 листопада на позачерговому засіданні звільнив з посади директора ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) Костянтина Петриковця.
Чому і як так вийшло? Тезово:
1. Напередодні, 3 листопада, НЕК "Укренерго" розмістило зелені єврооблігації на суму $825 млн під державні гарантії.
Цими грошима системний оператор 11 листопада розрахувався з ГарПоком.
Він, відповідно, мав пропорційно перерахувати ці кошти інвесторам у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).
2. Напередодні в Офісі президента (ОП) йшли розмови, що держава влізла в борги під час кризи, щоб розрахуватись із ВДЕ, поклала на споживачів вартість цих грошей.
А найбільший отримувач цих грошей ДТЕК Ріната Ахметова – веде із владою інформаційну війну.
ДТЕК має близько чверті ВДЕ за обсягам виробництва.
3. Прем'єр Денис Шмигаль в п'ятницю 12 листопада подзвонив Петриковцю та попросив його притримати кошти ДТЕК.
Петриковець закрився у себе в кабінеті і терміново підписав платіжки для всіх "зелених".
Вочевидь, ОП хотів "покошмарити" ДТЕК і показати, хто в "хаті хозяїн".
4. Уряд терміново зібрався у суботу і звільнив Петриковця з мотивацію: за можливе нанесення збитків державі на 500 млн грн.
Про цю історію ми написали першими.
На аукціоні 30 липня ГарПок продав великий обсяг електроенергії за поточними цінами на 4 місяці вперед.
Аукціон відбувся в той день, коли НКРЕКП підвищила прайс-кепи.
Відразу після цього ціна пішла вгору.
Вийшло так, що ГарПок продав свій ресурс в два рази нижче, ніж міг би.
Протягом останніх двох років Петриковець не раз довів свою лояльність ДТЕК Ахметова.
4. Петриковець кинувся розповідати про тиск з боку влади на каналі Ахметова.
15 листопада всі три асоціації зелених – УАВЕ Ігоря Тинного, УВЕА вітровіків (найбільші гравц:і Ахметов, Карл Стурен, французька Total Eren і Максим Єфімов), ЄУЕА Василя Хмельницького і Ахметова – провели прес-конференцію разом з Петриковцем, де "висловили занепокоєння", що їм не заплатять грошей.
5. В результаті ОП програв.
У мотивацію звільнення Петриковця ніхто не повірив. Якщо хотіли звільнити за липневий аукціон, чому чекали три місяці?
Для Заходу поганий сигнал. Всі іноземні інвестори і спостерігачі на боці "зелених".
Для ОП щелбан по носі: виявилось, що державний менеджер з двох центрів керівництва країною обрав Ахметова, а не президента.
Втім, треба зазначити, що цього разу вказівка Ахметова була в рамках закону на відміну від вказівки Шмигаля.
Докладно і з передісторією можна прочитати тут:
https://biz.censor.net/r3299514
Монополіст
Кабмін в суботу 13 листопада на позачерговому засіданні звільнив з посади директора ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) Костянтина Петриковця.
Чому і як так вийшло? Тезово:
1. Напередодні, 3 листопада, НЕК "Укренерго" розмістило зелені єврооблігації на суму $825 млн під державні гарантії.
Цими грошима системний оператор 11 листопада розрахувався з ГарПоком.
Він, відповідно, мав пропорційно перерахувати ці кошти інвесторам у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).
2. Напередодні в Офісі президента (ОП) йшли розмови, що держава влізла в борги під час кризи, щоб розрахуватись із ВДЕ, поклала на споживачів вартість цих грошей.
А найбільший отримувач цих грошей ДТЕК Ріната Ахметова – веде із владою інформаційну війну.
ДТЕК має близько чверті ВДЕ за обсягам виробництва.
3. Прем'єр Денис Шмигаль в п'ятницю 12 листопада подзвонив Петриковцю та попросив його притримати кошти ДТЕК.
Петриковець закрився у себе в кабінеті і терміново підписав платіжки для всіх "зелених".
Вочевидь, ОП хотів "покошмарити" ДТЕК і показати, хто в "хаті хозяїн".
4. Уряд терміново зібрався у суботу і звільнив Петриковця з мотивацію: за можливе нанесення збитків державі на 500 млн грн.
Про цю історію ми написали першими.
На аукціоні 30 липня ГарПок продав великий обсяг електроенергії за поточними цінами на 4 місяці вперед.
Аукціон відбувся в той день, коли НКРЕКП підвищила прайс-кепи.
Відразу після цього ціна пішла вгору.
Вийшло так, що ГарПок продав свій ресурс в два рази нижче, ніж міг би.
Протягом останніх двох років Петриковець не раз довів свою лояльність ДТЕК Ахметова.
4. Петриковець кинувся розповідати про тиск з боку влади на каналі Ахметова.
15 листопада всі три асоціації зелених – УАВЕ Ігоря Тинного, УВЕА вітровіків (найбільші гравц:і Ахметов, Карл Стурен, французька Total Eren і Максим Єфімов), ЄУЕА Василя Хмельницького і Ахметова – провели прес-конференцію разом з Петриковцем, де "висловили занепокоєння", що їм не заплатять грошей.
5. В результаті ОП програв.
У мотивацію звільнення Петриковця ніхто не повірив. Якщо хотіли звільнити за липневий аукціон, чому чекали три місяці?
Для Заходу поганий сигнал. Всі іноземні інвестори і спостерігачі на боці "зелених".
Для ОП щелбан по носі: виявилось, що державний менеджер з двох центрів керівництва країною обрав Ахметова, а не президента.
Втім, треба зазначити, що цього разу вказівка Ахметова була в рамках закону на відміну від вказівки Шмигаля.
Докладно і з передісторією можна прочитати тут:
https://biz.censor.net/r3299514
Монополіст
Що таке віялові відключення електроенергії
"Віялові відключення в Україні не плануються", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
"Держава нікого не залишить без світла і тепла", - запевнив президент Володимир Зеленський.
В соцмережах та в особистих розмовах все частіше чуємо про випадки тимчасового відключення споживачів від електроенергії. Офіційна причина – планові роботи на мережах.
Але на фоні розмов про можливі "віялові відключення", люди асоціюють з ними відключення, які обленерго пояснює ремонтами. Кажуть: "Вже почалося! Але прикриваються плановими ремонтами".
Вирішили розібратися, що таке віялові відключення електроенергії. Для цього використаємо інформацію від системного оператора Укренерго.
Віялові відключення – це відключення споживачів в результаті спрацювання релейного захисту на мережах обленерго (підстанції, лінії). Це некерований процес, який виникає в результаті поломок обладнання енергомережі. Вони відбуваються без участі людей.
Тобто, віялові відключення – це спрацювання релейного захисту мереж у разі поломки, щоб не допустити великої аварії по всій системі. І тому це не відключення споживачів через дефіцит обсягів виробництва електроенергії про які зараз заговорили на фоні рекордно низьких запасів вугілля на складах.
Водночас відключення споживачів через дефіцит обсягів електроенергії це:
-Графік обмеження потужності (ГОП) великих споживачів. Диспетчер обдзвонює великі підприємства і просить зменшити використання електроенергії.
-Графік аварійних відключень" (ГАВ). Він вводиться, якщо обмеження промспоживачів не допомагає. Диспетчер складає графік поетапного відключення окремих споживачів електроенергії на кілька годин. Саме цей процес в народі помилково називають "віяловими відключеннями".
ГАВ вводиться у разі недостатності джерел для повного покриття споживання в енергосистемі - коли не вистачає ресурсу внутрішньої генерації, імпорту та аварійної допомоги з енергосистем сусідніх держав.
ГАВ вводять примусово, щоб уникнути повного відключення від енергопостачання великого регіону, або запобігти автоматичному та неконтрольованому знеструмленню регіону (Blackout).
Оператори систем розподілу (ОСР - обленерго) складають списки споживачів, а також списки об'єктів критичної інфраструктури зі статусом "захищеного споживача", наприклад – лікарні).
Далі Укренерго повідомляє обленерго на який час і на яку потужність потрібно зменшити споживання. Тоді обленерго здійснюють аварійне відключення споживачів. Споживачі, які потрапляють у список на відключення, завчасно мають про це попереджатися.
Списки споживачів для застосування ГАВ, обленерго складають щороку і публікують на сайтах. Наприклад за посиланнями списки: Полтави-, Суми- та Черкасиобленерго.
В першу енергопостачання обмежують промисловим споживачам, яких завчасно попереджають. Населення та соціально важливі об’єкти інфраструктури (лікарні) відключаються в останню чергу.
Крайній варіант – це blackout (затемнення). Він відбувається, коли ГАП і ГАВ не допомогли. Тоді споживачі автоматично від'єднуються від живлення на рівні підстанцій Укренерго. Системний оператор має 103 підстанції в на всю країну.
Монополіст
"Віялові відключення в Україні не плануються", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
"Держава нікого не залишить без світла і тепла", - запевнив президент Володимир Зеленський.
В соцмережах та в особистих розмовах все частіше чуємо про випадки тимчасового відключення споживачів від електроенергії. Офіційна причина – планові роботи на мережах.
Але на фоні розмов про можливі "віялові відключення", люди асоціюють з ними відключення, які обленерго пояснює ремонтами. Кажуть: "Вже почалося! Але прикриваються плановими ремонтами".
Вирішили розібратися, що таке віялові відключення електроенергії. Для цього використаємо інформацію від системного оператора Укренерго.
Віялові відключення – це відключення споживачів в результаті спрацювання релейного захисту на мережах обленерго (підстанції, лінії). Це некерований процес, який виникає в результаті поломок обладнання енергомережі. Вони відбуваються без участі людей.
Тобто, віялові відключення – це спрацювання релейного захисту мереж у разі поломки, щоб не допустити великої аварії по всій системі. І тому це не відключення споживачів через дефіцит обсягів виробництва електроенергії про які зараз заговорили на фоні рекордно низьких запасів вугілля на складах.
Водночас відключення споживачів через дефіцит обсягів електроенергії це:
-Графік обмеження потужності (ГОП) великих споживачів. Диспетчер обдзвонює великі підприємства і просить зменшити використання електроенергії.
-Графік аварійних відключень" (ГАВ). Він вводиться, якщо обмеження промспоживачів не допомагає. Диспетчер складає графік поетапного відключення окремих споживачів електроенергії на кілька годин. Саме цей процес в народі помилково називають "віяловими відключеннями".
ГАВ вводиться у разі недостатності джерел для повного покриття споживання в енергосистемі - коли не вистачає ресурсу внутрішньої генерації, імпорту та аварійної допомоги з енергосистем сусідніх держав.
ГАВ вводять примусово, щоб уникнути повного відключення від енергопостачання великого регіону, або запобігти автоматичному та неконтрольованому знеструмленню регіону (Blackout).
Оператори систем розподілу (ОСР - обленерго) складають списки споживачів, а також списки об'єктів критичної інфраструктури зі статусом "захищеного споживача", наприклад – лікарні).
Далі Укренерго повідомляє обленерго на який час і на яку потужність потрібно зменшити споживання. Тоді обленерго здійснюють аварійне відключення споживачів. Споживачі, які потрапляють у список на відключення, завчасно мають про це попереджатися.
Списки споживачів для застосування ГАВ, обленерго складають щороку і публікують на сайтах. Наприклад за посиланнями списки: Полтави-, Суми- та Черкасиобленерго.
В першу енергопостачання обмежують промисловим споживачам, яких завчасно попереджають. Населення та соціально важливі об’єкти інфраструктури (лікарні) відключаються в останню чергу.
Крайній варіант – це blackout (затемнення). Він відбувається, коли ГАП і ГАВ не допомогли. Тоді споживачі автоматично від'єднуються від живлення на рівні підстанцій Укренерго. Системний оператор має 103 підстанції в на всю країну.
Монополіст
Укрзалізниця хотіла без конкуренції купити у Stadler потяги вдвічі дорожче, ніж швейцарці та німці. Однак на тендер несподівано подався Siemens
Укрзалізниця оголосила найбільшу за всю історію незалежності України закупівлю - тендер на постачання 80 електропоїздів за 31,5 млрд грн.
Це більше 1 млрд євро, або вдвічі більше грошей, які витратили на закупку потягів під "Євро-2012". Тоді Україна закупила 10 Hyundai, дві Skoda і два крюківських Тарпана за півмільярда євро.
Як пише експерт Ліги Антитрасту Володимир Доценко, тендер на 1 млрд євро – формальність і майбутнім постачальником мав стати швейцарський Stadler. У серпні Україна підписала з ним меморандум. Stadler заявив про будівництво заводу, ймовірно в Харкові. А ще пообіцяв залучити 500 млн євро кредиту від Швейцарії, за які УЗ закупить частину його техніки.
Ознаки формальності тендеру: на подачу заявок УЗ передбачила менше місяця, не завантажила тендерну документацію англійською мовою, забула вказати вимоги про локалізацію виробництва в Україні, а також забула про вимогу організувати 500 млн євро позики для закупівлі.
За умовами тендеру, планується закупити 50 поїздів пасажиромісткістю не менш як 300 осіб і 30 поїздів на 250 пасажирів. Середня ціна одного поїзда становить 12,5 млн євро. І це в двічі вище ціни, за якою Швейцарія купували потяги аналогічної конфігурації у Stadler (по 6,5 млн евро).
УЗ аргументувала таку різницю в цінах тим, що Швейцарія тоді замовляла втричі більший обсяг і у нас колія - ширша.
Однак два роки тому німецька Deutsche Bahn купила лише 16 електропоїздів Stadler Flirt по 6,3 млн євро. Тобто за майже такою самою ціною, як і Швейцарія, але значно менший обсяг, ніж Україна. В 2019 році польська залізниця купила 12 п’ятивагонних електропоїздів Stadler Flirt приблизно по 7,5 млн євро. Тобто знову ж таки значно дешевше, ніж хоче купити Україна.
Окрім того, УЗ знову не прописала вимоги щодо обслуговування та ремонту майбутнього парку поїздів. А це – головна причина простою нового рухомого складу в несправному стані. Приклад тому двоповерхові Skoda, які зламані "стоять під парканом".
Планам УЗ провести формальний тендер і закупити в швейцарів потягів по завищеним цінам завадив прихід на тендер німецького виробника Siemens, якого також привабила висока ціна.
Перед закінченням терміну подачі заявок представництво німецького виробника в Україні несподівано заявило, що готове боротися за контракт УЗ. Тож УЗ довелося подовжити термін подачі пропозицій на місяць.
Окремо стоїть питання локалізації виробництва в Україні. Власник КВБЗ Володимир Приходько вважає, що для Stadler перемога в тендері УЗ – це гарантії завантаження її заводу в Білорусі, оскільки поставки потягів заплановані набагато раніше, ніж запуск майбутнього нового заводу швейцарців в Харкові.
Тобто логіка процесу буде приблизно така: спочатку гарантії перемога Stadler, потім постачання поїздів, далі - новий завод і локалізація до якогось рівня. У Білорусі Stadler досягнув локалізації в 20% а ж за вісім років.
Монополіст
Укрзалізниця оголосила найбільшу за всю історію незалежності України закупівлю - тендер на постачання 80 електропоїздів за 31,5 млрд грн.
Це більше 1 млрд євро, або вдвічі більше грошей, які витратили на закупку потягів під "Євро-2012". Тоді Україна закупила 10 Hyundai, дві Skoda і два крюківських Тарпана за півмільярда євро.
Як пише експерт Ліги Антитрасту Володимир Доценко, тендер на 1 млрд євро – формальність і майбутнім постачальником мав стати швейцарський Stadler. У серпні Україна підписала з ним меморандум. Stadler заявив про будівництво заводу, ймовірно в Харкові. А ще пообіцяв залучити 500 млн євро кредиту від Швейцарії, за які УЗ закупить частину його техніки.
Ознаки формальності тендеру: на подачу заявок УЗ передбачила менше місяця, не завантажила тендерну документацію англійською мовою, забула вказати вимоги про локалізацію виробництва в Україні, а також забула про вимогу організувати 500 млн євро позики для закупівлі.
За умовами тендеру, планується закупити 50 поїздів пасажиромісткістю не менш як 300 осіб і 30 поїздів на 250 пасажирів. Середня ціна одного поїзда становить 12,5 млн євро. І це в двічі вище ціни, за якою Швейцарія купували потяги аналогічної конфігурації у Stadler (по 6,5 млн евро).
УЗ аргументувала таку різницю в цінах тим, що Швейцарія тоді замовляла втричі більший обсяг і у нас колія - ширша.
Однак два роки тому німецька Deutsche Bahn купила лише 16 електропоїздів Stadler Flirt по 6,3 млн євро. Тобто за майже такою самою ціною, як і Швейцарія, але значно менший обсяг, ніж Україна. В 2019 році польська залізниця купила 12 п’ятивагонних електропоїздів Stadler Flirt приблизно по 7,5 млн євро. Тобто знову ж таки значно дешевше, ніж хоче купити Україна.
Окрім того, УЗ знову не прописала вимоги щодо обслуговування та ремонту майбутнього парку поїздів. А це – головна причина простою нового рухомого складу в несправному стані. Приклад тому двоповерхові Skoda, які зламані "стоять під парканом".
Планам УЗ провести формальний тендер і закупити в швейцарів потягів по завищеним цінам завадив прихід на тендер німецького виробника Siemens, якого також привабила висока ціна.
Перед закінченням терміну подачі заявок представництво німецького виробника в Україні несподівано заявило, що готове боротися за контракт УЗ. Тож УЗ довелося подовжити термін подачі пропозицій на місяць.
Окремо стоїть питання локалізації виробництва в Україні. Власник КВБЗ Володимир Приходько вважає, що для Stadler перемога в тендері УЗ – це гарантії завантаження її заводу в Білорусі, оскільки поставки потягів заплановані набагато раніше, ніж запуск майбутнього нового заводу швейцарців в Харкові.
Тобто логіка процесу буде приблизно така: спочатку гарантії перемога Stadler, потім постачання поїздів, далі - новий завод і локалізація до якогось рівня. У Білорусі Stadler досягнув локалізації в 20% а ж за вісім років.
Монополіст
Чому ніхто не скаже, чи будуть відключення зимою?
"Такого бардака я не бачив ще ніколи, скільки працюю", - такою однаковою фразою прокоментували поточну ситуацію відразу декілька учасників енергетичного ринку, з якими ми спілкувались.
В чому проблема?
Неможливо спрогнозувати скільки енергоносіїв знадобиться Україні цієї зими.
Для розуміння балансу потрібні дві групи даних: прогнозний обсяг споживання і прогнозний обсяг пропозиції.
З першим більш-менш зрозуміло.
В залежності від температури, з листопада по лютий включно нам потрібно кожного місяця:
- від 3,5 до 4 млрд кубів газу,
- від 14 до 15,5 млн МВт-г електроенергії.
А от з джерелами енергоносіїв нічого не зрозуміло.
1. Не зрозуміло, скільки ж блоків АЕС з 15 буде працювати цієї зими.
Розповіли історію в РНБО, коли міністр енергетики Герман Галущенко, відповідаючи на це питання сказав: всі 15.
А керівник Енергоатому Петро Котін назвав цифру 13.
Галущенко зацікавлений дати президенту хороші новини.
А його соратник і колишній шеф Котін розуміє, що йому за ці "хороші новини" відповідати. Тому більш реалістичний.
2. Не зрозуміло, який обсяг імпорту електроенергії (е/е) ми можемо завести цієї зими.
З початку листопада імпорт е/е з Білорусі мав почати Енергоатом. І не зміг.
З 7 листопада імпорт рівним графіком у 400 МВт почала ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.
Вже 17 листопада імпорт припинився.
Чи то через аварійний зупин одного з двох енергоблоків Білоруської АЕС, чи-то через наказ із Кремля.
3. Не зрозуміло, скільки човнів з вугіллям дійде в Україну в опалювальний сезон?
16 листопада державна Центренерго оприлюднила реліз, в якому зазначила, що законтрактувала 1,5 млн тон вугілля на зиму.
А вже на наступний день, на засіданні Комітету Ради з питань енергетики, виявилось що до кінця зими не буде навіть мільйона тон, включаючи весь ресурс держшахт, імпорт із Польщі, Казахстану і по морю.
Маючи досвід "звітів Центренерго", імпорт по морю під питанням. А це 270 тис. тон вугілля.
4. Не можливо передбачити дії ДТЕК Ріната Ахметова.
Чи не кожен день виходять з ладу енергоблоки ТЕС, якими оперує ДТЕК.
Аварії трапляються чи-то через недостатність ремонтної програми влітку.
Чи-то через надмірне навантаження. Чи-то через те, що Ахметов шантажує Зеленського. Чи-то через те, що ДТЕК економить вугілля.
Суспільству цього не відомо.
Через ці невідомі фактори ніхто зараз не може спрогнозувати, скільки Україні потрібно природного газу для заміщення вугілля на ТЕС і ТЕЦ.
Відповідно, ніхто не може передбачити, чи будуть відключення споживачів електроенергії цієї зими.
Можна сказати лише словами прем'єра Дениса Шмигаля: "Вони не плануються…"
Монополіст
"Такого бардака я не бачив ще ніколи, скільки працюю", - такою однаковою фразою прокоментували поточну ситуацію відразу декілька учасників енергетичного ринку, з якими ми спілкувались.
В чому проблема?
Неможливо спрогнозувати скільки енергоносіїв знадобиться Україні цієї зими.
Для розуміння балансу потрібні дві групи даних: прогнозний обсяг споживання і прогнозний обсяг пропозиції.
З першим більш-менш зрозуміло.
В залежності від температури, з листопада по лютий включно нам потрібно кожного місяця:
- від 3,5 до 4 млрд кубів газу,
- від 14 до 15,5 млн МВт-г електроенергії.
А от з джерелами енергоносіїв нічого не зрозуміло.
1. Не зрозуміло, скільки ж блоків АЕС з 15 буде працювати цієї зими.
Розповіли історію в РНБО, коли міністр енергетики Герман Галущенко, відповідаючи на це питання сказав: всі 15.
А керівник Енергоатому Петро Котін назвав цифру 13.
Галущенко зацікавлений дати президенту хороші новини.
А його соратник і колишній шеф Котін розуміє, що йому за ці "хороші новини" відповідати. Тому більш реалістичний.
2. Не зрозуміло, який обсяг імпорту електроенергії (е/е) ми можемо завести цієї зими.
З початку листопада імпорт е/е з Білорусі мав почати Енергоатом. І не зміг.
З 7 листопада імпорт рівним графіком у 400 МВт почала ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.
Вже 17 листопада імпорт припинився.
Чи то через аварійний зупин одного з двох енергоблоків Білоруської АЕС, чи-то через наказ із Кремля.
3. Не зрозуміло, скільки човнів з вугіллям дійде в Україну в опалювальний сезон?
16 листопада державна Центренерго оприлюднила реліз, в якому зазначила, що законтрактувала 1,5 млн тон вугілля на зиму.
А вже на наступний день, на засіданні Комітету Ради з питань енергетики, виявилось що до кінця зими не буде навіть мільйона тон, включаючи весь ресурс держшахт, імпорт із Польщі, Казахстану і по морю.
Маючи досвід "звітів Центренерго", імпорт по морю під питанням. А це 270 тис. тон вугілля.
4. Не можливо передбачити дії ДТЕК Ріната Ахметова.
Чи не кожен день виходять з ладу енергоблоки ТЕС, якими оперує ДТЕК.
Аварії трапляються чи-то через недостатність ремонтної програми влітку.
Чи-то через надмірне навантаження. Чи-то через те, що Ахметов шантажує Зеленського. Чи-то через те, що ДТЕК економить вугілля.
Суспільству цього не відомо.
Через ці невідомі фактори ніхто зараз не може спрогнозувати, скільки Україні потрібно природного газу для заміщення вугілля на ТЕС і ТЕЦ.
Відповідно, ніхто не може передбачити, чи будуть відключення споживачів електроенергії цієї зими.
Можна сказати лише словами прем'єра Дениса Шмигаля: "Вони не плануються…"
Монополіст
Підняття цін на електроенергію покращило фінансові результати ДТЕК Ахметова
Компанія ДТЕК Енерго Ріната Ахметова опублікувала фінзвітність за 9 міс. 2021 року:
-Збиток скоротився в 9,7 рази (на 17,14 млрд грн) в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 1,98 млрд грн.
-Виручка збільшилася на 13,7% (на 4,33 млрд грн) – до 35,94 млрд грн.
-Валовий прибуток становив 4,91 млрд грн, що в 2,4 рази краще цього минулорічного показника.
30 липня НКРЕКП підвищила максимальні цінові обмеження на РДН (price cap) до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України. Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах. В результаті зросли ціни на електроенергію для бізнесу.
Підвищення максимальних цінових обмежень на РДН позитивно вплинуло на фінансовий стан компанії Ріната Ахметова. Зростання цін на електроенергію випереджає зростання собівартості виробництва ДТЕК, зазначають інвестаналітики.
У третьому кварталі 2021 року середня ціна на електроенергію ДТЕК Енерго збільшилася на 1,69 грн/кВт-год (+18% за кв). Дохід компанії зріс на 37% (квартал до кварталу) - до 12,43 млрд грн, а EBITDA зросла в 3,5 рази - до 2,55 млрд грн.
Ми очікуємо, що у 4 кварталі 2021 року компанія ще більше покращить свій операційний прибуток за рахунок виключно високих цін на електроенергію, хоча холдингу доведеться збільшити частку імпортованого вугілля у своєму балансі приблизно до 20%. Ми очікуємо, що EBITDA ДТЕК Енерго за весь 2021 рік досягне 10,5 млрд грн (ріст на 22% рік до року). – зазначає Олександр Паращій з Concorde capital
ДТЕК наполягає на підвищенні прайс-кепів до 8 тис. грн за МВт-г, обґрунтовуючи це подорожчанням міжнародних цін на вугілля та його дефіцитом. Компанія видобуває 80% енергетичного вугілля в Україні. А частка імпортного вугілля в балансі компанії в 2021 році становитиме 20%.
Монополіст
Компанія ДТЕК Енерго Ріната Ахметова опублікувала фінзвітність за 9 міс. 2021 року:
-Збиток скоротився в 9,7 рази (на 17,14 млрд грн) в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 1,98 млрд грн.
-Виручка збільшилася на 13,7% (на 4,33 млрд грн) – до 35,94 млрд грн.
-Валовий прибуток становив 4,91 млрд грн, що в 2,4 рази краще цього минулорічного показника.
30 липня НКРЕКП підвищила максимальні цінові обмеження на РДН (price cap) до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України. Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах. В результаті зросли ціни на електроенергію для бізнесу.
Підвищення максимальних цінових обмежень на РДН позитивно вплинуло на фінансовий стан компанії Ріната Ахметова. Зростання цін на електроенергію випереджає зростання собівартості виробництва ДТЕК, зазначають інвестаналітики.
У третьому кварталі 2021 року середня ціна на електроенергію ДТЕК Енерго збільшилася на 1,69 грн/кВт-год (+18% за кв). Дохід компанії зріс на 37% (квартал до кварталу) - до 12,43 млрд грн, а EBITDA зросла в 3,5 рази - до 2,55 млрд грн.
Ми очікуємо, що у 4 кварталі 2021 року компанія ще більше покращить свій операційний прибуток за рахунок виключно високих цін на електроенергію, хоча холдингу доведеться збільшити частку імпортованого вугілля у своєму балансі приблизно до 20%. Ми очікуємо, що EBITDA ДТЕК Енерго за весь 2021 рік досягне 10,5 млрд грн (ріст на 22% рік до року). – зазначає Олександр Паращій з Concorde capital
ДТЕК наполягає на підвищенні прайс-кепів до 8 тис. грн за МВт-г, обґрунтовуючи це подорожчанням міжнародних цін на вугілля та його дефіцитом. Компанія видобуває 80% енергетичного вугілля в Україні. А частка імпортного вугілля в балансі компанії в 2021 році становитиме 20%.
Монополіст
Що означають угоди Енергоатому з американською Westinghouse про будівництво нових блоків АЕС
Про плани побудувати два блоки на Хмельницькій АЕС за технологією Westinghouse Монополіст розповідав ще на початку вересня.
В кінці серпня під час візиту президента Володимира Зеленського до США в кінці серпня, Енергоатом підписав меморандум з шведсько-американською Westinghouse Electric про будівництво 5 атомних енергоблоків з реакторами АР 1000 за $30 млрд.
Технологія AP1000 відносно нова. Цей ядерний реактор спроектований на основі ректорів для двигунів підводних човнів. Сьогодні в світі є лише 6 реакторів за цією технологією. 4 запущені в Китаї. Ще 2 будуються в США.
На фоні масової декарбонізації США, як основне джерело енергії, бачать атомну. Зараз Штати просувають свою технологію АР 1000 в Європі. Перші проекти заплановані в Україні та Польщі.
22 листопада Westinghouse та Енергоатом підписують дві угоди про будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС за технологією АР1000. Одна передбачає закупівлю послуг американської компанії з проектування енергоблоків, інша – закупівлю тренажера для підготовки персоналу, оскільки реактори АР1000 - це нова технологія і в Україні немає працівників з досвідом роботи на них.
Будівництво блоків фінансуватиметься за рахунок кредиту експортного банку США – US Eximbank, який буде видано на 18 років. Ще одним джерелом фінансування може стати випуск євробондів Енергоатомом під цей проект.
Вартість одного блоку може становити $5 млрд. Таким чином, на добудову двох блоків ХАЕС буде потрібно приблизно $10 млрд. Але всього на ХАЕС планується три нових блоки. Тобто вже $15 млрд.
Тому будівництво нових блоків неможливе без відміни ПСО і підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня.
Наразі Хмельницькій АЕС, окрім двох діючих блоків, є два довгобуди - це 3-й і 4-й енергоблоки.
Коробка під ХАЕС-3 вже готова, але спроектована вона під реактор ВВЕР-1000. Такі розробляють російська ТВЕЛ та чеська Skoda JS. Енергоатом планує поставити в третій блок ХАЕС реактор від Skoda.
Водночас американські АР 1000 будуть встановлюватися на ХАЕС-4, будівництво якого застигло на стадії фундаменту, а також буде з нуля побудовано ХАЕС - 5.
Як повідомляв раніше Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні. Реактор було виготовлено для АЕС V.C.Summer в США, але не використано.
Перший блок ХАЕС 3 планують побудувати до 2025 року, ХАЕС - 4 - до 2029 року. Однак це можуть бути занадто оптимістичні цифри, адже для початку потрібно провести корпоратизацію (акціонування) НАЕК "Енергоатом". Її не можуть провести майже шість років.
Далі Державна інспекція ядерного регулювання України має сертифікувати американський реактор АР1000. Енергоатом - підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту. Після цього мають бути проведені державні експертизи, а також консультації з всередині країни і з країнами сусідами.
15 блоків АЕС за 18 років. До 2040 року Енергоатом планує збільшити потужності українських атомних електростанцій до 24 ГВт: хочуть побудувати три нових блоки на ХАЕС та ще по одному на кожній діючій АЕС. Всього 15 нових енергоблоків.
Ще однин блок може бути розміщено в місті Орбіта (Черкаська область). Це місто-привид, тут в радянські часи планувалося будівництво Чигиринської АЕС. Але після аварії на ЧАЕС цей проект було заморожено. Однак на майданчику, де при "совку" планували будівництво АЕС, норвезька компанія Scatec уже побудувала сонячну електростанцію на 40 МВт.
Монополіст
Про плани побудувати два блоки на Хмельницькій АЕС за технологією Westinghouse Монополіст розповідав ще на початку вересня.
В кінці серпня під час візиту президента Володимира Зеленського до США в кінці серпня, Енергоатом підписав меморандум з шведсько-американською Westinghouse Electric про будівництво 5 атомних енергоблоків з реакторами АР 1000 за $30 млрд.
Технологія AP1000 відносно нова. Цей ядерний реактор спроектований на основі ректорів для двигунів підводних човнів. Сьогодні в світі є лише 6 реакторів за цією технологією. 4 запущені в Китаї. Ще 2 будуються в США.
На фоні масової декарбонізації США, як основне джерело енергії, бачать атомну. Зараз Штати просувають свою технологію АР 1000 в Європі. Перші проекти заплановані в Україні та Польщі.
22 листопада Westinghouse та Енергоатом підписують дві угоди про будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС за технологією АР1000. Одна передбачає закупівлю послуг американської компанії з проектування енергоблоків, інша – закупівлю тренажера для підготовки персоналу, оскільки реактори АР1000 - це нова технологія і в Україні немає працівників з досвідом роботи на них.
Будівництво блоків фінансуватиметься за рахунок кредиту експортного банку США – US Eximbank, який буде видано на 18 років. Ще одним джерелом фінансування може стати випуск євробондів Енергоатомом під цей проект.
Вартість одного блоку може становити $5 млрд. Таким чином, на добудову двох блоків ХАЕС буде потрібно приблизно $10 млрд. Але всього на ХАЕС планується три нових блоки. Тобто вже $15 млрд.
Тому будівництво нових блоків неможливе без відміни ПСО і підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня.
Наразі Хмельницькій АЕС, окрім двох діючих блоків, є два довгобуди - це 3-й і 4-й енергоблоки.
Коробка під ХАЕС-3 вже готова, але спроектована вона під реактор ВВЕР-1000. Такі розробляють російська ТВЕЛ та чеська Skoda JS. Енергоатом планує поставити в третій блок ХАЕС реактор від Skoda.
Водночас американські АР 1000 будуть встановлюватися на ХАЕС-4, будівництво якого застигло на стадії фундаменту, а також буде з нуля побудовано ХАЕС - 5.
Як повідомляв раніше Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні. Реактор було виготовлено для АЕС V.C.Summer в США, але не використано.
Перший блок ХАЕС 3 планують побудувати до 2025 року, ХАЕС - 4 - до 2029 року. Однак це можуть бути занадто оптимістичні цифри, адже для початку потрібно провести корпоратизацію (акціонування) НАЕК "Енергоатом". Її не можуть провести майже шість років.
Далі Державна інспекція ядерного регулювання України має сертифікувати американський реактор АР1000. Енергоатом - підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту. Після цього мають бути проведені державні експертизи, а також консультації з всередині країни і з країнами сусідами.
15 блоків АЕС за 18 років. До 2040 року Енергоатом планує збільшити потужності українських атомних електростанцій до 24 ГВт: хочуть побудувати три нових блоки на ХАЕС та ще по одному на кожній діючій АЕС. Всього 15 нових енергоблоків.
Ще однин блок може бути розміщено в місті Орбіта (Черкаська область). Це місто-привид, тут в радянські часи планувалося будівництво Чигиринської АЕС. Але після аварії на ЧАЕС цей проект було заморожено. Однак на майданчику, де при "совку" планували будівництво АЕС, норвезька компанія Scatec уже побудувала сонячну електростанцію на 40 МВт.
Монополіст
Кабмін затвердив дорожню карту “боротьби" з олігархами
Це план заходів, які мають бути реалізовані в рамках закону про олігархів. Так олігархи отримають статус високоризикових клієнтів для банків.
Буде прийнято закон про лобістів, а повноважень АМКУ, Міненерго та Держенергонагляду – посилять. За інсайдерську торгівлю газом та електроенергією – будуть карати, а Нацрада з телебачення отримає право анулювати ліцензії каналів та скасовувати реєстрацію ЗМІ. Кілька пунктів спеціально присвячені Рінату Ахметову.
Відібрали найбільш цікаві пункти плану:
- До квітня 2022 року РНБО має розробити та запустити "Реєстр олігархів", в який будуть вноситись громадяни України, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільстві, тобто олігархи.
- До грудня 2022 року має бути прийнято закон про лобіювання. Передбачається: держреєстрація лобістської діяльності, створення реєстру лобістів, звітування лобістів про контакти з органами влади, публікацію договорів про надання послуг, а також фінансових звітів.
- До березня 2022 року має з'явитися законопроект, який розширює повноваження Міненерговугілля та Держенергонагляду. Міненерго отримає повноваження затвердження графіків ремонтів енергоблоків, необхідних обсягів запасів палива. Генерація буде зобов'язана ці плани виконувати. Водночас Держенергонагляд матиме право застосовувати штрафи до генерації, обленерго за правопорушення на ринку електроенергії.
- Також до березня має бути затверджено законопроект, який надає право Міненерго встановлювати список споживачів, яким, у разі кризових явищ, будуть обмежуватися постачання природного газу в першу чергу.
- До листопада 2022 - законопроект про запобігання маніпуляцій на оптових енергетичних ринках, встановлення відповідальності учасників за інсайдерську торгівлю.
- До вересня 2023 року заплановано синхронізувати енергосистеми України з ENTSO-E (енергосистемою ЄС) та проведено фізичне відокремлення від енергосистем РФ та Білорусі.
- На кінець 2022 року має бути прийнято закон “Про медіа”, яким обмежується вплив олігархів через власні медіа. А також обмежено концентрацію медіа в одних руках. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення отримає повноваження анулювати ліцензії для телеканалів та скасування реєстрації для медіа.
- Тоді ж має бути встановлено посилений контроль за фінансовими операціями олігархів. Їх буде включено до переліку високоризикових клієнтів для перевірки суб'єктами первинного фінансового моніторингу (банки, страхові, поштові оператори, платіжні системи, аудитори, бухгалтери).
- Наступного року мають бути підвищені тарифи на перевезення вантажів залізницею. А також зрівняти тарифи на перевезення вантажів різних класів. Цей пункт спеціально для Ахметова. Зараз тариф на перевезення руди і вугілля – нижчий від тарифу на перевезення зерна. Ахметов видобуває 80% вугілля та 60% руди в країні.
- До лютого 2023 року встановити економічно обґрунтовані тарифи на перевалку вантажів у найбільшому порту України – Південний. 80% вантажів порту – це руда. Тобто це ключовий порт для перевалки руди для Ахметова. Він отримує тариф на перевалку на 25% нижчий, ніж конкуренти.
- Створення національного авіаперевізника, відокремленого від впливу олігархів. (грудень 2022 року). Як цей пункт має допомогти боротися з олігархами - невідомо. Можливо в уряді намагалися показати, що окрім Ахметова вони також хочуть зменшити вплив і Ігоря Коломойського - власника найбільшої авіакомпанії МАУ. Або ж йдеться про націоналізацію МАУ. Але в цьому випадку влада зробить подарунок Коломойському, адже борг компанії перед Украерорухом та аеропортом Бориспіль - кілька мільярдів гривень.
Монополіст
Це план заходів, які мають бути реалізовані в рамках закону про олігархів. Так олігархи отримають статус високоризикових клієнтів для банків.
Буде прийнято закон про лобістів, а повноважень АМКУ, Міненерго та Держенергонагляду – посилять. За інсайдерську торгівлю газом та електроенергією – будуть карати, а Нацрада з телебачення отримає право анулювати ліцензії каналів та скасовувати реєстрацію ЗМІ. Кілька пунктів спеціально присвячені Рінату Ахметову.
Відібрали найбільш цікаві пункти плану:
- До квітня 2022 року РНБО має розробити та запустити "Реєстр олігархів", в який будуть вноситись громадяни України, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільстві, тобто олігархи.
- До грудня 2022 року має бути прийнято закон про лобіювання. Передбачається: держреєстрація лобістської діяльності, створення реєстру лобістів, звітування лобістів про контакти з органами влади, публікацію договорів про надання послуг, а також фінансових звітів.
- До березня 2022 року має з'явитися законопроект, який розширює повноваження Міненерговугілля та Держенергонагляду. Міненерго отримає повноваження затвердження графіків ремонтів енергоблоків, необхідних обсягів запасів палива. Генерація буде зобов'язана ці плани виконувати. Водночас Держенергонагляд матиме право застосовувати штрафи до генерації, обленерго за правопорушення на ринку електроенергії.
- Також до березня має бути затверджено законопроект, який надає право Міненерго встановлювати список споживачів, яким, у разі кризових явищ, будуть обмежуватися постачання природного газу в першу чергу.
- До листопада 2022 - законопроект про запобігання маніпуляцій на оптових енергетичних ринках, встановлення відповідальності учасників за інсайдерську торгівлю.
- До вересня 2023 року заплановано синхронізувати енергосистеми України з ENTSO-E (енергосистемою ЄС) та проведено фізичне відокремлення від енергосистем РФ та Білорусі.
- На кінець 2022 року має бути прийнято закон “Про медіа”, яким обмежується вплив олігархів через власні медіа. А також обмежено концентрацію медіа в одних руках. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення отримає повноваження анулювати ліцензії для телеканалів та скасування реєстрації для медіа.
- Тоді ж має бути встановлено посилений контроль за фінансовими операціями олігархів. Їх буде включено до переліку високоризикових клієнтів для перевірки суб'єктами первинного фінансового моніторингу (банки, страхові, поштові оператори, платіжні системи, аудитори, бухгалтери).
- Наступного року мають бути підвищені тарифи на перевезення вантажів залізницею. А також зрівняти тарифи на перевезення вантажів різних класів. Цей пункт спеціально для Ахметова. Зараз тариф на перевезення руди і вугілля – нижчий від тарифу на перевезення зерна. Ахметов видобуває 80% вугілля та 60% руди в країні.
- До лютого 2023 року встановити економічно обґрунтовані тарифи на перевалку вантажів у найбільшому порту України – Південний. 80% вантажів порту – це руда. Тобто це ключовий порт для перевалки руди для Ахметова. Він отримує тариф на перевалку на 25% нижчий, ніж конкуренти.
- Створення національного авіаперевізника, відокремленого від впливу олігархів. (грудень 2022 року). Як цей пункт має допомогти боротися з олігархами - невідомо. Можливо в уряді намагалися показати, що окрім Ахметова вони також хочуть зменшити вплив і Ігоря Коломойського - власника найбільшої авіакомпанії МАУ. Або ж йдеться про націоналізацію МАУ. Але в цьому випадку влада зробить подарунок Коломойському, адже борг компанії перед Украерорухом та аеропортом Бориспіль - кілька мільярдів гривень.
Монополіст
Як Україна підтримує промисловість Євросоюзу замість своєї
Для нової авіакомпанії Зеленського у Франції придбають 22 літаки Airbus замість українських. Створення нової державіакомпанії Українські національні авіалінії – ініціатива президента Володимира Зеленського. В 2021 році на неї виділили з бюджету 500 млн грн. Загалом - 2,5 млрд грн.
Ідею створення національного авіаперевізника президент Зеленський виношує з 2020 року. У квітні минулого року на телеканалі Ахметова – "Україна 24" було показано фільм "Рік президента Зеленського". В ньому президент заявив про створення державіакомпанії, флот якої буде укомплектовано українськими літаками виробництва держпідприємства "Антонов".
Написання бізнес-плану для авіакомпанії віддали французькій консалтинговій компанії Aerogestion. В результаті, замість українських літаків, авіакомпанія буде комплектувався французькими. Тобто від початку авіакомпанія задумувалася для створення ринку збуту українських літаків, але в фіналі прийшли до того, що Україна буде знову підтримувати промисловість Євросоюзу.
Купівля літаків - не перший акт підтримки машинобудівної галузі Франції. Україна зараз реалізовує контракт на закупку гелікоптерів у Airbus на 18 млрд грн. Окрім того, Україна також закуповує у Франції 20 катерів для охорони морських кордонів за 116 млн кредитних євро, виданих урядом Франції.
На черзі реалізація двох найбільших проектів із закупівлі імпортної техніки. Перший - закупка 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро. Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Другий – проведення УЗ найбільшого за всю історію незалежності України тендеру, а саме закупівля 80 електропоїздів за 31,5 млрд грн. Ймовірним переможцем буде швейцарська Stadler (або німецький Siemens, який заявив бажання в останній момент).
В обох випадках постачальники на словах обіцяють частково локалізувати виробництво техніки в Україні, однак на законодавчому рівні вони не зобов'язані це робити.
Україна планувала ввести вимоги локалізації до іноземних учасників українських державних закупівель. Однак цю ініціативу збив Євросоюз. Минулого тижня Верховна рада тихо відклала прийняття в другому читанні закону про локалізацію (законопроект 3739). Через протест Євросоюзу.
ЗП вводив для іноземних учасників держтендерів обов'язковий рівень локалізації на рівні 10% в перший рік зі збільшенням на 5% щороку до досягнення 40%. Це стосується закупівель 103 назв товарів: залізничної техніки, міського транспорту, спеціальної і комунальної техніки, енергетичного машинобудування та аерокосмічної сфери.
В першому читанні законопроект прийняли ще влітку 2020 року. Далі більше року він чекає на розгляд в другому читанні, оскільки ЄС докладав зусиль, щоб його не приймали.
Головний аргумент ЄС: "закон суперечить Угоді про асоціацію, яка передбачає рівні права українського та європейського бізнесу". Європейські чиновники приїжджають в Україну і говорять відкритим текстом: “Забудьте про локалізацію!”
Водночас в ЄС діє директива, яка передбачає вимогу місцевої складової. Наприклад в деяких містах переможець тендеру зобов'язується створити СП з конкретним місцевим виробником. Або встановлюється вимога, щоб продукція була частково чи повністю походженням з ЄС. Ті ж Alstom та Stadler, щоб поставити продукцію в Польщу на залізницю, були вимушені локалізувати там виробництво.
В ЄС проникнення імпорту в державні закупівлі - 5%, а в Україні - 40%.
Як компроміс розглядається варіант забрати із законопроекту обов'язок локалізації виробництва в Україні для підприємств з країн, які підписали угоду СОТ про доступ до держзакупівель(GPA). Угоду підписали: ЄС та ще 19 країн (Британія, Швейцарія, США, Канада, Австралія ..). Водночас вимога локалізації стосуватиметься продукції з країні, які не підписали GPA. Наприклад: Білорусь, Туреччина, РФ, Китай Казахстан. В структурі державних закупівель, в тих категоріях які вписані в законопроекті, товари з країн, які не є підписантами GPA, займають 80%.
Для нової авіакомпанії Зеленського у Франції придбають 22 літаки Airbus замість українських. Створення нової державіакомпанії Українські національні авіалінії – ініціатива президента Володимира Зеленського. В 2021 році на неї виділили з бюджету 500 млн грн. Загалом - 2,5 млрд грн.
Ідею створення національного авіаперевізника президент Зеленський виношує з 2020 року. У квітні минулого року на телеканалі Ахметова – "Україна 24" було показано фільм "Рік президента Зеленського". В ньому президент заявив про створення державіакомпанії, флот якої буде укомплектовано українськими літаками виробництва держпідприємства "Антонов".
Написання бізнес-плану для авіакомпанії віддали французькій консалтинговій компанії Aerogestion. В результаті, замість українських літаків, авіакомпанія буде комплектувався французькими. Тобто від початку авіакомпанія задумувалася для створення ринку збуту українських літаків, але в фіналі прийшли до того, що Україна буде знову підтримувати промисловість Євросоюзу.
Купівля літаків - не перший акт підтримки машинобудівної галузі Франції. Україна зараз реалізовує контракт на закупку гелікоптерів у Airbus на 18 млрд грн. Окрім того, Україна також закуповує у Франції 20 катерів для охорони морських кордонів за 116 млн кредитних євро, виданих урядом Франції.
На черзі реалізація двох найбільших проектів із закупівлі імпортної техніки. Перший - закупка 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро. Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Другий – проведення УЗ найбільшого за всю історію незалежності України тендеру, а саме закупівля 80 електропоїздів за 31,5 млрд грн. Ймовірним переможцем буде швейцарська Stadler (або німецький Siemens, який заявив бажання в останній момент).
В обох випадках постачальники на словах обіцяють частково локалізувати виробництво техніки в Україні, однак на законодавчому рівні вони не зобов'язані це робити.
Україна планувала ввести вимоги локалізації до іноземних учасників українських державних закупівель. Однак цю ініціативу збив Євросоюз. Минулого тижня Верховна рада тихо відклала прийняття в другому читанні закону про локалізацію (законопроект 3739). Через протест Євросоюзу.
ЗП вводив для іноземних учасників держтендерів обов'язковий рівень локалізації на рівні 10% в перший рік зі збільшенням на 5% щороку до досягнення 40%. Це стосується закупівель 103 назв товарів: залізничної техніки, міського транспорту, спеціальної і комунальної техніки, енергетичного машинобудування та аерокосмічної сфери.
В першому читанні законопроект прийняли ще влітку 2020 року. Далі більше року він чекає на розгляд в другому читанні, оскільки ЄС докладав зусиль, щоб його не приймали.
Головний аргумент ЄС: "закон суперечить Угоді про асоціацію, яка передбачає рівні права українського та європейського бізнесу". Європейські чиновники приїжджають в Україну і говорять відкритим текстом: “Забудьте про локалізацію!”
Водночас в ЄС діє директива, яка передбачає вимогу місцевої складової. Наприклад в деяких містах переможець тендеру зобов'язується створити СП з конкретним місцевим виробником. Або встановлюється вимога, щоб продукція була частково чи повністю походженням з ЄС. Ті ж Alstom та Stadler, щоб поставити продукцію в Польщу на залізницю, були вимушені локалізувати там виробництво.
В ЄС проникнення імпорту в державні закупівлі - 5%, а в Україні - 40%.
Як компроміс розглядається варіант забрати із законопроекту обов'язок локалізації виробництва в Україні для підприємств з країн, які підписали угоду СОТ про доступ до держзакупівель(GPA). Угоду підписали: ЄС та ще 19 країн (Британія, Швейцарія, США, Канада, Австралія ..). Водночас вимога локалізації стосуватиметься продукції з країні, які не підписали GPA. Наприклад: Білорусь, Туреччина, РФ, Китай Казахстан. В структурі державних закупівель, в тих категоріях які вписані в законопроекті, товари з країн, які не є підписантами GPA, займають 80%.
Після заяв президента Володимира Зеленського про олігарха Ріната Ахметова під час прес-конференції, єврооблігації його енергетичного холдингу ДТЕК – обвалилися.
Зокрема, Зеленський заявив, що Ахметова втягують у війну проти президента, а також звинуватив олігарха в шантажі влади енергетичною кризою.
Монополіст
Зокрема, Зеленський заявив, що Ахметова втягують у війну проти президента, а також звинуватив олігарха в шантажі влади енергетичною кризою.
Монополіст
Як ДТЕК Ахметова обходить антимонопольне законодавство в сфері поставки електроенергії
Одна зі стратегій ДТЕК – нарощування частки ринку в сфері розподілу електроенергії.
Гендир ДТЕК Максим Тімченко офіційно озвучував її на прес-конференції в грудні 2020 року.
В 2019 році ДТЕК купив контрольні пакети акцій Одеса- та Київобленерго у російської групи VS Energy.
В 2021 в них же купив Кіровоградобленерго.
Оператори систем розподілу (ОСР) електроенергії, або обленерго – це природні монополії, які регулюються Нацкомісією з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП).
Тому антимонопольне законодавство не розповсюджується на концентрацію ОСР у одного суб'єкта.
З іншого боку, в Україні діє модель покладання спецобов'язків (ПСО) для постачання населенню електроенергії за пільговою ціною.
ПСО затверджене постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.
В кожній області є постачальник універсальних послуг (ПУП), який афілійований з місцевим обленерго.
В нинішніх умовах лише ПУП може постачати електроенергію непобутовим споживачам (населенню).
Відтак, коли ДТЕК купує чергове обленерго, у його власність переходить і відповідний ПУП.
Але ДТЕК не поспішає офіційно оформити власність на постачальників з Одеської, Київської та Кіровоградської областей.
Формально вони досі належать компанії Енергопоставка, яка записана на Нелю Костенко – менеджера з VS Energy.
Втім, будь-який споживач з цих областей знає, що електроенергію йому Yasno – бренд ДТЕК.
Саме в ДТЕК звертаються споживачі, щоб вирішити будь-які питання, пов'язані із поставкою.
Чому ДТЕК не оформлює право власності на куплені ПУПи?
Згідно із законом "Про захист економічної конкуренції" (ст. 12, п. 2), монополією вважається суб'єкт частка якого перевищує 35% на ринку.
А якщо порахувати частку ПУПів Ахметова за кількістю побутових споживачів, включаючи ПУПи з Одеської, Київської та Кіровоградської областей, його частка складе 36%.
Впевнені, якщо порахувати частку від загальної поставки, а не тільки населення, вона буде ще більшою.
Але про обсяги поставки для непобутових споживачів, постачальники нікуди не звітують.
Сьогодні в АМКУ знаходиться звернення від Ліги Антітрасту (Агія Загребельська) з цього приводу.
Докладно з часткою споживачів по кожному ПУПу читайте тут: https://biz.censor.net/r3299852
Монополіст
Одна зі стратегій ДТЕК – нарощування частки ринку в сфері розподілу електроенергії.
Гендир ДТЕК Максим Тімченко офіційно озвучував її на прес-конференції в грудні 2020 року.
В 2019 році ДТЕК купив контрольні пакети акцій Одеса- та Київобленерго у російської групи VS Energy.
В 2021 в них же купив Кіровоградобленерго.
Оператори систем розподілу (ОСР) електроенергії, або обленерго – це природні монополії, які регулюються Нацкомісією з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП).
Тому антимонопольне законодавство не розповсюджується на концентрацію ОСР у одного суб'єкта.
З іншого боку, в Україні діє модель покладання спецобов'язків (ПСО) для постачання населенню електроенергії за пільговою ціною.
ПСО затверджене постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.
В кожній області є постачальник універсальних послуг (ПУП), який афілійований з місцевим обленерго.
В нинішніх умовах лише ПУП може постачати електроенергію непобутовим споживачам (населенню).
Відтак, коли ДТЕК купує чергове обленерго, у його власність переходить і відповідний ПУП.
Але ДТЕК не поспішає офіційно оформити власність на постачальників з Одеської, Київської та Кіровоградської областей.
Формально вони досі належать компанії Енергопоставка, яка записана на Нелю Костенко – менеджера з VS Energy.
Втім, будь-який споживач з цих областей знає, що електроенергію йому Yasno – бренд ДТЕК.
Саме в ДТЕК звертаються споживачі, щоб вирішити будь-які питання, пов'язані із поставкою.
Чому ДТЕК не оформлює право власності на куплені ПУПи?
Згідно із законом "Про захист економічної конкуренції" (ст. 12, п. 2), монополією вважається суб'єкт частка якого перевищує 35% на ринку.
А якщо порахувати частку ПУПів Ахметова за кількістю побутових споживачів, включаючи ПУПи з Одеської, Київської та Кіровоградської областей, його частка складе 36%.
Впевнені, якщо порахувати частку від загальної поставки, а не тільки населення, вона буде ще більшою.
Але про обсяги поставки для непобутових споживачів, постачальники нікуди не звітують.
Сьогодні в АМКУ знаходиться звернення від Ліги Антітрасту (Агія Загребельська) з цього приводу.
Докладно з часткою споживачів по кожному ПУПу читайте тут: https://biz.censor.net/r3299852
Монополіст
Рада прийняла найгіршу для Ахметова версію оподаткування руди в 5600
Верховна Рада затвердила зміни до Податкового кодексу – законопроєкт 5600.
Серед іншого, він передбачає зміни до моделі оподаткування видобутку залізної руди, близько 60% якого контролює Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського.
Сьогодні видобуток руди оподатковується за ставками 11%, коли ціна руди нижче $70/т і 12%, коли вища $70/т.
Але за базу оподаткування береться собівартість видобутку руди.
В залежності від конкретного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК) вона коливається від $25 до $35.
Таким чином, сьогодні ГЗК сплачують ренти близько $3 з тони руди.
Проголосованими правками модель оподаткування "відкатили" до версії в першому читанні.
Тепер ГЗК мають сплачувати ренту від ринкової ціни руди в Китаї - основному ринку її споживання.
Ставка залежатиме від вартості руди:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100/т до $200/т,
3,5% при ціні нижче $100/т.
Зараз ціна руди складає близько $90/т (дивись графік).
Таким чином, рівень сплати ренти для ГЗК істотно не зміниться.
Але якщо в майбутньому, ціна руди знов виросте більше як до $200/т, як це були цього літа, ГЗК заплатять в бюджет значно більше.
Втім, повторення такої високої ціни маловірогідне.
Після першого читання модель оподаткування руди в 5600 була змінена.
В результаті лобізму видобувників руди, з бази оподаткування, яку складає ринкова ціна, були вилучені витрати на логістику – фрахт суден та вартість перевезення руди залізницею.
Це близько $40 в тоні.
Крім того, був застосований понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.
Саме ці зміни були "збиті" проголосованою правкою.
Нагадаємо, що 26 листопада відбулась прес-конференція президента Володимира Зеленського, на якій він повідомив, що за участю Ріната Ахметова планується державний переворот.
Монополіст
Верховна Рада затвердила зміни до Податкового кодексу – законопроєкт 5600.
Серед іншого, він передбачає зміни до моделі оподаткування видобутку залізної руди, близько 60% якого контролює Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського.
Сьогодні видобуток руди оподатковується за ставками 11%, коли ціна руди нижче $70/т і 12%, коли вища $70/т.
Але за базу оподаткування береться собівартість видобутку руди.
В залежності від конкретного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК) вона коливається від $25 до $35.
Таким чином, сьогодні ГЗК сплачують ренти близько $3 з тони руди.
Проголосованими правками модель оподаткування "відкатили" до версії в першому читанні.
Тепер ГЗК мають сплачувати ренту від ринкової ціни руди в Китаї - основному ринку її споживання.
Ставка залежатиме від вартості руди:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100/т до $200/т,
3,5% при ціні нижче $100/т.
Зараз ціна руди складає близько $90/т (дивись графік).
Таким чином, рівень сплати ренти для ГЗК істотно не зміниться.
Але якщо в майбутньому, ціна руди знов виросте більше як до $200/т, як це були цього літа, ГЗК заплатять в бюджет значно більше.
Втім, повторення такої високої ціни маловірогідне.
Після першого читання модель оподаткування руди в 5600 була змінена.
В результаті лобізму видобувників руди, з бази оподаткування, яку складає ринкова ціна, були вилучені витрати на логістику – фрахт суден та вартість перевезення руди залізницею.
Це близько $40 в тоні.
Крім того, був застосований понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.
Саме ці зміни були "збиті" проголосованою правкою.
Нагадаємо, що 26 листопада відбулась прес-конференція президента Володимира Зеленського, на якій він повідомив, що за участю Ріната Ахметова планується державний переворот.
Монополіст
Вітренко розглядає можливість продавати газ Укргазвидобування на біржі, пов'язаній із Коломойським
Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко ще 21 жовтня розписав доручення керівникам структурних підрозділів Групи Нафтогаз опрацювати можливість залучення "Української міжбанківської валютної біржі" (УМВБ) Олександра Гінзбурга для реалізації продукції компаній групи Нафтогаз.
Відповідний лист є в розпорядженні M-t.
Вчора історія отримала продовження. 30 листопада Нацкомісія з цінних паперів (НКЦБФР) опублікувала реліз, в якому повідомила про отримання УМВБ ліцензії на організацію торгів продукцією на товарних біржах.
Лист щодо залучення УМВБ пішов на:
Укртранснафту (Микола Гавриленко)
ГПК Нафтогаз України (Сергій Бєляєв)
ГПК Нафтогаз Трейдинг (Ірина Журавльова)
Укргазвидобування (Олена Кобець)
Укртрансгаз (Сергій Перелома)
Вже декілька років йдуть розмови про те, що принаймні 50% ресурсу Укргазвидобування (УГВ) має продаватись в ринку, для створення ліквідної біржі газу в Україні.
За це виступав і сам Вітренко, коли критикував попередника Андрія Коболєва за маніпуляції Нафтогазу з ціною газу.
УГВ, як відомо, видобуває більше 70% газу в країні.
УМВБ відома тим, що з кінця нульових до 2013 року допомагала Ігорю Коломойському в реалізації нафти підконтрольної йому Укрнафти.
Більше 50% акцій Укрнафти належить державі в особі Нафтогазу.
Ще 42% акцій – групі Приват Коломойського та Генадія Боголюбова.
Якщо подивитись на УМВБ зараз, то там продається лише скраплений газ Укрнафти.
З одного боку, у Вітренко вибір невеликий.
На сьогодні ліцензії товарних бірж від НКЦПФР мають всього три суб'єкти:
Українська енергетична біржа (УЕБ) Олексія Дубовського;
Українська універсальна біржа (УУБ) Олександра Маковия;
Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ) Олександра Гінзбурга.
Також розглядався варіант продажу продукції держкомпаній на майданчику ДП "Оператор ринку".
Але у нього і ліцензії немає, і програмне забезпечення для проведення таких торгів поки відсутнє.
Вітренко на дух не переносить власника УЕБ Дубовського.
Ще з часів, коли той критикував рішення Нафтогазу відмовитись від угорського ПО компанії IP Systems, яке закупив для себе Укртрансгаз під керівництвом Ігоря Прокопіва в 2017 році.
По всіх інших варіантах, нібито, особливих проблем немає.
Але була обрана саме УМВБ, близька до Коломоського.
Як ми писали, найближчим часом планується розділення Укрнафти між Нафтогазом та Коломойським.
Головною проблемою цього розділення є спірний газ в обсязі 9,07 млрд кубів, який був поставлений населенню по пільгових цінах в 2007 – 2013 роках.
Через лояльність ЗМІ Коломойського до президента Володимира Зеленського, є обґрунтовані підозри, що Нафтогаз "підмахне" Коломойському мирову угоду, в якій визнає заборгованість по газу.
А Укрнафта буде поділена так, що всі перспективні родовища відійдуть приватним акціонерам, а державі залишиться відпрацьований непотріб.
Монополіст
Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко ще 21 жовтня розписав доручення керівникам структурних підрозділів Групи Нафтогаз опрацювати можливість залучення "Української міжбанківської валютної біржі" (УМВБ) Олександра Гінзбурга для реалізації продукції компаній групи Нафтогаз.
Відповідний лист є в розпорядженні M-t.
Вчора історія отримала продовження. 30 листопада Нацкомісія з цінних паперів (НКЦБФР) опублікувала реліз, в якому повідомила про отримання УМВБ ліцензії на організацію торгів продукцією на товарних біржах.
Лист щодо залучення УМВБ пішов на:
Укртранснафту (Микола Гавриленко)
ГПК Нафтогаз України (Сергій Бєляєв)
ГПК Нафтогаз Трейдинг (Ірина Журавльова)
Укргазвидобування (Олена Кобець)
Укртрансгаз (Сергій Перелома)
Вже декілька років йдуть розмови про те, що принаймні 50% ресурсу Укргазвидобування (УГВ) має продаватись в ринку, для створення ліквідної біржі газу в Україні.
За це виступав і сам Вітренко, коли критикував попередника Андрія Коболєва за маніпуляції Нафтогазу з ціною газу.
УГВ, як відомо, видобуває більше 70% газу в країні.
УМВБ відома тим, що з кінця нульових до 2013 року допомагала Ігорю Коломойському в реалізації нафти підконтрольної йому Укрнафти.
Більше 50% акцій Укрнафти належить державі в особі Нафтогазу.
Ще 42% акцій – групі Приват Коломойського та Генадія Боголюбова.
Якщо подивитись на УМВБ зараз, то там продається лише скраплений газ Укрнафти.
З одного боку, у Вітренко вибір невеликий.
На сьогодні ліцензії товарних бірж від НКЦПФР мають всього три суб'єкти:
Українська енергетична біржа (УЕБ) Олексія Дубовського;
Українська універсальна біржа (УУБ) Олександра Маковия;
Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ) Олександра Гінзбурга.
Також розглядався варіант продажу продукції держкомпаній на майданчику ДП "Оператор ринку".
Але у нього і ліцензії немає, і програмне забезпечення для проведення таких торгів поки відсутнє.
Вітренко на дух не переносить власника УЕБ Дубовського.
Ще з часів, коли той критикував рішення Нафтогазу відмовитись від угорського ПО компанії IP Systems, яке закупив для себе Укртрансгаз під керівництвом Ігоря Прокопіва в 2017 році.
По всіх інших варіантах, нібито, особливих проблем немає.
Але була обрана саме УМВБ, близька до Коломоського.
Як ми писали, найближчим часом планується розділення Укрнафти між Нафтогазом та Коломойським.
Головною проблемою цього розділення є спірний газ в обсязі 9,07 млрд кубів, який був поставлений населенню по пільгових цінах в 2007 – 2013 роках.
Через лояльність ЗМІ Коломойського до президента Володимира Зеленського, є обґрунтовані підозри, що Нафтогаз "підмахне" Коломойському мирову угоду, в якій визнає заборгованість по газу.
А Укрнафта буде поділена так, що всі перспективні родовища відійдуть приватним акціонерам, а державі залишиться відпрацьований непотріб.
Монополіст
457 тисяч домогосподарств отримують газ по 47 грн за кубометр
На 2 грудня Постачальник останньої надії встановив тариф на газ в розмірі 46,7 грн/куб з ПДВ для домогосподарств, які залишилися без постачальника газу і автоматично випали на ПОН.
На початку грудня в портфелі Постачальника останньої надії перебуває 457 тисяч побутових споживачів.
Постачальника останньої надії - це механізм страхування споживачів, які втратили постачальника в результаті банкрутства компанії, або у разі відсутності у нього газу. В таких випадках споживач автоматично переходить на ПОН і має 60 днів, щоб підписати договір з новим постачальником газу. При цьому тариф на ПОН значно вищий від пільгового тарифу для населення.
Тариф на ПОН зараз - 46,7 грн/куб, водночас тарифи у постачальників газу для населення - коливаються в межах 8 грн/куб.
Функції постачальника "останньої надії" виконує Газопостачальна компанія Нафтогаз України. Вона паралельно є звичайним постачальником газу і має тариф -7,96 грн/куб. Її клієнтами є близько 1,2 млн домогосподарств.
Абонент, який перейшов на ПОН, не може автоматично перейти до постачальника ГПК Нафтогаз, адже йому потрібно подати заявку і підписати договір.
Цю проблему може вирішити постанова НКРЕКП про автоматичний перехід споживачів з ПОН на постачальника ГПК "Нафтогаз" і отримувати тариф 7,95 грн/куб.
29 листопада президент підписав закон №2553, який передбачає автоматичне переведення побутових клієнтів, які отримують газ від ПОН. Але для цього енергорегулятор НКРЕКП має прийняти постанову.
Від початку запуск ринку газу для населення в серпні 2020 року, тарифи ПОН були меншими, ніж ціна газу для населення. Це допомогло ГПК Нафтогаз швидко нарощувати портфель споживачів. Нафтогаз мав ресурс і низьку ціну для населення.
Монополіст
На 2 грудня Постачальник останньої надії встановив тариф на газ в розмірі 46,7 грн/куб з ПДВ для домогосподарств, які залишилися без постачальника газу і автоматично випали на ПОН.
На початку грудня в портфелі Постачальника останньої надії перебуває 457 тисяч побутових споживачів.
Постачальника останньої надії - це механізм страхування споживачів, які втратили постачальника в результаті банкрутства компанії, або у разі відсутності у нього газу. В таких випадках споживач автоматично переходить на ПОН і має 60 днів, щоб підписати договір з новим постачальником газу. При цьому тариф на ПОН значно вищий від пільгового тарифу для населення.
Тариф на ПОН зараз - 46,7 грн/куб, водночас тарифи у постачальників газу для населення - коливаються в межах 8 грн/куб.
Функції постачальника "останньої надії" виконує Газопостачальна компанія Нафтогаз України. Вона паралельно є звичайним постачальником газу і має тариф -7,96 грн/куб. Її клієнтами є близько 1,2 млн домогосподарств.
Абонент, який перейшов на ПОН, не може автоматично перейти до постачальника ГПК Нафтогаз, адже йому потрібно подати заявку і підписати договір.
Цю проблему може вирішити постанова НКРЕКП про автоматичний перехід споживачів з ПОН на постачальника ГПК "Нафтогаз" і отримувати тариф 7,95 грн/куб.
29 листопада президент підписав закон №2553, який передбачає автоматичне переведення побутових клієнтів, які отримують газ від ПОН. Але для цього енергорегулятор НКРЕКП має прийняти постанову.
Від початку запуск ринку газу для населення в серпні 2020 року, тарифи ПОН були меншими, ніж ціна газу для населення. Це допомогло ГПК Нафтогаз швидко нарощувати портфель споживачів. Нафтогаз мав ресурс і низьку ціну для населення.
Монополіст
Міністр енергетики Галущенко зустрічався з гендиректором ДТЕК Тімченко
...а в цей час на шоу Шустера лобісти ДТЕК "розпікали" владу за те, що енергетичне ДП ГарПок не заплатило ДТЕК ВДЕ борг по "зеленому" тарифу
"Схеми" опублікували сюжет про аварію на Бурштинській тепловій електростанції ДТЕК Ріната Ахметова, яка призвела до потрапляння в довкілля великої кількісті миш’яку із золи.
Готуючи сюжет журналісти зафіксували зустріч міністра енергетики Германа Галущенка з керівником ДТЕК Максимом Тімченко. Ця зустріч відбулася ввечері 19 листопада перед ефіром "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна 24" Ріната Ахметова.
Однією з тем була: невиплата "зеленій" генерації Ахметова 3 млрд грн від євробондів, залучених Укренерго для погашення боргів за електроенергію за "зеленим" тарифом.
Нагадаємо, що ці гроші застрягли в ДП "Гарантований покупець" (ГарПок). 12 листопада екс-керівник ГарПоку Костянтин Петриковець намагався їх заплати ДТЕК. Але платіж зупинив Кабмін через Ощадбанк. 13 листопада Петриковець був звільнений з посади рішенням Кабміну.
ГарПок підпорядкований напряму Кабміну. Але є учасником ринку енергетики, політику для якої розробляє Міненерго. Саме Галущенко, або інший представник Кабміну, міг би пояснити у Шустера, чому було зупинено платіж на ДТЕК, а Петриковця - звільнено.
Але він в цей час щось пояснював безпосередньо Тімченку.
Гостями "студії Шустера" в той день були колишні чиновники та діючі депутати з пулу Ахметова. Зокрема:
звільнений керівник ГарПоку Костянтин Петриковець;
екс-прем'єр Володимир Гройсман;
директор ДТЕК ВДЕ Маріс Куніскіс;
бізнесмен Ігор Тинний;
депутат Батьківщини Олексій Кучеренко,
депутат Солідарності Олексій Гончаренко.
Від влади "для побиття" були запрошені Максим Немчинов – заступник Галущенка, який відповідав за нафтогазовий комплекс (звільнився 2 грудня) та голова комітету ПЕК в Раді Андрій Герус. Обидва не прийшли.
...а в цей час на шоу Шустера лобісти ДТЕК "розпікали" владу за те, що енергетичне ДП ГарПок не заплатило ДТЕК ВДЕ борг по "зеленому" тарифу
"Схеми" опублікували сюжет про аварію на Бурштинській тепловій електростанції ДТЕК Ріната Ахметова, яка призвела до потрапляння в довкілля великої кількісті миш’яку із золи.
Готуючи сюжет журналісти зафіксували зустріч міністра енергетики Германа Галущенка з керівником ДТЕК Максимом Тімченко. Ця зустріч відбулася ввечері 19 листопада перед ефіром "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна 24" Ріната Ахметова.
Однією з тем була: невиплата "зеленій" генерації Ахметова 3 млрд грн від євробондів, залучених Укренерго для погашення боргів за електроенергію за "зеленим" тарифом.
Нагадаємо, що ці гроші застрягли в ДП "Гарантований покупець" (ГарПок). 12 листопада екс-керівник ГарПоку Костянтин Петриковець намагався їх заплати ДТЕК. Але платіж зупинив Кабмін через Ощадбанк. 13 листопада Петриковець був звільнений з посади рішенням Кабміну.
ГарПок підпорядкований напряму Кабміну. Але є учасником ринку енергетики, політику для якої розробляє Міненерго. Саме Галущенко, або інший представник Кабміну, міг би пояснити у Шустера, чому було зупинено платіж на ДТЕК, а Петриковця - звільнено.
Але він в цей час щось пояснював безпосередньо Тімченку.
Гостями "студії Шустера" в той день були колишні чиновники та діючі депутати з пулу Ахметова. Зокрема:
звільнений керівник ГарПоку Костянтин Петриковець;
екс-прем'єр Володимир Гройсман;
директор ДТЕК ВДЕ Маріс Куніскіс;
бізнесмен Ігор Тинний;
депутат Батьківщини Олексій Кучеренко,
депутат Солідарності Олексій Гончаренко.
Від влади "для побиття" були запрошені Максим Немчинов – заступник Галущенка, який відповідав за нафтогазовий комплекс (звільнився 2 грудня) та голова комітету ПЕК в Раді Андрій Герус. Обидва не прийшли.
Які галузі "монополізував" Рінат Ахметов
Нещодавно президент Володимир Зеленський кілька разів повторив, що його опонент – олігарх Рінат Ахметов контролює 20% ВВП України.
Тому ми вирішили подивитися, на яких ринках компанії Ахметова посідають домінуюче становище (35% і більше ринку – монополія). Ключовими галузями для збагачення олігарха є металургія та енергетика. Водночас медіа він використовує як інструмент для досягнення цілей.
ГМК. Ахметову належить 71,25% вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи Метінвест. Ще 23,75% - Вадиму Новинському.
Метінвест контролює єдиного виробника коксівного вугілля в Україні - шахтоуправління Покровське. Коксохіми групи виробляють 66% коксу в країні.
Гірничозбагачувальні комбінати олігарха та метпідприємства вироблять в Україні по 60% залізної руди та сталі відповідно.
Водночас ГЗК є найприбутковішими підприємствами Ахметова. У вересні вони виплатили 55 млрд грн дивідендів. Південний ГЗК, який не входить в Метінвест, виплатив ще 20 млрд грн.
Енергетика. Ахметов одноосібно володіє холдингом ДТЕК. А це:
- Три енергогенеруючі компанії - Дніпроенерго, Західенерго та Східенерго, які виробляють 70% електроенергії теплової генерації;
- Павлоградвугілля, видобуває 80% енергетичного вугілля в Україні;
-Бурштинська ТЕС – монополіст з виробництва електроенергії в Бурштинському енергоострові (від'єднана від енергомережі України територія Закарпатської та частково Івано-Франківської і Львівської областей, 3 млн населення).
-Монополія на експорт електроенергії в Європу та імпорт звідти;
-Найбільші СЕС та ВЕС, які виробляють 23% "зеленої" електроенергії;
-Вісім операторів систем розподілу (обленерго), які розподіляють 45% електроенергії в Україні;
-Контроль поставок електроенергії для 36% домогосподарств України;
-Найбільша приватна газовидобувна компанія, яка видобуває 10% газ в країні.
Медіа. Ключовими активами в медіа холдингу Ахметова "Медіа групі України" - є телеканали "Україна" та "Україна 24". В листопаді телеканал "Україна" мав найвищі рейтинги переглядів, а "Україна 24" – посідав дев'яте місце.
У телеканали Ахметов інвестує більше, ніж в екомодернізацію метзаводів та ТЕС. В 2021 році олігарх інвестував в "Медіа групу Україна" $307 млн. Це найбільша інвестиція в українське медіа за сім років. Телевізійна група Ахметова - збитковий проект, в 2020 році "Медіа група Україна" отримала 2,8 млрд грн збитку. Телеканали Ахметов використовує як "зброю впливу" на своїх опонентів, а також для примусу до дружби своїх "партнерів".
Більше про монополії Ріната Ахметова за посиланням: https://bit.ly/3Iky2cR
Монополіст
Нещодавно президент Володимир Зеленський кілька разів повторив, що його опонент – олігарх Рінат Ахметов контролює 20% ВВП України.
Тому ми вирішили подивитися, на яких ринках компанії Ахметова посідають домінуюче становище (35% і більше ринку – монополія). Ключовими галузями для збагачення олігарха є металургія та енергетика. Водночас медіа він використовує як інструмент для досягнення цілей.
ГМК. Ахметову належить 71,25% вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи Метінвест. Ще 23,75% - Вадиму Новинському.
Метінвест контролює єдиного виробника коксівного вугілля в Україні - шахтоуправління Покровське. Коксохіми групи виробляють 66% коксу в країні.
Гірничозбагачувальні комбінати олігарха та метпідприємства вироблять в Україні по 60% залізної руди та сталі відповідно.
Водночас ГЗК є найприбутковішими підприємствами Ахметова. У вересні вони виплатили 55 млрд грн дивідендів. Південний ГЗК, який не входить в Метінвест, виплатив ще 20 млрд грн.
Енергетика. Ахметов одноосібно володіє холдингом ДТЕК. А це:
- Три енергогенеруючі компанії - Дніпроенерго, Західенерго та Східенерго, які виробляють 70% електроенергії теплової генерації;
- Павлоградвугілля, видобуває 80% енергетичного вугілля в Україні;
-Бурштинська ТЕС – монополіст з виробництва електроенергії в Бурштинському енергоострові (від'єднана від енергомережі України територія Закарпатської та частково Івано-Франківської і Львівської областей, 3 млн населення).
-Монополія на експорт електроенергії в Європу та імпорт звідти;
-Найбільші СЕС та ВЕС, які виробляють 23% "зеленої" електроенергії;
-Вісім операторів систем розподілу (обленерго), які розподіляють 45% електроенергії в Україні;
-Контроль поставок електроенергії для 36% домогосподарств України;
-Найбільша приватна газовидобувна компанія, яка видобуває 10% газ в країні.
Медіа. Ключовими активами в медіа холдингу Ахметова "Медіа групі України" - є телеканали "Україна" та "Україна 24". В листопаді телеканал "Україна" мав найвищі рейтинги переглядів, а "Україна 24" – посідав дев'яте місце.
У телеканали Ахметов інвестує більше, ніж в екомодернізацію метзаводів та ТЕС. В 2021 році олігарх інвестував в "Медіа групу Україна" $307 млн. Це найбільша інвестиція в українське медіа за сім років. Телевізійна група Ахметова - збитковий проект, в 2020 році "Медіа група Україна" отримала 2,8 млрд грн збитку. Телеканали Ахметов використовує як "зброю впливу" на своїх опонентів, а також для примусу до дружби своїх "партнерів".
Більше про монополії Ріната Ахметова за посиланням: https://bit.ly/3Iky2cR
Монополіст
Що буде з Росією після відключення від SWIFT
Сполучені Штати Америки розглядають варіант відключення РФ від міжбанківської платіжної системи SWIFT у разі вторгнення в Україну.
Що таке SWIFT? Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications – це міжнародна організація, якій належить однойменна глобальна міжбанківська система здійснення платежів та передачі інформації.
Це банківська система інтернет, яка дозволяє їм з різних країн проводити між собою перекази відносно швидко і дешево.
Завдяки цьому клієнти банків в сотнях країнах можуть здійснювати оплату товарів та послуг за кордон, проводити грошові перекази зі свого рахунку на рахунки фізичних та юридичних осіб в інші країни.
SWIFT це кооператив з банків. Власниками організації є всі підключені до системи учасники. Зараз учасниками SWIFT є більше 11 тисяч банків із сотень країн. Щоденно через неї проходить платежів на більш як $5 трлн.
Кого уже відключали від SWIFT? В 2012 році SWIFT, на вимогу США, відключила від системи банки Ірану, оскільки Тегеран відмовлявся згорнути розробку ядерної програми. У випадку відмови самій системі SWIFT загрожували санкції від США.
Через чотири роки Іран повернули у SWIFT, але уже в 2018 країна знову потрапила під санкції США і була ще раз ізольована від глобальної міжбанківської системи. В результаті громадяни та компанії з Ірану перераховують гроші через приватні рахунки в банках Об'єднаних арабських еміратів та Туреччини. Окрім того, Іран частково проводить платежі через російську Систему передачі фінансових повідомлень.
Що означає для Росії відключення від SWIFT?
Російська Федерація входить в п'ятірку найбільших користувачів SWIFT. Саме тому, у випадку відключення Росії від SWIFT, банківську систему країни очікує ізоляція.
Клієнти російських банків (фізичні та юридичні особи) не зможуть відправляти в інші країни банківські перекази, а також отримувати їх.
Росіяни не зможуть розраховуватися за покупки картами Visa та Mastercard за кордоном, оскільки платіжні системи не матумить можливості обмінюватися інформацією з російськими банками.
Для розрахунків за кордоном росіянам доведеться користуватися картами емітентів інших країн, наприклад картами китайської платіжної системи UnionPay.
Відключення від SWIFT вплине на зовнішню торгівлю Росії, значно зростуть терміни та вартість проведення платежів за товари. Відповідно можливе виникнення дефіциту імпортних товарів.
Водночас, частка SWIFT у внутрішньобанківських переказах становить 20%. У Росії існує свій аналог цієї системи – Система передачі фінансових повідомлень (СПФС). Її почали створювати в 2014 році, після анексії Криму та розвязання війни на Донбасі. У разі відключення РФ від SWIFT, внутрішньобанківський трафік буде переведено на цю систему.
До цієї системи підключені лише країни Євразійського економічного союзу: Білорусь, Вірменія, Казахстан та Киргизія.
Окрім того, доступ до неї мають дочки російських банків в Німеччині та Швейцарії. І тому РФ зможе через них проводити гроші від продажу нафти і газу у європейські країни.
Монополіст
Сполучені Штати Америки розглядають варіант відключення РФ від міжбанківської платіжної системи SWIFT у разі вторгнення в Україну.
Що таке SWIFT? Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications – це міжнародна організація, якій належить однойменна глобальна міжбанківська система здійснення платежів та передачі інформації.
Це банківська система інтернет, яка дозволяє їм з різних країн проводити між собою перекази відносно швидко і дешево.
Завдяки цьому клієнти банків в сотнях країнах можуть здійснювати оплату товарів та послуг за кордон, проводити грошові перекази зі свого рахунку на рахунки фізичних та юридичних осіб в інші країни.
SWIFT це кооператив з банків. Власниками організації є всі підключені до системи учасники. Зараз учасниками SWIFT є більше 11 тисяч банків із сотень країн. Щоденно через неї проходить платежів на більш як $5 трлн.
Кого уже відключали від SWIFT? В 2012 році SWIFT, на вимогу США, відключила від системи банки Ірану, оскільки Тегеран відмовлявся згорнути розробку ядерної програми. У випадку відмови самій системі SWIFT загрожували санкції від США.
Через чотири роки Іран повернули у SWIFT, але уже в 2018 країна знову потрапила під санкції США і була ще раз ізольована від глобальної міжбанківської системи. В результаті громадяни та компанії з Ірану перераховують гроші через приватні рахунки в банках Об'єднаних арабських еміратів та Туреччини. Окрім того, Іран частково проводить платежі через російську Систему передачі фінансових повідомлень.
Що означає для Росії відключення від SWIFT?
Російська Федерація входить в п'ятірку найбільших користувачів SWIFT. Саме тому, у випадку відключення Росії від SWIFT, банківську систему країни очікує ізоляція.
Клієнти російських банків (фізичні та юридичні особи) не зможуть відправляти в інші країни банківські перекази, а також отримувати їх.
Росіяни не зможуть розраховуватися за покупки картами Visa та Mastercard за кордоном, оскільки платіжні системи не матумить можливості обмінюватися інформацією з російськими банками.
Для розрахунків за кордоном росіянам доведеться користуватися картами емітентів інших країн, наприклад картами китайської платіжної системи UnionPay.
Відключення від SWIFT вплине на зовнішню торгівлю Росії, значно зростуть терміни та вартість проведення платежів за товари. Відповідно можливе виникнення дефіциту імпортних товарів.
Водночас, частка SWIFT у внутрішньобанківських переказах становить 20%. У Росії існує свій аналог цієї системи – Система передачі фінансових повідомлень (СПФС). Її почали створювати в 2014 році, після анексії Криму та розвязання війни на Донбасі. У разі відключення РФ від SWIFT, внутрішньобанківський трафік буде переведено на цю систему.
До цієї системи підключені лише країни Євразійського економічного союзу: Білорусь, Вірменія, Казахстан та Киргизія.
Окрім того, доступ до неї мають дочки російських банків в Німеччині та Швейцарії. І тому РФ зможе через них проводити гроші від продажу нафти і газу у європейські країни.
Монополіст
ДТЕК Ахметова спалив 1,5 млн тонн вугілля для експорту електроенергії в ЄС
В перший тиждень грудня експорт електроенергії з України в Європу зріс на 25,4% порівняно з попереднім тижнем. Він становив 62,7 млн кВт-г, або 30 тис. тонн вугілля.
В Україні - дефіцит вугілля. Запаси вугілля на складах українських ТЕС (на 8 грудня) становлять 415 тис. тонн. Це більш як в два рази менше гарантованих запасів вугілля, які повинні знаходитись на ТЕС на цю дату. Через дефіцит не працює 20 блоків ТЕС.
Обмеживши експорт електроенергії, Україна могла б заощадити вугілля, яке знадобиться в січні-лютому 2022 року. Водночас, в грудні Україна навпаки почала нарощувати експорт електроенергії.
Монополія на експорт електроенергії в ЄС – у компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Мотивація ДТЕК спалювати дефіцитне вугілля для виробництва електроенергії на експорт в ЄС – це в кілька разів вищі європейські ціни.
Для прикладу, на 8 грудня середня ціна однієї МВт-г електроенергії (базове навантаження) в об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) становить 94 євро/МВт-г. В Бурштинському енергоострові (БуОс) – 70 євро/МВт-г. Натомість МВт-г електроенергії в базовому навантажені в Польщі коштує 156 євро, в Словаччині – 220 євро, в Угорщині – 222 євро, а в Румунії – 220 євро.
Основний напрямок експорту електроенергії з України в ЄС - Бурштинський енергоострів. Це територія на заході України площею 27 тис. кв. км з населенням 3 млн чоловік (Закарпатська та частково Івано-Франківська і Львівська області), яка від'єднана від енергосистеми України, але синхронізована з європейською.
Основним виробником електроенергії в БуОс є Бурштинська ТЕС, яка входить в "ДТЕК Західенерго" Ахметова. Вона виробляє 90% електроенергії в БуОс. На 8 грудня обсяг гарантованих запасів на Бурштинській ТЕС мав бути 161 тис. тонн. Натомість фактичний обсяг становив – 14,5 тис. тонн.
В січні-листопаді 2021 року з України було експортовано до Європи 3 млн МВт-г електроенергії. З них майже половина обсягів була поставлена в Угорщину – 1,4 млн МВт-г. В цій країні найвища вартість електроенергії серед усіх сусідок України. В Польщу було поставлено 777 тис. МВт-г електроенергії з України.
При цьому, в січні-лютому електроенергія з України майже не експортувалася, оскільки ціни на неї в ЄС були нижчими, ніж в Україні. В цей час ДТЕК, навпаки, імпортував європейську електроенергію, щоб продати її тут дорожче, маючи монополію в Бурштинському енергеоострові.
На графіку видно, що в березні обсяги експорту електроенергії з України різко зросли з нуля до 504 тис. МВт-г. Далі, протягом року обсяги експорту поступово зменшувалися. Однак восени, коли вже було зрозуміло що Україну взимку чекатиме гострий дефіцит вугілля, ДТЕК продовжив поставляти в ЄС: у вересні - 272 тис МВт-год, у жовтні – 244 тис МВт-год, і в листопаді – 130 тис МВт-год.
Нещодавно гендиректор ДТЕК Максим Тімченко заявив, що компанія експортує електроенергію в ЄС за залишковим принципом, а на її виробництво спалюється щомісяця близько 30 тис тонн вугілля.
Тобто для виробництва однієї кіловат-години електроенергії українські теплові електростанції спалюють приблизно 0,5 кілограм вугілля. Взявши дані Укренерго про обсяги експорту електроенергії в 2021 році, і застосувавши дані Тімченка, ми вирахували, що для виробництва 3 млн МВт-г електроенергії на експорт ДТЕК спалила 1,5 млн тонн вугілля.
Тільки в листопаді компанія спалила 65 тис. тонн для виробництва експортної електроенергії. Або одне судно класу Panamax, яке прийшло в Україна на початку грудня з Америки. В жовтні на ці цілі ДТЕК використав 122 тис тонн вугілля, у вересні – 136 тис тонн (по два Panamax).
На графіку – фактичний експорт дефіцитного вугілля в ЄС, але у вигляді електроенергії магістральними мережам, залишаючи в Україні викиди шкідливих речовин. Бурштинська ТЕС посідає перше місце в Європі за обсягами викидів діоксиду сірки (SO2).
Монополіст
В перший тиждень грудня експорт електроенергії з України в Європу зріс на 25,4% порівняно з попереднім тижнем. Він становив 62,7 млн кВт-г, або 30 тис. тонн вугілля.
В Україні - дефіцит вугілля. Запаси вугілля на складах українських ТЕС (на 8 грудня) становлять 415 тис. тонн. Це більш як в два рази менше гарантованих запасів вугілля, які повинні знаходитись на ТЕС на цю дату. Через дефіцит не працює 20 блоків ТЕС.
Обмеживши експорт електроенергії, Україна могла б заощадити вугілля, яке знадобиться в січні-лютому 2022 року. Водночас, в грудні Україна навпаки почала нарощувати експорт електроенергії.
Монополія на експорт електроенергії в ЄС – у компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Мотивація ДТЕК спалювати дефіцитне вугілля для виробництва електроенергії на експорт в ЄС – це в кілька разів вищі європейські ціни.
Для прикладу, на 8 грудня середня ціна однієї МВт-г електроенергії (базове навантаження) в об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) становить 94 євро/МВт-г. В Бурштинському енергоострові (БуОс) – 70 євро/МВт-г. Натомість МВт-г електроенергії в базовому навантажені в Польщі коштує 156 євро, в Словаччині – 220 євро, в Угорщині – 222 євро, а в Румунії – 220 євро.
Основний напрямок експорту електроенергії з України в ЄС - Бурштинський енергоострів. Це територія на заході України площею 27 тис. кв. км з населенням 3 млн чоловік (Закарпатська та частково Івано-Франківська і Львівська області), яка від'єднана від енергосистеми України, але синхронізована з європейською.
Основним виробником електроенергії в БуОс є Бурштинська ТЕС, яка входить в "ДТЕК Західенерго" Ахметова. Вона виробляє 90% електроенергії в БуОс. На 8 грудня обсяг гарантованих запасів на Бурштинській ТЕС мав бути 161 тис. тонн. Натомість фактичний обсяг становив – 14,5 тис. тонн.
В січні-листопаді 2021 року з України було експортовано до Європи 3 млн МВт-г електроенергії. З них майже половина обсягів була поставлена в Угорщину – 1,4 млн МВт-г. В цій країні найвища вартість електроенергії серед усіх сусідок України. В Польщу було поставлено 777 тис. МВт-г електроенергії з України.
При цьому, в січні-лютому електроенергія з України майже не експортувалася, оскільки ціни на неї в ЄС були нижчими, ніж в Україні. В цей час ДТЕК, навпаки, імпортував європейську електроенергію, щоб продати її тут дорожче, маючи монополію в Бурштинському енергеоострові.
На графіку видно, що в березні обсяги експорту електроенергії з України різко зросли з нуля до 504 тис. МВт-г. Далі, протягом року обсяги експорту поступово зменшувалися. Однак восени, коли вже було зрозуміло що Україну взимку чекатиме гострий дефіцит вугілля, ДТЕК продовжив поставляти в ЄС: у вересні - 272 тис МВт-год, у жовтні – 244 тис МВт-год, і в листопаді – 130 тис МВт-год.
Нещодавно гендиректор ДТЕК Максим Тімченко заявив, що компанія експортує електроенергію в ЄС за залишковим принципом, а на її виробництво спалюється щомісяця близько 30 тис тонн вугілля.
Тобто для виробництва однієї кіловат-години електроенергії українські теплові електростанції спалюють приблизно 0,5 кілограм вугілля. Взявши дані Укренерго про обсяги експорту електроенергії в 2021 році, і застосувавши дані Тімченка, ми вирахували, що для виробництва 3 млн МВт-г електроенергії на експорт ДТЕК спалила 1,5 млн тонн вугілля.
Тільки в листопаді компанія спалила 65 тис. тонн для виробництва експортної електроенергії. Або одне судно класу Panamax, яке прийшло в Україна на початку грудня з Америки. В жовтні на ці цілі ДТЕК використав 122 тис тонн вугілля, у вересні – 136 тис тонн (по два Panamax).
На графіку – фактичний експорт дефіцитного вугілля в ЄС, але у вигляді електроенергії магістральними мережам, залишаючи в Україні викиди шкідливих речовин. Бурштинська ТЕС посідає перше місце в Європі за обсягами викидів діоксиду сірки (SO2).
Монополіст
Як міністр Галущенко не звільнив правління Укренерго, але "підгадив" країні
Останні два тижні міністр енергетики Герман Галущенко намагався звільнити правління системного оператора НЕК Укренерго – команду голови правління Володимира Кудрицького.
Ця команда була сформована ще попереднім керівником Всеволодом Ковальчуком.
Для чого він хотів це зробити? Його оточення вважає, що в Укренерго "для Ковальчука прокручують великі гроші", до яких вони не мають доступу.
"Оточення" – це радник міністра Костянтин Ущаповський, який раніше очолював Укренерго, та заступник міністра Юрій Власенко, який раніше працював в НКРЕКП.
Така сама історія і з тих самих причин відбувалась три роки тому, коли міністр енергетики Ігор Насалик намагався підпорядкувати Укренерго своєму заступнику Михайлу Близнюку, лишивши Ковальчука повноважень.
Тоді міжнародні донори дали "по шапці" прем'єру Володимиру Гройсману, який забрав Укренерго від Міненерго і віддав в Мінфін.
В 2021 році Укренерго повернулось під управління Міненерго.
Зараз Галущенко намагався змінити керівництво "по схемі Нафтогазу".
В кінці листопада наглядова рада Укренерго перестала існувати, через те що був вичерпаний строк її повноважень. А її останній член Юрій Токарський – звільнився.
З цього часу функції наглядової ради виконував акціонер – Міненерго.
Користуючись тим, що нова наглядова рада ще не була призначена, Галущенко підготував наказ про розширення складу правління з 5 до 7 і заміну трьох осіб в правлінні.
Зміст проєкту цього наказу 7 грудня опублікував ТОП Energy.
Таким чином, більшість в правлінні мали б люди Галущенка. Серед них:
Юрій Гапон – "чекіст",
Сергій Пушкарь – раніше працював в Фонді держмайна,
Дмитро Олефір – працює в Укргідроенерго,
Ярослава Помилуйко – раніше працювала в Центренерго, дружина Антона Гудаченко, який був соратником "батька Роттердаму" – Дмитра Вовка в НКРЕКП.
Олег Козачук – керівник Хмельницькобленерго.
Коли стала відома ця інформація, всі міжнародні донори прогнозовано "висловили занепокоєння".
Галущенку "дали по шапці" і змусили відкликати наказ про заміну правління.
Втім, він підгадив Кудрицькому і таки звільнив з правління двох людей: Андрія Немировського та Максима Юркова.
Цей наказ Міненерго №322 був зареєстрований 7 грудня. А 9 грудня наказом №327 Міненерго призначило новий склад Наглядової ради з 4-х незалежних членів і 3-х представників держави.
Що означають дії Галущенка? Те, що державний орган вчергове порушив принципи корпоративного правління – змінив менеджмент компанії без рішення наглядової ради.
На такі дії болюче реагують міжнародні донори.
Наприклад це може затягнути сертифікацію Укренерго, як європейського системного оператора. Сертифікація необхідна для синхронізації енергосистеми України з європейською.
Монополіст
Останні два тижні міністр енергетики Герман Галущенко намагався звільнити правління системного оператора НЕК Укренерго – команду голови правління Володимира Кудрицького.
Ця команда була сформована ще попереднім керівником Всеволодом Ковальчуком.
Для чого він хотів це зробити? Його оточення вважає, що в Укренерго "для Ковальчука прокручують великі гроші", до яких вони не мають доступу.
"Оточення" – це радник міністра Костянтин Ущаповський, який раніше очолював Укренерго, та заступник міністра Юрій Власенко, який раніше працював в НКРЕКП.
Така сама історія і з тих самих причин відбувалась три роки тому, коли міністр енергетики Ігор Насалик намагався підпорядкувати Укренерго своєму заступнику Михайлу Близнюку, лишивши Ковальчука повноважень.
Тоді міжнародні донори дали "по шапці" прем'єру Володимиру Гройсману, який забрав Укренерго від Міненерго і віддав в Мінфін.
В 2021 році Укренерго повернулось під управління Міненерго.
Зараз Галущенко намагався змінити керівництво "по схемі Нафтогазу".
В кінці листопада наглядова рада Укренерго перестала існувати, через те що був вичерпаний строк її повноважень. А її останній член Юрій Токарський – звільнився.
З цього часу функції наглядової ради виконував акціонер – Міненерго.
Користуючись тим, що нова наглядова рада ще не була призначена, Галущенко підготував наказ про розширення складу правління з 5 до 7 і заміну трьох осіб в правлінні.
Зміст проєкту цього наказу 7 грудня опублікував ТОП Energy.
Таким чином, більшість в правлінні мали б люди Галущенка. Серед них:
Юрій Гапон – "чекіст",
Сергій Пушкарь – раніше працював в Фонді держмайна,
Дмитро Олефір – працює в Укргідроенерго,
Ярослава Помилуйко – раніше працювала в Центренерго, дружина Антона Гудаченко, який був соратником "батька Роттердаму" – Дмитра Вовка в НКРЕКП.
Олег Козачук – керівник Хмельницькобленерго.
Коли стала відома ця інформація, всі міжнародні донори прогнозовано "висловили занепокоєння".
Галущенку "дали по шапці" і змусили відкликати наказ про заміну правління.
Втім, він підгадив Кудрицькому і таки звільнив з правління двох людей: Андрія Немировського та Максима Юркова.
Цей наказ Міненерго №322 був зареєстрований 7 грудня. А 9 грудня наказом №327 Міненерго призначило новий склад Наглядової ради з 4-х незалежних членів і 3-х представників держави.
Що означають дії Галущенка? Те, що державний орган вчергове порушив принципи корпоративного правління – змінив менеджмент компанії без рішення наглядової ради.
На такі дії болюче реагують міжнародні донори.
Наприклад це може затягнути сертифікацію Укренерго, як європейського системного оператора. Сертифікація необхідна для синхронізації енергосистеми України з європейською.
Монополіст
Чому Вітренко не імпортує газ під час його дефіциту
Тому що хоче показати фінрезультати Нафтогазу в 2021 році кращі, ніж були у Коболєва в 2020
Сьогодні виникла заочна перепалка між нинішнім головою правління НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренко і попереднім – Андрієм Коболєвим.
Нагадаємо, Вітренко замінив Коболєва в НАК 28 квітня цього року.
В ефірі шоу "Свобода слова" на ICTV Вітренка звинуватили в тому, що він не імпортував газ в першій половині року, коли його ціна була порівняно низькою.
На це Вітренко заявив, що фінансовий план, підготовлений Коболєвим, взагалі не передбачав імпорту газу в 2021 році.
За його словами, Нафтогаз імпортував 77% газу в країну. А ціни залежать від поведінки Газпрому, яка повністю політична.
На наступний день Коболєв звинуватив Вітренка в брехні.
Закинув йому, що той не купував газ влітку, коли той був дешевше.
А також натякнув, що газу може не вистачити цієї зими через відсутність імпорту.
Станом на початок грудня у підземних сховищах газу (ПСГ) близько 16 млрд кубів.
Якщо температура повітря в зимові місяці буде низькою, у лютому-березні 2022 року доступного потоку газу з ПСГ може не вистачити.
З жовтня, коли Угорщина підписала контракт на постачання газу із Газпромом і відмовилась від транзиту по українській ГТС, Нафтогаз практично не імпортував газ.
Чому? Раніше ми думали, що Вітренко чекає падіння ціни ближче до кінця зими.
Типу, коли Європа зрозуміє, що газу на зиму вистачить, ціни почнуть падати.
Насправді все простіше.
Якщо до кінця року Нафтогаз витратить гроші на купівлю дорогого газу, фінансові показники за 2021 рік можуть бути гіршими, ніж в 2020 році.
Нагадаємо, що в 2020 році під керівництвом Коболєва Нафтогаз отримав 19 млрд грн збитку.
Імпорт газу знов розпочнеться в січні 2022 року, коли закінчиться фінансовий рік-2021.
Втім, є ризик чергового обмеження транзиту Газпромом. Тоді можливості імпорту газу по реверсу будуть скорочені.
А фізичний імпорт можливий лише в обсязі 800 млн кубів по місцю зі Словаччини.
Існує варіант розвитку подій, за якого газу не вистачить.
Монополіст
Тому що хоче показати фінрезультати Нафтогазу в 2021 році кращі, ніж були у Коболєва в 2020
Сьогодні виникла заочна перепалка між нинішнім головою правління НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренко і попереднім – Андрієм Коболєвим.
Нагадаємо, Вітренко замінив Коболєва в НАК 28 квітня цього року.
В ефірі шоу "Свобода слова" на ICTV Вітренка звинуватили в тому, що він не імпортував газ в першій половині року, коли його ціна була порівняно низькою.
На це Вітренко заявив, що фінансовий план, підготовлений Коболєвим, взагалі не передбачав імпорту газу в 2021 році.
За його словами, Нафтогаз імпортував 77% газу в країну. А ціни залежать від поведінки Газпрому, яка повністю політична.
На наступний день Коболєв звинуватив Вітренка в брехні.
Закинув йому, що той не купував газ влітку, коли той був дешевше.
А також натякнув, що газу може не вистачити цієї зими через відсутність імпорту.
Станом на початок грудня у підземних сховищах газу (ПСГ) близько 16 млрд кубів.
Якщо температура повітря в зимові місяці буде низькою, у лютому-березні 2022 року доступного потоку газу з ПСГ може не вистачити.
З жовтня, коли Угорщина підписала контракт на постачання газу із Газпромом і відмовилась від транзиту по українській ГТС, Нафтогаз практично не імпортував газ.
Чому? Раніше ми думали, що Вітренко чекає падіння ціни ближче до кінця зими.
Типу, коли Європа зрозуміє, що газу на зиму вистачить, ціни почнуть падати.
Насправді все простіше.
Якщо до кінця року Нафтогаз витратить гроші на купівлю дорогого газу, фінансові показники за 2021 рік можуть бути гіршими, ніж в 2020 році.
Нагадаємо, що в 2020 році під керівництвом Коболєва Нафтогаз отримав 19 млрд грн збитку.
Імпорт газу знов розпочнеться в січні 2022 року, коли закінчиться фінансовий рік-2021.
Втім, є ризик чергового обмеження транзиту Газпромом. Тоді можливості імпорту газу по реверсу будуть скорочені.
А фізичний імпорт можливий лише в обсязі 800 млн кубів по місцю зі Словаччини.
Існує варіант розвитку подій, за якого газу не вистачить.
Монополіст
