Мурашка
494 subscribers
484 photos
4 videos
2 files
123 links
Муращин дописник. Житє́, ві́рші, му́зика, книжки́, мальо́ванє.
@maria_vlokh.

Мовознавчий потік — @linguistics_study

Підтримати — https://t.iss.one/molodenjka/633.

Мітки: #МарійчинаЛірика, #вІрші, #знимки
Download Telegram
Я ніхто для тебе, як Улліс —
Пам'ятаєш — в давнім грецькім міті,
Шерхлими вустами непомітно
До її волосся доторкнись.

Я ніхто для тебе. І дарма
До твоїх долоней серце лине.
Всю її — кохану і єдину —
Винести очима крадькома.

Я ніхто для тебе. То моя
Власна доля і нічна скорбота.
І востаннє — пошепки вже — потай
Видихни легке її ім'я.

Леонід #Кисельов

#вІрші
Forwarded from Кіт і Лампа
Все так
Приходьте в Благовіщеньску церкву в староакадемічнім корпусї! Се місце, яке відвідували Іван Нечуй-Левицкий і Петро Гулак-Артемовский.
Служба в недїлю на 9 ранку, вхід через 1 корпус НаУКМА.
Їхній тґ: @cerkvaukma
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ви люби‌ти навчи‌лись моє‌ю любо‌вию.
Мою нї‌гою, ла‌скою, вва‌гою,
До‌брістю, про‌щенєм, тя‌гою
Відда‌вали моє‌му розмо‌вию.

Ви всé були як то‌й, із ким гово‌рите.
В Вас помі‌няні ма‌ски чергóю.
І ви‌слизли, як не‌ могли повтóрити:
Ви бенте‌жились бути собом із собою.

But nоw we can be free.
Бо Ва‌с любить Ві‌н, і робі‌тесь му схо‌жим,
Talk to him.
Він пра‌вда, любо‌в вся і стрі‌й.
Ни‌м закрий.

#вІрші #МарійчинаЛірика
#чИтанє з наголосами
#Сосюра
#вІрші

Як чудово, коли в каварнях на полицях книжки, і їх можна читати. ❤️.
купити красиву вінтажну сукню

не носити її, бо шкода, але й не мати коштів зробити реплїку.

😭.
Віднедавна я почала підробляти натурницею для художників. Якщо вам колись випаде нагода, неодмінно спробуйте.)
Сї начерки були найудалїйші.
— Де ви були в 14-му роцї? Я тогди писав «Засновників академії» і не міг знайти натуру в одязї початку ХХ столїтя.
— Боюсь, у 14-му я була в четвертій клясї.
#цитата зо збірки «ALMA: 32 істориї про Могилянку», есей «Триптих юности» Дмитра Жука.
#денник

Коли я раптово згадую, що у нас війна і люде помирають, менї стає зле.
Я їхала в автобусї, після зупинки озвучили: «Найближче укриття — станцїя метро». Я нагадала собі, що може початись повітряна тривога, я можу померти, можуть померти мої близкі. Слеза засклила менї око, но не покотилась.
У понедїлок на першу пару.
— Вона живе в селї і має господарство.
— А ще в неї 12 котів.
— Котів?
— Так, котів. І ще чоловік.