Ліси ловитв! Опійні ночі!
Звір затремтить, птах затріпоче.
Непевен час ані барліг,
ані відбочини доріг.
Вогні запалять хтиво очі.
Хижак напружиться, і скочить,
і переможно сподалік
у ліс потужний кине рик.
Оксана Лятуринська.
Кришмітки: #вІрші, #Лятуриньска.
Звір затремтить, птах затріпоче.
Непевен час ані барліг,
ані відбочини доріг.
Вогні запалять хтиво очі.
Хижак напружиться, і скочить,
і переможно сподалік
у ліс потужний кине рик.
Оксана Лятуринська.
Кришмітки: #вІрші, #Лятуриньска.
Я не люблю Вас
Каролина Олисавета Сара Нортон
Переклав (правопис Максимовича) — Онисим Г.
Я не люблю Васъ! — нѣ! Я не люблю Васъ!
А все-жъ, коли немає Васъ — смутна́;
И заздрю зорямъ навѣть, що блюдуть Васъ
И тѣшатся у тишѣ напôв-сна.
Я не люблю Васъ! — да невѣ́дь-чого,
Що́-бъ ни зробили Вы, пригоже все менѣ:
Абы якъ Вы були всѣ ти̑, люблю кого —
Зодхаю марячи я часто въ самотѣ.
Я не люблю Васъ! — да якъ Васъ нема,
Немили̑ й любыи̑, що обривають звукъ
Одъ музики, шо Вашіи слова
Зоставили луною про мôй слухъ.
Я не люблю Васъ! — да блакить очей,
Глыбо́ка й я́сна, мовить до мене́,
Якъ сяду середъ мѣсяця лучей...
Чистѣйше всѣхъ, що сердце спомяне.
Я знаю: не люблю́ я! — да на жаль,
Не вѣрять въ щирость сердця моіого́,
Я бачу усмѣхôвъ на всѣхъ тонку вуаль,
Якъ бачять, що гляжу́ лиця твого.
Каролина Олисавета Сара Нортон
Переклав (правопис Максимовича) — Онисим Г.
Я не люблю Васъ! — нѣ! Я не люблю Васъ!
А все-жъ, коли немає Васъ — смутна́;
И заздрю зорямъ навѣть, що блюдуть Васъ
И тѣшатся у тишѣ напôв-сна.
Я не люблю Васъ! — да невѣ́дь-чого,
Що́-бъ ни зробили Вы, пригоже все менѣ:
Абы якъ Вы були всѣ ти̑, люблю кого —
Зодхаю марячи я часто въ самотѣ.
Я не люблю Васъ! — да якъ Васъ нема,
Немили̑ й любыи̑, що обривають звукъ
Одъ музики, шо Вашіи слова
Зоставили луною про мôй слухъ.
Я не люблю Васъ! — да блакить очей,
Глыбо́ка й я́сна, мовить до мене́,
Якъ сяду середъ мѣсяця лучей...
Чистѣйше всѣхъ, що сердце спомяне.
Я знаю: не люблю́ я! — да на жаль,
Не вѣрять въ щирость сердця моіого́,
Я бачу усмѣхôвъ на всѣхъ тонку вуаль,
Якъ бачять, що гляжу́ лиця твого.
Гаврило Глюк, «Лісоруби на вахті миру», 1950 рік.
Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Глюк, #соцреалізм, #руський_живопис.
Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Глюк, #соцреалізм, #руський_живопис.
«Мені вистачає енергії. Як казав Сталін, посилаючись на Антея, можна притулитися до землі — і буде енергія.
Я можу навіть підзаряджати інших — я люблю своїх людей. Люблю також своє село, де черпаю енергію. Люблю місто, в якому живу, попри те, що воно до мене жорстоко ставиться, попри те, що воно вбило мого сина. Я люблю Київ-убивцю. Намагаюся зрозуміти за що. Це трагічно і боляче.
Але так багато прекрасних речей навкруги. Я тішуся, що живу.»
З інтервю Івана Драча для газети “Українська правда. Життя”
Кришмітки: #Драч, #цитата.
Я можу навіть підзаряджати інших — я люблю своїх людей. Люблю також своє село, де черпаю енергію. Люблю місто, в якому живу, попри те, що воно до мене жорстоко ставиться, попри те, що воно вбило мого сина. Я люблю Київ-убивцю. Намагаюся зрозуміти за що. Це трагічно і боляче.
Але так багато прекрасних речей навкруги. Я тішуся, що живу.»
З інтервю Івана Драча для газети “Українська правда. Життя”
Кришмітки: #Драч, #цитата.
«Мені шістдесят років. З п'ятнадцяти літ не вірю в Бога і відтоді не був у церкві. Але у селі Покровському я пошкодував, що Бога нема.
Мені страшенно захотілося, щоб він з'явився хоча б на п'ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам'ятник давньої архітектури, споруджений на честь Його Божої Матері, покарав лютою смертю темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзенну справу. Прощай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога в тебе не зменшилося. Зменшилося краси.»
“Щоденник” Олександра Довженка.
Кришмітки: #цитата, #Довженко.
Мені страшенно захотілося, щоб він з'явився хоча б на п'ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам'ятник давньої архітектури, споруджений на честь Його Божої Матері, покарав лютою смертю темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзенну справу. Прощай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога в тебе не зменшилося. Зменшилося краси.»
“Щоденник” Олександра Довженка.
Кришмітки: #цитата, #Довженко.
Клод Моне — «Жінка з парасолькою дивиться вліво», 1886 рік.
Кришмітки: #мальованє, #живопис, #імпресіонізм, #Моне.
Кришмітки: #мальованє, #живопис, #імпресіонізм, #Моне.