Прийдїте з квітами до мене.
Я давно з квітами не бачила
Вас.
Най то будуть лїлеї,
я їх люблю,
або які будь,
що знайдете в березнї.
Не даруйте,
поставте у вазу,
поставте себе у крісло
і намалюйте їх.
Милїше менї за квіти
дивити ся на Вас,
коли Ваші аполлонові персти
тїнню лягають на біль паперу,
сїрим олївцем
виводять барвисті запахи
жовтогарячого пилку
і нїжний торк чашолистків.
Прийдїте з квітами до мене.
Не забудьте взяти
папір, оловець, ніж
і себе.
Подаруйте менї малюнок,
хоч начерк,
хоч обриси.
Квіти заберіть.
Риски не вянуть.

Кришмітки: #МарійчинаЛірика,
#вІрші, #біле, #інтимне.