«Під ялинкою», Генрієтта Роннер-Кніп.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #мур, #Кніп.

Норман Роквелл, «Дівчинка біля дзеркала».

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Роквелл.

Степан Бен.

Кришмітки: #вІрші, #знимка, #Бен, #інтимне, #зняток.

Качка по леду ходила.

#знимка, #став, #природа, #СамаСвітлила.

Любов варта всього —
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.

Сергій Жадан
"Динамо Харків"

Кришмітки: #вІрші, #чИтанє, #Жадан, #Персик, #інтимне.

Джон Сінгер Сарджент, «Три сестри Віндгем», 1899 рік.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Сінгер.

Чудова пісня білоруською.

Ернст Вільгельм Ней, «Діягоналя», 1954 рік.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #абстракціонізм, #Ней.

Мені страшно признатися: я щаслива.
Минають роки, а ти мені люб.
Шаліє любові тропічна злива —
землі і неба шалений шлюб.

Вколисана в ніч, тобою омита,
хитає мене серед білого дня.
Ковшами самотності сплачене мито
за всі незнання і за всі навмання.

Нещасть моїх золоті обжинки.
Душа моя, аж тепер сп’янись.
Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.
Я не скажу: “Хвилино, спинись!”

Хвилино, будь! Лише не хвилиною,
а цілим життям — хвилюй і тривож!
Аж поки мене понесуть із калиною
туди… ну звідки… Тоді вже що ж…

«Лейтмотив щастя», Ліна Костенко.

Кришмітки: #вІрші, #Костенко, #інтимне.

Пружна, як танго, кружляє метіль на подвір’ї.
Крига сховає минуле прозорим туманом.
Сонце підійметься, але з ним день не настане:
два кольори є у світі лиш — білий та сірий.

З писку мобілок і теплого запаху кави
ранок прийшов — і сховав поміж справ всі скорботи.
Так живемо: з понеділка і аж до суботи
ми удаєм, що ми наче нічого не знаєм.

Може, то правда? Зима і чума — тимчасові.
Надто багато й водночас так мало змінилось.
Дайте нам, зорі, на то милосердя і сили,
і прийде літо, й годинник затьохкає знову.

Зняла з пера @quantum_lynx, управниці @the_endless_city.

Кришмітки: #вІрші, #відЧитачів.

Франц Марк, «Дві жінки на узгір'ї», 1906 рік.

Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Марк, #імпресіонізм.

Павло Тичина.

Кришмітки: #вІрші, #Тичина, #клярнетизм, #зняток.

Я стиснула під вуальом руки

Я стисну‌ла під ву‌альом ру‌ки...
«Ти чого‌ така ни‌нї блїда‌?»
— Я того‌, що терпко‌ї розпу‌ки
Йому ви‌пити да‌ла до дна‌.

Як забу‌ду? Він ле‌две трима‌в ся
На нога‌х. Вийшов ві‌н кривлячи‌сь...
Я летї‌ла, пору‌чя мина‌ всї,
Я летї‌ла, до бра‌ми рвучи‌сь.

Засопі‌вшись, гукну‌ла: «То до‌теп.
Коли пі‌деш, я вмру‌, пожалї‌й».
Усьміх по‌вен споко‌ю, страхо‌ти,
Він сказа‌в ми: «Тут ві‌тер, не сті‌й»

Переклад вірша Анни Ахматової на руську (галицьку) літературну.

Кришмітки: #вірші, #Ахматова, #МарійчинПереклад, #інтимне.

Я Вас люблю. За душеньку червону?
Чи, мо, за звíзду за яснý в очах,
Що виділись не при житті, а в снах;
За мід із рим, що тане на вустах;
За востроту ума, що не холоне
У вечори журливого полону?

За стан міцний, якого не торкалась,
За подих, що не чула на собі,
Луною відбивався в голові
І там застряг на довгі ночі, дні?
Лиш Ви утихомирили той галас,
Коли од себе вістку надіслали.

Люблю за те, що ріжні — єднако́ві,
Одні алмази маєм на основі,
Відмінні грані у тере́ні, мові.

Кришмітки: #вІрші, #МарійчинаЛірика, #інтимне.

Ах, як мертво навкруги, як мертво,
Запеклися на залізі уста іржі,
Пеленає революції мовчазні жертви
Моїх думок розпатланий кужіль.

Застигла тиша і скиглить
Круків примарною печаллю…
Невже не можна запалити
Тебе, заводе, хоч одчаєм?

В зубах шматок у вальківниці —
Це рейка, і не родилась так,
А рот давно розкритий пічці,
Губою П’ятий не хитав.

Цвірінькає піддашшя горобцем
І переможно небо тулиться до скла.
І навіть сонце тут знесе яйце
і зимнього і літнього числа.

Микола Хвильовий (Фітільов)

Кришмітки: #вІрші, #Хвильовий.