— Я Вас люблю́!
— Чого?
— Бо Ви чудова!
— З якого боку?
— З-од усїх сторин.
— Котрих?
— Де Ви: бо все, чого доткнете, стане чудом.
— Яким то чудом?
— Радосним, ясним, як Ви.
— Але ж у ми‌нї стіко темних вроків.
— Ви всї їх бачите, виносите на світ.
— Та я буваю дивна, крутобока.
— Се саме те, що я од Вас хотїв.
— А що, коли я стану буркотлива,
Стара, негарна і нечула, зла?
— А я не дам, щоб Ви така зробились.
Ви будете красива і чуткá,
Я вбережу од вад.
— Я лю‌блю Вас...
— А чом?
— Бо Ви чудові.
— Пояснїть.
— Бо тіко Ви так можете любить.

#вІрші, #МарійчинаЛірика #інтимне

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

В. #Симоненко.
#цитата, #вІрші.

Червоніє калина в вазі,
— Так недавно були тут рожі! —
Ви сказали: «В такому разі
Я вас бачити більш не можу», —
І пішли. А мені й байдуже,
Не сумую я і не плачу.
Тільки, бачите, дощ, калюжі,
І на вікнах роса неначе.
Тільки, бачите, осінь, вітер,
І в саду вже троянд немає,
А ввітальні, нудний, сердитий,
Чоловік мій у карти грає.
І тому — моє серце хворе,
І тому — ця німа скорбота.
Як же нудно лічить: вівторок,
Середа, четвер... субота...

Наталя Лївицка-Холодна.

Кришмітки: #вІрші, #інтимне, #Лївицка_Холодна.

Поцїлуйте мене
терпкими устами
у щоку.
не осквернїть мого тїла і духа,
а зо всїм благочестєм
яке мали
яке показали
яке я бачила
пробудїть у менї
те, за що Вú полюбили;
те, чим я Вáс полюбила.
серце.

#вІрші #МарійчинаЛірика #інтимне

Ви розбудили.
й нїжне-нїжне серце,
що Ви його іще нїжнїш доткнули,
здригнуло ся.
від болю.
бо таїли
смуток у собі.
Чи, може, не таїли,
а мали радість,
виражали радість:
Вас серце тїшило моє.
а я не бачила,
а Ви не вдержали.
Як Ви могли?
а Ви могли.
і я могла.
і я могла.
Душа людска
імла.

#вІрші #МарійчинаЛірика #інтимне

Григорій Чупринка, «Цар-Огонь», 1911 р.

Кришмітки: #вірші, #Чупринка.

Вже тричі завірюхи січня
дороги в парку замели,
і очі ваші, очі вічні
для мене тричі зацвіли.

Чи нам весна судилась, любий,
чи так і буде січень, смерть?
Ви кличете на стежку згуби,
а я вже болю маю вщерть.

Ви з дальніх меж таємна з'ява,
ви втілення терпких спокус,
так солодко бринить октава
з зарозумілих ваших уст!

Так кличуть очі ваші чорні...
І відповідь моя проста:
розпалені в пекельнім горні,
горять, горять мої уста.

Наталя Лївицка-Холодна.

Кришмітки: #вІрші, #інтимне, #Лївицка_Холодна.

І сипле, сипле снїг,
Мов лебідь, ллєть ся й пада,
До ніг менї, до ніг
Ввижаєсь Ваша звада.

І усьмішка, і кров,
І сьвітло-сїрий спокій
Теплом ляга, теплом
На красно-зимні щоки.

#інтимне #вІрші #МарійчинаЛірика

III. Вітчуття
Артюр Рембо

В блакитні вечори стежками йтиму я;
Колотиме стерня, траву почну топтати:
Відчує свіжість піль тоді нога моя,
Я вітру голову дозволю овівати.

Отож мовчу собі, сповільнюю ходу.
В душі безмежної любові лиш припливи;
Все далі й далі, мов бродяга той, піду,
З Природою, немов із жінкою, щасливий.

#вІрші #пейзажне #інтимне #Рембо #імпресія

Якбúсте прийшлú
Бим забýла всї “дóбре” і “зле”,
Всї домóви, угóди і згóди.
Бим робú‌ла велú‌ке й малé,
Гé‌йби Ви

Бим дивú‌лась, зорú‌ла, чекáла
І не вдé‌ржала пé‌ред корáлом,
Кóвдрою, тé‌плою крóви,
До зм‌óви
неглáсної стáла.

Людинá, шо ми блúзко —
неблúзко
Що і в сé‌рцї, і в мíзку й порý‌ч
Моє мóре хитáє страшú‌ско
І розбý‌рхує гé‌йби крильмú
Гé‌йби Вú‌.

#МарійчинаЛірика #інтимне #вірші