Розкажи, розкажи мені, поле:
Чого рідко ростуть колосочки?
— Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,
Бо той піт прилипа до брудної сорочки,
Як плугатар кінчає роботу.

Розкажіть, розкажіть мені, хмари:
Ви чого це тікаєте далі?
— Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?
Он вітри там женуться, кричать:

                   «Ей ви, кралі!
Почекайте, бо ми вас кохаєм».

Розкажи, розкажи мені, поле:
Що ж тепер нам з тобою робити?
— Ех, хіба це уперше! Така моя доля.
Хоч кукіль та волошки я буду родити —
Все ж плугатарю є щось із поля.

Павло Тичина, 1910 р.

Кришмітки: #вІрші, #Тичина, #клярнетизм, #враження.

Одчиняйте двері —
Наречена йде!
Одчиняйте двері —
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть...

Одчинились двері —
Горобина ніч!
Одчинились двері —
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ...

Павло Тичина, 1918 рік.

#вІрші, #Тичина, #клярнетизм, #враження.

#вІрші, #Тичина, #враження, #клярнетизм, #зняток.

Павло Тичина.

Кришмітки: #вІрші, #Тичина, #клярнетизм, #зняток.