Все буде добре. Я переконана, що рано чи пізно все буде добре. Повна віри, я стаю робити, щоби все і справді стало добре і стало якнайшвидше. Се не самообман, се віра авансом.

#Марійчині_думи #цитата

«Я п’ю чай без цукру. Мені здається, що цукор псує весь смак. Якби я хотів пити цукор, то я би насипав цукру у воду, але я п’ю чай і п’ю його заради чаю. Мені подобається ця тендітна гіркота, яка полишається на смакових рецептора, після ковтка ледь гарячого напою — така гіркота найкраще сприймається моїм єством. Паче, коли мені було літ ще п’ять від роду, я дійсно кохав цукор у чаї, але зараз рахую це за надмірну інфантильність — дітям потрібен цукор, щоб втекти від реальності, — для дорослого такий чин є роковим...».

Богданко.

Кришмітки: #цитата, #чай, #Персик.

#цитата, #Гокінґ, #наукпоп, #зняток.

«Мені вистачає енергії. Як казав Сталін, посилаючись на Антея, можна притулитися до землі — і буде енергія.

Я можу навіть підзаряджати інших — я люблю своїх людей. Люблю також своє село, де черпаю енергію. Люблю місто, в якому живу, попри те, що воно до мене жорстоко ставиться, попри те, що воно вбило мого сина. Я люблю Київ-убивцю. Намагаюся зрозуміти за що. Це трагічно і боляче.

Але так багато прекрасних речей навкруги. Я тішуся, що живу.»

З інтервю Івана Драча для газети “Українська правда. Життя”

Кришмітки: #Драч, #цитата.

«Мені шістдесят років. З п'ятнадцяти літ не вірю в Бога і відтоді не був у церкві. Але у селі Покровському я пошкодував, що Бога нема.
Мені страшенно захотілося, щоб він з'явився хоча б на п'ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам'ятник давньої архітектури, споруджений на честь Його Божої Матері, покарав лютою смертю темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзенну справу. Прощай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога в тебе не зменшилося. Зменшилося краси.»

“Щоденник” Олександра Довженка.

Кришмітки: #цитата, #Довженко.

Кришмітки: #цитата, #Вишня, #зняток.

Прокинулась, ніяк не розберуся, —
чого я тут,
хто вбивця,
хто Маруся?

Сама від себе ще така далека,
немов оце приніс мене лелека
та й опустив у мальвах і жоржинах
на тих ранкових росяних стежинах.
І я ще, як малесеньке дівчатко,
щоранку починаюся спочатку.

Лїна Костенко, уривок з «Марусї Чурай».

Кришмітки: #вІрші, #цитата, #Костенко.

«Як римлянин і муж, щомиті й щосили дбай про те, щоб, раз уже взяв щось у свої руки, — діяти з бездоганною, невдаваною статечністю і дружньою приязню, чинити гідно вільної людини й по справедливості; а зі всіма іншими уявленнями — дай собі спокій. І матимеш від них спокій, якщо кожне діло робитимеш, наче воно — останнє в житті: відкинувши всяку безтямність, всяке пристрасне відхилення від розумного вибору, всяке лицемірство, самолюбство, невдоволення присудом долі.»

#цитата #Аврелій #стоя
Марк Аврелій, «Наодинці з собою», переложив на руску Ростислав Паранько.

«Коли сходить уранці сонце й обіцяє ясний день, я не можу втриматися, щоб не вигукнути: знову людям послано небесний дарунок, який вони постараються відібрати один в одного! Вони все можуть відібрати один в одного: здоров'я, добре ім'я, радість, спокій! I здебільшого з дурості, з недоумства й обмеженості. А послухай їх, то з найкращими намірами.»

#Цитата, «Страждання молодого #Вертера», #Ґете, переклав М. #Лукаш.

Птаха в клїтї не вмирає, áле й не летить.

Кришмітки: #цитата, #вислів, #Марійчині_думи.