Як бачиш, я — не подарунок долі.
Терпи таку, або втікай щодуху,
Поки ще ми не з’їли пуда солі
І світ не встиг замкнутися наглухо.
... Свавільна, гостра, не терплю розлуки.
Я, мабуть, від природи трохи з перцем.
Дивися сам, до кого тягнеш руки,
Щоб потім не хапатися за серце.
У нас з тобою дуже різні мови.
Чи можна їх в єдину об’єднати?
Повір мені, повір мені на слово:
Тобі не вдасться бурю покохати!
Тетяна Пʼянкова, збірка «Заплакане щастя»
(Не плутати з Ліною Костенко!)
Кришмітки: #вІрші, #Пʼянкова.
Терпи таку, або втікай щодуху,
Поки ще ми не з’їли пуда солі
І світ не встиг замкнутися наглухо.
... Свавільна, гостра, не терплю розлуки.
Я, мабуть, від природи трохи з перцем.
Дивися сам, до кого тягнеш руки,
Щоб потім не хапатися за серце.
У нас з тобою дуже різні мови.
Чи можна їх в єдину об’єднати?
Повір мені, повір мені на слово:
Тобі не вдасться бурю покохати!
Тетяна Пʼянкова, збірка «Заплакане щастя»
(Не плутати з Ліною Костенко!)
Кришмітки: #вІрші, #Пʼянкова.
Forwarded from Маруся Влох
Чи вмієте Ви визначати час за циферблатним годинником?
Anonymous Poll
94%
Так, знаю, що і яка стрілка означає.
6%
Ні, не знаю.
Якщо вас запитають про час, як імовірніше відповісте?
Anonymous Poll
43%
За п'ятнадцять (чверть) десята.
55%
Дев'ята сорок п'ять
2%
П'ятнадцять (чверть) до десятої.
Макс Нонненбрух, «Вечір біля озера».
Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Нонненбрух, #символізм, #неокласицизм.
Кришмітки: #мальованє, #живопис, #Нонненбрух, #символізм, #неокласицизм.
Вночі ти стогнав і плакав,
А вранці збагнув єдине:
Велике серце — в собаки,
Маленьке серце — в людини.
Це якось прийшло відразу.
Життя — таки дивовижа:
Людина кине образу,
Собака рану залиже.
І хто з них духом убогий?
І хто помре та воскресне?..
Людина ближче до Бога,
Чи, може, — твар безсловесна?
Неоніла Стефурак (у відповідь Роману Березіцькому на книгу «Маленький вигнанець»)
Кришмітки: #вірші, #Стефурак.
А вранці збагнув єдине:
Велике серце — в собаки,
Маленьке серце — в людини.
Це якось прийшло відразу.
Життя — таки дивовижа:
Людина кине образу,
Собака рану залиже.
І хто з них духом убогий?
І хто помре та воскресне?..
Людина ближче до Бога,
Чи, може, — твар безсловесна?
Неоніла Стефурак (у відповідь Роману Березіцькому на книгу «Маленький вигнанець»)
Кришмітки: #вірші, #Стефурак.
На світлині зображена @ar_sveta.
Знимка виконана в холодних тонах, тож засмаглість одразу впадає у вічі. До речі, про очі, вони вражають глибиною і голубизною. Темне тло приковує всю увагу до постаті. На думки про мужність наштовхує одяг дівчини і поза, а також густі чорноброви. Але тонкі риси обличчя, ледь помітний рум'янець та пухкі губи переконують нас у жіночності.
Знимка виконана в холодних тонах, тож засмаглість одразу впадає у вічі. До речі, про очі, вони вражають глибиною і голубизною. Темне тло приковує всю увагу до постаті. На думки про мужність наштовхує одяг дівчини і поза, а також густі чорноброви. Але тонкі риси обличчя, ледь помітний рум'янець та пухкі губи переконують нас у жіночності.
Forwarded from Gradus ad Parnassum