Болгарська народна пісня «Бре Петрунко». Не кажіть, що ніколи не чули її: не повірю, 😏.
Я спробувала її перекласти, почитати можна тут.
Обережно! Оскільки пісня народна, вона є в багатьох варіантах, тому текст у посиланні з текстом у пісні може не збігатися.
Кришмітки: #слуханка, #български, #МарійчинПереклад.
Я спробувала її перекласти, почитати можна тут.
Обережно! Оскільки пісня народна, вона є в багатьох варіантах, тому текст у посиланні з текстом у пісні може не збігатися.
Кришмітки: #слуханка, #български, #МарійчинПереклад.
Давненько не було в нас ніц про Країну Світанкового Сонця. Держіть невеличку статтю.
Кришмітки: #Японія, #пізнавальне.
Кришмітки: #Японія, #пізнавальне.
Telegraph
Долина Ляльок
Селище Нагоро на острові Шікоку колись було домівкою для декількох тисяч жителів. Але з часом кількість населення стрімко зменшилась: молодь виїхала, залишились лише літні люди. У 2002 році, коли Аяно Цукімі після смерті матері за довгі роки повернулась…
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Ліна Костенко.
Фотографиня — Дар'я.
Позувала — Катерина.
Кришмітки: #вірші, #Костенко, #знимка, #Дарʼя.
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Ліна Костенко.
Фотографиня — Дар'я.
Позувала — Катерина.
Кришмітки: #вірші, #Костенко, #знимка, #Дарʼя.
Як бачиш, я — не подарунок долі.
Терпи таку, або втікай щодуху,
Поки ще ми не з’їли пуда солі
І світ не встиг замкнутися наглухо.
... Свавільна, гостра, не терплю розлуки.
Я, мабуть, від природи трохи з перцем.
Дивися сам, до кого тягнеш руки,
Щоб потім не хапатися за серце.
У нас з тобою дуже різні мови.
Чи можна їх в єдину об’єднати?
Повір мені, повір мені на слово:
Тобі не вдасться бурю покохати!
Тетяна Пʼянкова, збірка «Заплакане щастя»
(Не плутати з Ліною Костенко!)
Кришмітки: #вІрші, #Пʼянкова.
Терпи таку, або втікай щодуху,
Поки ще ми не з’їли пуда солі
І світ не встиг замкнутися наглухо.
... Свавільна, гостра, не терплю розлуки.
Я, мабуть, від природи трохи з перцем.
Дивися сам, до кого тягнеш руки,
Щоб потім не хапатися за серце.
У нас з тобою дуже різні мови.
Чи можна їх в єдину об’єднати?
Повір мені, повір мені на слово:
Тобі не вдасться бурю покохати!
Тетяна Пʼянкова, збірка «Заплакане щастя»
(Не плутати з Ліною Костенко!)
Кришмітки: #вІрші, #Пʼянкова.