«Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…»Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш, мов руїна, листом вкрита.
Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.
Плющ укриває листом всі щілини,
І в кожну рану запуска коріння,
Вінцем стає для смутної руїни,
В його росі блищить на їй проміння.
Коли одхилить хто єдиний парост,
Одірве корінь або зробить шпару,
Плющ на руїні не згубливий нарост,
Вони з’єднались у добрану пару.
Їм добре так удвох, – як нам з тобою, –
А прийде час розсипатись руїні, –
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?
Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?
Леся Українка, 16.11.1900.
#вІрші, #Українка, #інтимне.
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
Леся Українка.
Кришмітки: #вІрші, #Українка.
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
Леся Українка.
Кришмітки: #вІрші, #Українка.
Кримські спогади
8. Татарочка
Там, за мiстом, понад шляхом битим,
По гарячiм каменистiм полi
Йде дiвча татарськеє вродливе,
Молоденьке, ще гуля по волi.
На чорнявiй смiливiй голiвцi
Червоніє шапочка маленька,
Вид смуглявий ледве прикриває
Шовком шитая чадра бiленька.
То закриє личко, то вiдкриє, —
А очицi, наче блискавицi,
Так i грають з-попiд брiвок темних!
Що за погляд в сеї чарiвницi!
Леся #Українка. #вірші.
8. Татарочка
Там, за мiстом, понад шляхом битим,
По гарячiм каменистiм полi
Йде дiвча татарськеє вродливе,
Молоденьке, ще гуля по волi.
На чорнявiй смiливiй голiвцi
Червоніє шапочка маленька,
Вид смуглявий ледве прикриває
Шовком шитая чадра бiленька.
То закриє личко, то вiдкриє, —
А очицi, наче блискавицi,
Так i грають з-попiд брiвок темних!
Що за погляд в сеї чарiвницi!
Леся #Українка. #вірші.
Леся Українка з родичами. Зелений Гай, літо 1906 р.
Зліва направо.
Перший ряд (сидять): С. М. Драгоманов, Олександра Шимановська.
Другий ряд (сидять праворуч): Марія Карташевська, Леся Українка.
Третій ряд (стоять): К. В. Квітка (чоловік Лесї), Олена Пчілка, Ізидора Косач, Ольга Косач-Кривинюк, М. В. Кривинюк.
Кришмітки: #знимка, #Українка, #Косачі.
Зліва направо.
Перший ряд (сидять): С. М. Драгоманов, Олександра Шимановська.
Другий ряд (сидять праворуч): Марія Карташевська, Леся Українка.
Третій ряд (стоять): К. В. Квітка (чоловік Лесї), Олена Пчілка, Ізидора Косач, Ольга Косач-Кривинюк, М. В. Кривинюк.
Кришмітки: #знимка, #Українка, #Косачі.