Фрідріх Ніцше
Едвард Мунк
1906 рік
Жанр: портрет
Напрямок: #експресіонізм #мистецтво_ХХ_століття
«Я ходжу поміж людьми, як між уламками майбутнього: того майбутнього, що бачу я. І в цьому полягає все моє мистецтво і потяг, щоб зібрати і об'єднати разом все, що є уламком, таємницею і жахливою випадковістю.» — Ф. Ніцше "Ecce Homo".
Едвард Мунк
1906 рік
Жанр: портрет
Напрямок: #експресіонізм #мистецтво_ХХ_століття
«Я ходжу поміж людьми, як між уламками майбутнього: того майбутнього, що бачу я. І в цьому полягає все моє мистецтво і потяг, щоб зібрати і об'єднати разом все, що є уламком, таємницею і жахливою випадковістю.» — Ф. Ніцше "Ecce Homo".
Вечір на вулиці Карла Юхена
Едвард Мунк
1892 рік
Жанр: побутовий, архітектурний
Напрямок: #експресіонізм
На полотні зображено центральну вулицю Осло — Карл-юханс-гате. Буржуазна публіка зображена з сірими, апатичними лицями. Подальше од хвилі людей прямує в протележний бік самотня чорна фігура, можливо, сам художник. Картина відмічається похмурістю і тривогою. Композиційно картина має подібність до таких картин, як"Крик" і "Дівчата на мосту", де теж спостерігається зміщення фокусу до краю картини.
Едвард Мунк
1892 рік
Жанр: побутовий, архітектурний
Напрямок: #експресіонізм
На полотні зображено центральну вулицю Осло — Карл-юханс-гате. Буржуазна публіка зображена з сірими, апатичними лицями. Подальше од хвилі людей прямує в протележний бік самотня чорна фігура, можливо, сам художник. Картина відмічається похмурістю і тривогою. Композиційно картина має подібність до таких картин, як"Крик" і "Дівчата на мосту", де теж спостерігається зміщення фокусу до краю картини.
Мадонна
Едвард Мунк
1894 рік
Жанр: #ню портрет
Напрямок: #експресіонізм
Мадонна зображена молодою оголеною жінкою з напівзаплющеними в екстазі очима і розпущеним чорним волоссям, яке символізує неспокійну душу. Образ народжує передчуття трагедії. Від канонічного зображення Мадонни залишився тільки німб навколо голови. Мунк не використовував прямих ліній — жінку оточують м'які хвилі.
Полотно повинно було відображати цикли життя жінки: зачаття, народження дитини і смерть.
Крім того, погоджуючись із Шопенгауером, Мунк вважав, що функція жінки завершена після народження дитини.
Файл.
Едвард Мунк
1894 рік
Жанр: #ню портрет
Напрямок: #експресіонізм
Мадонна зображена молодою оголеною жінкою з напівзаплющеними в екстазі очима і розпущеним чорним волоссям, яке символізує неспокійну душу. Образ народжує передчуття трагедії. Від канонічного зображення Мадонни залишився тільки німб навколо голови. Мунк не використовував прямих ліній — жінку оточують м'які хвилі.
Полотно повинно було відображати цикли життя жінки: зачаття, народження дитини і смерть.
Крім того, погоджуючись із Шопенгауером, Мунк вважав, що функція жінки завершена після народження дитини.
Файл.
🖼 Танець життя
🎨 Едвард Мунк
⚜️ 1899-1900 рр.
🔹 Жанр: #побутовий #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
На картині зображене літнє свято: юнаки та дівчата танцюють парами на березі моря в місячну ніч. Серед тих, хто святкують, виділяються три жіночі постаті в сукнях символічних кольорів — білому, червоному і чорному. Дівчина в білому стоїть зліва, віддалік від тих, що танцюють, її рука тягнеться до квітки на високому стеблі. Жінка в червоному танцює з чоловіком, якому художник надав власні риси: вони зображені в самому центрі картини. Жінка в чорному стоїть біля правого краю картини: у неї, як і у дівчини в білому, нема партнера, і вона ревниво дивиться на танцюючих. Сюжетно така композиція перегукується з іншою картиною Мунка — «Трьома віками жінки», якій в первинному варіанті «Фризу життя» призначалося місце, згодом зайняте «Танцем життя»: жінка на ній зображена в трьох іпостасях — як юна «незаймана» в білому, спокуслива оголена красуня і скорботна бліда фігура в траурному вбранні.
🎨 Едвард Мунк
⚜️ 1899-1900 рр.
🔹 Жанр: #побутовий #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
На картині зображене літнє свято: юнаки та дівчата танцюють парами на березі моря в місячну ніч. Серед тих, хто святкують, виділяються три жіночі постаті в сукнях символічних кольорів — білому, червоному і чорному. Дівчина в білому стоїть зліва, віддалік від тих, що танцюють, її рука тягнеться до квітки на високому стеблі. Жінка в червоному танцює з чоловіком, якому художник надав власні риси: вони зображені в самому центрі картини. Жінка в чорному стоїть біля правого краю картини: у неї, як і у дівчини в білому, нема партнера, і вона ревниво дивиться на танцюючих. Сюжетно така композиція перегукується з іншою картиною Мунка — «Трьома віками жінки», якій в первинному варіанті «Фризу життя» призначалося місце, згодом зайняте «Танцем життя»: жінка на ній зображена в трьох іпостасях — як юна «незаймана» в білому, спокуслива оголена красуня і скорботна бліда фігура в траурному вбранні.
🖼 Хвора дитина
🎨 Едвард Мунк
⚜️ 1886 рік.
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
В основі картини лежать спогади художника про хворобу й смерть його старшої сестри, Йогани Софії «Софі» Мунк, яка померла в 1877 році від туберкульозу (дев'ятьма роками раніше від того ж захворювання померла мати сімейства, Лаура Мунк). Зовсім юна (Софі було всього п'ятнадцять років) рудоволоса дівчина з виснаженим обличчям напівлежить в ліжку, спершись на високо підняту подушку; поруч з нею, опустивши в розпачі голову і стиснувши руки, сидить літня жінка в темній сукні — тітка Карен, яка взяла на себе турботи за веденням господарства в будинку Мунка після смерті Лаури. Кімната занурена в напівтемряву, але обличчя дівчини яскраво освітлене: як відзначають дослідники, воно немов розчиняється в потоці світла або саме випромінює світло.
🎨 Едвард Мунк
⚜️ 1886 рік.
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
В основі картини лежать спогади художника про хворобу й смерть його старшої сестри, Йогани Софії «Софі» Мунк, яка померла в 1877 році від туберкульозу (дев'ятьма роками раніше від того ж захворювання померла мати сімейства, Лаура Мунк). Зовсім юна (Софі було всього п'ятнадцять років) рудоволоса дівчина з виснаженим обличчям напівлежить в ліжку, спершись на високо підняту подушку; поруч з нею, опустивши в розпачі голову і стиснувши руки, сидить літня жінка в темній сукні — тітка Карен, яка взяла на себе турботи за веденням господарства в будинку Мунка після смерті Лаури. Кімната занурена в напівтемряву, але обличчя дівчини яскраво освітлене: як відзначають дослідники, воно немов розчиняється в потоці світла або саме випромінює світло.
🖼 Російський балет І
🎨 Авґуст Макке
⚜️ 1912 рік
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
На першому плані зображені ряди глядачів, які різко контрастують з яскравою сценою, виконаною в дусі Кандинського. Зліва від сцени зображений атлант, який тримає балкон, а справа видніється силует жінки з великою шляпою. Маляр фокусує погляд спостерігача на сцену, де танцюють актори в костюмах персонажів comedia del arte.
🎨 Авґуст Макке
⚜️ 1912 рік
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
На першому плані зображені ряди глядачів, які різко контрастують з яскравою сценою, виконаною в дусі Кандинського. Зліва від сцени зображений атлант, який тримає балкон, а справа видніється силует жінки з великою шляпою. Маляр фокусує погляд спостерігача на сцену, де танцюють актори в костюмах персонажів comedia del arte.
🖼 Мегаполіс
🎨 Ґеорґ Ґрос
⚜️ 1917 рік
🔹 Жанр: #урбаністика #алегорія
🔸 Напрямок: #авангардизм #експресіонізм #кубізм #футуризм
🗂 Файл
Один із експонатів виставки «Дегенеративне мистецтво», що була влаштована нацистами, аби виставити авангардне мистецтво на посміховисько. Але очікування не виправдалися. Виставку відвідали 2 млн. німців, і таким чином це була найбільш відвідувана виставка в історії Німеччини.
Ґеорґ Ґрос, як і більшість тогочасних авангардистів, для яких місто було центральною темою для філософії, спробував зобразити Берлін в епоху свого найбільшого індустріального розвитку між Першою та Другою світовими війнами. За допомогою кубізму та футуризму він передає весь мегаполісний динамізм та ритм, підкреслюючи міт прогресу. Сюжет має дещо апокаліптичний характер, навіть фаталістичний, знімаючи пелену із людського безумного потягу до самознищення шляхом прогресу.
🎨 Ґеорґ Ґрос
⚜️ 1917 рік
🔹 Жанр: #урбаністика #алегорія
🔸 Напрямок: #авангардизм #експресіонізм #кубізм #футуризм
🗂 Файл
Один із експонатів виставки «Дегенеративне мистецтво», що була влаштована нацистами, аби виставити авангардне мистецтво на посміховисько. Але очікування не виправдалися. Виставку відвідали 2 млн. німців, і таким чином це була найбільш відвідувана виставка в історії Німеччини.
Ґеорґ Ґрос, як і більшість тогочасних авангардистів, для яких місто було центральною темою для філософії, спробував зобразити Берлін в епоху свого найбільшого індустріального розвитку між Першою та Другою світовими війнами. За допомогою кубізму та футуризму він передає весь мегаполісний динамізм та ритм, підкреслюючи міт прогресу. Сюжет має дещо апокаліптичний характер, навіть фаталістичний, знімаючи пелену із людського безумного потягу до самознищення шляхом прогресу.
🖼 Сон
🎨 Франц Марк
⚜️ 1912 рік
🔹 Жанр: #абстракція
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
Без відриву від реального світу, але у вільній манері Франц Марк зображує "обмежений рух", демонструючи знання теоретичних лаштунків італійський футуристів та французьких кубістів. Композицію покращують динамічні лінії на передньому плані; образ оголеної сплячої жінки стає символом гармонії, об'єднуючи світ тваринний та людський. Поряд з нею ми бачимо тварин. Їхні кольори мають для маляра сенс: синій — колір чоловічого початку, раціонального; жовтий — колір жіночности та доброти.
🎨 Франц Марк
⚜️ 1912 рік
🔹 Жанр: #абстракція
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
Без відриву від реального світу, але у вільній манері Франц Марк зображує "обмежений рух", демонструючи знання теоретичних лаштунків італійський футуристів та французьких кубістів. Композицію покращують динамічні лінії на передньому плані; образ оголеної сплячої жінки стає символом гармонії, об'єднуючи світ тваринний та людський. Поряд з нею ми бачимо тварин. Їхні кольори мають для маляра сенс: синій — колір чоловічого початку, раціонального; жовтий — колір жіночности та доброти.
🖼 Vir Heroicus Sublimis
🎨 Барнетт Ньюман
⚜️ 1967 рік
🔹 Жанр: #абстракція
🔸 Напрямок: #абстракціонізм #експресіонізм #авангардизм
🗂 Файл
Картини Ньюмана викликали безліч різних інтерпретацій і реакцій з боку різних мистецтвознавців та глядачів. Вони іноді розглядалися як філософські маніфестації, зроблені без художньої майстерности, або навпаки, як чистий живопис, позбавлений предметности.
«Vir Heroicus Sublimis» інтерпретувався по-різному. Багато критиків, обговорюючи творіння Ньюмана, посилалися на його спробу захопити як матеріальне, так і невловиме, «дух і матерію», і картина, на їхню думку, особливо своїм великим розмахом, є втіленням цієї боротьби. Глядачі відчувають, що вони знаходяться в присутности чогось монументального, коли вони бачать «Vir Heroicus Sublimis», але Ньюман хотів, щоб глядачі бачили більше, ніж це: він хотів передати свої почуття про трагічний стан людини.
🎨 Барнетт Ньюман
⚜️ 1967 рік
🔹 Жанр: #абстракція
🔸 Напрямок: #абстракціонізм #експресіонізм #авангардизм
🗂 Файл
Картини Ньюмана викликали безліч різних інтерпретацій і реакцій з боку різних мистецтвознавців та глядачів. Вони іноді розглядалися як філософські маніфестації, зроблені без художньої майстерности, або навпаки, як чистий живопис, позбавлений предметности.
«Vir Heroicus Sublimis» інтерпретувався по-різному. Багато критиків, обговорюючи творіння Ньюмана, посилалися на його спробу захопити як матеріальне, так і невловиме, «дух і матерію», і картина, на їхню думку, особливо своїм великим розмахом, є втіленням цієї боротьби. Глядачі відчувають, що вони знаходяться в присутности чогось монументального, коли вони бачать «Vir Heroicus Sublimis», але Ньюман хотів, щоб глядачі бачили більше, ніж це: він хотів передати свої почуття про трагічний стан людини.
🖼 Місто в сутінках
🎨 Еґон Шіле
⚜️ 1913 рік
🔹 Жанр: #мійський_пейзаж
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
Міський пейзаж чеського міста Крумау (нині Крумлов). Картина була конфіскована під час нацистського режиму й виставлена як дегенеративне мистецтво. В 1950 році була викуплена приватним колекціонером.
Е. Шіле дуже любив зображувати міські пейзажі, бувши більш відомим художником голої натури. Низка пейзажів стосується саме міста Крумау — рідного міста його матері. Він мешкав у місті протягом 1910—1911 рр. разом зі своєю дружиною Валлі, але був вимушений на декотрий час покинути її, бо через постійні повідомлення про малювання голих молодих натурниць, його відносини із дружиною помітно погіршились.
Врешті він кілька раз приїздив до міста малювати пейзажі.
🎨 Еґон Шіле
⚜️ 1913 рік
🔹 Жанр: #мійський_пейзаж
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
Міський пейзаж чеського міста Крумау (нині Крумлов). Картина була конфіскована під час нацистського режиму й виставлена як дегенеративне мистецтво. В 1950 році була викуплена приватним колекціонером.
Е. Шіле дуже любив зображувати міські пейзажі, бувши більш відомим художником голої натури. Низка пейзажів стосується саме міста Крумау — рідного міста його матері. Він мешкав у місті протягом 1910—1911 рр. разом зі своєю дружиною Валлі, але був вимушений на декотрий час покинути її, бо через постійні повідомлення про малювання голих молодих натурниць, його відносини із дружиною помітно погіршились.
Врешті він кілька раз приїздив до міста малювати пейзажі.
🖼 Панна в зеленому жакеті
🎨 Август Макке
⚜️ 1913 рік
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
Тема картини — променад. Макке створив нереальний барвистий світ навколо не менш барвистих персонажів. Індивідуальність заперечена схематичністю зображення лиця і однотипним стилем одежі. В центрі композиції — жінка в зеленому жакеті, її постать ділить картину на дві частини; будівлі позаду відсилають на тодішній вплив кубізму в творчости маляра.
Макке немов зупинив час, а почуття спокою підживлені "теплими осінніми відтінками" картини. Їхнє сіяння посилено за рахунок роботи на контрасті допоміжних кольорів. Рівномірно освітлені зі всіх сторін, фігури людей зливаються із навколишнім світом.
🎨 Август Макке
⚜️ 1913 рік
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
Тема картини — променад. Макке створив нереальний барвистий світ навколо не менш барвистих персонажів. Індивідуальність заперечена схематичністю зображення лиця і однотипним стилем одежі. В центрі композиції — жінка в зеленому жакеті, її постать ділить картину на дві частини; будівлі позаду відсилають на тодішній вплив кубізму в творчости маляра.
Макке немов зупинив час, а почуття спокою підживлені "теплими осінніми відтінками" картини. Їхнє сіяння посилено за рахунок роботи на контрасті допоміжних кольорів. Рівномірно освітлені зі всіх сторін, фігури людей зливаються із навколишнім світом.
🖼 Френці перед різьбленим стільцем
🎨 Ернст Кіргнер
⚜️ 1910 рік
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
У портреті дівчинки з дрезденського робітничого району якнайкраще проявився експресіоністський стиль художника німецької групі "Міст" — фундаторів німецького експресіонізму, для якого характерна редукція форм і вільна манера вибору кольору. Френці зображена на стільці з різьбленою спинкою у формі оголеної жіночої фігури. Вона з викликом дивиться на глядача, а її яскраво-зелене обличчя, обрисоване в антинатуралістичному стилі, різко контрастує з тілесним тоном жіночої фігури позаду. Фронтальна поза відсилає до живописних моделей Е. Мунка, П. Гогена й примітивізму.
🎨 Ернст Кіргнер
⚜️ 1910 рік
🔹 Жанр: #портрет
🔸 Напрямок: #експресіонізм
🗂 Файл
У портреті дівчинки з дрезденського робітничого району якнайкраще проявився експресіоністський стиль художника німецької групі "Міст" — фундаторів німецького експресіонізму, для якого характерна редукція форм і вільна манера вибору кольору. Френці зображена на стільці з різьбленою спинкою у формі оголеної жіночої фігури. Вона з викликом дивиться на глядача, а її яскраво-зелене обличчя, обрисоване в антинатуралістичному стилі, різко контрастує з тілесним тоном жіночої фігури позаду. Фронтальна поза відсилає до живописних моделей Е. Мунка, П. Гогена й примітивізму.