Хідео Коджіма та Джунджі Іто працюють над спільним візуальним проєктом!

Під час свого ефіру на радіо TBS (Koji10) Хідео Коджіма повідомив, що він працює над візуальною книгою разом із легендарним манґака Джунджі Іто. За словами Коджіми, він уже написав половину сценарію й надіслав його Іто-сану, але той поки що надто зайнятий, щоб відповісти.

> «Ти мене чуєш, Іто-сан? Будь ласка, напиши вже!» — звернувся Коджіма в прямому ефірі.



Проєкт може стати не лише книгою — Коджіма натякнув на можливу екранізацію в майбутньому.

Це особливо цікаво, враховуючи, що раніше обидва творці вже обговорювали можливу співпрацю над горор-грою — тоді вона так і не відбулася, але схоже, що задум не залишився забутим.

Також фанати можуть зазирнути в артбук Junji Ito Exhibition: Enchantment Illustrations, який містить бесіду між Іто та Коджімою, де ті діляться своїми ідеями, уподобаннями та баченням мистецтва.

вот это было бы конечно оч круто

шутки про локалхост вышли на новый уровень своего развития благодаря вайбкодерам :)

https://t.iss.one/saddevdiary/1364

https://www.reddit.com/r/MapPorn/s/0IKCqBBaO8

👤 Pavlo Romanenko

напоминает российско-украинскую войну в части стирания городов и сёл

полезна https://blog.jetbrains.com/clion/2025/05/clion-is-now-free-for-non-commercial-use/

https://github.com/mozilla-firefox/firefox

Вау, наконец-то смигрировали с Mercurial на Git

PS. На момент написания, 908387 коммитов в репозитории 🤯

Я всегда догадывался, что репозиторий AUR даёт слишком много вольностей и до добра не доведёт

Вообще, удивительно, что пользователи Arch смогли зарегистрировать политическую партию

Есть сигналы, что Steam взломали — самое время поменять аккаунты и настроить Steam Guard на телефоне

Luke Smith внезапно объявился (после 2х лет тишины, во время путешествия?) и начал рассказывать свои размышления про жизнь

https://www.youtube.com/watch?v=wDRCQfV-Hp0

Сегодня обратил внимание, что Logseq, собрал донатами ~$500k

При этом, удивляет, что стабильный релиз был год назад последний раз...

Смотрите, сервак беру и тут предлагают винду поставить и будут мне доплачивать за пользование ею

У США, в штаті Джорджія, розгортається трагічна ситуація: 30-річна медсестра та мати, Адріана Сміт, була визнана мертвою за критеріями смерті мозку ще в лютому 2025 року. Однак, через суворі закони штату щодо абортів, її тіло вже понад три місяці утримується на апаратах життєзабезпечення, оскільки вона була на дев'ятому тижні вагітності на момент смерті.

Згідно з "законом про серцебиття" Джорджії, аборти заборонені після виявлення серцебиття плода, що зазвичай відбувається приблизно на шостому тижні вагітності. Цей закон не містить чітких положень щодо випадків смерті мозку, що створює правову невизначеність. У результаті, лікарі повідомили родині Сміт, що вони зобов'язані підтримувати її тіло на апаратах до досягнення плодом життєздатного терміну, приблизно 32 тижнів вагітності .
Glamour

Мати Адріани, Ейпріл Ньюкірк, висловлює глибоке горе та обурення ситуацією, називаючи її "тортурами". Вона зазначає, що родина не має юридичного права приймати рішення щодо припинення життєзабезпечення, незважаючи на те, що її донька вже юридично мертва. Крім того, лікарі виявили у плода ознаки гідроцефалії (накопичення рідини в мозку), що викликає додаткові побоювання щодо його здоров'я .

Цей випадок підняв важливі етичні та правові питання щодо автономії пацієнтів, прав родини та меж медичного втручання. Він також підкреслює складність ситуацій, що виникають через суворі закони про аборти, особливо коли вони не враховують виняткові обставини, такі як смерть мозку вагітної жінки.

Подібні випадки рідкісні, але вони мають глибокі наслідки для родин, медичних працівників та суспільства в цілому, змушуючи переосмислювати баланс між правами плода та правами жінки, навіть після її смерті.

Мертвий м'ясний інкубатор, оце крінжа

pov: Тёма, у которого точно не подгорело, 15 минут назад

пока что срач в комментах мне стоит одного подписчика — посмотрим, что будет дальше :)

UPD: -2

«Психопаспорт» і технологія гріха

Світ Psycho-Pass (2012) — це не просто варіація на тему антиутопії. Це витончено вибудувана модель контролю, де технологія стає не лише засобом утримання порядку, а й філософською катастрофою, яку суспільство приймає добровільно.

Під патронатом Сібілли, анонімної штучної розвідки, кожен громадянин Японії живе з так званим «психопаспортом» — цифровим відображенням психічного стану, здатним визначити не лише настрій чи схильність до стресу, а й потенційну здатність до скоєння злочину.

Це цифрове «дзеркало душі» породжує головне філософське питання серіалу: чи має людина свободу волі, якщо її моральний вибір попередньо визначений алгоритмом? І навпаки: чи має вона право на зло, якщо ще нічого не вчинила, але вже визнана «загрозою»?

Автори серіалу прямо апелюють до класики — і насамперед до Джеремі Бентама та його теорії утилітаризму, де благо більшості важливіше за індивідуальні права. Сібілла, як ультимативний утилітарний бог, сортує людей як продукцію на заводі. І тут доречно згадати Minority Report Філіпа К. Діка, де «передзлочинці» караються ще до того, як щось зроблять.

Psycho-Pass іде далі: у ньому навіть думки — це злочини, якщо вони впливають на показники кольору психопаспорту. Протагоністка Цуне́морі Акане (Tsundemori Akane) стає провідником для глядача в цій системі. Вона — одна з небагатьох, хто запитує: «А хто оцінює оцінювачів?» і зрештою виявляє, що Сібілла — це не холодна обчислювальна машина, а колективна свідомість злочинців, штучно зібрана в єдиний розум. Цей поворот змушує згадати про філософську проблему «морального авторитету»: якщо суддя — теж грішник, то чи має він право судити інших?

Не менш важливим є і естетичний рівень. Архітектура, кольорова гама, темпи монтажу — все працює на створення образу стерильного пекла, де злочини — це не наслідок бідності чи гніву, а збої в програмному коді. Люди тут більше не суб'єкти, а процеси, що мають відповідати нормі. Як і в Texhnolyze, світ Psycho-Pass — це світ, що втомився від гуманізму й замінив його на ефективність.

І останнє — питання віри. Сібілла не є нав’язаною диктатурою. Її обрали, і вибір цей — найстрашніше в серіалі. Адже кожен, хто живе в цьому світі, зрештою погодився на втрату свободи заради спокою. Як сказав один із персонажів: «Люди не хочуть правди — вони хочуть, щоб було тихо».
Psycho-Pass — це не просто футурологічний екшн. Це послання з майбутнього, в якому контроль — це не насильство, а турбота. І саме тому — ще страшніше.


Наступного разу: цифрове переселення душ у Texhnolyze.