Венедіктова, як тільки заступила на посаду генерального прокурора, зобов’язана була негайно відновити на роботі всіх незаконно звільнених прокурорів, щоби мінімізувати виплати з державного бюджету, та звернутись з регресним позовом до Рябошапки (зокрема – попрохавши суд накласти арешт на його будинок у Франції з метою продажу на відшкодування збитків, завданих державному бюджету України). Але замість цього Венедіктова продовжує рябошапчине беззаконня, що призвело не тільки до повного паралічу в діяльності органів прокуратури, але й до колосальних витрат бюджетних коштів.

https://naspravdi.today/uk/2021/03/18/venediktova-pishla-na-rekord/

Дивовижну прозорливість проявив Вячеслав Хімікус – потерпілий у кримінальному провадженні по обвинуваченню Сергія Пашинського. Заздалегідь отримавши небесне знамення, що Васильківський районний суд 18 березня 2021 року винесе виправдувальний вирок, Хімікус 9 березня прийняв від Пашинського матеріальну компенсацію й відкликав цивільний позов. А якби не зв’язок з потойбічними силами, які наділили Хімікуса здатністю передбачати майбутні судові рішення, то залишився б він без грошей.

Не здивуюсь, якщо тепер Хімікус, якому Пашинський 31 грудня 2016 року прострелив ногу з нагородного пістолета, не стане подавати апеляцію на виправдувальний вирок – з такою-то прозорливістю…

Публікую п’яту, заключну, порцію матеріалів службового розслідування, проведеного навесні 2019 року Управлінням внутрішнього контролю НАБУ в зв’язку з оприлюдненими в ЗМІ фактами розкраданням коштів «Укроборонпрому» та «Укрзалізниці» детективами НАБУ Андрієм Калужинським, Дмитром Литвиненком, Олегом Борисенком і негласним позаштатним співробітником НАБУ Євгеном Шевченком. Попри те, що Калужинський та Борисенко є кумами директора НАБУ Артема Ситника, а Шевченко – довіреною особою Ситника, Управління внутрішнього контролю НАБУ було змушено направити ці матеріали в НАЗК для притягнення детективів до відповідальності за вчинені корупційні правопорушення. Це був вимушений крок, оскільки за цими фактами вже розслідувалось кримінальне провадження в ДБР, а майбутній президент Зеленський під час дебатів на стадіоні вимагав покарати всіх причетних до «свинарчукгейту».

Але як тільки новообраний президент призначив генеральним прокурором Руслана Рябошапку, кримінальне провадження відносно кумів і довірених осіб Ситника було закрито, а «таємний агент НАБУ» знов винирнув, за висловом тодішнього керівника САП Назара Холодницького, «як чорт з табакерки». Що ж стосується НАЗК, то там матеріали про факти кричущої корупції в НАБУ повісили на цвяшок у туалеті.

Тим не менш, опубліковані мною матеріали стануть у пригоді Вищому антикорупційному суду, де розглядаються зараз чи розглядатимуться в найближчому майбутньому кримінальні провадження, сфальсифіковані Калужинським з використанням «таємного агента НАБУ» Шевченка. Бо Шевченко виконував оперативні завдання Калужинського без належного документального оформлення й без винесення прокурором САП постанови про залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій «контроль за вчиненням злочину». Це дозволяло Калужинському привласнювати кошти, здобуті Шевченком у ході так званих «оперативних заходів», та фальсифікувати справи, у яких негласний позаштатний співробітник НАБУ Шевченко фігурує просто як «свідок», ніяк не пов’язаний з Калужинським.

Окрім того, найближчим часом я запропоную читацький громадськості документально-детективну повість про пригоди Калужинського та його таємного агента, написану на цих матеріалах.

Початок документа викладений тут, тут, тут і отут.

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

У цей день 1918 року відбулося урочисте перепоховання загиблих під Крутами на Аскольдовій могилі.

Яке цікаве життя було 6 років тому... Пригадую, телефонують мені ввечері 19 березня 2015 року зі студії київського бюро радіо «Свобода»:

– Пане Володимире, вчора Генеральна прокуратура України з ініціативи заступника Генпрокурора Олексія Баганця розпочала досудове розслідування щодо прокурора Києва Сергія Юлдашева. А сьогодні у відповідь на це Юлдашев відкрив кримінальне провадження відносно сина Баганця, Віталія, який раніше працював у прокуратурі Києва. Чи було щось подібне в історії України раніше?

– В історії України, може, і не було, але світова історія знала подібні випадки: аналогічні події відбувались у 1054 році, коли Папа Лев ІХ і патріарх Константинопольський Михайло Кіруларій публічно прокляли один одного.

Три роки тому розпочався «акваріумний скандал» – керівник САП Холодницький виявив у своєму службовому кабінеті мікрофон, приліплений до зовнішньої стінки акваріма, за допомогою якого директор НАБУ Ситник прослуховував розмови Назара Івановича. Про засоби негласного зняття інформації, а також про осіб, які їх встановили, я повідомив 20 березня 2018 року, а за три дні по тому, 23 березня, перебуваючи в Брюсселі, Ситник категорично спростував цю інформацію, заявивши, що не збирається коментувати «провокативні статті та заяви певних безвідповідальних журналістів». Більш того, Артем Сергійович під час брифінгу, який він проводив у Брюсселі разом з Назаром Івановичем, заявив, що пасквілянту, який поширює брехню про мікрофон у кабінеті керівника САП, треба призначити психіатричну експертизу.

Ось мій допис від 20 березня 2018 року, який спричинив таку бурхливу реакцію директора НАБУ:

***
«Українська правда» повідомила, що, за інформацією неназваного джерела в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, керівник САП Назар Холодницький може найближчим часом піти у відставку й має намір написати відповідну заяву «за станом здоров’я». Хочу внести ясність: цим втаємниченим джерелом є сам Назар Іванович, а здоров’я в нього різко погіршилось після того, як він виявив у своєму службовому кабінеті апаратуру, яка зафіксувала розмови дуже делікатного характеру. Зокрема, Холодницький, не знаючи, що все те, що відбувається в його кабінеті, ретельно документується, кілька днів тому закрив кримінальне провадження відносно колишнього начальника Департаменту поліції охорони Нацполіції України генерала поліції 3-го рангу Сергія Будника, якому інкримінувалось одержання неправомірної вигоди в розмірі 100 тис. грн.

Саме веселе полягає в тому, що негласні слідчі дії відносно керівника САП Холодницького здійснювало Національне антикорупційне бюро України під орудою так званого «департаменту Кононенка-Грановського» Генпрокуратури (тобто очолюваного Володимиром Гуцуляком Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки). Це – той самий Департамент, за співробітниками якого директор НАБУ Ситник у серпні 2016 року незаконно слідкував з двох стаціонарних постів візуального спостереження та верещав, що прокурори катують його підлеглих, після того, як Гуцуляк затримав двох нишпорок НАБУ. Але тепер колишні вороги помирились і навіть спільними зусиллями вирішили «хлопнути» на хабарі Холодницького, який останнім часом брав не по чину й не ділився з Ситником. Ой, що буде...

Друзі, а ви не знаєте, куди поділись 2,5 млрд. фунтів стерлінгів, які Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) у жовтні минулого року привіз з Великої Британії?

Хочу звернути увагу колишнього заступника голови СБУ Віктора Кононенка на кричущу безграмотність його «добровільних помічників», які 20 березня 2021 року били вікна, підпалювали двері та розмальовували стіни Офісу Президента України. Вікторе Іонасовичу, не ганьбіть Службу: слово «пизда» по-українськи пишеться через «и», а не через «і».

Поліція «злила» в ЗМІ імена безпосередніх організаторів погрому на Банковій, які 20 березня 2021 року били вікна в Офісі Президента, розмалювали свастикою та «фанатськими» гаслами будинок і намагались підпалити двері. Це – Сергій Філімонов, Назарій Кравченко, Роман Ратушний і Микола Виговський. Насправді, організаторами масових заворушень були два генерали СБУ, які зараз нужденно працюють в штабі Сивочолого Гетьмана і які під носом у лейтенанта Баканова мобілізували СБУшну агентуру з середовища футбольних фанатів. Що ж стосується виконавців, то про них я вже писав 27 лютого 2021 року. Повторюю свій допис:

***
Видання «Страна.ua» з притаманними цьому ресурсу точністю, об’єктивністю та професіоналізмом пише, що на захист «активіста» Стерненка, засудженого до 7 років позбавлення волі, виступили націоналісти. Звісно ж це не так – жодна організація національного чи, не приведи господи, радикального спрямування на захист Стерненка не виступала. Промовчали навіть колишні сослуживці Стерненка в «Правому Секторі» Дмитро Ярош та Ілля Кива.

Річ у тім, що всі організації радикального спрямування працюють під покровительством Департаменту захисту національної державності СБУ. Стерненко також був негласним позаштатним співробітником ДЗНД СБУ, але наприкінці 2017 року перейшов до ГУ «К», де його взяв на зв’язок особисто генерал-лейтенант Василь Пісний. Конфлікт між Стерненком і ДЗНД СБУ виник через спробу Стерненка отримати по підроблених документах посвідчення учасника бойових дій (звісно ж, ні в яких бойових діях Стерненко участі не брав і брати не міг, оскільки замість того, щоби поїхати разом з «Правим Сектором» у АТО, торгував у Одесі наркотиками в інтересах свого куратора з відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області). Але головне, що після того, як Пісний звільнився з СБУ, співмешканка Стерненка, така собі Наталія Усатенко, яка є прес-секретарем скандальновідомої громадянки США Уляни Супрун, відвела агента СБУ в резидентуру ЦРУ в посольстві США.

Разом зі Стерненком свої послуги в роботі проти України посольству США тоді запропонували ще два соратники Стерненка та його екс-колеги по роботі в ДЗНД СБУ – керівник штабу партії «Національний корпус» Назарій Кравченко й керівник київського осередку «Національного корпусу» Сергій Філімонов (до речі – улюбленці колишнього заступника голови СБУ Віктора Іонасовича Кононенка, який зараз на гроші Сивочолого Гетьмана організовує мітинги на захист Стерненка). Це не могло залишитись безкарним з боку тих активістів, які зберегли вірність СБУ – Кравченко та Філімонов були впіймані колишніми колегами по «Національному корпусу» і побиті. Така ж доля очікувала й на Стерненка, але втрутилось посольство США і в СБУ залишили Стерненка в спокої.

Тому, насправді, у мітингах на захист Стерненка націоналісти чи радикали участі не беруть. Основний контингент «протестантів» – це професійні громадські активісти з числа американської та британської агентури, ЛГБТ-тусовка, завсідники масових заходів, найняті штабом Порошенка, та колишні добровільні помічники СБУ, агентурні справи яких винесли генерал-лейтенант Кононенко й генерал-майор Доценко, коли їх виганяли з Контори.

Коли головою СБУ був Деркач-старший, тодішнього президента України лише підслуховували в кабінеті. А з таким головою СБУ як лейтенант Баканов, президента можу взагалі викрасти й примусити грати хуєм на роялі. Бо, як кажуть керівники політичної партії «Слуга народу», «бєз Зєлєнского і жізнь плоха».

Гіркін поставив Порошенка й Путіна в незручне становище: вони так не домовлялися! Якщо трішки споглядати з протилежного боку, то становище виглядало трагікомічно (наскільки це можливо обговорювати з огляду на реальні смерті та страждання реальних людей): Гіркін істерично, як баба, вимагав у Путіна надати важкі озброєння і невідкладно розпочати вторгнення ще у квітні-травні. «Путін – прийди!», – верещало зі штабу Гіркіна. «Путін – прийди!» – лунало в головах найбільшої після 22 лютого 2014 року парламентської фракції БЮТ та зіц-президента Турчинова, який до останнього сподівався на відкрите вторгнення регулярних збройних сил РФ на Сході, аби оголосити воєнний стан і не проводити жодних виборів, притримавшись таким чином у владі навічно. А Путін не міг прийти, не мав права, бо йому треба було забезпечити обрання Петра Олексійовича у першому турі 25 травня 2014 року. Хіба міг Путін зірвати своїми руками цю блискавичну операцію?

https://naspravdi.today/uk/2021/03/21/shtopanyy-h-rdon-abo-viyna-pid-falshyvym-praporom/

Весільні фотографи, артисти розмовного жанру та майстри греко-римської боротьби, яких «Студія «Квартал 95» набрала для представництва народного волевиявлення в парламенті, вимагають скликати позачергове засідання Верховної Ради. Виявляється, «слуги народу» обурені тим, що СБУшна агентура, яку не здатен контролювати лейтенант Баканов, 20 березня 2021 року побила вікна та двері Офісу Президента й намалювала на стінах монаршої резиденції те, що зазвичай малюють у громадських вбиральнях і під’їздах багатоповерхівок.

Ну, гаразд, збереться Верховна Рада – і що далі? Чи, може, весільні фотографи на цьому засіданні збираються розповісти одне одному, для чого існує Департамент захисту національної державності СБУ, який має контролювати всю ту публіку, що мітингує на Банковій, і який її, насправді, давно вже не контролює?

Судячи з того, що Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) своїм Указом від 5 липня 2019 року призначив заступником голови СБУ тихого алкоголіка Анатолія Дублика, якого в 2017 році вигнали з СБУ за дружбу з «зеленим змієм», а 21 листопада 2019 року перевів Дублика на посаду начальника ДЗНД, ніяка сесія Верховної Ради Зеленському не допоможе – за півтора роки Дублик, напевно, пропив залишки агентурної картотеки. Як не допоможе йому й новий начальник ДЗНД Олександр Кукса, призначений замість Дублика 16 січня 2021 року, оскільки негласні позаштатні співробітники та «добровільні помічники» СБУ, залишившись без контролю, давно вже годуються в штабі Сивочолого Гетьмана та американському посольстві. А щоби їх перевербувати назад, у пана отамана немає золотого запасу.

Хоча, звісно, без Дублика стало якось сумно – і не лише тому, що Анатолій Ярославович свого часу уславився вигадкою операції «Шатун» та організацією кидання гранати під Верховною Радою, а, відтак, були сподівання, що він знову утне щось подібне. У літню пору колишній начальник ДЗНД проводив робочий день, здебільшого, на вулиці – за виносними столиками кав’ярні біля Золотих Воріт, у прохолоді фонтану. Скільки разів я його там бачив, схиленим над карафою, поруч з якимсь конфідентом...

Тому збиратись «слугам народу» треба було трохи раніше – коли Зеленський призначав ходяче непорозуміння головою Служби безпеки України – і пояснювати, що СБУ існує не лише для того, щоби тягати в Європу контрабандні сигарети. А зараз вже пізно.

Коли головою СБУ був Деркач-старший, тодішнього президента України лише підслуховували в кабінеті. А з таким головою СБУ як лейтенант Баканов, президента можу взагалі викрасти й примусити грати членом на роялі. І ніяка позачергова сесія Верховної Ради Зеленському вже не допоможе. Бо лох – це назавжди.

Я ось одного не можу зрозуміти – а навіщо Недієздатний у грудні 2019 року звільнив директора ДБР Романа Трубу? – Щоби що?

Можна було б зрозуміти Арбітра Нації, якби йому Труба чимсь перешкоджав, але Труба, як засвідчили записи розмов, потайки зроблені в його кабінеті, ловив щонайменший пчих з Банкової і виконував будь-які найнепристойніші забаганки Офісу Президента. Чи якби Недієздатний мав кандидатуру, яку б хотів посадити в крісло директора ДБР. Але півтора роки тому Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) просто паралізував роботу Державного бюро розслідувань, не маючи жодного уявлення про те, навіщо це йому потрібно й що робити далі.

https://resonance.ua/shhodo-povnovazhen-timchasovikh-ochilni/