Блет, ну смішно ж. 😂😂😂 Жеття!

А ну, коліться, хто не дивився мій найкращий стендап серед усіх, що я колись робила?

Просто щось доже оптимістичне від надзвичайно песимістичної людини

Книгарня БУЕ про "Переслідування Аделіни" тепер у вільному доступі на YouTube.

Прошу про лайки і коментарі, бо Сергій зламався ментальнл, а в мене реально грижа вилізла після цієї зйомки!!!

НЕГАЙНО ДИВИТИСЬ І КОМЕНТУВАТИ! Я там ментально зламався

https://youtu.be/I3VNbXabwws

От, нарешті в коментарі на ютубі прийшли поціновувачі "Аделіни" і пишуть мені, що це "неймовірна серія", яка піднімає дуже важливі питання торгівлі людьми, насильство, психологічні травми 🤦‍♀

Ага, а також надзвичайно важливу тему міфічної зазубреної викрутки, на думку авторки, "розробленої армією США" спеціально для тортур, яку позитивний головний персонаж вганяє в тіло чоловіка, якого катує і вбиває за те, що він переспав з об'єктом пристрасті головного героя, за її власної ініціативи і згоди.

Логічно, що це за секс за згодою, коли в планах персонажа спочатку прокрастися до неї вночі і зґвалтувати її пістолетом, потім прокрастися до неї вночі, зв'язати, заклеїти їй рот і згвалтувати, потім надрочити їй на обличчя, а в кінці одружитися. Бо це любов.

А персонаж хороший, бо він бореться зі страшними педофілами, які не можуть визначитися, чи вони їбуть дітей, чи вони їх вбивають, чи пускають слину на всіх дітей в кафе — не до цього, головне, щоб вони були максимально страшними і хтонічними, тоді наш садист, гвалтівник і переслідувач молодець — він з ними бореться. Як? А так, в нього абсолютно нікому непомітна хакерська компанія із невеличкою приватною військовою компанією докупи, підвал, обладнаний для тортур, а всіх випущених від торгівців дівчат він просто відвозить автобусом в лікарню, щоб їх потім роздали батькам 😒

А тих, в кого батьків немає, він селить в якомусь будиночку і ростить. А американський уряд, дарма, що придумує такі страшні тортурні викрутки, нічого не помічає, і нічому не дивується. Якби не головний герой, там би в Сіетлі взагалі одні педофіли б і жили.

Так шо, він молодець, зараз швиденько відріже руки вбитому і відправить їх своїй пасії, і знову піде рятувати світ.

Хороша книга, пізнавальна. Хоча, звісно, краще б авторка погуглила б викрутку зі страшною назвою, а також декілька синонімів і якісь ще драматичні засоби, крім гріму та дощу в напружених моментах 😐

Фотку викрутки додаю

Сьогодні, зараз, коли США офіційно визнали, що потребують наші ППО-дрони і інструкторів в своєму регіоні, це golden opportunity moment, яким важливо правильно розпорядитися.

З одного боку, щоб Зеленський і Буданов виходили і казали ми готові віддати все, оголити всі фронти, відправити кожен дрон-перехоплювач, тому що ваша війна це наша війна, ми розуміємо і знаємо, що 9 дронів від Ірана по бурж-халіфі це набагато важливіше, ніж 90 кожну ніч по нашим українським містам, ми захистимо вас, ми допоможемо США, ми віддамо останнє, ми відправимо до вас бригаду Скеля, всі 15 батальонів, так, у нас всі бригади саме такі, по сто тищ людей, і кожен з цих сто тищ людей все життя мріяв лише воювати куди Трамп покаже, тому що кожен українець це такий мага-американець з акцентом як у Залужного.

А з іншого боку щоб на кожному брифінгу кожного трампівського хуя, від трампа і дали вниз щоб зустрічали журналісти і задавали одні і ті ж самі питання, які нас насправді цікавлять:

- ви запросили допомогу у України?
- у України все ще немає жодних карт?
- вам потрібна українська зброя?
- як саме США допоможе Україні, за її допомогу США?
- вам потрібно, щоб українці вас захищали?
- ви все ще вважаєте Україну цирком уродів П.Т.Барнума?

і так по колу, бити їх трусами і хрестиком, щоб вони або визнали що велика непереможна запакована найкращою зброєю США потребує допомоги цирка уродів без жодних карт, або визнали, що Україна є найціннішим союзником США з військових питань, якому США по гроб жизні повинна допомагати.

Час на це ще є, тому що коли їхні генерали кажуть що операція буде сто днів, то я б на місці їхніх військових почав закуповувати зимній одяг.

Головне щоб зофіційних осіб виходили лише сигнали як дуже сильно ми мріємо допомогти, а з усіх інших лише тралірованіє і бикування.

Головне щоб не навпаки.

Але я боюся що буде саме навпаки.

Господи, це і жахливл і прекрасно водночас. Заледить від того, наскільки ваш мозок схильний шукати у всьому метаіронію

Коли болить біль …

Ну що б іще краще підкреслило особистість і дарувало емоції оточуючим, ніж мій колишній тип 😂😂☺️

Скажу страшне: абсолютно нормально не мати думки щодо якогось питання. Точніше, навіть варто постаратися мати якомога менше питань, щодо яких у вас є думка: експертна, особиста, надзвичайно важлива.

Один розумний чоловік якось сказав мені, що наявність особистої думки щодо всіх у світі питань – ознака бідної людини. «У багатих – сказав він – є навичка пріоритизації і вміння фокусуватися на тих напрямках, які важливі для їхнього бізнесу, родини, особистості, справи їхнього життя, країни».

Я б розширила розуміння слова «багаті» до слова «впливові» і «спроможні». Бо якщо мати «власну думку» одночасно щодо рецепту борщу, ситуації в Ірані, виховання дітей, тіл і стосунків чужих людей, несмішних для тебе жартів, зміни тексту державного гімну і питань про те, шльондра Вєста Гунченко чи ні – то на все інше в житті сил і фокусу не залишається.

Така поведінка – ознака людини, що не відчуває своєї вагомості, не має сфери, в якій має вплив, не змінює нічого, не лише у світі, але й просто на роботі та в своєму житті. Натомість вимагає від світу поважати її «дуже важливу особисту думку», на яку вона «має право». Все це в час, поки інші зосереджуються на важливому і рухаються вперед.

Зауважу тут, що це розділення не корелює з «хорошістю» або «поганістю» людей. Лише з ефективністю.

От мені там в тредз обурено навалює авторка українського дарк роману, що не треба хейтити жанр. Я кажу, жанр сумнівний, але хрін з ним, проблема, що якість цієї "літератури" прийнятна лише для малоліток. А вона така, а ви що, все читали? Кажу, порадьте хороше. І вона така, не буду радити свій, раз ви хейтерка, ось вам моя улюблена авторка Л. Дж. Шен...

Але я була б не я, якщо б, звісно ж, одразу не помчала б шукати саме її роман.

Поки читаю безкоштовний зразок. І вже на сторінці 12 в рідері (в нормальній книзі це, мабуть, друга, чи шо) зачудовано спостерігаю, як високий літературний професіоналізм авторки пав у нерівній боротьбі з дієприслівниковим зворотом 😔

Але книгу все ж прочитаю, чи, принаймні, спробую. Це буде чесно. Може я не права, і це правда щось цікаве, а тут просто редакторка недогледіла. (А книга, до речі, про військового, поранення, ПТСР тощо — можливо, це буде складно)

Виношу з коментарів до цього поста, зроблю собі з цього стікер 😁😁😁