Як ми втратили ведмедя.

Історія відома, та все ж, мабуть, не всім.
Магічне мислення передбачає, що згадка певної істоти, явища чи будь-чого може цю істоту прикликати. Якщо ви знаєте забобон "не говори про погане і нічого не станеться" - це якраз таке магічне мислення.

Тому страшні речі, наприклад смерть, мають чимало евфемізмів, які допомагають говорити про поняття, не називаючи його прямо. Те саме з Дияволом, котрого у фольклорі часто називають просто Той, не кажучи про відоміші замінники на кшталт "нечистий", "рогатий" чи "лукавий". Табу на пряме називання Бога є потужною частиною юдейсько-християнської традиції, від Третьої заповіді до численних дискусій щодо значення тетраграматона יהוה (Ягве/Єгова залежно від традиції читання). В англійській фразеології є фраза "Speak of the devil and he doth appear" (букв. "Заговори про диявола, і він з'явиться"). В українській є прямий відповідник "Про вовка промовка" і більш вульгарний "Згадай гімно, і ось воно". Примовки, які апелюють до цього вірування, взагалі поширена штука і добре відбивають саму ідею прикликання згаданого.

Так от, ведмідь. Почнемо з того, що в нас відбулась метатеза і архаїчною формою буде "медвідь", як його досі називають у деяких діалектах і всіх інших слов'янських мовах. Але це евфемізм - "той, хто їсть мед", "медоїд". Поїдання, а не відання меду. Так само в германських мовах слово походить від кореня зі значенням "бурий" (пор. українське "бурмило", хоч цей зв'язок не достеменний; можливо, слов'янський рефлекс цього кореня є в слові "бобер"). Деякі дослідники германську назву виводять не від кольору, а від *ǵʰwér (дика тварина), але суті це не змінює. І слов'яни, і германці настільки евфемізували цього звіра, що первісна форма його назви просто зникла з наших мов.

Реконструйована праіндоєвропейська форма: *h₂ŕ̥tḱos. Реконструйована прабалтослов'янська форма: *irśtwā́ˀ (дискусійно).
Праслов'янська реконструкція цього гаданого кореня мала б дати *vъrsъ, тобто в сучасній українській цей звір, найімовірніше, називався б "ворос", якщо рахувати з повноголоссям. Чи є якийсь зв'язок між онімом "Варшава" і гіпотетичною праслов'янською реконструкцією слова "ведмідь" невідомо, але радше ні. Те саме стосується річки Ворскла.

Особливої пікантности цьому лінгвістичному процесу додає той факт, що в романських мовах і в грецькій праіндоєвропейський корінь зберігся - ἄρκτος і ursus відповідно. Натомість у слов'ян і германців, котрі за фактом розселення мали значно більше контактів із ведмедями - безслідно зник. Сьогодні лінгвісти вважають замінники кореня *h₂ŕ̥tḱos найранішими з відомих евфемізмів - вони мусили з'явитися ще до розділення відповідних гіпотетичних мовних єдностей, тобто на початку першого тисячоліття, якщо не раніше.

Послухайте потойбічний етер Євгена на Катеринці, поки його ще не забанили! Одна компанія нас не любе, тому всі наші детокси, де ми використовуємо їхні пісні, скінченні:(
Окрім воістину прекрасної української музички там ще й розповідь про таємничі традиції, пов'язані з Геловіном.
https://youtu.be/Pf8PaX4K4tA

Для тих, хто цікавиться англійською і хоче відшліфовувати свою граматику - радимо канал English as a beauty. Корисні і деколи несподівані правила, які точно стануть в пригоді, якщо англійська - ваша робоча мова.
Підписатися: https://t.iss.one/englishasabeauty

Про це відео довго просили, і от воно нарешті вийшло в люди!
Що основного треба знати про діалекти української мови, чому не варто їх цуратися, на що звертати увагу.
Також ділимося міркуваннями щодо проблем діалектології як науки - про що мало хто насправді говорить.
Так що зацініть і друзям покажіть:
https://youtu.be/yDd7AVp8q2U

Збираєтеся спати, але мучить питання, хто живе під ліжком? Чуєте вночі дивні звуки, а кота у вас нема? Хтось до ранку зжирає всі запаси печеньок?
Відповідь є - це Бабай.
Як з ним боротися, Євген розказав у відео. Поінформовані значить озброєні:
https://youtu.be/IWXlChIGE_s

Про поняття lingua franca.

Цей термін доволі часто зринає в дискусіях про мовну ситуацію в Україні, а Вікіпедія дає трошки неповну картину ситуації (бо опирається здебільшого на енциклопедичні статті). Російська, як ви знаєте, претендує на роль lingua franca країн балто-чорноморської осі та Кавказу, і побутове розуміння терміну, на жаль, не містить конотацій, що лягли в основу поняття. А вони цікаві.

Отож, у сучасному розумінні лінґва франка - це мова загального порозуміння, принаймні в межах певної групи людей. І в усіх енциклопедіях, від Британіки до Виноградова, ви почитаєте про наслідки фразеологізації цього поняття - араби називали франками всіх европейців, через інтенсифікацію торгових контактів поняття "лінґва франка" стало позначати мову, якою розмовляли купці середземноморського басейну, тобто певний романський піджин.

Оця концепція ґенези лінґва франка потім склала теоретичну основу есперанто та інших мов із претензією на універсальність. В принципі, це абсолютна правда, проте не вся.

Після читання статті на вікіпедії є два потенційні питання:
1. Чому араби називали мову загального порозуміння латиною? (росвікі стверджує, що це переклад арабського поняття, але джерел на цю тему рівно нуль);
2. Якщо навіть це переклад арабського поняття, нащо європейцям було взагалі перекладати арабське поняття на позначення мови, якою спілкуються вони самі?

А тому що це лише друга половина історії. Взагалі ж походить це діло з часів Карла Великого та його імперії. І спадку Карла в часи, коли після Верденського поділу імперія розділилась на три частини: західну, східну і серединну. Імперія Карла була дуже неоднорідною, народів там було багато, мов і діялектів - ще більше, а з цієї імперії вийшли Франція (в середньовічні часи - дикий мовний казан), Німеччина, Італія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди і Люксембурґ. І Каталонія, котра зокрема на цій підставі відчуває свою окремішність від Кастилії. Імперія таких масштабів вимагала адміністрування і бюрократії. Дуже сильно. І якщо для більш офіційних речей була придатна латина, то побутові документи, не пов'язані з управлінням державою на вищих ланках, потребували інших засобів - купці латину, як правило, не знали, але письма потребували для облікування та угод, особливо із потужним розвитком торгівлі на території імперії. Тому імператор видав указ, згідно з яким, щоб зменшити непорозуміння та ошуканство, спростити жисть купцям, а заодно і всім навколо, всі торговельні та інші приватні угоди належить укладати in lingua franca. Тобто мовою франків.

Оскільки на території імперії жили може й десятки народів, але імперія була саме франків. Інше питання, що навіть впродовж існування імперії сама лінґва франка не витримала романських впливів на території Галлії та здебільшого стала суперстратом у формуванні французької, а також породила фламандську та нідерландську (і деякі німецькі діалекти). Верденський поділ 843 року цю ситуацію лише закріпив.

А от лінґва франка в первісному розумінні - це державна мова. Це мова, яку зобов'язані знати всі мешканці певної території. І якщо не йдеться про торгові операції, а саме про побутовий вжиток - lingua franca позначає мову, яку зобов'язані знати всі, незалежно від того, якою мовою вони говорять з народження. Lingua franca у тому розумінні, в якому говорять про російську - це мова імперської метрополії, яку зобов'язані опанувати підпорядковані народи. Це інструмент гомогенізації, а не порозуміння.

Зараз триває онлайн-концерт Тараса Компаніченка з піснями 30-х років та розповідями про Голодомор в Україні.

Наполегливо запрошуємо долучитися:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2042555792580472&id=253223428030752

Вдячні відгуки і підтримку проектів можна переказати на карту ПриватБанку 4149 6293 5302 7048.

Хто не встиг - звісно, завжди можна послухати в записі, то унікальний концерт.

До Дня Збройних сил України почали на "Підпільній Катеринці" серію наших записів з бандуристом і лірником Михайлом Гречкиним на Кам'яній Могилі.

З нагоди свята послухаємо "Ой, там, у лузі, при дорозі" (також відому як "Три брати") — повстанську пісню вояків УПА, що також боронили незалежність і соборність Української держави.

https://youtu.be/gqO7Joutmbk

Сувенір від Сарматського моря, який дивом пережив СРСР. Одне з найзагадковіших місць України.

Як утворилася Кам'яна Могила, що там поховано, і чи справді в її ґротах є залишки найдавнішого в світі письма?

Про все це розповідає Євген Лір у найчеснішому документальному фільмі про загадку історії - "Могила Тіней".
https://youtu.be/0VplHjk9ako

Наші товариші на каналі D6 Nature зробили дуже корисне і актуальне відео про те, як допомогти птахам узимку, не нашкодивши їм.

Міграції птахів уже давно розпочалися, але не всі пернаті вирушають в далеку дорогу, щоб перезимувати. На нашій території залишається ще багато видів, які потребують нашої допомоги протягом голодних місяців.
Підгодівля - справа серйозна, треба чітко знати та дотримуватися правил, щоб не нашкодити птахам. Серед основних правил треба знати наступне:

- Підгодівлю потрібно починати із початком перших морозів/снігів;
- Не забувайте додавати корм до годівниць, адже птахи запам’ятовують їхнє розташування і намагатимуться бути там періодичними гостями;
- Не забувайте про санітарний догляд за годівницями, їх обов’язково треба чистити принаймні 2 рази на місяць;
- У годівницю заборонено класти солоне, смажене, зіпсоване, солодке, а також будь-які хлібобулочні вироби, пшоно, гречку, рис;
- Кісточки від яблук та абрикос є небезпечними для птахів також, тому уникайте їх;
- Найкращим кормом є те, що птах міг би сам знайти у природі: насіння соняшника, гарбуза, дині, кавуна, кукурудза, а також сало, як замінник комах;
- Пшеницю краще не класти до годівниці, адже її їдять невелика кількість видів;
- Навесні, після останніх суттєвих морозів та зникнення снігового покриву, варто зняти годівницю, провести чистку та покласти її в недосяжному для птахів місці. Птахи з цього моменту мають шукати корм самостійно і таким чином виконувати свою роль.

Також їхня команда готує щороку сезонні корми для птахів, тому якщо є бажання отримати підібраний та правильний харч для зимуючих видів, то обов’язково заходьте на їхню сторінку D6 Nature, щоб замовити собі пачечку!
https://www.facebook.com/D6Nature/

А відео переглянути можна ось тут:
https://youtu.be/sO6aXh-f8_k

Коли стає сумно, згадуємо наш з вами найперший детокс, які ви всі класні, розумні, веселі, хороші. І трохи відлягає:)

Останнім часом ми почали активніше працювати над сайтом (тепер у нашій команді з'явилась чудова Юстина Добуш), зокрема починаємо викладати текстові версії наших відео. Так, про довгу і страждальну історію літери Ґ вже можна почитати за посиланням. Завдяки Юстині і вашій підтримці ми зараз готуємо ще кілька оновлень, які анонсуємо вже найближчим часом.
https://humanitarka.com/2021/12/22/bukva-g/

Наші друзі з каналу Культуртригер випустили під Святвечір жирнюче відео про історію святкування Різдва, зміст коляд і щедрівок та причини всіх цих плутанин із датами. А в кінці несподіваний подарунок для нечемних:)
Дивитись сюди:
https://youtu.be/qQViFJTUmKM

Цей допис ми знайшли на просторах Інтернету і вирішили перекласти для вас. Окрім ідеї "смерти автора" існує також багато не зовсім правильних застосувань цієї концепції. Тож осьде короткий огляд:

Смерть автора — ставлення до заявленої автором інтерпретації його власного тексту як до просто єдиної думки поміж багатьох, а не Божого Слова.

Зникнення автора — трактування контексту і обставин написання твору як цілком неважливих для інтерпретації, ніби повністю сформований твір просто собі з'явився кілька секунд тому.

Таксидермія автора — відштовхування від конкретної інтерпретації тексту для припущень про те, як мав би виглядати авторський контекст і обставини створення.

Несмерть автора — трактування автора як особисто відповідального за КОЖНЕ можливе прочитання його тексту, навіть за способи, які неможливо було поінформовано передбачити на час створення.

Монстр Франкенштейна автора — формулювання висновків про авторський намір, ґрунтуючись на елементах, присутніх лише в пізніших адаптаціях, зроблених іншими авторами.

Вікенд із Берні автора — наполягання, що якби автор був тут, він би особисто підтримав конкретно вашу інтерпретацію.

У нас на "Гуманітарці" спільно з каналом "ТА" вийшло нове відео: про те, як завдяки живопису на українських кіностудіях народився сучасний кінематограф і чому це може завадити нам належно оцінити екранізації книжок.
Приємного перегляду: https://youtu.be/fGmKMhDpmoY

Може, серед вас є хтось, хто цікавиться водночас законодавством і культурною спадщиною? Є одне діло, яке вже роками потребує з'ясування і яке, можливо, наблизить нас до часу, коли стануть трохи менше нищити етнографічні та археологічні експонати, і не лише через те, що їх тупо стане менше.
Якщо ви самі цим питанням зацікавились, або знаєте когось дотичного, - дайте чути, будь ласка.

Продовжуємо День злуки детоксом, де послухаємо пісні про всю Україну - і регіони, і міста, і села:
https://youtu.be/wiUs14mXEZc

Дивіться шо робить Лесь у своїх Америках!
Ми вже вмикали вам на Катеринці гурти з його участю: Salo v chokoladi, After Ego, Protonics i Sorry Bro. Але йому не сидиться, і це його сольний домашній проєкт з каверами і експериментами. Зацініть і напишіть, чи заходить вам такий формат, це дуже важливо для нас:

https://youtu.be/63xXN4ZZrRs