Квітка Цісик - пластунка. Раджу прочитати інтерв'ю з нею, вже зіркою-співачкою, яке записав у Нью-Йорку київський композитор і музикант Кирило Стеценко у 1991-му. https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/06/25/152627/

Світлина з настроєм. Колишній і теперішній посли Канади в Україні Роман Ващук (до слова, постійний фаховий коментатор дописів тут) і Наталка Цмоць.

👏Голлівудська актриса родом з України відмовилася грати росіянку в серіалі Netflix

Іванна Сахно тепер має виплатити компенсацію.
Голлівудська акторка родом з України Іванна Сахно розірвала контракт зі стримінговою платформою Netflix, бо не захотіла в новій кінороботі грати росіянку.
В інтерв'ю для ТСН вона розповіла, що тепер їй потрібно виплатити компенсацію. За її словами, їй доведеться віддати Netflix 50% свого заробітку з іншого серіалу.

Всім бажаю здоров'я! Крім росіян.

Агов, є тут, хто з Португалії! Або передайте знайомим. Це чудова новина. Ще одна країна приєднається до пластової родини.

Кілька днів тому колега Юрій Юзич попросив френдів розшукати у Франції могилу легендарного полковника Армії УНР Івана Дубового. Вуаля! Гарна людина Мар'яна поїхала, знайшла, зробила фото. І радує ще, що на відміну від сотень зниклих поховань це в чудовому стані. Родина опікується.

А от і не така добра історія як у попередньому дописі. У 1963 році в Австрії помер письменник Іван Шкварко, який багато років відбув у ГУЛАГу і написав про це спогади. Бачимо, що його приятелі збирали гроші на його могилу, опікувались нею. Але минули роки. Приятелі самі відійшли. І... За австрійськими правилами - якщо за поховання не заплачено, то його ліквідують. Так сталося, на жаль, і в цьому випадку. P.S. Його спогади тут - https://diasporiana.org.ua/memuari/4034-shkvarko-i-proklinayu-z-shhodennika-ukrayinskogo-politv-yaznya/

"Комуніст замордував през.[идента] Кеннеді". Під час перших слідчих дій вбивник Освальд назвав себе членом компартії США. Партія це заперечила - мовляв, партквитка йому не видавала.

1974-й рік. Папа-безнадійний русофіл. Стабільність як вона є.

Олег Богуславський (проєкт Діаспоріана) знайшов, мабуть, перший український комікс. Журнал "Цьвітка", який видавали у США, 1917 рік. Автор - відомий художник Опанас Сластіон.

У Італії виходить "Лісова пісня". Видавництво Mondadori. Перекладачка - Ярина Груша.

"Над Парканом". Листівка з оригінальної картини на склі. Робота американської мисткині Ярослави Сурмач-Милс, 1975 рік.

Посвідка члена Союзу Українських Ветеранів Всеволода Соколовського. Воював у Армії УНР. Його неповнолітній брат Андрій брав участь і загинув у бою під Крутами. Про нього можна тут прочитати - https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/01/28/160854/

Достоєвські - з Поділля. Але сам Фьодор Міхайловіч - не українець, а росіянин. І це був його вибір. Аналогічно - Чайковський. Хоча дехто наголошує на корінні видатного російського композитора у прапрадідові Чайці, але закриває очі на ідентичність і саморепрезентацію його самого, ровесника Миколи Лисенка, у якого не було проблем, як ми знаємо, з тим, ким він є. Замітка з бандерівського "Шляху перемоги", Мюнхен, 1974 рік.

Виявляється, книга Івана Багряного "Сад Гетсиманський" на початку 1960-х вийшла у Франції. Може хтось надибає на тамтешніх аукціонах чи книжкових барахолках.

Солідний українець бажає познайомитися. 1954 рік.

Є українці у Сполучених Штатах, а є пані Спартц, яка любить Трампа більше, ніж свій рідний край, який російські вбивці щодня обстрілюють.

Містечко Саут Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, український цвинтар св. Андрія. Генерал Іван Омелянович-Павленко та його дружина Фатима. За ними письменник і теж вояк Армії УНР Федір Дудко. Праворуч - поет, інженер і старшина Армії УНР Евген Маланюк, письменниця і скульпторка Оксана Лятуринська, фігура козака - могила Миколи Мухіна.

Марка "Підпільної пошти України" з символічною назвою "Десятиріччя обманутих націй". Майже сім десятиліть минуло, а нації відчувають себе ще більше зрадженими через імпотентість ООН і небажання змінюватися.

Некролог з містечка Кіріши під Петербургом. Окупант з чисто русскім фамілієм Ткачук "захищав" Леніградську область від "настоящих фашистов" десь в українських степах. Там же і закінчив своє життя. Це маленький штрих про ті кілька мільйонів колишніх укрАінцев, яких росіяни зробили одним народом з собою. На жаль, українська діаспора у РФ - це вже не для істориків чи антропологів, а швидше для археологів інтерес.