30 років тому Велика Британія передала Україні станцію «Академік Вернадський», де відтоді ведеться робота, яку неможливо «поставити на паузу». За цей час відбулася 31 наукова експедиція: люди змінювалися сезон за сезоном, а незмінним залишалося головне — спостереження, вимірювання та дані, що мають значення для всього світу.
Історія станції Національного антарктичного наукового центру про витривалість і послідовність. Про команду, яка працює серед льоду та штормів, щоб Україна була не лише в новинах, а й у глобальних дослідженнях — там, де формується розуміння клімату, океану та майбутнього планети.
Історія станції Національного антарктичного наукового центру про витривалість і послідовність. Про команду, яка працює серед льоду та штормів, щоб Україна була не лише в новинах, а й у глобальних дослідженнях — там, де формується розуміння клімату, океану та майбутнього планети.
❤18👍5
Пам’яті Героя України, старшого сержанта
Дениса Ціося (позивний «Ghost»)
Його принциповість і самопожертва стали прикладом для молоді, яка прагне зробити внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави
Денис Ціось народився 19 січня 1988 року. Дитинство провів в Острозі, де з юних років мріяв стати військовим. Після початку російської агресії у 2014 році здійснив свою мрію з дитинства – став до лав ЗСУ.
Служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, згодом у 8-му полку Сил спеціальних операцій. Брав участь в обороні Київщини, Слобожанському контрнаступі, визволенні Балаклії, Ізюма та Куп’янська, воював під Бахмутом і на Харківщині. Двічі був поранений, але щоразу повертався у стрій.
7 червня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, рятуючи пораненого побратима.
Нагороджений орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня, «Золотим хрестом» та удостоєний звання Герой України (посмертно). Найвищу державну нагороду родині вручив Президент України.
У Дениса залишилися дружина, батьки та троє дітей.
Честь Захисникові!
За матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Острозької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Дениса Ціося (позивний «Ghost»)
Його принциповість і самопожертва стали прикладом для молоді, яка прагне зробити внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави
Денис Ціось народився 19 січня 1988 року. Дитинство провів в Острозі, де з юних років мріяв стати військовим. Після початку російської агресії у 2014 році здійснив свою мрію з дитинства – став до лав ЗСУ.
Служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, згодом у 8-му полку Сил спеціальних операцій. Брав участь в обороні Київщини, Слобожанському контрнаступі, визволенні Балаклії, Ізюма та Куп’янська, воював під Бахмутом і на Харківщині. Двічі був поранений, але щоразу повертався у стрій.
7 червня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, рятуючи пораненого побратима.
Нагороджений орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня, «Золотим хрестом» та удостоєний звання Герой України (посмертно). Найвищу державну нагороду родині вручив Президент України.
У Дениса залишилися дружина, батьки та троє дітей.
Честь Захисникові!
За матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Острозької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
😢10💔7
ПІДКОРЮВАЧ НЕБЕС І НЕ ЛИШЕ
120 років з дня народження Олега Антонова.
Сьогодні відзначаємо 120 років з дня народження Олега Костянтиновича Антонова - видатного українського авіаконструктора.
Однак окрім створення літаків, Антонов був ще й художником, письменником та людиною зі стійкою громадянською й політичною позицією.
Фото: ANTONOV Company
Про це все розповідаємо у нашій каруселі нижче 👇
120 років з дня народження Олега Антонова.
Сьогодні відзначаємо 120 років з дня народження Олега Костянтиновича Антонова - видатного українського авіаконструктора.
Однак окрім створення літаків, Антонов був ще й художником, письменником та людиною зі стійкою громадянською й політичною позицією.
Фото: ANTONOV Company
Про це все розповідаємо у нашій каруселі нижче 👇
❤10👍6
Пам’яті старшого кулеметника Андрія Волощука (позивний «Мольфар»)
Боронити Україну для нього було вибором серця, честі й пам’яті
Андрій Волощук родом з села Сваричів Рожнятівської громади на Івано-Франківщині. Працював у Львові керівником одного з відділень «Нової пошти». У жовтні 2024 року добровільно підписав контракт і став до лав Сил оборони України, щоб продовжити справу старшого брата Олега, який загинув у листопаді 2022 року на Бахмутському напрямку.
На фронті Андрій мав позивний «Мольфар», служив старшим кулеметником розвідувального батальйону у складі «Хартії», виконував бойові завдання під артилерійським і мінометним вогнем, збивав ворожі FPV-дрони та до останнього залишався поруч із побратимами.
2 грудня він зустрів своє 23-річчя на передовій. 7 грудня 2025 року Андрій Волощук загинув поблизу Куп’янська на Харківщині під час виконання бойового завдання. Про загибель 21 грудня повідомив брат Богдан, зв’язок із воїном обірвався за два тижні до того.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Bogdan Voloshchuk
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Боронити Україну для нього було вибором серця, честі й пам’яті
Андрій Волощук родом з села Сваричів Рожнятівської громади на Івано-Франківщині. Працював у Львові керівником одного з відділень «Нової пошти». У жовтні 2024 року добровільно підписав контракт і став до лав Сил оборони України, щоб продовжити справу старшого брата Олега, який загинув у листопаді 2022 року на Бахмутському напрямку.
На фронті Андрій мав позивний «Мольфар», служив старшим кулеметником розвідувального батальйону у складі «Хартії», виконував бойові завдання під артилерійським і мінометним вогнем, збивав ворожі FPV-дрони та до останнього залишався поруч із побратимами.
2 грудня він зустрів своє 23-річчя на передовій. 7 грудня 2025 року Андрій Волощук загинув поблизу Куп’янська на Харківщині під час виконання бойового завдання. Про загибель 21 грудня повідомив брат Богдан, зв’язок із воїном обірвався за два тижні до того.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Bogdan Voloshchuk
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
💔20😢3