Памʼяті молодшого сержанта Олексія Дяговця (позивний «Регбіст»)
Був не тільки лідером у спорті, а й усюди, де люди потребували його допомоги
Олексій Дяговець народився 11 жовтня 1986 року в селі Нові Боровичі Чернігівської області. Після закінчення Чернігівського педуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, де здобув фах фізичного виховання, деякий час викладав у Національному університеті «Чернігівська політехніка».
Олексій захоплювався спортом, риболовлею та мисливством. Він став патрульним поліцейським, згодом очолив управління превентивної діяльності в Чернігові. Також був капітаном регбійної команди «Камелот» та заснував Федерацію регбі Чернігівської області.
З початком повномасштабного вторгнення Олексій активно працював на блокпостах навколо Чернігова, а у січні 2023 року приєднався до ЗСУ та служив у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
Олексій отримав численні нагороди, серед яких медаль «За оборону Чернігова» (посмертно).
Загинув 14 липня 2023 року під час бойового завдання на Херсонщині.
Поховали його в Чернігові. Олексій залишив по собі світлу пам’ять як мужній офіцер, самовідданий поліцейський і справжній патріот.
Після його загибелі друзі та спортивна спільнота Чернігова започаткували щорічні змагання з регбі на його честь. У Олексія залишилися дружина, двоє доньок та мати.
Слава та шана Герою!
За матеріалами: Меморіал. Платформа памʼяті, Інформаційний портал "Король Данило", Поліція Чернігівської області, Вечірній Київ
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Був не тільки лідером у спорті, а й усюди, де люди потребували його допомоги
Олексій Дяговець народився 11 жовтня 1986 року в селі Нові Боровичі Чернігівської області. Після закінчення Чернігівського педуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, де здобув фах фізичного виховання, деякий час викладав у Національному університеті «Чернігівська політехніка».
Олексій захоплювався спортом, риболовлею та мисливством. Він став патрульним поліцейським, згодом очолив управління превентивної діяльності в Чернігові. Також був капітаном регбійної команди «Камелот» та заснував Федерацію регбі Чернігівської області.
З початком повномасштабного вторгнення Олексій активно працював на блокпостах навколо Чернігова, а у січні 2023 року приєднався до ЗСУ та служив у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
Олексій отримав численні нагороди, серед яких медаль «За оборону Чернігова» (посмертно).
Загинув 14 липня 2023 року під час бойового завдання на Херсонщині.
Поховали його в Чернігові. Олексій залишив по собі світлу пам’ять як мужній офіцер, самовідданий поліцейський і справжній патріот.
Після його загибелі друзі та спортивна спільнота Чернігова започаткували щорічні змагання з регбі на його честь. У Олексія залишилися дружина, двоє доньок та мати.
Слава та шана Герою!
За матеріалами: Меморіал. Платформа памʼяті, Інформаційний портал "Король Данило", Поліція Чернігівської області, Вечірній Київ
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
😢16💔8
30 років тому Велика Британія передала Україні станцію «Академік Вернадський», де відтоді ведеться робота, яку неможливо «поставити на паузу». За цей час відбулася 31 наукова експедиція: люди змінювалися сезон за сезоном, а незмінним залишалося головне — спостереження, вимірювання та дані, що мають значення для всього світу.
Історія станції Національного антарктичного наукового центру про витривалість і послідовність. Про команду, яка працює серед льоду та штормів, щоб Україна була не лише в новинах, а й у глобальних дослідженнях — там, де формується розуміння клімату, океану та майбутнього планети.
Історія станції Національного антарктичного наукового центру про витривалість і послідовність. Про команду, яка працює серед льоду та штормів, щоб Україна була не лише в новинах, а й у глобальних дослідженнях — там, де формується розуміння клімату, океану та майбутнього планети.
❤18👍5
Пам’яті Героя України, старшого сержанта
Дениса Ціося (позивний «Ghost»)
Його принциповість і самопожертва стали прикладом для молоді, яка прагне зробити внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави
Денис Ціось народився 19 січня 1988 року. Дитинство провів в Острозі, де з юних років мріяв стати військовим. Після початку російської агресії у 2014 році здійснив свою мрію з дитинства – став до лав ЗСУ.
Служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, згодом у 8-му полку Сил спеціальних операцій. Брав участь в обороні Київщини, Слобожанському контрнаступі, визволенні Балаклії, Ізюма та Куп’янська, воював під Бахмутом і на Харківщині. Двічі був поранений, але щоразу повертався у стрій.
7 червня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, рятуючи пораненого побратима.
Нагороджений орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня, «Золотим хрестом» та удостоєний звання Герой України (посмертно). Найвищу державну нагороду родині вручив Президент України.
У Дениса залишилися дружина, батьки та троє дітей.
Честь Захисникові!
За матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Острозької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Дениса Ціося (позивний «Ghost»)
Його принциповість і самопожертва стали прикладом для молоді, яка прагне зробити внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави
Денис Ціось народився 19 січня 1988 року. Дитинство провів в Острозі, де з юних років мріяв стати військовим. Після початку російської агресії у 2014 році здійснив свою мрію з дитинства – став до лав ЗСУ.
Служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, згодом у 8-му полку Сил спеціальних операцій. Брав участь в обороні Київщини, Слобожанському контрнаступі, визволенні Балаклії, Ізюма та Куп’янська, воював під Бахмутом і на Харківщині. Двічі був поранений, але щоразу повертався у стрій.
7 червня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, рятуючи пораненого побратима.
Нагороджений орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня, «Золотим хрестом» та удостоєний звання Герой України (посмертно). Найвищу державну нагороду родині вручив Президент України.
У Дениса залишилися дружина, батьки та троє дітей.
Честь Захисникові!
За матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Острозької міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
😢10💔7
ПІДКОРЮВАЧ НЕБЕС І НЕ ЛИШЕ
120 років з дня народження Олега Антонова.
Сьогодні відзначаємо 120 років з дня народження Олега Костянтиновича Антонова - видатного українського авіаконструктора.
Однак окрім створення літаків, Антонов був ще й художником, письменником та людиною зі стійкою громадянською й політичною позицією.
Фото: ANTONOV Company
Про це все розповідаємо у нашій каруселі нижче 👇
120 років з дня народження Олега Антонова.
Сьогодні відзначаємо 120 років з дня народження Олега Костянтиновича Антонова - видатного українського авіаконструктора.
Однак окрім створення літаків, Антонов був ще й художником, письменником та людиною зі стійкою громадянською й політичною позицією.
Фото: ANTONOV Company
Про це все розповідаємо у нашій каруселі нижче 👇
❤10👍6