«Історії з архівів КГБ – “вічнозелена тема”, до якої завжди буде інтерес», – каже історик Едуард Андрющенко. Він – відомий дослідник архівів радянських спецслужб, які узагальнено називають «архівами КГБ». На основі власних досліджень Андрющенко написав книгу – «Архіви КГБ. Невигадані історії». І саме працював над наступною – про Віктора Петрова (Домонтовича), радянського шпигуна в українському авангарді, коли записувався подкаст.
З розмови з Едуардом Андрющенком ви дізнаєтеся, як працювати з архівами КГБ; чим вони можуть бути корисні; які справи реально знайти, а які – практично знищено; як діяла система та як вона взаємодіяла з українською дійсністю. А також відкриєте для себе багато неочікуваних, абсурдних чи захопливих історій з архівних справ. Наприклад, про киянина-шпигуна північнокорейської розвідки або крадіжку паспорта в онуки Івана Франка.
Слухайте подкаст (На)пам'ять на доступних подкаст-платформах за посиланням.
З розмови з Едуардом Андрющенком ви дізнаєтеся, як працювати з архівами КГБ; чим вони можуть бути корисні; які справи реально знайти, а які – практично знищено; як діяла система та як вона взаємодіяла з українською дійсністю. А також відкриєте для себе багато неочікуваних, абсурдних чи захопливих історій з архівних справ. Наприклад, про киянина-шпигуна північнокорейської розвідки або крадіжку паспорта в онуки Івана Франка.
Слухайте подкаст (На)пам'ять на доступних подкаст-платформах за посиланням.
👍18❤4
Продовжуємо розповідати історії Героїв в рамках проєкту «Герої наших вулиць» — проєкту про пам'ять, що розповідає про імена, які ви відтепер бачите в міському просторі. Поки про 12 імен, але ми прагнемо розповісти про всіх. Щоб пам'ятати їх щодня. Щоб перемогти в боротьбі за нас самих.
Сьогодні — про Пашу Лі. Талановитого українського актора. Митця, щиро закоханого у театр, кіно, телебачення, блогерство. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії — волонтера в Ірпені на Київщині.
Проєкт створений командою Стріткод за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту національної пам'яті та платформи Меморіал Героїв.
Художник — Сергій Федоров❤️
Дизайнери — Поліна Полівод, Олександр Івашко❤️
Сьогодні — про Пашу Лі. Талановитого українського актора. Митця, щиро закоханого у театр, кіно, телебачення, блогерство. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії — волонтера в Ірпені на Київщині.
Проєкт створений командою Стріткод за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту національної пам'яті та платформи Меморіал Героїв.
Художник — Сергій Федоров❤️
Дизайнери — Поліна Полівод, Олександр Івашко❤️
❤16💔6👍3
Олексій Алмазов — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, учасник визвольних змагань, який присвятив життя боротьбі за незалежність України.
Народився 18 січня 1885 року в Херсоні. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище, після чого служив у російській армії. У роки Першої світової війни командував артилерійським дивізіоном, здобув військовий досвід і авторитет як талановитий командир.
У 1917 році активно долучився до українізації частин російської армії, заснував 1-й український артилерійський дивізіон. У 1918 році очолив артилерію Окремого Запорізького загону, брав участь у визволенні Криму від більшовиків.
Під час визвольних змагань командував артилерією Армії УНР. У 1920-х роках емігрував до Польщі. Там здобув освіту в Українській господарській академії в Подєбрадах і активно займався громадською діяльністю.
Олексій Алмазов залишив слід не лише як військовий, а й як меценат, підтримуючи українських гімназистів у Луцьку. Помер 13 грудня 1936 року, похований на православному цвинтарі в Луцьку.
Його постать — приклад самовідданого служіння Україні, яке надихає покоління українців.
Народився 18 січня 1885 року в Херсоні. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище, після чого служив у російській армії. У роки Першої світової війни командував артилерійським дивізіоном, здобув військовий досвід і авторитет як талановитий командир.
У 1917 році активно долучився до українізації частин російської армії, заснував 1-й український артилерійський дивізіон. У 1918 році очолив артилерію Окремого Запорізького загону, брав участь у визволенні Криму від більшовиків.
Під час визвольних змагань командував артилерією Армії УНР. У 1920-х роках емігрував до Польщі. Там здобув освіту в Українській господарській академії в Подєбрадах і активно займався громадською діяльністю.
Олексій Алмазов залишив слід не лише як військовий, а й як меценат, підтримуючи українських гімназистів у Луцьку. Помер 13 грудня 1936 року, похований на православному цвинтарі в Луцьку.
Його постать — приклад самовідданого служіння Україні, яке надихає покоління українців.
❤16👍3
Сьогодні відзначаємо 130-річчя з дня народження українського художника Бориса Крюкова.
Творчий та життєвий шлях Бориса Крюкова тісно пов’язаний з книжковою графікою та Аргентиною й іспаномовним світом. Більше про життя та творчість Бориса Крюкова у каруселі.
Творчий та життєвий шлях Бориса Крюкова тісно пов’язаний з книжковою графікою та Аргентиною й іспаномовним світом. Більше про життя та творчість Бориса Крюкова у каруселі.
👍18❤6
20 січня – День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.
💬«Темрява, обриси спаленої техніки, купи брухту під ногами, що зрадливо видають кроки - постапокаліпсис у всій красі. Якесь відчуття нереальності, ніби у комп’ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба одне життя…», – описує у своїй книзі «Точка неповернення» події оборони ДАП письменник та «кіборг» Дмитро Вербич.
⚔️20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.
💬«Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як упав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника», – пояснював Мікац в інтерв’ю ВВС.
😢За даними Міністерства оборони, в затяжному бою загинуло 97 оборонців, п’ятьох із яких відзначено найвищою державною нагородою «Герой України» посмертно. Ще троє військовослужбовців досі вважаються зниклими безвісти.
ℹ️Підбірка матеріалів про Донецький аеропорт та його захисників:
⏩про долю Максима Ридзанича, що останнім вийшов з ДАП, у рубриці «Історичний календар».
⏩фотовиставка УІНП «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014–2015)».
⏩спогади про оборону ДАП командира «кіборгів» Олега Мікаца.
⏩про значення оборони ДАП для України.
⏩про те, якими були дні оборони для захисників Донецького аеропорту.
Арт Нікіта Тітов
#ДАП
#кіборги
💬«Темрява, обриси спаленої техніки, купи брухту під ногами, що зрадливо видають кроки - постапокаліпсис у всій красі. Якесь відчуття нереальності, ніби у комп’ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба одне життя…», – описує у своїй книзі «Точка неповернення» події оборони ДАП письменник та «кіборг» Дмитро Вербич.
⚔️20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.
💬«Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як упав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника», – пояснював Мікац в інтерв’ю ВВС.
😢За даними Міністерства оборони, в затяжному бою загинуло 97 оборонців, п’ятьох із яких відзначено найвищою державною нагородою «Герой України» посмертно. Ще троє військовослужбовців досі вважаються зниклими безвісти.
ℹ️Підбірка матеріалів про Донецький аеропорт та його захисників:
⏩про долю Максима Ридзанича, що останнім вийшов з ДАП, у рубриці «Історичний календар».
⏩фотовиставка УІНП «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014–2015)».
⏩спогади про оборону ДАП командира «кіборгів» Олега Мікаца.
⏩про значення оборони ДАП для України.
⏩про те, якими були дні оборони для захисників Донецького аеропорту.
Арт Нікіта Тітов
#ДАП
#кіборги
💔22❤1
Михайло Туган-Барановський народився у селі Солоне на Харківщині. Його родина мала давнє литовсько-татарське походження.
Навчався у Другій харківській гімназії, а згодом на фізико-математичному факультету Санкт-Петербурзького університету. У 1886 році висланий з столиці Російської імперії за революційну діяльність. 1888 року закінчив навчання в Харківському університеті. За рік екстерном здав випускні іспити на юридичному факультеті.
З 1893 року служить у Міністерстві фінансів Російської імперії. В цей час виходять його значні економічні праці присвячені розвитку промисловості та явищу економічних криз. Найбільше на Тугана-Барановський справило враження його перебування в Англії, де науковець побачив інші форми та види економічної діяльності.
Туган-Барановський був прихильником так званого «легального марксизму», який йшов всупереч з більшовицькими ідеями. Зокрема економіст розглядав соціалізм як етичну форму гуманного господарювання. Усвідомлюючи обмеженість і недосконалість як суто ринкових, так і планових форм господарювання, Туган-Барановський висунув концепцію синтезу державного регулювання та ринкової економіки. Ідеї Туган-Барановського мали вплив на західний антитоталітарний марксизм у другій половині ХХ століття та формування сучасних доктрин західних соціал-демократичних партій та концепції «кейнсіанства».
У 1917 році, на запрошення Володимира Винниченка, Туган-Барановський очолив Генеральний секретаріат фінансів Української Центральної Ради. Згодом став ініціатором створення Українського товариства економістів і його першим головою. Був активним сподвижником створення Академії наук під час правління Павла Скоропадського.
Під час правління Директорії був радником урядової делегації на Паризькій мирній конференції. Помер від серцевого нападу на станції Затишок у 1919 році, під час повернення з переговорів.
Навчався у Другій харківській гімназії, а згодом на фізико-математичному факультету Санкт-Петербурзького університету. У 1886 році висланий з столиці Російської імперії за революційну діяльність. 1888 року закінчив навчання в Харківському університеті. За рік екстерном здав випускні іспити на юридичному факультеті.
З 1893 року служить у Міністерстві фінансів Російської імперії. В цей час виходять його значні економічні праці присвячені розвитку промисловості та явищу економічних криз. Найбільше на Тугана-Барановський справило враження його перебування в Англії, де науковець побачив інші форми та види економічної діяльності.
Туган-Барановський був прихильником так званого «легального марксизму», який йшов всупереч з більшовицькими ідеями. Зокрема економіст розглядав соціалізм як етичну форму гуманного господарювання. Усвідомлюючи обмеженість і недосконалість як суто ринкових, так і планових форм господарювання, Туган-Барановський висунув концепцію синтезу державного регулювання та ринкової економіки. Ідеї Туган-Барановського мали вплив на західний антитоталітарний марксизм у другій половині ХХ століття та формування сучасних доктрин західних соціал-демократичних партій та концепції «кейнсіанства».
У 1917 році, на запрошення Володимира Винниченка, Туган-Барановський очолив Генеральний секретаріат фінансів Української Центральної Ради. Згодом став ініціатором створення Українського товариства економістів і його першим головою. Був активним сподвижником створення Академії наук під час правління Павла Скоропадського.
Під час правління Директорії був радником урядової делегації на Паризькій мирній конференції. Помер від серцевого нападу на станції Затишок у 1919 році, під час повернення з переговорів.
❤20👍4